Справа № 461/130/19
Провадження № 1-кс/461/6306/19
22.07.2019 року
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підсоснів Пустомитівського району Львівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000436 від 27 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 307 Кримінального кодексу України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті наркотичних засобів в особливо великих розмірах.
Слідчий у клопотанні зазначає, що наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення. У разі визнання винним ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, на думку слідчого, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти раніше розпочате, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчиненого кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає, що інший, менш суворий, запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання.
Підозрюваний та його захисник під час розгляду справи проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисник зазначив, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, є батьком малолітнього сина. Підозрюваний не має наміру переховуватись від слідства чи суду, впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню. Вважає, що нічний домашній арешт у повній мірі забезпечить виконання ОСОБА_5 своїх обов'язків відповідно до КПК України.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема:
- дані рапорту старшого оперуповноваженого Управління організації оперативних розробок та негласної роботи Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України майора поліції ОСОБА_7 від 14 листопада 2018 року;
- показання свідка ОСОБА_8 від 20 грудня 2018 року;
- дані протоколу огляду покупця від 14 травня 2019 року;
- дані протоколу ідентифікації та огляду грошових коштів від 14 травня 2019 року;
- дані протоколу огляду (добровільною видачою товару) від 14 травня 2019 року;
- дані висновку експерта № 3/501 від 22 травня 2019 року;
- дані протоколу обшуку, проведеного 22 липня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 ;
- дані протоколу огляду місця події, яким вилучено добровільно видану речовину рослинного походження зеленого кольору від 22 липня 2019 року;
- дані протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю за місцем перебування від 18 січня 2019 року;
- дані протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 16 травня 2019 року.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі, а саме:
- ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, вчиненого кримінального правопорушення, зокрема свідка ОСОБА_8 , а також розголосити дані досудового розслідування іншим особам, які причетні до вчинення злочину (зокрема постачальнику);
- судом не виключається можливість вчинення ОСОБА_5 ,як особою яка не працює, іншого кримінального правопорушення чи продовження раніше розпочатого злочину з метою здобуття засобів для існування.
Судом береться до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 , відноситься до особливо тяжких злочинів. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання може схилити його також і до втечі.
Слідчий суддя погоджується зі стороною захисту, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, однак такі не виключають необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя вважає можливим в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу підозрюваному у розмірі, достатньому для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, - 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів з моменту затримання, тобто по 20 вересня 2019 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480250 (чотириста вісімдесят тисяч двісті п'ятдесят) гривень.
Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 :
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із м. Львова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема з ОСОБА_8 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки дійсні протягом двох місяців з дня застосування.
Попередити підозрюваного, що у випадку невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1