Справа № 2-2158/05
Провадження № 8/333/4/19
Іменем України
16 липня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Дмитрієвої М.М.,
за участю секретаря Здановської К.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Прядка Д.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-2158/05 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, за нововиявленими обставинами, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-2158/05 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви вказано, що 01 березня 2005 року рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя шлюб між ним та ОСОБА_4 розірвано, стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття.
Оскільки рішенням суду від 21 березня 2019 року з актового запису про народження ОСОБА_6 були виключені відомості про нього як про батька, рішення набуло законної сили 24 квітня 2019 року, то вважає вказані обставини нововиявленими, через що рішення суду від 01 березня 2005 року повинно бути переглянуто.
Також зазначено, що під час перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_3 просить врахувати перебування на його утриманні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від другого шлюбу.
Просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2005 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, розірвати шлюб між ним та ОСОБА_4 та стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх доходів. В частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.
Ухвалою суду від 28 травня 2019 року заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами прийнято до розгляду, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18 червня 2019 року ОСОБА_4 до суду надано відзив на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в якому вказано, що ОСОБА_4 заперечує щодо вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, оскільки ОСОБА_3 не надано достатніх доказів щодо стягнення аліментів саме у розмірі 1/6 частин заробітку. Окрім цього, ОСОБА_8 не виконує рішення суду від 01 березня 2005 року через що має заборгованість у розмірі 173 748, 25 грн. та, враховуючи відсутність зареєстрованого місця проживання, ухвалою суду від 03 грудня 2008 року він оголошений у розшук. На підтвердження перебування на утриманні у ОСОБА_3 на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 не надані достатні докази. Вважає, що заява ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині виключення стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 , 2004 року народження, просить стягнути аліменти на утримання ОСОБА_9 у розмірі 1/4 частин від усіх видів заробітку.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Прядко Д.В. заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримав, просив задовольнити повністю.
Представник ОСОБА_4 - адвокат Середа А.А. просив заяву про перегляд рішення задовольнити частково, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяву та матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 81, 76 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
24 січня 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Жовтневої районної адміністрації м. Запоріжжя було укладено шлюб, про що здійснено актовий запис № 19.
У свідоцтвах про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4
10 лютого 2005 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2005 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірваний; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 10 лютого 2005 року.
21 березня 2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя виключено з актового запису від 18 травня 2004 року за № 386 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Оскільки рішенням суду були виключені відомості про батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попереднє рішення суду про стягнення з батька аліментів на утримання сина може бути переглянуто за нововивленими обставинами.
Щодо вимог позивача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, то необхідно вказати наступне.
Згідно зі ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 Сімейного Кодексу України). Оскільки відповідач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, у відповідності до ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред'явлення одним з подружжя позову про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що родина розпалась остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє, сторони не заперечує проти розірвання шлюбу, через що вказана вимога позивача підлягає задоволенню, шлюб розірванню.
Щодо вимог про стягнення аліментів, то суд приходить до наступного.
Згідно зі ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дитини, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Оскільки рішенням суду від 01 березня 2005 року з відповідача на користь позивача стягнуті аліменти на утримання двох дітей, враховуючи, що у подальшому відомості про батька одного із дітей були виключені на підставі рішення суду, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Щодо тверджень відповідача про наявність на його утриманні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як підстави для визначення розміру аліментів в 1/6 частині від всіх видів його заробітку (доходу), суд вважає за необхідне роз'яснити наступне.
Враховуючи, що із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання двох дітей позивач ОСОБА_4 звернулася до суду 10 лютого 2005 року, за наслідками чого судом 01 березня 2005 року було ухвалено рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, то народження у відповідача 26 січня 2006 року ще одної дитини не може бути враховано, як підстава для визначення розміру аліментів.
Поряд із викладеним, відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто відповідач ОСОБА_3 не позбавлений права звернення до суду із позовною заявою про зменшення розміру аліментів у випадках, визначеним ст. 192 СК України.
Керуючись ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 182-184, 191 СК України, ст.ст. 4, 12-13, 76, 81, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Керуючись ст. 259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2005 року по цивільній справі № 2-2158/05 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, за нововиявленими обставинами - задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2005 року по цивільній справі № 2-2158/05 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневої районної державної адміністрації м. Запоріжжя, актовий запис № 19, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 10 лютого 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 22 липня 2019 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва