465/1301/19
2-а/465/412/19
Іменем України
19.07.2019 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
Головуючого-судді Кузь В. Я.
за участі секретаря судових засідань- Янковської С.Ю.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРППВ Стрийського ВП ст. лейтенанта поліції Романишина Ярослава Богдановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 945125,-
Позивач звернувся в суд із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 945125.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01 березня 2019 року інспектором поліції Романишин Ярославом Богдановичем було винесено постанову серія ДПО18 №945125 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, він здійснив обгін автомобіля, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, на 620 км. автодороги Київ-Чоп.
Вважає, що постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначені дії інспектора є протиправними, постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав:
01.03.2019 року, він рухався а/д Київ-Чоп в с. Дуліби. Попереду рухався легковий та вантажний автомобілі. Керуючись п. 34.1 Правил Дорожнього Руху(ПДР), а саме, «Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.», він здійснив обгін легкового автомобіля, що рухався попереду. Працівники поліції, що їхали попереду вантажного автомобіля, прийняли вправо, тим самим змусивши вантажний автомобіль, вчинити ті ж дії, що і він, та здійснити обгін автомобіля поліції через суцільну смугу дорожньої розмітки. Включивши проблискові маячки, чим порушили ст. 112-5 КУпАП, оскільки відповідного дозволу, виданого уповноваженим органом МВС, в працівників поліції немає, зобов'язали його здійснити зупинку. Підійшовши до автомобіля, ст. лейтенант Романишин Я. Б. повідомив, що причиною зупинки є порушення ним ПДР України. Оскільки, особа вважається невинуватою до моменту винесення рішення/постанови, інспектор протиправно та завчасно звинуватив його, з чого можна зробити висновок про упереджене ставлення. Після зупинки, поліцейські також зупинили ще один автомобіль, який рухався позаду, проте не той, який він обігнав. Після наданих пояснень, що при обгоні, він керувався п. 34.1 ПДР, інспектор підійшов до іншого автомобіля, та повернувшись, повідомив, що згідно пояснень водія, він рухався зі швидкістю близько 60 км/год. Моя вимога, про ознайомлення з поясненнями свідка ігнорувались. Також невідомо чи свідок був попереджений про відповідальність за подання завідомо неправдивих показань, згідно п.8 ст. 65 КПКУ.
З огляду на протиправну поведінку працівників поліції та незаконність винесеної ними постанови просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 11.04.2019 року призначено спрощений порядок розгляду справи.
Позивач в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить заяву задовольнити.
З'ясовано, що відповідач будучи належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, відзиву на позов до суду не подав.
Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Згідно з ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що 01 березня 2019 року інспектором поліції Романишин Ярославом Богдановичем було винесено постанову серія ДПО18 №945125 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 здійснив обгін автомобіля, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, на 620 км. автодороги Київ-Чоп.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Положеннями ч.2 ст. 122 КУпАП, встановлено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Позивач категорично заперечує факт умислу порушення вимог ПДР України.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача, відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом, суду не надав.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
В судове засідання представник відповідача не прибув, відзиву на позов не подав.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 01 березня 2019 року, слід скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 9, 122, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 121, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРППВ Стрийського ВП ст. лейтенанта поліції Романишина Ярослава Богдановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 945125, задовольнити .
Постанову серії ДПО18 № 945125 від 01 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. Кузь