18 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8112/19
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
за участю: представника відповідача Горкуша М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Позивач зазначає, що 06.11.2018року звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду для сінокосіння земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Коростенського району Житомирської області. Позивач зазначає, що за результатами розгляду вказаного клопотання отримав відмову, викладену в листі від 07.12.2018 року. Наведені у відповіді підстави для відмови, є надуманими. Позивач вважає, що ним до свого клопотання були долучені всі документи, передбачені ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, а тому таку відмову вважає протиправною.
Ухвалою суду від 30.05.2019року позовну заяву прийнято розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не прибув, в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник Відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що вказана земельна ділянка відноситься до категорії особливо цінних земель, а тому з метою забезпечення раціонального використання та охорони земель це позбавляє права Відповідача надати такі землі для сінокосіння.
Крім того, як пояснив представник Відповідача, Хотинівська сільська рада Коростенського району Житомирської області, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка, заперечує проти її передачі Позивачу, так як використовується для потреби громади села.
Заслухавши доводи представника Відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності в користування, в тому числі на умовах оренди, громадянам регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
За приписами частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення, окрім іншого, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), такі землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для сінокосіння та випасання худоби.
В розумінні вимог ст.93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Безспірно, відповідно до вимог ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами статей 123 та 124 цього ж Кодексу.
Як зазначено в частині другій статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 06.11.2018року звертався до Відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для надання в оренду для сінокосіння земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована на території Коростенського району Житомирської області.
Сторонами визнається, що відповідно до положень ст.122 цього Кодексу саме до повноважень Відповідача віднесено вирішення питання про передачу цієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність або у користування для сінокосіння.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду вказаного клопотання листом від 07.12.2018року за № Г-11121/0-6695/0/22-18, відмовило Позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, так як земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель, а клопотання протирічить вимогам ст.ст.34,122 і 134 Земельного кодексу України.
Таке рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає обставинам справи, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та прийняте не у спосіб, передбачений законом, з огляду на таке.
Зазначені в оскаржуваному листі - рішенні підстави для відмови в наданні такого дозволу прямо протирічать вимогам ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, Відповідач, як відповідний орган виконавчої влади відповідно до наданих повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова норма закріплена в частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України.
Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Про виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прямо зазначено в Ухвалі Конституційного Суду України " Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України" від 29 вересня 2015 року N 44-у/2015 (Справа N 2-40/2015).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 19.01.2016 року (справа №824/167/15-а/21-3690а15).
При дослідженні в судовому засіданні оскаржуваного листа Відповідача від 07.12.2018року встановлено, що в ньому відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної Позивачем в своєму клопотанні від 06.11.2018року:
- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
- вимогам генерального плану Коростенського району;
- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цієї ж адміністративно-територіальної одиниці;
- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
В підтвердження доводів щодо віднесення вказаної земельної ділянки до складу ріллі Відповідачем не надано жодних доказів.
Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, викладені в листі від 07.12.2018року, що клопотання протирічить вимогам ст.ст.34,122 і 134 Земельного кодексу України.
По-перше, правові норми ст.ст.34,122 і 134 Земельного кодексу України не містять жодних вимог щодо клопотань на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
По-друге, представником Відповідача не надано суду жодних належних доказів щодо віднесення спірної земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 до особливо цінних земель.
Більш того, приписами ст.20 Земельного кодексу України не забороняється використання особливо цінних земель для сільськогосподарського призначення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення підлягають передачі у власність та надаються у користування, в тому числі громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Інші доводи, викладені у відзиві на позов, та в пояснення представника Відповідача в судовому засіданні про відсутність підстав для задоволення клопотання Позивача для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, в тому числі щодо заперечення Хотинівської сільської ради Коростенського району Житомирської області судом проти такої передачі, не приймаються до уваги, так як вони не зазначені в оскаржуваній відмові.
Одночасно суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 11.04.2018року у справі №806/2208/17 прямо зазначено, що "рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляються розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника".
Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана відмова, викладена в листі Відповідача від 07.12.2018року, про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 для сінокосіння винесена не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним земельним законодавством, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається судом з урахуванням змісту ч. 2 ст. 2 КАС України, принципів адміністративного судочинства та положень статті 245 КАС України.
Обрання способу захисту порушеного права повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Судом визнається, що в силу вимог Земельного кодексу України надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність віднесено до владних повноважень Відповідача.
У спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність Відповідача щодо неприйняття такого дозволу за наявності достатніх, передбачених земельним законодавством, для цього підстав. Приписами ст.123 Земельного кодексу України особі гарантовано право на розгляд такого клопотання у встановлені строки. Відповідачем не надано суду жодних доказів щодо наявності підстав, передбачених ст.123 Земельного кодексу України для відмови в наданні дозволу Позивачу на виготовлення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку.
Одночасно суд враховує, що суд позбавлений можливості перевірити приналежність спірної земельної ділянки до певної категорії (ділянок ріллі) та до особливо цінних земель. Долучена Відповідачем до відзиву копія довідки не містить такої інформації. Належність чи неналежність спірної земельної ділянки до особливо цінних земель слід встановити при повторному розгляді клопотання Позивача.
За таких підстав порушене право Позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено виключно шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 для сінокосіння, викладену в листі від 07.12.2018року, та зобов'язання повторно розглянути таке клопотання.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні, так як суд вважає безпідставними доводи Позивача про наявність витрат на правову допомогу. Долучені Позивачем договір про надання професійної правової допомоги від 03.05.2019року, акт прийому-передачі коштів за послуги адвоката від 08.05.2019року та копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 23.05.2019року не містять жодної інформації про надання такої правової допомоги саме в даній адміністративній справі.
По цій причині вимоги про відшкодування таких судових витрат не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково, визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 , викладену в листі від 07.12.2018року.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м.Житомир, вул.Довженко,45, ЄДРПОУ 39765513) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 06.11.2018року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 23 липня 2019 року