Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2019 р. Справа№234/8664/19
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О., за участю представника позивача ОСОБА_2., розглянувши адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, -
Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради звернулось до Краматорського міського суду Донецької області з адміністративною позовною заявою до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, який просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття постанови від 02 травня 2019 року ВП № 31196451 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн за невиконання виконавчого листа № 2-а-З774/2010, виданого Краматорським міським судом 14 грудня 2010 року;
- скасувати постанову від 02 травня 2019 року № 14.13-11/2908/1268 про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн за виконавчим провадженням № 31196451.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 травня 2019 року на його адресу надійшла постанова від 02 травня 2019 року №31196451 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн, винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-3774/2010 від 14 грудня 2010 року, виданого Краматорським міським судом по справі за позовом ОСОБА_1 до управління про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щорічної разової допомоги до 05 травня 2010 року, передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вважає спірну постанову такою, що прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та з порушенням строку. Зазначає, що обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, та не зробив цього. Позивачем вживались дії щодо виконання судового рішення, втім у зв'язку з відсутністю цільового бюджетного фінансування для виконання рішення суду, на підставі якого відкрите виконавче провадження, рішення суду не виконується.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 24 травня 2019 року матеріали адміністративного позову передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвалою суду від 15 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 234/8664/19-а.
Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22 липня 2019 року за правилами, встановленими нормами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду матеріали виконавчого провадження, заяву про розгляд справи за його участю та відзив не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Рішенням Краматорського міського суду від 14 грудня 2010 року у справі № 2а-3774/2010 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо нездійсненню виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги, як учаснику війни, в розмірі встановленому частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в виді восьмі мінімальних пенсій за віком, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову допомогу до 5 травня за 2010 рік згідно вимог частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" з урахуванням фактично отриманих сум.
Постановою від 08 лютого 2012 року відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 31196451 на підставі виконавчого листа у справі №2-а3774/2010 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради перерахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2010 року, в якій зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 7 днів.
Відомості про оскарження, скасування зазначеної постанови у суду відсутні.
Листом від 05 серпня 2018 року № 01-14/6779 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повідомило Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, що залишає вимогу відповідача від 03 вересня 2018 року №14,13-11/5384/1023 без задоволення, посилаючись на те, що норми Бюджетного кодексу не містять видатків по виконавчим документам.
Листом від 29 серпня 2018 року за № 01-16/1023/0/201-18 Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації звернувся до Міністерства соціальної політики України за сприянням у вирішенні питання та надання роз'яснення щодо дій управлінь, пов'язаних з виконанням рішень суду.
Листом від 11 жовтня 2018 року за № 526/0/188-10 Міністерства соціальної політики України надано відповідь та зазначено, що рішення судів в яких боржниками є органи соціального захисту населення не можуть буди виконанні через відступіть бюджетних асигнувань.
16 квітня 2019 року Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області боржнику направлено вимогу, якою зобов'язано боржника виконати в десятиденний термін рішення Краматорського міського суду від 14 грудня 2010 року по справі № №2-а3774/2010. Вказану вимогу боржник отримав 02 травня 2019 року.
Постановою від 16 квітня 2019 року ВП №31196451 Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради накладений штраф в сумі 5100 грн за невиконання у встановлений виконавцем строк рішення суду.
Листом від 02 травня 2019 року №01-14/3671 боржник повідомив державного виконавця, що Управлінням на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» у квітні 2010 року ОСОБА_1 нараховано разову грошову допомогу до 5 травня, передбачену Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але не виконано в частині виплати цієї допомоги, у зв'язку з відсутністю фінансування на виконання рішень суду. Зазначив, що власних додаткових надходжень, окремого рахунку та додаткового фінансування для виконання рішень суду управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради не має. У зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі (виконання рішень суду) та до врегулювання цього питання на законодавчому рівні виконати постанову, в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2010 рік на даний час неможливо.
02 травня 2019 року Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №31196451, відкритого на підставі виконавчого листа у справі № 2а-3774/2010 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення коштів перерахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2010 року.
Постановою від 02 травня 2019 року ВП №31196451 Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради накладений штраф в сумі 10 200 грн за повторне невиконання у встановлений виконавцем строк рішення суду.
02 травня 2019 року Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області направив до Краматорського відділу поліції ГУ НП України в Донецькій області подання про вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з наявністю ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги Закону України "Про виконавче провадження".
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов'язковість виконання рішень (стаття 2 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною четвертою статті 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з частини першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.
Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.
В той же час, законодавцем не визначено які саме причини для невиконання рішення суду є поважними. Поняття поважних причин є оціночним, а його вирішення Законом України "Про виконавче провадження" покладено на розсуд державного виконавця при вирішенні питання про наявність підстав для накладення на боржника штрафу, передбаченого частиною першою статті 75 наведеного Закону.
Матеріалами справи встановлено, що за судовим рішенням управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради зобов'язано зобов'язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову допомогу до 5 травня за 2010 рік згідно вимог частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" з урахуванням фактично отриманих сум
Позивачем в добровільному порядку частково виконано рішення суду, щодо нарахування допомоги, разом з цим для виплати такої допомоги у управління не передбачено видатків на виконання рішення суду. Таким чином, виконати рішення суду, в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2010 рік згідно вимог частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", на даний час неможливо, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі.
В матеріалах справи наявний лист Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 29 серпня 2018 року за № 01-16/1023/0/201-18 до Міністерства соціальної політики України щодо сприяння у вирішенні питання та надання роз'яснення щодо дій управлінь, пов'язаних з виконанням рішень суду.
Листом від 11 жовтня 2018 року за № 526/0/188-10 Міністерства соціальної політики України надано відповідь та зазначено, що рішення судів в яких боржниками є органи соціального захисту населення не можуть буди виконанні через відступіть бюджетних асигнувань.
За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про накладення штрафу належать до відповідальності за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Згідно статті 75 Закону № 1404-VIII особа не несе відповідальності за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі, якщо таке невиконання, сталося з поважних причин.
З урахуванням встановлених у справі обставин та на підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині невиплати допомоги, яка призначена ОСОБА_1 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року по справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 814/2655/14.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другою статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки судом встановлено обставини, які свідчать про поважність причин невиконання позивачем рішення суду, постанова про накладення штрафу від 15 травня 2019 року підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог в частині визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови про накладення штрафу, суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до вимог частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, за вимогами частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Отже, враховуючи те, що вчинення державним виконавцем дій з метою виконання виконавчого листа є його безпосереднім обов'язком, який закріплений на законодавчому рівні, прийняття постанов державним виконавцем у процесі примусового виконання рішень належить до безпосередніх повноважень останнього в тому числі щодо накладення штрафу, а позивачем не зазначено в чому саме полягають протиправні дії державного виконавця та не вказано суть порушень державного виконавця у відповідності до вимог Закону № 1404-VIII. При цьому, правові наслідки для учасників виконавчого провадження тягнуть за собою саме прийняті державним виконавцем постанови.
Тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови про накладення штрафу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не наведено обставин вчинення вказаною посадовою особою неправомірних дії, а порушені права в повній мірі відновлені шляхом скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради ( 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, код ЄДРПОУ 25953617) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20, код ЄДРПОУ 34991191) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.
Скасувати постанову Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про накладення штрафу від 02 травня 2019 року ВП № 31196451 у розмірі 10 200 гривень за виконавчим провадженням №31196451.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Аляб'єв