Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2019 р. Справа№200/7121/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Дяченка А.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,-
за участю сторін:
представник позивача - Коваленко Г.О., довіреність;
від відповідача - не з'явився
Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податкового боргу в розмірі 20 000 грн., а саме: 20 000грн.- адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) (р/р 31417561005221, код платежу: 21081500, утримувач: Нікольське УК/с. Малоянісоль/21081500, код СДРПОУ 37691885, банк одержувача: Казначейство України (ЄАП), МФО 899998, призначення платежу:*;140; НОМЕР_1 ; 21081500; Адміністративні штрафи та штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг, раніше не заявлений до суду у розмірі 20 000,00 грн., а саме: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 20 000,00 грн., борг виник 04.07.2018 - донараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «С» від 06.04.2018 №0001034003 на суму 20 000,00 грн. Податкове повідомлення-рішення форми «С» від 06.04.2018 №000103403 на суму 20000 грн. було оскаржено в судовому порядку, однак рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/2872/18-а від 11.06.2018 року у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення було відмовлено. Зазначене рішення набрало чинності 16.08.2018 року. У зв'язку з несплатою платником податків ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу №111498-48 від 06.07.2018, яка була направлена поштою та згідно поштового повідомлення вручена платнику податків. Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Враховуючи те, що вищезазначену суму боргу ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом самостійно боржником не сплачена, виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення боргу в розмірі 20 000,00 грн. - з рахунків, які обслуговують цього боржника - для погашення вказаної суми податкового боргу підприємства.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за вказаною у позовній заяві адресою відповідача та отримана відповідачем відповідно до поштового повідомлення 19.06.2019.
За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - Головне управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.08.2017. за № 22400000000001745, (код ЄДРПОУ 3100102898), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно картки інтегрованого рахунку платника податків податковий борг складається з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та складає 20 000,00 грн.
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі податкового повідомлення - рішення від 06.04.2018 №0001034003 за результатом Акту про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
ГУ ДФС у Донецькій області надіслало позивачу зазначене податкове повідомлення-рішення засобами поштового зв'язку, яке отримано ФОФ ОСОБА_1 12.04.2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.
Не погодившись з прийнятими Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податковим повідомленням - рішенням від 16 квітня 2018 року № 0001034003 відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР на загальну суму 20000,00 грн., відповідач оскаржив їх у судовому порядку.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2108 року по справі № 805/2872/18-а у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року № 0001034003 та визнання незаконним та скасування наказу на перевірку № 395 від 15 березня 2018 року відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року по справі № 805/2872/18-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у справі № 805/2872/18-а залишено без змін.
Рішенням суду по справі № 805/2872/18-а встановлено, що оскаржуване рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 08 квітня 2018 року № 0001034003 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольний напій є правомірним
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Приписами частини 1 статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 08 квітня 2018 року № 0001034003 є узгодженим.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі по тексту - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до статті 15-3 Закону України №481/95-ВР передбачено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів
Згідно ч. 12 ст. 15 Закону України №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ч. 19 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною 1 ст. 17 вищевказаного Закону передбачено, що за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 5, 9 ч.2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: - оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем встановлено реалізацію продавцем позивача пляшки вина виноградного ординарного напівсолодкого червоного «Монастирська Ізба» міцністю 9-13% об. од., об'ємом 0,7 л за ціною 35,00 гривень, про що свідчать пояснення продавця позивача тоді як мінімальна роздрібна ціна на вищезазначене вино становить 37,00 гривень, а також встановлено факт реалізації позивачем пачки сигарет «LM Blue Loft» за ціною 28,50 гривень, на момент здійснення фактичної перевірки максимальна роздрібна ціна на пачку сигарет «LM Blue Loft» була визначена виробником на рівні 27,00 грн., що є підставою для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 20 000,00 гривень.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.
У відповідності до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; (пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п.57.3 ст. 57 ПК України).
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу позивачем була сформована та направлена податкова вимога форми "Ю" № 111498-48 від 06.07.2018 року. Доказів оскарження якої в судовому або адміністративному порядку до суду сторонами не надано.
Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
На момент звернення позивачем до суду, відповідачем податковий борг у сумі 20 000,00 грн. не сплачено.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень за відсутності понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 20 000 грн., а саме: 20 000грн.- адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) (р/р 31417561005221, код платежу: 21081500, утримувач: Нікольське УК/с. Малоянісоль/21081500, код СДРПОУ 37691885, банк одержувача: Казначейство України (ЄАП), МФО 899998, призначення платежу: *;140; НОМЕР_1 ; 21081500; Адміністративні штрафи та штрафні санкції).
Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 22 липня 2019 року в присутності представника позивача.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 липня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя П.В. Кочанова