22 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/2154/19
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токарева М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Національної поліції в Житомирській області у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області викладеній у листі №1426/29/105/05-2018 від 15.10.2018, у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , в зв'язку з захворюванням, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, що призвело до встановлення 3 (третьої) групи інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 134470,00 грн. (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят гривень 00 копійок) у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановленням 3 (третьої) групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності у відсотках 50 (п'ятдесят) відсотків;
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю правових підстав виплати відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4.
Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
На виконання вимог суду, відповідачем було надано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ після отримання травми в позаслужбовий час, поза робочим місцем, в побуті. Крім того, не було надано акт про розслідування нещасного випадку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 з 11.09.2004 проходив службу в органах внутрішніх справ та на підставі Наказу МВС України від 05.11.2015 № 317 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ.
07.11.2015 прийнятий на службу до Національної поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 53 о/с від 25.03.2016 був звільнений з Національної поліції за п. 2, ч.І, ст. 77 (через хворобу).
Згідно довідки МСЕК серії 12ААА № 514328 від 22.04.2016 ОСОБА_1 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ з 08.04.2016 встановлено 3 (третю) групу інвалідності та ступень втрати професійної працездатності у відсотках 50 (п'ятдесят) відсотків, внаслідок захворювання.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області з письмовою заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 3 (третьої) групи інвалідності. Листом від 15.11.2018 №1426/29/105/05-2018 ГУНП в Житомирській області відмовлено у призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ встановлено після отримання травми в позаслужбовий час, поза робочим місцем, в побуті. Крім того, не було надано акт про розслідування нещасного випадку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015.
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок №850).
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 2 Порядку № 850).
Згідно п. 5 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Згідно із ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст. 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, п. 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено пп. 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із п. 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 Розділу ІІІ Порядку №4).
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, підставою для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, прийняття рішення про призначення виплати ОГД є відповідна заява (рапорт) за формою, встановленою додатком 1 Порядку № 4, що подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського - позивача (у випадку загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського) або до підрозділів фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансових підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві.
За змістом пп. "б" п. 4. ч. 1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки третю групу інвалідності внаслідок захворювання так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ встановлено внаслідок отримання травми в позаслужбовий час, поза робочим місцем, в побуті та зазначає з цього приводу наступне.
Чинним законодавством передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ, водночас не встановлено обмежень щодо того, що захворювання або травма повинно бути отримано в робочий час та на робочому місці єдиною визначальною умовою є встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Водночас, п.5 розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);
4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);
8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Аналіз наведеної норми свідчить, що нею передбачений чіткий вичерпний перелік документів, які обов'язково повинні бути подані разом із заявою про виплату грошової допомоги.
Однією з підстав відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги слугувало, те, що не було надано акт про розслідування нещасного випадку.
За приписами ст.101 Закону України "Про національну поліцію" визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Аналіз наведеної норми свідчить, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги обов'язково органу, який здійснює таке призначення необхідно встановити, що інвалідність не пов'язана з кримінальним або адміністративним правопорушенням, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю та не у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Наведені норми законодавства свідчать, що акт про розслідування нещасного випадку є саме тим документом, який надасть змогу відповідачу встановити всі вказані обюставини.
Слід наголосити, що згідно правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленої у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 822/220/18, у подібних правовідносинах, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює обов'язку щодо їх витребування.
З огляду на те, що позивачем при зверненні із заявою не було надано акт про розслідування нещасного випадку, що не заперечується позивачем, то на думку суду у відповідача були відсутні правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, а відмова Головного управління Національної поліції в Житомирській області викладена у листі №1426/29/105/05-2018 від 15.10.2018 є правомірною.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправною відмову, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева