про залишення позову без розгляду
22 липня 2019 року м. Київ № 320/982/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;
за відсутності сторін та їхніх представників, відкривши судове засідання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича < М_3-я особа >
про визнання протиправною та скасування постанови,
позивач звернувся до суду з вимогами до приватного виконавця виконавчого округу Київської області про визнання протиправною та скасування постанови від 12.02.2019 р. ВП №58323793.
Ухвалою суду від 19.03.2019 р. було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, справа призначена до судового розгляду. Пунктом 3 ухвали про відкриття провадження у справі явка позивача у судове засіданні визнана судом обов'язковою.
У призначені для розгляду справи дні, а саме 13.06.2019 р.та 22.07.2019 р., позивач, явка якого визнана обов'язковою до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив. \
Як слідує із змісту розписки, 13.06.2019 р. представник позивача одержав повістку про виклик до суду ОСОБА_1 .
За правилом ч.10 ст.126 КАСУ, вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Приймаючи рішення щодо подальшого розгляду справи за наведеної явки, суд зважив на таке:
відповідно до ст.44-45 КАСУ, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.
Кодекс адміністративного судочинства наводить невичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, це: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана); подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Добросовісна поведінка сторони у процесі забезпечує нормальну діяльність суду по з'ясуванню матеріальної (об'єктивної) істини у кожній справі та одночасно з цим гарантує можливість реалізації процесуальних прав всіма задіяними у ній особами, забезпечуючи їхній інтерес щодо швидкого та правильного ухвалення рішення.
Добросовісність під час розгляду справи -це властивість, що передбачає чесне, старанне і сумлінне виконання процесуальних обов'язків за належного здійснення наданих прав. У контексті характеристики зазначеного вище поняття таку властивість слід розуміти як використання наданих прав виключно для досягнення встановленої законом мети. Тому недобросовісне виконання обов'язку щодо використання наданих процесуальних прав потрібно кваліфікувати як зловживання ними.
В Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2010 року No 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у адміністративному судочинстві» зазначено таке: " у судовій практиці як зловживання процесуальними правами належить розглядати наступні дії: нез'явлення представників учасників судового процесу на судові засідання без поважних причин і без повідомлення причин неприбуття; подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій; подання зустрічних позовів без дотримання вимог закону тощо.
Положеннями ст.45 КАСУ право встановлювати у кожному конкретному випадку факту зловживання учасником справи своїми процесуальними правами надано суду.
Як слідує із позовної заяви, ініціатором звернення до суду із позовом виступив ОСОБА_1 , відтак, як суб'єкт звернення повинен він пов'язаний обовязком зявлятися у судові засідання за викликом суду. Неодноразова неявка позивача у призначені для розгляду справи дні зафіксована протоколами судових засідань від 13.06.2019 р. та 22.07.2019 р .
Неповідомлення суду про причини неприбуття саме позивача та відсутність будь-яких клопотань відносно подальшого порядку розгляду даної справи, підтверджується відомостями системи "Діловодство спеціалізованого суду", які розміщені в інформаційному вікні щодо конкретної справи.
Суд також звертає увагу на наявну можливість позивача прибути у судове засідання з урахуванням його місця розташування.
У справі п. Ловлесса, Європейська комісія з прав людини вказала, що "загальною метою ст. 17 Конвенції є запобігання тоталітарним групам експлуатувати у своїх власних інтересах принципи, проголошені Конвенцією".
У рішеннях у справах "Refah Partisi and Others v. Turkey" (2003) та "danoka v. Latvia" (2006) Суд, попередньо обґрунтувавши безпосередній зв'язок між Конвенцією, з одного боку, і демократією та її цінностями, з іншого, розширив об'єкт можливих посягань зловживання правом: він постановив, зокрема, що "ніхто не уповноважений посилатись на положення Конвенції задля того, аби послабити чи зруйнувати ідеали та цінності демократичного суспільства".
Санкцією, накладеною ЄСПЛ на заявника за зловживання ним своїм правом, є виправдання Судом держави-відповідача за позбавлення заявника охорони того його права, яким він зловживав.
При встановленні обов'язку позивача з'явитися до суду , суд прийняв до уваги склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність важливого обсягу інформації, які підлягають встановленню шляхом надання пояснень позивачем, суд дійшов висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Частинами першою, другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 10 липня 2017 року у справі "Гінчо проти Португалії" Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Пунктом четвертим частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
За наведених обставин, суд констатує факт процесуальної бездіяльності позивача та його незацікавленість у розгляді даної справи, що згідно ч.5 ст.205 КАСУ має своїм наслідком залишення поданої позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 205, 240, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Трофименка Михайла Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без розгдяду.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.