Справа № 333/6795/18
Пр. №1-кп/333/248/19
Іменем України
23 липня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця м. Запоріжжя, не працюючого, освіта середня, неодруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, -
15.11.2018 в вечірній час доби, ОСОБА_4 , знаходячись біля буд. №15Б по вул. Чумаченко в м. Запоріжжі, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою його реалізації, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, упевнившись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, скориставшись тим, що його дії залишаться непоміченими, за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя - металевого лому, демонтував металеву кришку льоху з чорного металу, загальною вагою 65 кг лому чорного металу, вартістю 422 грн. 50 коп., що належить потерпілій ОСОБА_6 , яку в подальшому, з метою особистого збагачення таємно викрав, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши останній матеріальної шкоди на вказану суму.
19.11.2018 в ранковий час доби, ОСОБА_4 , знаходячись біля буд. АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою його реалізації, діючи умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, упевнившись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що його дії залишаться непоміченими, за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя металевого лому, демонтував металеву кришку льоху з чорного металу, загальною вагою 52 кг лому чорного металу, вартістю 338 грн. 00 коп., яка належить ОСОБА_7 , тим самим таємно викрав зазначене майно.
Після чого ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.
У результаті злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_7 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 338 грн. 00 коп.
24.11.2018 в вечірній час доби, ОСОБА_4 , знаходячись біля буд. №132 по вул. Космічній у м. Запоріжжі маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою його реалізації, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, упевнившись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, з метою особистого збагачення,скориставшись тим, що його дії залишаться непоміченими, за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя - металевого лому, демонтував металеву кришку льоху з чорного металу, розмірами 85см/85см, загальною вагою 91 кг лому чорного металу, вартістю 591 грн. 50 коп., яка належить ОСОБА_8 , тим самим таємно викрав зазначене майно.
Після чого ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.
У результаті злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_8 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 591 грн. 50 коп.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 та кваліфікує дії останнього: за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів, викладених вище та при цьому зазначив наступне, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем вирішив викрасти у потерпілих майно.
Потерпілий ОСОБА_8 надав до суду заяву, в якій просить розглядати без його участі, міру покарання просить призначити на розсуд суду.
Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися. Хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені в установлений законом порядку. Причини неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду не надходило.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.
Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
З урахуванням наведеного при призначенні міри покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, які за ч. 2 ст. 185 КК України віднесені згідно ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому наступне покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази:
- кришку льоху, вилучену під час проведення огляду місця події 25.11.2018 на території гаражного приміщення біля автомагістралі Харків-Сімферополь в м. Запоріжжі - повернути потерпілому ОСОБА_8
- CD-R диск ємністю 700МВ з відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження - залишити в матеріалах справи.
- металевий кут з чорного металу, довжиною 1 м, товщиною 5мм, який 27.11.2018 добровільно видав свідок ОСОБА_9 - повернути потерпілій ОСОБА_7 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1