Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 липня 2019 р. Справа№200/4823/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та тимчасово переміщеною особою. З 01.12.2018 року відповідач неправомірно припинив виплату пенсії.
Також позивач зазначив, що постановою Слов'янського міськрайонного суду від 14.12.2017 року по справі №243/10819/17, яка набула законної сили 07.03.2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01.03.2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , та сплатити заборгованість за період, починаючи з 01.03.2016 року, включно.
Так як зазначене судове рішення виконано не було, позивач в жовтні 2018 року звернувся до відповідача із запитом щодо надання інформації з питаннями, які стосуються фактичного виконання такого рішення. Втім, так як відповіді на даний запит надано не було, позивач звернувся із запитом про публічну інформацію до Пенсійного фонду України.
В подальшому позивач отримав відповідь ГУ ПФУ в Донецькій області, згідно зі змістом якої виплату пенсії призупинено з 01.12.2018 року за результатами проведення верифікації.
Позивач вважає дії щодо припинення виплати пенсії протиправними та такими, що не узгоджуються з положеннями діючого законодавства та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Слов'янського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Донецької області щодо ненадання відповіді на звернення, направлене позивачем у жовтні 2018 року;
стягнути зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача заборгованість з виплати пенсії, яка наявна станом на дату звернення до суду з даним позовом;
визнати дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зупинення виплати мені пенсії з 01.12.2018 року протиправними;
визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про припинення нарахування та виплати мені пенсії з 01.12.2018 року.
зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.12.2018 року;
постановити окрему ухвалу відносно посадових осіб Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного 15.05.2019 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до прийняття рішення по справі; прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
30.05.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що виплата пенсії позивачу була призупинена з 01.12.2018 року «на центральному рівні». Доказів з приводу прийняття рішення щодо припинення виплати пенсії з 01.12.2018 року та доказів, щодо надіслання відповіді на запит позивача відповідачем надано не було.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та перебуває на обліку в Слов'янському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області, що сторонами не оспорюється.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду від 14.12.2017 року по справі №243/10819/17, яка набула законної сили 07.03.2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії з 01.03.2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , та сплатити заборгованість за період, починаючи з 01.03.2016 року, включно.
06.11.2018 року позивач звернувся до відповідача із листом «Про надання інформації», в якому просив повідомити його про підстави невиплати пенсії із зазначенням суми, що була нарахована та виплачена на виконання судового рішення від 14.12.2017 року у справі № 234/10819/17 із зазначенням періоду за який вона виплачена та дати здійснення платежів; залишку невиплачених на виконання вищезазначеного судового рішення сум з визначенням суми та періоду заборгованості; також просив повідомити про підстави невиплати поточної пенсії. Відповіді на лист позивача від 06.11.2018 року матеріали справи не містять.
Як не заперечується сторонами, позивач, не отримавши відповіді на лист від 06.11.2018 року, звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із запитом "Про надання інформації".
Згідно Листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 05.03.2019 року № 2652/02-4/27, борг по перерахунку згідно рішення суду за період з 01.03.2016 року по 30.06.2018 року виплачено 17.06.2018 року.
Відповідно довідки відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 2, пенсія не виплачувалася позивачу за період з 01.12.2018 року по теперішній час.
З приводу спірних правовідносин в частині визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Слов'янського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Донецької області щодо ненадання відповіді на звернення, направлене позивачем у жовтні 2018 року, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що дане звернення було скеровано до відповідача саме 06.11.2018 року. Тобто позивач, визначаючи дату, припустився технічної помилки, що не впливає на правові висновки по справі.
Згідно преамбули Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України " Про звернення громадян ", письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян ", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Частиною 1 ст. 15 "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст.20 "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як вбачається з матеріалів справи та як вже було зазначено вище, 06.11.2018 року позивач звернувся до відповідача із листом «Про надання інформації», в якому просив повідомити його щодо певних питань.
Так як матеріали справи не містять доказів своєчасного направлення відповіді ОСОБА_1 на його звернення, скероване 06.11.2018 року, та жодної обставини з приводу такої відповіді у відзиві на позов не зазначено, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в даній частині та визнає протиправною бездіяльність посадових осіб Слов'янського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Донецької області щодо ненадання відповіді на звернення, направлене позивачем 06.11.2018 року.
Щодо позовних вимог про визнання дій Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зупинення виплати пенсії з 01.12.2018 року протиправними; визнання протиправним та скасування рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.12.2018 року; зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.12.2018 року суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Разом з цим, положення частини першої статті 27 Основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості, якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність, якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи, внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування, в інших випадках, передбачених законами.
Отже, Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення таких страхових виплат, як пенсія, не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі - Закон № 1706-VII).
Згідно з нормами статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 Закону № 1058, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Порядок припинення та поновлення виплати пенсії визначений нормами статті 49 Закону № 1058-IV. Так, згідно з положеннями частини першої зазначеною статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, у разі смерті пенсіонера, у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства, відповідного рішення про припинення виплати пенсії позивачу управлінням не приймалось, відповідно позовні вимоги в даній частині підлягають відхиленню.
З аналізу норм статті 49 Закону № 1058-IV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплати пенсії не є вичерпними. Проте, суд зауважує, що зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що "інші випадки" для припинення виплати пенсії повинні також бути передбачені саме законом. Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, освіти, культури і охорони здоров'я, екологічної безпеки. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.
Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що буд-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки "на умовах передбачених законом" і повинно переслідувати легітимну мету. Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів для припинення виплати пенсії позивачу, тому суд вважає таке втручання не виправданим з урахуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Пунктом 9 ч.1 ст.16 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо невиплати належної позивачу пенсії у період з 01.12.2018 року є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності.
Як наслідок, задоволенню підлягають вимоги про визнання дій Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зупинення виплати пенсії з 01.12.2018 року протиправними та зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.12.2018 року.
Щодо позовних вимог в частині стягнення зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача заборгованості з виплати пенсії, яка наявна станом на дату звернення до суду з даним позовом. Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду розрахунку із визначенням конкретних твердих сум заборгованості, а тому суд позбавлений можливості звернути стягнення на заборгованість із пенсії без зазначення конкретних сум.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Беручи до уваги диспозитивний характер даної статті, суд не вважає за належне постановлювати окрему ухвалу за даною справою.
Нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, відсутні підстави для допуску негайного виконання рішення, оскільки суд не зазначає конкретні суми, а зобов'язує відповідача вчинити дії з поновлення нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б. 3, ЄДРПОУ 37803258) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Слов'янського об'єднаного управління Пенсійною фонду України Донецької області щодо ненадання відповіді на звернення, направлене ОСОБА_1 06.11.2018 року на адресу Слов'янського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області.
Визнати дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зупинення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) виплати пенсії з 01.12.2018 року, - протиправними.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсії з 01.12.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, б. 27а, м. Слов'янськ, ЄДРПОУ 42171861) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка