Рішення від 16.07.2019 по справі 120/1963/19-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 липня 2019 р. справа № 120/1963/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

18.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В своєму позові зазначав, що в лютому 2002 року був звільнений в запас з посади помічника військового прокурора військової прокуратури Белградського гарнізону військової прокуратури Південного регіону України у військовому званні «майора юстиції» та з 11 жовтня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 60% грошового забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Восени 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було зроблено черговий перерахунок раніше призначеної пенсії, виходячи з посадового окладу в 2048 грн.; окладу за військове звання в розмірі 125 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 30% - 614,40 грн.; надбавки за умови режимних обмежень у розмірі 10% -204,10 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 70% - 1951,18 грн.; премія у розмірі 130% - 6424,39 грн., всього 11369,77 грн.

Частини перша та друга статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку з введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

В зв'язку з чим, ОСОБА_1 31.05.2019 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсійного забезпечення у частині окладу за військовим званням з 1 січня 2018 року, з посиланням на довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 де зазначено розмір окладу за військове звання 1340 грн., просив при цьому виплати доплату до пенсійного забезпечення за весь минулий час та в подальшому виплачувати пенсію з урахуванням зазначеного підвищення окладу за військовим званням.

Разом з тим, в супереч того, що позивач звільнявся з органів військової прокуратури до якої був в свій час відряджений для виконання обов'язків і весь цей час отримував пенсію відповідно до грошового забезпечення помічника військового прокурора, відповідно до всіх видів грошового забезпечення по даній посаді, та не писав до Пенсійного фонду ніяких заяв на переведення його пенсії на загальновійськову, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області своїм листом № 1439/3-12 від 10.06.2019 року повідомило його про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до грошового забезпечення визначеного постановою КМУ від 30.08.2017року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» позивачу вже було проведено перерахунок пенсії відповідно до довідки про грошове забезпечення, яка була надана уповноваженим органом - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач не погоджується з такими діями (бездіяльністю) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та прийнятим ним рішенням, в зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх Конституційних прав на перерахунок раніше призначеної пенсії з вищевикладених підстав, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови йому у проведенні перерахунку та виплати з 01 січня 2018 року раніше призначеної пенсії у зв'язку із зміною одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців - оклад за військове звання, а саме «майора» з 125 грн. до 1340 грн., та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити, перерахунок раніше призначеної пенсії за військовим званням, починаючи з 01 січня 2018 року, виплатити з зазначеного часу розмір всіх незаконно недоплачених до пенсії коштів за 12 місяців 2018 року з розрахунку 50%, окремо за минулі місяці 2019 року у зв'язку з збільшенням до 75%, та виплачувати в подальшому пенсію з розрахунку окладу за військове звання - «майор» в розмірі 1340 грн., відповідно до відсоткового розрахунку по роках, визначеному в Постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.

Ухвалою суду від 24.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, 16.07.2019 року у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи).

10.07.2019 року до суду надійшла заява позивача "Про уточнення позовних вимог", яка, у відповідності до ч. 7 ст. 47 КАС України, в зв'язку із ненаданням доказів направлення копії такої заяви відповідачу, судом не приймається до розгляду та підлягає поверненню позивачу.

12.07.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечував щодо обґрунтованості позову ОСОБА_1 та просив в його задоволенні відмовити повністю. Зазначали, що при проведенні перерахунку пенсії позивача Головне управління зобов'язано дотримуватись Порядку № 45, тобто здійснювати його у встановлені строки та на підставі документу наданого уповноваженим структурним підрозділом - довідки про складові грошового забезпечення. При цьому, вважають безпідставною вимогою позивача на власний розсуд внести зміни до довідки виданої на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення праці як працівнику органів прокуратури та використати розмір складової (оклад за військове звання - 1340,00грн), вказаної згідно з рішенням Уряду про підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, якими сторони обґрунтовують свою позицію, встановив наступні фактичні осбставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

31.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, в якій просив перерахувати його пенсійне забезпечення у частині окладу за військовим званням з 01.01.2018 року, виплатити йому доплату до пенсійного забезпечення за весь минулий час та в подальшому виплачувати пенсію з урахуванням підвищення окладу за військовим званням.

Листом від 10 червня 2019 року, у відповідь на звернення позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було повідомлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, відповідно до грошового забезпечення визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до довідки про грошове забезпечення, яка була надана уповноваженим органом - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також вказано, що пенсію за вислугу років, яка призначена ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обчислено вірно, відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо характеру спірних правовідносин та норм права, що їх регулюють, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (ст. 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).

Відповідно до статті 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи ПФУ.

Документи про призначення пенсії розглядає орган ПФУ і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії.

Рішення про відмову із зазначенням причини орган ПФУ видає (надсилає) заявникові протягом 5 днів з дня його прийняття.

Предметом оскарження у даній справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням окладу за військове звання 1340 грн., на підставі його заяви про перерахунок пенсії.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, наданої позивачу за результатами розгляду його заяви про перерахунок пенсії, відповідач по суті не відмовив позивачу у проведенні призначення, обчислення та перерахунку пенсії з урахуванням окладу за військове звання 1340 грн., а зазначив, що пенсія ОСОБА_1 обчислена вірно, відповідно до вимог чинного законодавства.

З вказаного слідує, що відповідачем не було прийнято рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії, як того вимагають положення Закону №2262-ХІІ.

Тобто, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області фактично допущено протиправну бездіяльність.

Разом з тим, предметом спору у даній справі є наявність у позивача права на перерахунок пенсії, що відноситься до компетенції органу Пенсійного фонду України.

З урахуванням відсутності відповідного рішення відносно ОСОБА_1 , а також з врахуванням того, що підстави для відмови у перерахунку пенсії за минулий час, з 01.01.2018 року, з виходячи з окладу за військове звання 1340 грн. в листі відповідача не зазначено , суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області фактично не здійснило належного розгляду питання позивача про перерахунок його пенсії.

А відтак, позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунку раніше призначеної пенсії з врахуванням окладу за військове звання 1340 грн. є передчасними, оскільки до розгляду пенсійним органом відповідного питання спір про такий перерахунок (чи відмову у перерахунку) не може бути предметом судового розгляду.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З аналізу ст.5 КАС України випливає висновок, що належним захистом порушеного права є звернута до суду процесуальна вимога щодо визнання протиправною певної (конкретної) дії або бездіяльності, зобов'язання відповідача вчинити певну (конкретну) дію, яка узгоджується із ч.2 ст.245 КАС України, що відповідає матеріально-правовому інтересу позивача, який останній вважає порушеним та на захист якого звертається до суду.

Застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Обов'язковою умовою скасування рішення суб'єкта владних повноважень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У своєму листі відповідач не зазначав щодо наявності чи відсутності у позивача підстав для перерахунку пенсії. Тобто, він фактично не відмовляв позивачу по суті проведення перерахунку пенсії за минулий час.

Суд зазначає, що згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, до повноважень яких, зокрема, віднесено функції щодо перерахунку пенсії, та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку по відсутність правових підстав для задоволення позову у спосіб, який просить позивач.

З урахуванням встановленого судом порушення відповідачем вимог чинного законодавства в частині незаконності відмови у здійсненні перерахунку пенсії з підстав, викладених у листі відповідача, а також з урахуванням неприйняття рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , суд, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України, зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку раніше призначеної пенсії.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення у повному обсязі виготовлене 16.07.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович

Попередній документ
83189567
Наступний документ
83189569
Інформація про рішення:
№ рішення: 83189568
№ справи: 120/1963/19-а
Дата рішення: 16.07.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них