22 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/5933/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченої ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського".
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції, з 29.09.2017 звільнений через хворобу. За результатами огляду медико-соціальної експертної комісії 15.03.2018 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. У зв'язку з встановлення позивачу інвалідності, останній звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги. Крім того, позивач зазначає, що йому попередньо було відмовлено у виплаті, а рішенням суду зобов'язано повторно розглянути питання про призначення одноразової допомоги. 11.05.2018 Головне управління Національної поліції в Житомирській області відмовило позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги по втраті працездатності (отримання групи інвалідності) у зв'язку з тим, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту отримання ним травми за №12017060260000178 закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України. З огляду на зазначене, позивач вважає, що дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його право на отримання допомоги.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслав до відділу документального забезпечення суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить відмовити у задоволенні позовних у повному обсязі у зв'язку із безпідставністю.
У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 наказом ГУНП в Житомирській області від 29.09.2017 № 189 о/с було звільнено з органів поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). Підставою вказано рапорт ОСОБА_1 від 04 вересня 2017 року та свідоцтво про хворобу № 328/31 видане 25 вересня 2017 року ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" (а.с.18).
З наявних у матеріалах справи акту №9/1 про нещасний випадок форми Н-1 (а.с.13-14) та акту розслідування нещасного випадку від 31.05.2017 форми Н-5 (а.с.15-17) вбачається, що старший сержант поліції ОСОБА_1 . 30.03.2017 о 07.00 у форменому одязі, зі спецзасобами та вогнепальною зброєю заступив на охорону публічного порядку в Олевському районі Житомирської області. Цього ж дня близько 08.20 неподалік с. Шебедиха Олевського р-ну Житомирської обл., невідомі особи в кількості приблизно 400 осіб, на транспортних засобах різних марок в кількості близько 70 одиниць, намагались прорвати поліцейський кордон до урочища "Корабель". Унаслідок таких активних, протиправних дій вказаних вище свідомих осіб, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Зі змісту висновку комісії встановлено, що внаслідок вказаної події у старшого сержанта поліції ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій грудної клітини, забій лівого ліктьового суглобу.
25 вересня 2017 року Військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" за розпорядженням ВК УКЗ ГУНП в Житомирській області від 04.09.2017 було проведено медичний огляд позивача, за результатами якого встановлено, що захворювання ОСОБА_1 так пов'язане з проходженням служби в поліції, травма пов'язана з виконанням службового обов'язку. Стан після ЗЧМТ, струс головного мозку з вегето-судинним та цефалічним синдромами. Забій грудної клітини і лівого ліктьового суглоба з виходом в одужання. Вказано, що позивач є непридатним до служби в поліції (а.с.10).
21 березня 2018 року позивачу було проведено огляд МСЕК, за результатами якого позивачу встановлено третю групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.03.2018 серії 12 ААБ № 100553 (а.с.12)
У зв'язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги.
Листом від 11.05.2018 №417/29/105/05-2018 ГУНП в Житомирській області розглянуло заяву позивача про отримання одноразової грошової допомоги.
ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в зв'язку з тим, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту отримання ним травми за №12017060260000178 від 30.03.2017 закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.342 КК України (а.с.19).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2018, яке набрало законної сили, по справі №0640/3855/18 визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області та зобов'язано повторно розглянути питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та прийняти відповідне рішення (а.с.22-27).
На виконання рішення суду Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом від 05.11.2018 №1506/29/105/04 повідомило, що позивачу відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського у зв'язку із закриттям кримінального провадження постановою старшого слідчого Олевського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області за № 12017060260000178 від 30.03.2017, так як "не встановлено свідків та інших осіб, які б вказували на те, що дійсно факт вчинення нанесення тілесних ушкоджень працівнику РПОП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_1 іншими особами мав місце" та у зв'язку з відсутністю правових підстав виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.20).
Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наказом МВС України №4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №163/28293, та набрав чинності з 29.02.2016.
Порядком №4 визначено механізм та умови виплати одноразової грошової допомоги поліцейському, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності, тобто Законом України "Про Національну поліцію".
Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, регулюються положеннями статей 97-101 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) та реалізуються в порядку та на умовах визначених Порядком № 4.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII (в редакції, яка була чинною на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Частиною 6 статті 100 Закону №580-VIIІ передбачено трирічний строк для реалізації свого права на отримання допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.101 Закону №580-VIIІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Таким чином, у статті 101 Закону №580-VIIІ відсутня така підстава для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, як закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення на підтвердження факту нанесення тілесних ушкоджень працівнику поліції.
Суд зауважує, що закриття кримінального провадження не спростовує наявності факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час виконання ним службових обов'язків.
Обставини отримання позивачем травми саме під час виконання обов'язків служби підтверджується актами нещасних випадків, свідоцтвом про хворобу та довідкою до огляду МСЕК.
З приводу посилань відповідача на п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Як вже встановлено судом, позивача звільнено наказом від 29.09.2017 з 30 вересня 2017 року, а третю групу інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків встановлено МСЕК 15.03.2018.
Тобто шестимісячний строк на момент встановлення інвалідності з моменту звільнення не сплинув, що в свою чергу не може бути підставою відмови відповідачем у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
З огляду на те, що підстав вважати, що у позивача сплинув шестимісячний строк після звільнення, та про відсутність в діях позивача ознак передбачених ч.1 ст.101 Закону України "Про Національну поліцію" суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги.
Таким чином, відповідач, повторно відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, діяв всупереч нормам чинного законодавства, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приводу вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги суд зазначає наступне.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", зазначив, що "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач двічі відмовляв ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги. Так, рішенням суду, що набрало законної сили вже визнано такі дії протиправними та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву про призначення допомоги, однак на виконання рішення суду відповідачем повторно відмовлено позивачу.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбаченої ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Порядку затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського".
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул.Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 40108625) щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд . код НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченої ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Порядку затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського".
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, передбаченої ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Порядку затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва