м. Вінниця
08 липня 2019 р. Справа № 120/1380/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Слободянюка Валерія Олександровича,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: Вербицької Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці
про: визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся адвокат Савчук М.В. в інтересах та від імені ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (далі - відповідач, УПФУ у м. Вінниці) про визнання протиправним рішення, яке викладено листом №112/11-32-3/04 від 15.01.2019, та зобов"язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач відповідно до п. 1 ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернулась до відповідача з заявою щодо врахування для обчислення пенсії заробітної плати до 01.07.2000 року, згідно з архівною довідкою про отриману заробітну плату ОСОБА_1 до 2000 року №Б-24-1624/24-30 від 22.01.2015 року. Проте, відповідач листом №112/11-32-3/04 від 15.01.2019 відмовив позивачу у прийняті даної довідки для врахування при обчисленні пенсії. Позивач вважає таку відмову протиправною, такою, що порушує її права, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду. Також просить зобов"язати відповідача провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 із урахуванням архівної довідки №Б-24-1624/24-30 від 22.01.2015 року, з часу її подання.
Ухвалою від 02.05.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 27.05.2019 року. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Усною ухвалою суду від 27.05.2019 року, занесеною в протокол судового засідання, за клопотанням представника відповідача відкладено розгляд справи, призначено наступне судове засідання на 02.07.2019 року.
27.05.2019 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого орган пенсійного фонду заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначається, що звернення позивача до управління ПФУ у м. Вінниці не є заявою, встановленого та затвердженого зразка згідно додатку №2 Порядку, відповідь на таке звернення громадянина в межах ЗУ «Про звернення громадян» не є рішення суб'єкта владних повноважень, тому і відповідь на звернення ОСОБА_1 не може бути предметом оскарження. Виходячи з цього, управління ПФУ у м. Вінниці надаючи відповідь на звернення діяло правомірно та в межах чинного законодавства ( а.с. 24 - 27 ).
В судовому засіданні 02.07.2019 року, усною ухвалою суду, занесено в протокол судового засідання, оголошено перерву до 08.07.2019 року в зв"язку з витребуванням додаткових доказів.
У судовому засіданні 02.07.2019 та 08.07.2019 року позивач та її представник, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві, підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши усні пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці.
11.07.2018 ОСОБА_1 , через свого представника - ОСОБА_2 , звернулась до УПФУ у м. Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком ( а.с. 40 - 41 ).
До заяви про призначення пенсії, було долучено ряд документів, зокрема, і довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року №Б-24-1624/24-30 від 22.01.2015, яка видана архівним відділом Вінницької міської ради.
Відповідно до рішення управління ПФУ в м. Вінниці від 11.07.2018 року №023830002456 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" ( а.с. 35 ).
При цьому, як вбачається з алгоритму розрахунку пенсії за віком, УПФУ у м. Вінниці, відповідно до довідки про заробітну плату №Б-24-1624/24-30 від 22.01.2015, яка видана архівним відділом Вінницької міської ради, при обчислені пенсії врахована, зокрема, заробітна плата ОСОБА_1 за період 01.01.1990 - 31.12.1994 роки ( а.с. 37 - 39 ).
04.01.2019 ОСОБА_1 звернулась до УПФУ у м. Вінниці з заявою від 29.12.2018, в якій просила надати їй:
- завірені копії запитів на перевірку її заробітної плати до 2000 року;
- завірені копії актів зустрічних перевірок;
- копії поштових квитанцій рекомендованих листів про направлення запитів про перевірку поданих довідок;
- надати офіційну відповідь, щодо виконання даної заяви на домашню адресу позивача, в межах терміну передбаченого ЗУ «Про звернення громадян».
УПФУ в м. Вінниці листом №112/11-32-3/04 від 15.01.2019 повідомило позивачку, що оскільки довідка про заробітну плату до 01.07.2000 за №Б-24-1624/24-30 від 22.01.2015 видана архівним відділом Вінницької міської ради, вона не перевірялась. Також, вказано, що при обчислені пенсії ОСОБА_1 заробітна плата врахована за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 (підібрано вигідний варіант) та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2018 відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, роз"яснено право оскаржити відповідь ( а.с. 48 ).
Не погоджуючись із такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з таких мотивів.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок).
За нормами ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з ч. 5 вказаної статті Закону заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), і виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За приписами п. 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Відповідно до п. 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Аналіз зазначених норм вказує на те, що особа яка набула права на призначення пенсії за віком має звернутись до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення/перерахунок пенсії, яка повинна відповідати затвердженому Порядком зразку, а саме додатку №3.
Як встановлено судом, відповідно до заяви ОСОБА_1 від 29.12.2018 року (зареєстрована 04.01.2019 року ), позивач звернувся до УПФУ в м. Вінниці із заявою в довільній формі, в якій просила надати їй:
- завірені копії запитів на перевірку її заробітної плати до 2000 року;
- завірені копії актів зустрічних перевірок;
- копії поштових квитанцій рекомендованих листів про направлення запитів про перевірку поданих довідок;
- надати офіційну відповідь, щодо виконання даної заяви на домашню адресу позивача, в межах терміну передбаченого ЗУ «Про звернення громадян».
Вказана заява не відповідає вимогам встановленого та затвердженого зразка заяви відповідно додатку №3 Порядку.
Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про те, що звернення ОСОБА_1 не є заявою про призначення/перерахунок пенсії, а отже така заява повинна розглядатись у порядку звернення громадянина відповідно Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із ч. 3 ст. 3 вказаного Закону, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 15 ЗУ «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 цього ж закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як видно з матеріалів справи, у встановлений Законом термін УПФУ в м. Вінниці листом №112/11-32-3/04 від 15.01.2019 повідомило позивача, що оскільки довідка про заробітну плату до 01.07.2000 за №Б-24-1624/24-30 від 22.01.2015 видана архівним відділом Вінницької міської ради, вона не перевірялась. Також, вказано, що при обчислені пенсії позивача заробітна плата врахована за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 (підібрано вигідний варіант) та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.06.2018 відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, УПФУ в м. Вінниці виконало вимоги ЗУ «Про звернення громадян» та надало відповідь на заяву позивача.
Крім того відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
При цьому відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Оскільки судом встановлено, що звернення позивача до УПФУ в м. Вінниці від 04.01.2019 року не є заявою затвердженого зразка згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відповідь органу Пенсійного фонду на таке звернення не є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо призначення/перерахунку пенсії, тому така відповідь відповідача, викладена в листі від 15.01.2019 № 112/11-32-3/04 " Про надання інформації ", не може бути предметом оскарження в контексті заявлених позовних вимог.
В той же час суд зауважує, що позивачем не заявлено позовних вимог щодо неналежного розгляду її заяви від 04.01.2019 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян ", в той же час судом встановлено, що звернення позивача розглянуто з дотриманням вимог зазначеного Закону.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Відповідач: управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21110, код ЄДРПОУ 37979905).
Повний текс рішення складено 16.07.2019.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна