Вирок від 23.07.2019 по справі 243/7153/16-к

Єдиний унікальний № 243/7153/16-к

№ 1-кп/243/57/2019

ВИРОК

Іменем України

23 липня 2019 року м. Слов'янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42016130610000084 від 18.02.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ізюм Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого юристом в ТОВ «ФАТ», раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а також наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, при наступних обставинах.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ч.1 ст.34 Закону України “Про статус народного депутата України” народний депутат України може мати помічників-консультантів. Згідно ч.3 ст.1.1 Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР (далі - Положення), встановлено, що помічник-консультант народного депутата України працює у тому числі на громадських засадах. Відповідно до ч.8 ст.1.1 та ч.1 ст.2.2 Положення помічник-консультант народного депутата України зобов?язаний дотримуватися вимог Конституції України, законодавства України, а також при виконанні своїх обов?язків не допускати дій, що можуть негативно впливати на виконання повноважень народного депутата України, утримуватися від заяв та вчинків, що компрометують народного депутата України.

Згідно посвідчення Верховної Ради України № 294/06, дійсне до 27.10.2019, ОСОБА_8 являється помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата України восьмого скликання ОСОБА_10 .

У той же час, з 23 жовтня 2015 року на підставі наказу військового прокурора сил антитерористичної операції № 79к від 23.10.2015 по теперішній час у Військовій прокуратурі Луганського гарнізону на посаді прокурора прокуратури проходить військову службу старший лейтенант юстиції ОСОБА_11 , який відповідно до п.2 примітки до ст.368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно ст.ст.2, 17, 22, 25 Закону України “Про прокуратуру”, ст.ст.3, 36 КПК України на органи прокуратури покладається функція здійснення процесуального керівництва під час досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідним органом досудового розслідування, а також підтримання державного обвинувачення в суді. При цьому, відповідно до ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно ст.283 КПК України досудове розслідування закінчується у тому числі шляхом закриття провадження. Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених ч.1 цієї статті.

Згідно п.9.2 Наказу Генерального прокурора України № 12 гн від 29.08.2014 “Про особливості діяльності військових прокуратур” процесуальне керівництво досудовим розслідуванням військових та інших кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями військових формувань та правоохоронних органів України, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях цієї категорії, оскарження судових рішень, забезпечується військовими прокурорами.

Наказом військового прокурора Луганського гарнізону № 1к від 04.01.2016 “Про розподіл обов?язків між працівниками військової прокуратури Луганського гарнізону” за прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 закріплено здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням військових та інших кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями військових формувань та правоохоронних органів України, а також злочинів у сфері службової діяльності, вчинених службовими особами державних органів та установ, піднаглядних Військовій прокуратурі Луганського гарнізону, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях цієї категорії, оскарження судових рішень.

Поряд з тим, Військовою прокуратурою Луганського гарнізону здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою військовослужбовця військової частини - польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_12 у вчиненні ним 08.11.2014 за попередньою змовою групою осіб, розбійного нападу на хлібокомбінат ТОВ “Укр-Вереск”, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров?я особи, яка зазнала нападу, із застосуванням зброї, а також порушення з листопада 2014 року по квітень 2015 року, за попередньою змовою групою осіб, встановленого порядку здійснення господарської діяльності вказаного товариства, поєднаного з погрозою насильства, що заподіяло велику шкоду, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводиться слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Постановою військового прокурора Луганського гарнізону від 25.11.2015 ОСОБА_11 включено до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у вищевказаному кримінальному провадженні та визначено старшим такої групи.

Відповідно до постанови старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області від 25.04.2015 підозрюваного у кримінальному провадженні № 12015130000000278 ОСОБА_12 оголошено у розшук.

Водночас ОСОБА_8 , в силу наявного досвіду роботи помічником-консультантом народного депутата України знав та розумів, що вимогами статей 3, 22, 23, 65 Закону України “Про запобігання корупції” визначено, що посадові та службові особи органів прокуратури є суб?єктами відповідальності та корупційні правопорушення та їм заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб, а у випадках їх порушення підлягають притягненню до визначеного виду відповідальності.

Разом з тим, ОСОБА_8 усупереч положень статей 3, 22, 23, 65 Закону України “Про запобігання корупції”, ч.8 ст.1.1 та ч.1 ст.2.2 Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив пропозицію прокурору військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 , як службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати йому неправомірну вигоду, за вчинення ним на користь третьої особи ОСОБА_12 будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а також надання прокурору військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 , як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення ним на користь третьої особи ОСОБА_12 будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за наступних обставин.

Так, в один із днів початку лютого 2016 р. ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою сприяння у незаконному закритті вказаного кримінального провадження стосовно знайомого по політичним поглядам ОСОБА_12 , вирішив запропонувати та надати неправомірну вигоду службовим особам Військової прокуратури Луганського гарнізону за вчинення вказаних незаконних дій.

Для реалізації свого протиправного наміру в першій половині дня 09.02.2016 помічник народного депутата України ОСОБА_8 прибув до Військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться по вул.Заводській, 1 у м.Рубіжне Луганської області, на прийом до військового прокурора вказаного гарнізону ОСОБА_13 , який повідомив під час розмови ОСОБА_8 , що нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_12 здійснює прокурор Військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 . Після чого військовий прокурор ОСОБА_13 відрекомендував ОСОБА_11 . ОСОБА_8 як помічника народного депутата, який має відомості, які можуть мати значення для кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 .

Цього ж дня ОСОБА_8 , обмінявшись засобами зв?язку з ОСОБА_11 , залишив приміщення Військової прокуратури Луганського гарнізону.

Надалі, 18.02.2016 близько 20:09 год. ОСОБА_8 на виконання свого злочинного наміру, діючи умисно, прибув до Військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться по вул.Заводській, 1 у м.Рубіжне Луганської області, де поблизу приміщення вказаної прокуратури зустрівся із службовою особою - прокурором ОСОБА_11 .

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 , діючи умисно, із вищезазначених спонукань, висловив пропозицію надати ОСОБА_11 неправомірну вигоду, не уточнюючи її розмір, за закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України шляхом винесення ОСОБА_11 постанови про закриття кримінального провадження.

Того ж дня, 18.02.2016 ОСОБА_11 доповів про вказані протиправні дії ОСОБА_8 своєму безпосередньому керівництву у формі письмового рапорту, за результатами розгляду якого Військовою прокуратурою Луганського гарнізону у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 42016130610000084 від 18.02.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

У свою чергу ОСОБА_11 у подальшому діяв підконтрольно з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_8 .

В подальшому, 24.03.2016 близько 15:16 год. ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний намір, діючи умисно, прибув до прокурора ОСОБА_11 , з яким зустрівся біля Військової прокуратури Луганського гарнізону за адресою: вул.Заводська, 1, м.Рубіжне Луганської області, де уточнив суму неправомірної вигоди, висловивши останньому пропозицію надати неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у сумі 3000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 78045,195 грн., за вчинення дій в інтересах ОСОБА_12 щодо закриття кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України.

Надалі 21.04.2016 ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою реалізації свого єдиного злочинного наміру, спрямованого на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, зустрівся з прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 у раніше обумовленому місці, біля будинку № 63 по вул.Криворізькій у м.Слов?янську Донецької області, де близько 14:55 год. надав йому ( ОСОБА_11 ) як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у сумі 3000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України складало 76234,095 грн., за закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України шляхом винесення ОСОБА_11 постанови про закриття кримінального провадження. Одразу ж після цього ОСОБА_8 затримано у порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України, вказану неправомірну вигоду вилучено у повному обсязі та його злочинну діяльність, припинено.

Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно ОСОБА_8 лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті від 26 серпня 2016 року.

На переконання суду, в результаті дослідження, аналізу та оцінки досліджених судом доказів не знайшло свого підтвердження пред?явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 3 ст. 369 КК України, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом?якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині виправдувального вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об?єктивно з?ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Сторона обвинувачення вважає доведеними обставини вчинення ОСОБА_8 інкримінованого злочину, посилаючись на надані суду письмові докази, речові докази, електронні докази та показання свідків, а саме: рапорт ОСОБА_11 від 18.02.2016 р., протокол огляду автомобіля від 21.04.2016 р., протокол огляду місця події від 21.04.2016 р., протокол затримання ОСОБА_8 від 21.04.2016 р., протокол обшуку автомобіля Renault від 21.04.2016 р., протокол про хід та результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.04.2016 р., протокол огляду речей, вилучених під час обшуку автомобіля, від 21.04.2016 р., протокол огляду речей, вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_8 , від 21.04.2016 р., протокол огляду файлу “20160218 200826” від 27.04.2016 р., протокол огляду Інтернет-ресурсу від 13.05.2016 р., протокол огляду від 25.05.2016 р. матеріалів кримінального провадження № 12015130000000278, протокол тимчасового доступу до документів, що перебували у володінні ПрАТ “Київстар” від 27.05.2016 р., протокол огляду компакт-диску DVD-R від 04.06.2016 р., протокол огляду Інтернет-ресурсу від 07.06.2016 р., протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 від 11.06.2016 р., протоколи проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 11.06.2016 р., протоколи за результатами проведення НС(Р)Д № 50/2368 від 28.04.2016 р., № 50/2369 від 28.04.2016 р., № 50/2854 від 21.05.2016 р., № 50/2392 від 29.04.2016 р., протокол огляду МНІ № 229 від 21.06.2016 р., протокол огляду МНІ № 228 від 21.06.2016 р., протокол огляду оптичного диску DVD-R № 251 від 21.06.2016 р., протокол огляду DVD-R № 355 від 30.06.2016 р., протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_14 , протокол огляду оптичного диску СD-R № 413 від 26.07.2016 р., матеріальні носії інформації, на яких зафіксовані відомості, здобуті в результаті НС(Р)Д, висновок судової технічної експертизи документів № 929 від 13.05.2016 р. та судової фоноскопічної експертизи № 73 від 25.07.2016 р., та показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 369 КК України, не визнав та на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання свідчень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_21 він знайомий лише виключно з обставин кримінального провадження.

Пояснив, що з жовтня 2015 р. по травень 2017 р. він працював у військовій прокуратурі сил АТО на посаді прокурора військової прокуратури. До його обов'язків за посадою входило в тому числі процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, які розслідувались органами Національної поліції. Він здійснював процесуальне керівництво в одному з таких проваджень з номером ЄРДР 12014130570000515 від 11 листопада 2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.206 КК України, з якого було виділено матеріали відносно ОСОБА_12 у кримінальне провадження (номер ЄРДР 12015130000000278 від 25.11.2015 р.), ОСОБА_12 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Він як процесуальний керівник вживав заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_12 .

В першій декаді лютого 2016 р. у першій половині дня до його кабінету у військовій прокуратурі прибув обвинувачений, назвався головним представником партії “Свобода” у Луганській області ОСОБА_22 та повідомив, що він має інформацію з приводу кримінального провадження відносно ОСОБА_12 , однак ОСОБА_11 не мав змоги з ним поспілкуватися, оскільки відбував для проведення слідчих дій. У зв'язку з цим була домовленість, що ОСОБА_23 повторно звернеться до військової прокуратури задля отримання інформації, він не пам'ятає чи ОСОБА_8 надав йому номер свого телефону, чи він залишив Заіці свій номер телефону, розмова тривала близько хвилини і на цьому закінчилась. Як він розуміє, ОСОБА_8 спочатку звернувся до військового прокурора, який скерував його до свідка як до процесуального керівника, однак точно не пам'ятає.

18.02.2016 р. на його мобільний телефон біля 20-00 год. надійшов вхідний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_3 , телефонував ОСОБА_24 , повідомивши, що він чекає біля будівлі військової прокуратури, висловивши прохання вийти на вулицю. Свідок вийшов на вулицю, зустрівся з ОСОБА_21 , впізнав його візуально, і між ними відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_23 більш детально розповів, що він представляє інтереси ОСОБА_25 та є представником політичної організації, до якої ОСОБА_25 також має відношення, розпитував про можливість зняття з розшуку ОСОБА_25 та закриття кримінального провадження відносно нього, та повідомив, що планує передати йому неправомірну вигоду за вчинення цих дій. Він повідомив, що здійснюється досудове розслідування відносно цієї особи та згідно вимог чинного законодавства безпідставне закриття кримінального провадження не передбачено та наполягав, що ОСОБА_25 необхідно з'явитися до органу досудового розслідування, оскільки він перебував у розшуку, та надав показання в статусі підозрюваного. Заіка на пальцях показував, що він звертався до адвокатів, адвокати планують взяти десять, та сказав, навіщо йому звертатись до адвокатів, якщо йому легше свідку дати три. Про що розмова була далі, він не пам'ятає. Про ці події він склав рапорт військовому прокурору, зазначивши про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, в діях ОСОБА_23 , до ЄРДР було внесено відомості, згодом провадились НС(Р)Д. Він як свідок не знав про рух кримінального провадження.

Зустріч між ним та Заікою у кабінеті військової прокуратури було обумовлено тим, що він намагався встановити місцезнаходження ОСОБА_25 , запитував у Заіки як його знайти, на що ОСОБА_23 повідомив, що ОСОБА_25 немає необхідності з'являтися, ми самі можемо вирішити це питання. Поспілкувавшись в кабінеті, ОСОБА_23 запропонував вийти на вулицю, вони вийшли на вулицю, Заіка більш предметно повідомив, що планує передати йому неправомірну вигоду, розпитував де він служив та де він живе для пошуку спільних знайомих в іншому місті, як він тепер розуміє для передачі неправомірної вигоди, а в той час розумів, що для отримання інформації про місцезнаходження ОСОБА_25 . Чим закінчилась розмова, він не пам'ятає, пам'ятає, що ОСОБА_23 повідомив, що дасть більш детальну інформацію щодо місцезнаходження ОСОБА_25 та що вони ще зустрінуться.

В 20-х числах квітня 2016 р. Заіка неодноразово телефонував йому, однак він був зайнятий, знаходився у відрядженні у м.Краматорськ до військової прокуратури сил АТО. Біля другої години дня Заіка до нього дозвонився, він повідомив, що перебуває у м.Краматорську, Заіка запропонував зустрітися, а він вже повертався з м.Краматорська. Зустрілися вони біля кафе “У Мусліма”, спочатку під'їхав він, а за ним відразу - Заіка. Заіка запропонував від'їхати з цього місця, на що він відмовився, посилаючись на те, що поспішає на службу. Заіка підійшов до свого автомобіля, сів на водійське сидіння свого автомобіля та серветкою білого кольору з-під переднього пасажирського сидіння дістав грошові кошти купюрами складені навпіл по 100 доларів США і передав йому. Він діяв в рамках НС(Р)Д, тому взяв грошові кошти та уточнив що це, а Заіка сказав, що це 3000 за зняття з розшуку підозрюваного ОСОБА_25 та закриття кримінального провадження відносно останнього. Безпосередньо перед зустріччю з Заікою в районі м.Краматорськ слідчий військової прокуратури в присутності понятих провів його особистий огляд, у нього були грошові кошти в сумі 300-350 грн, службове посвідчення, мобільний телефон та табельна зброя і документи на право її носіння. Слідчо-оперативна група почала проводити огляд місця події з його участю та участю Заіки, він повідомив про обставини, що сталися та видав грошові кошти. Грошові кошти були вилучені слідчим. Після того декілька раз допитувався слідчим з приводу обставин кримінального провадження.

На питання прокурора свідок зазначив, що з Заікою він познайомився в першій декаді лютого 2016 р. у своєму службовому кабінеті, він збирався на слідчі дії, коли зайшов ОСОБА_23 (чи сам, чи з прокурором він не пам'ятає), зустріч тривала - 1 - 1,5 хвилини, Заіка назвався, показав посвідчення, а свідок перепросив, повідомив, що запізнюється на проведення слідчих дій, свідок відразу не зрозумів хто ОСОБА_25 , припустив, що ОСОБА_23 можливо захисник, однак ніякої інформації Заіці не давав. На той час військовим прокурором Луганського гарнізону був ОСОБА_13 . Хто такий Заіка в той період йому було відомо лише з його слів, посвідчення він не роздивився, при другій зустрічі на вулиці ввечері біля прокуратури він казав, що є головним представником партії “Свобода” Луганської області, документів про зайняття якоїсь посади чи про участь у громадській організації не надавав. Його особу також встановлювали з його слів, як він представлявся - ОСОБА_24 . Рапорт він склав 18.02.2016 р. після розмови біля будівлі військової прокуратури, зміст цієї розмови в повному обсязі він фіксував на свій мобільний телефон, оскільки розмова могла стосуватися місцезнаходження підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому всі свої розмови з приводу роботи він намагався фіксувати, а також задля уникнення звинувачень у вимаганні чи підбурюванні до тих чи інших дій, і, виходячи на вулицю, ввімкнув диктофон на мобільному телефоні Айфон 4С білого кольору (зараз він втрачений), та поклав його в кишеню. Розмова фіксувалась від початку і до кінця, запис був наданий ним органу досудового розслідування для долучення до матеріалів кримінального провадження.

З Заікою він зустрічався декілька разів, а саме: 1) у першій декаді лютого у службовому кабінеті, 2) 18.02.2016 р. у вечірній час близько 20-00 год., 3) у військовій прокуратурі (не пам'ятає, можливо у березні), коли ОСОБА_23 намагався знайти спільних знайомих, та 4) під час передачі неправомірної вигоди. Це ті зустрічі, які він пам'ятає, можливо, ще була якась зустріч. Зміст всіх чотирьох зустрічей був зафіксований, друга зустріч на вулиці - на мобільний телефон, а наступні зустрічі - оперативними підрозділами в рамках проведення НС(Р)Д відносно Заіки. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні його допитував слідчий військової прокуратури Луганського гарнізону та слідчий військової прокуратури сил АТО, він не пам'ятає, щоб його допитували по цьому кримінальному провадженню слідчі Національної поліції. У відповідності до ст.216 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками ст.369 КК України має проводити Національна поліція, але як професійний правник повідомляє, що положеннями КПК України передбачено, що прокурор вправі визначити орган досудового розслідування в порядку ч.5 ст.36 КПК України, тому під час проходження ним служби у військовій прокуратурі були випадки встановлення іншої підслідності. Він вважає, що слідчий військової прокуратури був уповноваженою особою, слідчі військової прокуратури допитували його не в рамках доручення, а в рамках кримінального провадження.

Пояснив, що він особисто брав участь у проведенні НС(Р)Д відносно Заіки, була постанова про конфіденційне співробітництво та його залучення до проведення НС(Р)Д. Під час третьої та четвертої зустрічі оперативні підрозділи одягали на нього технічні засоби відео- та аудіофіксації, фіксувалися розмови з Заікою, він брав участь у аудіо- та відеоконтролі. Телефонні розмови з Заікою були перед другою та третьою зустріччю, та в день передання неправомірної вигоди зранку було кілька розмов, точну кількість розмов не пам'ятає. Під час цих розмов з Заікою останній розпитував про його місцезнаходження для зустрічей, а свідок намагався отримати інформацію про місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_25 . Заіка повідомляв, що він з Харківської області, телефонував, щоб з'ясувати чи перебуває свідок на службі, щоб приїхати на зустріч.

З 18.02.2016 р. по 21.04.2016 р. відбулося 17 телефонних розмов, орган досудового розслідування зафіксував зміст 11 розмов, зміст інших розмов він не пам'ятає, оскільки багато спілкується, чому зміст цих розмов не зафіксований та не наданий суду йому невідомо. Він не пам'ятає, хто визначив час і місце зустрічі 21.04.2016 р., однак, пам'ятає, що ОСОБА_23 наполегливо телефонував зранку, а він в цей час був у Краматорську на службі. Свідок точно не пам'ятає, чи він відповів на дзвінок ОСОБА_23 чи перетелефонував йому сам, однак пам'ятає, що він повідомив, що знаходиться в м.Краматорську, Заіка, здається, був у м.Слов'янську, хто саме запропонував зустрітися біля цього кафе, він не пам'ятає. Вибір місця зустрічі не пов'язаний з постановою про визначення підслідності, у м.Краматорську він був у службових справах.

На другій зустрічі 18.02.2016 р. Заіка запропонував йому неправомірну вигоду, а на наступних зустрічах підтверджував, натяки були на передачу неправомірної вигоди, він стверджував, що він колишній працівник правоохоронного органу, говорив, що йому не потрібно 369, а свідку - 368, як розумів свідок, шукав шляхи вчинення кримінального правопорушення. Під час затримання ОСОБА_23 та проведення з ним першочергових слідчих дій він був в статусі свідка. Він не слідкував, чи були на ОСОБА_23 надіті кайданки під час огляду місця події, йому відомо, що здійснювалася відеофіксація. Він не пам'ятає, чи було Заіці вручено пам'ятку про права та обов'язки підозрюваного, наскільки він пам'ятає, ОСОБА_26 роз'яснювалися права підозрюваного.

Після відтворення ініціативного запису (а.к.п.102, т.2) свідок ОСОБА_11 повідомив, що на записі зафіксовано повний зміст розмови, зафіксовані фрази про пропозицію надання неправомірної вигоди, а саме момент, де йшлося про адвокатів, Заікою було показано йому “три”, під час розмови ОСОБА_23 говорив пошепки, під час розмови повідомляв про грошові кошти, говорив, що потрібно вирішити, закрити. Після пред'явлення свідку для огляду протоколу огляду оптичного диску з ініціативним записом (а.к.п.103-104, т.2), свідок пояснив, що він вважає, що фрази, які свідчать про пропозицію надання неправомірної вигоди, це: “Зараз самі розумієте, що ми своїх не можемо кинути, він у нас... в бігах у Вас”, з цього вислову він зрозумів, що Заіці відомо місцезнаходження ОСОБА_25 , ОСОБА_23 повідомив свій інтерес зустрічі зі свідком. Заіка говорить: “... Мені треба, я поясню в двох словах, пане ОСОБА_27 , мені треба, щоб людина могла вільно пересуватися та не мати ніякого геморою із законом ... він десь там, за Дніпром...”. Тобто після того, як він повідомив, що особа перебуває у розшуку, проводиться досудове розслідування, ОСОБА_23 повідомив, що йому потрібно, щоб з особи зняли підозри і решту. На питання свідка: “ ОСОБА_28 чому проблема, щоб він з'явився до органів?”, Заіка відповідає: “В тому, що його зрештою закриють, то не треба”. Далі говорить: “Нам треба то питання вирішити”. Ці фрази свідок розцінював як сприяння до надання йому неправомірної вигоди. Де розмова йде, ОСОБА_23 каже: “Ми приходимо до адвокатів і кажем: “Адвокати робіть щось”, адвокати кажуть: “Ми все порєшаєм”, ми кажем: “Чуваки, данке шон”, бо ми знаєм як працюють адвокати, і що доходить потім туди, де можна порішати, це не красиво і ми розумієм, що нам то не підходить...” Під час цього візуально показав 10, коли говорив про адвокатів, коли говорив про “доходить туди” - показав 3.

Після відтворення розмови, яка відбулась між свідком та ОСОБА_8 23.03.2016 р. (а.к.п.180, т.4), свідок пояснив, що ОСОБА_23 казав, що він володіє інформацією про місцезнаходження ОСОБА_25 , а свідок вказував на необхідність з'явитися ОСОБА_25 до органів досудового розслідування, і він розумів, що у Заіки мали бути документи, що підтверджують невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Під документами він мав на увазі будь-які відомості щодо місця перебування ОСОБА_25 .

Після відтворення розмови, яка відбулась між свідком та ОСОБА_8 19.04.2016 р. о 12:12:03 год. (а.к.п.50, т.5), свідок пояснив, що ініціатива цієї розмови виходила від нього, роздруківки цієї розмови в матеріалах кримінального провадження немає, він телефонував, оскільки кримінальне провадження відносно ОСОБА_25 було з 2014 р. за тяжкі злочини, 2 роки ОСОБА_25 перебував у розшуку, а він мав звітувати перед керівництвом щодо встановлення місцезнаходження розшукуваного. Він як прокурор був зацікавлений у швидкому здійснені досудового розслідування, тому він телефонував Заіці, сподіваючись, що в ході спілкування зможе встановити місцезнаходження ОСОБА_25 .

На питання обвинуваченого свідок пояснив, що у лютому 2016 р. він мав звання старшого лейтенанта юстиції, у квітні 2016 р. він вже мав звання капітана, яке отримав 05.03.2016 р., звання йому присвоїли достроково за участь в АТО. У Військовій прокуратурі Луганського гарнізону він працював з жовтня 2015 р., з ОСОБА_13 знайомий не пам'ятає з якого часу, ОСОБА_13 був керівником цієї військової прокуратури на час його призначення до цього органу. 18.02.2016 р. аудіоконтроль ОСОБА_8 свідком не здійснювався, свідок здійснив особистий запис своєї розмови. Цей запис свідок зробив оскільки мав намір записати свою розмову, він має таке хобі записувати свої розмови. Після надання свідку для огляду заяви ОСОБА_11 про долучення до матеріалів кримінального провадження запису розмови, що відбулась 18.02.2016 р. (а.к.п.101, т.2), свідок пояснив, що під заявою від 19.02.2016 р. міститься його підпис, його підпис змінювався протягом часу. Свідок не пам'ятає, кому він передавав це звернення, та за яких обставин, чи реєстрував він це звернення в канцелярії. За змістом звернення анкетні дані обвинуваченого зазначені “ ОСОБА_24 ”, в той час як у всіх матеріалах кримінального провадження на той час анкетні дані обвинуваченого визначені з граматичною помилкою як “ ОСОБА_29 ”, свідок не пам'ятає, пояснити не може. Чи містить Айфон 4С накопичувач пам'яті, він не пам'ятає. Не пам'ятає, чи оглядав слідчий його мобільний телефон Айфон 4С 19.02.2016 р. під час допиту.

З рапортом до ОСОБА_13 він звернувся чи в той день, чи наступного дня, він не пам'ятає, ці відомості наявні в матеріалах кримінального провадження. Він не пам'ятає, чи реєстрував він рапорт. Свідку невідомо, чому на резолюції на рапорті зазначено дату “24.03.2016 р.”, а відомості щодо внесення до ЄРДР відомостей 24 березня 2016 р. у кримінальному провадженні відсутні.

На питання обвинуваченого, чому існують розбіжності з первинним витягом з ЄРДР, в якому немає відомостей про ОСОБА_25 , про Нагорного та про ОСОБА_23 , про номер кримінального провадження відносно ОСОБА_25 , в той час як в рапорті всі ці відомості викладені, свідок пояснив, що він не був ані слідчим, ані прокурором у цьому кримінальному провадженні, тому не може надати відповідь на це питання. Інших рапортів не пам'ятає, чи подавав. Зазначив, що у його практиці не було випадків коли без належного розгляду рапорту керівником уповноваженою особою були внесені відомості до ЄРДР. Він не планував затримання Заіки 24.03.2016 р., оскільки він свідок у кримінальному провадженні. Не може надати відповідь на питання, чи були підстави для припинення злочинної діяльності ОСОБА_8 24.03.2016 р. за ознаками ч.1 ст.369 КК України, оскільки він є свідком у кримінальному провадженні, питання доцільне поставити органу досудового розслідування. 24.03.2016 р. він не пам'ятає чи проводився огляд свідка ОСОБА_11 в межах контролю за вчиненням злочину, припускає, що можливо проводився, зауваживши, що відповідні відомості мають міститися в матеріалах кримінального провадження. Під час закріплення на одязі свідка спеціальних технічних засобів він не пам'ятає, чи складалися з ним як зі свідком, який здійснює конфіденційне співробітництво, якісь документи про передання матеріально-технічних засобів. Із рапортом про наявність в діях ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення до інших органів він не звертався, оскільки звернувся до свого керівника, подавши йому на розсуд відповідний рапорт.

Свідок ОСОБА_11 зазначив, що 24.03.2016 р. він не вимагав неправомірну вигоду у ОСОБА_8 .

В ході досудового розслідування свідок жодного разу не повідомляв слідчого або прокурора про контакти з ОСОБА_8 , які відбувалися після 18.02.2016 р. і до затримання ОСОБА_8 . Після затримання ОСОБА_8 він його не допитав у справі ОСОБА_25 та не ініціював його допит щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_25 . Слідчим або іншим прокурорам вказівки щодо допиту ОСОБА_8 в якості свідка по справі ОСОБА_25 він не може відповісти, оскільки це стосується іншого кримінального провадження. Чому він не відмовився спілкуватися із ОСОБА_8 у справі ОСОБА_25 , оскільки не мав наміру його допитувати процесуально, пояснити не зміг.

На питання обвинуваченого чому він жодного разу не відмовився від отримання запропонованої йому неправомірної вигоди, як мав би діяти згідно положень антикорупційного законодавства, свідок пояснив, що він про надання йому пропозиції повідомив прокурору. 24.03.2016 р. між 15-30 год. (коли закінчилася зустріч із Заікою) та до 18-15 год. (коли розпочався допит свідка ОСОБА_11 ), свідок не пам'ятає, чи він спілкувався із ОСОБА_8 в цей період. З якою метою він телефонував ОСОБА_8 о 16-22 год., він не пам'ятає. Пояснити, чому під час його допиту він говорив, що мав побоювання за своє життя та здоров'я, тому відмовився піти з ОСОБА_8 до кафе або сісти в автомобіль, свідок не зміг, оскільки минуло багато часу і він не пам'ятає. Чому під час досудового розслідування надавав свідчення, які різняться між собою в тій частині, звідки ОСОБА_8 дістав гроші, пояснити не зміг.

Заява про конфіденційне співробітництво ним була надана, коли саме - не пам'ятає. Ким і коли виконана на заяві помітка про її засекречення, він не пам'ятає. Пояснити, чому він телефонував ОСОБА_8 та ініціював зустрічі свідок не може конкретно по датах, оскільки минуло багато часу, однак, зауважив, що він встановлював місцезнаходження ОСОБА_12 та вживав необхідних заходів для цього. Фраза свідка ОСОБА_11 : “Пропозиції від вас, а я можу тільки погоджуватися” з якою метою пролунала, свідок пояснити не міг.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він нічого не пам'ятає, оскільки минуло багато часу. Однак, зазначив, що він пам'ятає, що біля кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” він брав участь у певних діях відносно обвинуваченого, були присутні представники у військовій формі, провадилися оперативно-слідчі дії за фактом надання обвинуваченим військовому прокурору неправомірної вигоди.

На питання прокурора пояснив, що навесні 2016 р., місяць він не пам'ятає, пам'ятає, що була прохолодна погода, йому зателефонували та запитали чи має він можливість взяти участь в проведенні оперативно-слідчих дій. Зателефонувала йому на особистий номер мобільного телефону незнайома людина, звідки у цієї людини його номер телефону, йому невідомо. Він на той момент знаходився у ветеранській організації, що розташована за адресою: м.Краматорськ, вул.Марата, 1, під'їхав автомобіль, забрав його та вони приїхали в район старого ринку в м.Краматорську. Там до нього підійшов чоловік, він був з паспортом, свідок повідомив, що він зможе взяти участь у проведенні слідчих дій, та вони сіли в автомобіль ВАЗ-21099, колір автомобіля не пам'ятає, пам'ятає, що в автомобілі було три особи - він, цей чоловік та водій. В автомобілі вони доїхали до кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, зайшли з боку зала та чекали (він та чоловік у військовій формі), водій знаходився в автомобілі. Через деякий час вони вийшли з залу на вулицю, там знаходився автомобіль, крупний чоловік, він, Заіка, та водій автомобіля. Може був ще хтось, він не пам'ятає. Зі змісту розмови пам'ятає, що обвинувачений намагався запропонувати гроші військовому прокурору за допомогу у вирішенні питання по солдату строкової служби. До моменту виходу із кафе він не бачив ані військового прокурора, ані ОСОБА_23 , права йому роз'яснювали. Він не пам'ятає, що робив чоловік у військовій формі. Він не пам'ятає, чи бачив він гроші та матеріальні цінності, які вилучали. Заіка був схвильований, він не пам'ятає, чи були на його руках кайданки. За наслідками процесуальних дій документи складали, він 5-6 разів точно розписувався на аркушах формату А-4. Документи складав крупний чоловік, якому ОСОБА_23 нібито надавав гроші. Під час вчинення цих дій здійснювалася відеофіксація, він бачив одну відеокамеру у чоловіка у військовій формі. Він не пам'ятає скільки транспортних засобів було на місці, був один автомобіль, марку не пам'ятає, біля цього автомобіля і проходили всі дії. Відеозапис йому не пред'являли.

На питання сторони захисту свідок пояснив, що він не знайомий з працівниками військової прокуратури, військову службу проходив у 2014-2015 р. Зазначив, що він мав травми, внаслідок яких він міг неправильно сприймати всі події як на той момент, так і на теперішній час. Він був понятим, хто його залучав, йому невідомо.

В момент виходу з кафе йому роз'яснювали права та обов'язки понятого, до цього моменту не роз'яснювали. Чи були окрім нього інші поняті, він не пам'ятає.

На питання прокурора свідок пояснив, що процесуальні дії за його участю проводилися спочатку біля кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, а потім в приміщенні військової прокуратури в м.Краматорськ в той же день. В приміщенні військової прокуратури оглядали документи, він підписував протокол.

Після надання свідку для огляду протоколу огляду ОСОБА_11 та його автомобіля (а.к.п.77-84, т.2), свідок пояснив, що підпис у протоколі належить йому, він брав участь у цій слідчій дії, протокол був складений у першій половині дня, час відповідає зазначеному у тексті протоколу слідчої дії - 14-30 - 14-35 год. Зображений у фототаблиці транспортний засіб не пам'ятає, а чоловіка пам'ятає. Ця слідча дія проводилася за 2 км. від м.Слов'янська, скоріше за все біля кафе “У Мусліма”, в інше місце вони не їздили.

Після надання свідку для огляду протоколу огляду місця події (а.к.п.73-76, т.2) свідок пояснив, що час проведення слідчої дії та її результати, зазначені в протоколі, відповідають фактичним обставинам, як і послідовність процесуальних дій, що викладені в протоколах, як в цьому, так і в попередньому, відповідає фактичним обставинам.

Після надання свідку для огляду протоколу затримання ОСОБА_8 (а.к.п.62-66, т.2) свідок пояснив, що послідовність дій, час їх здійснення та місце, зазначені в протоколі, відповідають фактичним обставинам.

Після надання свідку для огляду протоколу обшуку автомобіля (а.к.п.57-61, т.2) свідок пояснив, що обставини, послідовність дій, місце, викладені в протоколі, відповідають фактичним обставинам. Однак, зазначив, що обставин обшуку він вже не пам'ятає, була відеофіксація.

На питання обвинуваченого щодо того, що в протоколі огляду зазначено, що гроші упаковані о 15-15 год. в коричневий конверт та опечатані гербовою печаткою, а на відео о 16-16 год. гроші ще не упаковані, свідок пояснив, що гроші були опечатані, а коли саме він не пам'ятає, за часом він не стежив. Він не пам'ятає всіх деталей, з моменту тих подій пройшло більше трьох років, у нього був фактор довіри до працівників військової прокуратури, тому за всіма деталями він не слідкував (час і т. ін.) і достеменно кожну букву у протоколах не вичитував. Розбіжності щодо обставин, зафіксованих у протоколах та відеозаписі, свідок пояснити не може. Він переглядав протоколи перед тим, як їх підписати. Він не пам'ятає, чи проводили огляд ОСОБА_11 у його присутності, чи фотографували у його присутності, він пам'ятає обличчя цієї людини. Він не може пояснити, чому в протоколі затримання зазначено, що ключ від автомобіля вилучений та опечатаний о 17-17 год., а о 18-00 год. слідчий ОСОБА_30 відчиняв автомобіль цим ключем. Про серветку в протоколі огляду місця події нічого немає, він не пам'ятає нічого про серветку. Після затримання ОСОБА_8 свідок не пам'ятає, куди подівся ОСОБА_11 , чи його оглядали також не пам'ятає, у нього був пістолет в кишені, який не оглядали. Момент передачі грошей від Заіки до Нагорного він не бачив, йому невідомо, що було у кишенях Нагорного, він поверхово бачив лише вміст однієї кишені, з якої вилучили гроші. Додатково пояснив, що під час проходження військової служби він отримував поранення - вогнепальне поранення легень, було оперативне втручання, два дні він провів у реанімації. Ці події відбувалися у листопаді 2015 р., а до цього у 2014 р. у нього ще була контузія.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона працює старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Луганській області. З ОСОБА_8 вона не знайома, слідчі дії відносно ОСОБА_25 вона не проводила і знайома з ним не була, була у складі слідчо-оперативної групи по кримінальному провадженню № .....515, з якого потім було виділено кримінальне провадження відносно ОСОБА_25 . З ОСОБА_11 вона не знайома, хто був процесуальним керівником у кримінальному провадженні № ....515, вона не пам'ятає, процесуальне керівництво здійснювала військова прокуратура Луганського гарнізону. Про висловлення пропозицій ОСОБА_8 за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_25 їй нічого невідомо. Вона була включена до групи слідчих, але фактично слідчі дії не проводила. Про існування в 2016 р. ОСОБА_8 , у якого знаходились якісь документи щодо місцезнаходження ОСОБА_25 , або які характеризують ОСОБА_25 , їй невідомо. В межах даної справи вона у відрядження не відбувала, чи відбували інші співробітники у відрядження - їй невідомо. В 2019 р. в іншому кримінальному провадженні вона проводила слідчі дії з ОСОБА_25 , чи знаходиться він зараз у розшуку розголошувати не може, однак він вільно пересувається, йому не обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ніяких вказівок щодо того, щоб ОСОБА_25 не було обрано запобіжний захід їй ніхто не надавав. Кримінальне провадження, з якого було виділено справу ОСОБА_25 , було направлено до суду, вона тільки закінчувала досудове розслідування. Їй нічого невідомо ані про процесуальні підстави виділення матеріалів відносно ОСОБА_12 з кримінального провадження, ані про перебування Лебідя у розшуку у 2016 р.

Після надання свідку для огляду постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015130000000278 (а.к.п.233-234, т.2) щодо дати постанови - 25.11.2016 р. (на рік вперед), яка була долучена до матеріалів кримінального провадження у травні 2016 р., свідок пояснила, що це документи військової прокуратури, у слідчого в провадженні багато кримінальних справ, тому вона не може пояснити. На той момент розслідуванням цього кримінального провадження вона не займалася.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона працює заступником начальника відділу слідчого управління ГУНП в Луганської області. Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 вона була одним із слідчих в групі, а ОСОБА_11 був процесуальним керівником. Про кримінальне провадження за ознаками ч.3 ст.369 КК України відносно ОСОБА_8 їй нічого невідомо. До неї з будь-якими пропозиціями та щодо прийняття певних процесуальних рішень ніхто не звертався. В позапроцесуальний спосіб до неї ніхто не звертався, ніяких вказівок їй не надавали. Її допитували під час досудового розслідування в якості свідка 19.05.2016 р. Хто був старшим групи слідчих не пам'ятає, зазначила, що матеріали були як у неї, так і у інших слідчих. Незаконних вказівок щодо не притягнення або притягнення ОСОБА_25 до кримінальної відповідальності не було. Вона не пам'ятає, чи здійснював ОСОБА_11 заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_25 , за КПК він має право проводити С(Р)Д, але чи проводив, вона не пам'ятає. Від ОСОБА_11 інформації про ОСОБА_8 та наявність у нього інформації про місцезнаходження ОСОБА_25 не було. Вказівок допитати ОСОБА_8 від ОСОБА_11 не надходило. Про мету спілкування ОСОБА_11 із ОСОБА_8 їй нічого ніхто не повідомляв. У відрядження задля затримання чи допиту певних осіб працівники відбувають. По ОСОБА_25 не пам'ятає, чи кудись виїжджали, вона нікуди не виїжджала. Лебідя вона не бачила з 2015 р. (ще до виділення матеріалів відносно ОСОБА_25 в інше провадження), на теперішній час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_25 у неї в провадженні не перебуває, вона перевелась в інший підрозділ слідчого управління.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_8 він знайомий виключно у рамках кримінального провадження, у цьому кримінальному провадженні є свідком.

Пояснив, що він працював у військовій прокуратурі Луганського гарнізону з вересня 2015 р. по квітень 2017 р. 09 лютого 2016 р. до його службового кабінету у м.Рубіжному прийшов невідомий йому раніше чоловік, який назвався ОСОБА_22 та повідомив, що він є головою осередку Луганщини від партії “Свобода”, виразивши намір поспілкуватися щодо кримінального провадження відносно ОСОБА_25 за ст.ст.187, 206 КК України. Свідок повідомив цьому чоловіку, що прокурором у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_11 та провів його до службового кабінету ОСОБА_11 , представивши його останньому як представника партії “Свобода”. З приводу цих обставин він з Нагорним не спілкувався.

18.02.2016 р. до нього підійшов ОСОБА_11 з рапортом, повідомивши, що ОСОБА_31 пропонує йому неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_25 . Він як керівник органу прокуратури прийняв рішення про негайне внесення відомостей до ЄРДР в цей же день, досудове розслідування деякий час здійснювалося військовою прокуратурою Луганського гарнізону, де ОСОБА_11 не перебував в групі прокурорів. З Заікою він більше не спілкувався, пізніше йому стало відомо, що головний військовий прокурор Матіос підписав постанову про зміну підслідності кримінального провадження до військової прокуратури сил АТО. Зі слів ОСОБА_11 . Заіку було затримано після передачі Заікою неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_25 на трасі біля м.Слов'янська (біля кафе по дорозі з м.Слов'янська до м.Краматорська).

На питання прокурора свідок пояснив, що після внесення відомостей до ЄРДР кримінальне провадження не було передано до поліції за підслідністю у відповідності до ст.216 КПК України, оскільки надійшов рапорт ОСОБА_11 , відомості до ЄРДР було внесено, він розумів, що момент передачі грошових коштів та візит Заіки до військової прокуратури може відбутися в будь-який час, тому він прийняв рішення задля уникнення втрати доказів, після чого ним було заплановано передати кримінальне провадження до поліції у відповідності до ст.216 КПК України, однак потім надійшла постанова ОСОБА_32 і він передав справу до військової прокуратури сил АТО на виконання цієї постанови. ОСОБА_11 на той момент не займав керівну посаду у військовій прокуратурі Луганського гарнізону (не був ані заступником, ані керівником, ані начальником відділу) і був звичайним прокурором, інші процесуальні керівники хоча і були в тому ж приміщенні, однак він не міг на них впливати, слідство було неупередженим.

На питання обвинуваченого свідок повідомив, що ОСОБА_11 є його колишнім підлеглим, на теперішній час він йому не підпорядковується, оскільки є керівником військової прокуратури Миколаївського гарнізону в структурі Південної прокуратури, а свідок ОСОБА_13 був переведений з військової прокуратури Луганського гарнізону до м.Києва, а звідти - у Південний регіон. ОСОБА_11 призначений Генеральним прокурором за поданням керівника військової прокуратури Південного регіону, свідок ОСОБА_13 не має можливості його приймати на роботу, звільняти з посади чи заохочувати. ОСОБА_11 було відомо про внесення відомостей до ЄРДР, однак чи був він обізнаний з організацією розслідування свідок сказати не може. У штаті військової прокуратури на той час було 11 прокурорів, які розташовувались у м.Рубіжному та м.Старобільськ. Про конфіденційне співробітництво ОСОБА_11 зі слідством свідку нічого відомо не було. Станом на 21.04.2016 р. він був процесуальним керівником у кримінальному провадженні, але на той час мав понад 100 кримінальних проваджень. ОСОБА_11 був процесуальним прокурором в інших справах, однак не міг впливати на слідчого Ганенка, оскільки слідчий є самостійною особою. Йому невідомо про процесуальний статус ОСОБА_8 в справі Лебідя, він планував передати кримінальне провадження до Національної поліції за підслідністю.

Стосовно дати резолюції на рапорті ОСОБА_11 свідок пояснив, що в даті на резолюції можлива описка, оскільки резолюцію на рапорті він поставив в той же день, коли і внесли відомості до ЄРДР - 18.02.2016 р., зазначивши, що виправлення на даті він поставив особисто (його почерк, його підпис, його ручка (а.к.п.106, т.2). Дата резолюції не має жодного значення, оскільки відомості до ЄРДР були внесені в той же день, а резолюція - це внутрішній документообіг. На питання обвинуваченого, чому відомості в рапорті не відповідають відомостям у фабулі кримінального правопорушення, які були внесені до ЄРДР (в рапорті міститься прізвище ОСОБА_23 , зазначено про справу ОСОБА_25 , про Нагорного, номери кримінальних проваджень, чого у відомостях, внесених в ЄРДР немає), свідок пояснив, що внесли такі відомості, оскільки були впевнені, що ОСОБА_23 може бути не сам, а з кимось та надавати неправомірну вигоду буде не один, тому було прийнято рішення внести саме такі відомості до ЄРДР. Це кримінальне провадження було єдине відносно ОСОБА_23 , інших кримінальних проваджень на пам'яті свідка відносно ОСОБА_8 не було. Підставою внесення відомостей до ЄРДР та визначення попередньої правової кваліфікації був саме рапорт ОСОБА_11 , який є повідомленням про вчинення злочину.

Під час здійснення ним процесуального керівництва провокативних дій з боку ОСОБА_11 не було. Перед здійсненням аудіо-, відеоконтролю приміщення Військової прокуратури Луганського гарнізону свідок зазначив, що він як керівник прокуратури надавав всі дозволи на проведення НС(Р)Д у приміщенні прокуратури, припустив, що всі дозволи на проведення НС(Р)Д документально оформлювались. Він не пам'ятає, чи здійснювався контроль за вчиненням злочину у приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону саме 24.03.2016 р. (дата співпадає з первинною резолюцією на рапорті), однак зазначив, що контроль за вчиненням злочину у цьому кримінальному провадженні відбувався, коли саме - має бути у кримінальному провадженні. Чи доповідав ОСОБА_11 про те, що він вимагав від Заіки привезти 24.03.2016 р. будь-які документи, цього він не пригадує. Свідок не пам'ятає, як оформлювалося конфіденційне співробітництво ОСОБА_11 з органом досудового розслідування. Свідок зазначив, що він впевнений, що відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, були внесені саме стосовно ОСОБА_8 .

На питання обвинуваченого щодо того, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що місце зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_8 21.04.2016 р. біля кафе “У Мусліма” у м.Слов'янську було погоджено лише в телефонній розмові, яка відбулась 21.04.2016 р. о 14-14 год., свідок пояснив, що він виніс постанову про визначення підслідності на підставі отриманої інформації. В той же час о 14-30 год. ОСОБА_20 проводив огляд ОСОБА_11 неподалік від м.Краматорська, при цьому ОСОБА_11 пояснив, що в цей день він був у відрядженні у м.Краматорську. За 16 хвилин свідок ОСОБА_13 отримав інформацію про плани Заіки щодо Донеччини, виніс постанову про зміну підслідності, склав супровідні листи, передав матеріали до м.Краматорська, визначили групу слідчих, групу прокурорів, ОСОБА_20 виніс доручення спецпідрозділам, виніс доручення про проведення досудового розслідування, залучив понятих та провів огляд ОСОБА_11 , на що свідок пояснив, що існує три варіанти подій, які на той момент могли бути: 1) можливо свідок перебував у м.Краматорськ на доповіді у прокурора регіону з кримінальними провадженнями, в числі яких було і кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , в якому він був процесуальним керівником; 2) можливо свідок перебував у м.Рубіжному і дуже швидко доїхав до м.Краматорська. Свідок зазначив, що ці всі дії можливо здійснити за 16 хвилин.

Прокурор може проводити і розшук осіб. На питання обвинуваченого щодо того, що ОСОБА_11 протягом трьох днів ініціативно телефонував Заіці, повідомляючи, що від нього вимагають рішення, свідок пояснив, що ніякого рішення він від ОСОБА_11 не вимагав, окрім приймання законних рішень та проведення слідчих дій, однак жодних задач по Лебідю він від ОСОБА_11 не вимагав, крім проведення слідчих дій.

На момент внесення до ЄРДР відомостей щодо того, чи є Заіка військовослужбовцем свідок не мав, як не мав і інших відомостей, характеризуючих особу Заіки, його місце роботи та рід занять, але він зобов'язаний був внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення. У кримінальному провадженні з 18.02.2016 р. по 21.04.2016 р. проводились слідчі дії, однак він не був процесуальним керівником у цей період. 18.02.2016 р. і далі справа Лебідя була передана до слідчого відділу поліції, а процесуальне керівництво здійснювала військова прокуратура, свідок не був процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні.

Після надання для огляду свідку постанови Головного військового прокурора про визначення підслідності у цьому кримінальному провадженні від 21.04.2016 р., свідок на питання обвинуваченого пояснив, що він не бачив постанову, яку як стверджує обвинувачений він виносив, припустив, що на підставі постанови ОСОБА_32 про визначення підслідності він виносив свої постанови.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він працює заступником військового прокурора Миколаївського гарнізону. В кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 він входив до групи слідчих, старшим групи був ОСОБА_20 . Наприкінці квітня 2016 р. ОСОБА_20 повідомив його про необхідність передати транспортний засіб дружини ОСОБА_8 та привів дружину і батька ОСОБА_8 , а також адвоката. Транспортний засіб перебував на території прокуратури та поліції (одна будівля). Він разом з батьком і дружиною ОСОБА_23 пішли до автомобіля, який був опечатаний бірками працівниками поліції (багажник та двері), адвоката, наскільки він пам'ятає, не було. За кермо автомобіля сів батько ОСОБА_8 та виїхав з території на парковку. Потім на парковці (о 15-20 год.) вони оглядали транспортний засіб (сидіння, багажник та бардачок), він речі не перевіряв. Після того, як вони впевнилися, що всі речі на місці, дружина ОСОБА_8 написала розписку, що вона отримала транспортний засіб, всі речі в наявності, претензій до військової прокуратури сил АТО не має, і він повернувся до свого службового кабінету. За 20-30 хвилин йому зателефонував або до нього зайшов адвокат, запросив підійти до автомобіля. Після того як свідок підійшов до автомобіля, адвокат сказав, що начебто свідок забув вилучити з багажника документи, а саме лист про благодійну допомогу військовій прокуратурі в сумі 3000 доларів США. З моменту видачі автомобіля пройшло десь 20-30 хв, тому свідок припускає, що документ міг бути в автомобілі, так само як його до автомобіля міг покласти і адвокат. Обшук в автомобілі був проведений раніше, тому він запропонував захиснику подати клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження цих документів. Він припускає, що можливо проводилася перевірка обставин щодо того, яким чином з'явився зазначений лист в автомобілі, але точно не пам'ятає. Йому точно невідомо з якого часу кримінальне провадження здійснювалося військовою прокуратурою сил АТО, оскільки він не був старшим групи, можливо з квітня.

На питання обвинуваченого та його захисника свідок пояснив, що на теперішній час його керівником є ОСОБА_11 , де проходить службу ОСОБА_20 йому невідомо. Він звертався з клопотанням про проведення обшуку автомобіля, чи давав доручення на проведення обшуку іншим особам, він не пам'ятає. Лист він не вилучав, оскільки не проводив ані огляд, ані обшук зазначеного автомобіля, він лише повернув автомобіль родичам володільця. Клопотання захисника про долучення листа він не бачив, оскільки він не був старшим групи слідчих. Не пригадує, щоб 22.04.2016 р. він отримав клопотання від захисника. Він не проводив слідчих дій з автомобілем, лише повернув його власнику, тому протокол не складав.

Свідок ОСОБА_19 під час допиту у судовому засіданні пояснив, що він працює в Головному управлінні боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ в м.Києві, з 18.04.2016 р. по 18.08.2016 р. він був відряджений у зону АТО. Він особисто відносно ОСОБА_8 . НС(Р)Д не проводив, він на підставі доручення прокуратури складав протоколи за результатами цих НС(Р)Д. Які саме НС(Р)Д проводились відносно ОСОБА_8 він не пам'ятає, оперативно вагомої інформації відносно ОСОБА_8 не було, вона з'явилася 21.04.2016 р., він фіксував за допомогою відеозапису слідчу дію на підставі доручення його керівника. Він здійснив відеозапис та надав флеш-носій в прокуратуру, було зафіксовано затримання ОСОБА_8 .

Він не фіксував зустріч ОСОБА_8 перед тим, про інші НС(Р)Д йому невідомо. Оперативну справу йому передали його попередники на даних посадах в зоні АТО, ухвалу слідчого судді йому не надавали. 21.04.2016 р. він участь в НС(Р)Д не брав, приховану зйомку не проводив, лише здійснював відеофіксацію, будучи присутнім в епіцентрі подій.

Під час допиту в ході досудового розслідування пояснював, що проводив приховану відеозйомку з автомобіля, а зараз говорив, що не проводив, тому що пройшов час, забув деякі деталі.

До зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_11 він ОСОБА_11 не бачив і не спілкувався. Затримання ОСОБА_8 відбулося на третій день його відрядження, акліматизація не пройшла, тому він не все пам'ятає. Він не пам'ятає, щоб він був присутній під час огляду ОСОБА_11 . В автомобілі він їхав зі слідчим, який оглядав ОСОБА_11 . Чи їхали вони за ОСОБА_11 він не пам'ятає. Він за кермом автомобіля не перебував, хто був за кермом, не пам'ятає. ОСОБА_8 намагався передати гроші, скільки і чи передав, він не пам'ятає. Чи вилучалось щось з кишені ОСОБА_11 він не пам'ятає.

Хто і коли закріплював спеціальне обладнання на одязі ОСОБА_11 йому невідомо, він цього не робив. Він складав протоколи за результатами НС(Р)Д, які проводили його колеги. Йому невідомо, чи складали його колеги щодекадно протоколи за результатами НС(Р)Д, що передбачено дорученням. Він не пам'ятає, чому протоколи за результатами НС(Р)Д були надіслані до військової прокуратури сил АТО, а не до військової прокуратури Луганського гарнізону, як було зазначено в дорученні. “Червень” - це позивний, чий позивний, повідомляти не має наміру. Припустив, що до протоколів НС(Р)Д додавалися матеріальні носії інформації (диски, флешки), чи були вони запаковані, він не пам'ятає. Зазначив, що якщо в протоколі за результатами НС(Р)Д не зазначені матеріальні носії інформації як додатки, то їх не було.

Під час затримання ОСОБА_8 був у камуфляжі, кайданки на нього надягли вже після затримання з превентивною метою.

Він особисто не бачив, щоб ОСОБА_8 щось комусь передавав. В ході відеозйомки йшлася мова про грошові кошти, не пам'ятає яка сума, але йшлося про долари США. Біля кафе “У Мусліма” ОСОБА_8 вийшов з автомобіля та передав грошові кошти прокурору в білому папері, які дістав з кишені. ОСОБА_8 знаходився до нього спиною, це було в 2-3 м. від автомобіля, але точно він не пам'ятає. В чому був одягнутий прокурор, він не пам'ятає. Він точно пам'ятає, що ОСОБА_8 був у камуфляжі, він передавав гроші, його відразу ж затримали співробітники підрозділу “Альфа” та надягли кайданки. Онлайн (можливість дивитися, що відбувається в ході НС(Р)Д в реальному часі) був. Слідчий прийняв рішення про затримання після передачі ОСОБА_8 грошових коштів. Після затримання він підійшов до ОСОБА_8 , бачив, як проводився обшук ОСОБА_8 . Він запам'ятав, що права ОСОБА_8 роз'яснювали після передачі грошей. Під час огляду місця події вилучили у прокурора гроші. Він бачив білу річ, після затримання з'ясувалося, що це гроші. В момент передачі видно, що це гроші, загорнуті в біле. Він проводив відеозйомку, коли розпочали обшук, кому повідомляли про затримання ОСОБА_8 йому невідомо.

Онлайн дійсно проводився, як і за допомогою чого розповідати не буде. Предмет передачі він бачив - це було щось загорнуте в білий папір, після затримання виявилося, що це гроші. Чи знімав він момент передачі грошей, він не пам'ятає. Він знімав, коли здійснювався обшук та огляд.

Коли вони знаходилися в автомобілі, був онлайн, інформація передавалася для слідчого.

Після надання свідку для огляду відеозапису, зафіксованого на МНІ № 1 (а.к.п.148, т.5), свідок пояснив, що на відео не зафіксовано предмет передачі. З автомобіля здійснював відеозйомку він, в камуфляжі знаходиться ОСОБА_8 , а інша особа - це прокурор. Спочатку затримали ОСОБА_8 , а потім проводили огляд місця події. Момент передачі грошей він не вигадав, на відео не видно, щодо наявності іншого відео він не пам'ятає, напевно іншого відео не було, минуло багато часу. Під час здійснення відеофіксації він користувався однією відеокамерою, якою саме - не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_14 під час допиту у судовому засіданні пояснила, що вона не пам'ятає в який саме день (було прохолодно) їй зателефонував якийсь слідчий в другій половині дня та повідомив, що її чоловіка затримали, висловили прохання приїхати за автомобілем. Наступного ранку вона приїхала разом з батьком та адвокатом. Дочекалися 9-ої ранку, піднялись на другий поверх, хтось із службових осіб вийшов та повідомив, що він зайнятий, прийде інший слідчий. Цей слідчий віддав батьку автомобіль, який знаходився на стоянці (внутрішній двір), всі двері були опечатані, адвокат присутнім не був. В її присутності батько сів за кермо та виїхав за межі внутрішнього двору, зупинився, вони чекали адвоката. Коли повернувся адвокат за 20 хвилин, покликали слідчого та знайшли в автомобілі, в сумці чоловіка, яка знаходилася в багажнику, лист волонтерської організації про надання волонтерської допомоги. Зміст листа їй невідомий, вона його не читала, зміст відомий адвокату. Слідчий процесуально не оформив виявлення листа, він рознервувався та втік. Адвокат пішов за ним, але слідчий сказав здавати на реєстрацію. Потім вони дочекалися адвоката, адвокат сказав, що його зареєстрував, лише після цього вони оглядали автомобіль. Її чоловік займається волонтерською допомогою, у них було дуже багато людей, які спали у них, їли у них, вони їм надавали якісь речі. Прізвище “ ОСОБА_33 ” вона тоді не чула, як вона розуміє всім, хто просив, намагались допомогти, надавали волонтерську допомогу, Нагорного вона на той момент не знала. Під час повернення автомобіля адвокат не був присутнім, він був у будівлі разом з ОСОБА_8 . Слідчий про лист її не допитував. Між видачею автомобіля та поверненням адвоката минуло 20-30 хв., автомобіль знаходився навпроти відділку поліції.

Свідок ОСОБА_12 під час допиту у судовому засіданні суду пояснив, що у 2014 р. він вступив до “Айдара”, під час проходження служби у нього були конфлікти з поліцією, його зупиняли, тримали з цього факту. З ОСОБА_8 він знайомий з 2010-2011 р., він волонтер, возив гуманітарну допомогу, в тому числі в їх батальйон. Про затримання ОСОБА_8 він дізнався від його дружини.

Відносно нього поліція розслідувала кримінальне провадження, він був військовослужбовцем. Тривалий час у 2015 р. він був в м.Києві у шпиталі, за допомогою засобів телефонного зв'язку спілкувався з працівниками правоохоронних органів, які у нього запитували де він знаходився. Він звернувся до ВО “Свобода” м.Києва, до адвоката, адвокат подавав клопотання до головного військового прокурора про зміну підслідності, клопотання задовольнили, після чого йому телефонували з військової прокуратури та пропонували з'явитися до м.Краматорська, потім до м.Слов'янська. Він не був у розшуку, був у шпиталі. Восени 2015 р. його оголосили у розшук, після чого він спілкувався зі своїм знайомим з його батальйону, який розповідав, що його затримала поліція, били, тиснули. Його мотивація не приїжджати зводилася до того, що він неодноразово чув, що до нього є претензії працівників поліції, які готові на будь-які дії.

ОСОБА_8 увійшов в його справу для контактування з військовою прокуратурою, щоб ОСОБА_12 міг надати свідчення військовій прокуратурі без працівників поліції. Щодо незаконного закриття кримінального провадження він до ОСОБА_8 не звертався. Гроші та цінності для передачі військовим прокурорам він ОСОБА_8 не надавав, як і документи, що його характеризують, чи свідчать про його місцезнаходження. У кримінальному провадженні він вільна людина, обмежень не має. До суду для розгляду справи по суті його не викликали, де знаходиться його справа йому невідомо. До військової прокуратури у 2019 р. його не викликали. По його кримінальному провадженню востаннє він спілкувався на початку січня 2019 р.

Станом на квітень 2016 р. було кримінальне провадження, в якому у 2015 р. оголошено про підозру, матеріали в порядку ст.290 КПК України не відкривалися. У цей час правову допомогу йому надавав адвокат ОСОБА_34 , ОСОБА_8 юридичних угод з ним не укладав. Контактом з військовими прокурорами займався ОСОБА_8 , бо адвокат з м.Києва не хотів їхати. ОСОБА_8 - волонтер, він погодився, а інші волонтери відмовили. Про контакти ОСОБА_8 з військовими прокурорами йому невідомо. Його повідомили однопартійці, він сказав, що хоче, щоб справа вийшла на публічний простір, або хтось на місці пошукав адвоката, або поїхав у м.Сєвєродонецьк представляти його в суді. ОСОБА_8 їздив до прокурора повідомити, що він готовий дати свідчення, письмових клопотань він не передавав. ОСОБА_8 йому не звітував щодо його контактів з військовими прокурорами, він навіть не знав, чи виконує ОСОБА_8 його прохання, чи ні.

Свідок ОСОБА_20 під час допиту у судовому засіданні суду пояснив, що у зазначеному кримінальному провадженні він 21.04.2016 року проводив невідкладні слідчі дії та з 21.04.2016 р. здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Він не пам'ятає яка була процесуальна підстава проведення досудового розслідування військовою прокуратурою сил АТО. ОСОБА_8 затримували в порядку ст.208 КПК України, в якій послідовності проводилися невідкладні слідчі дії, він не пам'ятає, оскільки була група слідчих. Огляд місця події проводив він, процесуальний статус ОСОБА_8 під час цієї слідчої дії він не пам'ятає. Чому у ОСОБА_8 під час огляду місця події були кайданки на руках, він не пам'ятає, затримували ОСОБА_8 після огляду місця події.

В день затримання ОСОБА_8 він оглядав ОСОБА_11 щодо наявності у нього при собі та в автомобілі предметів, огляд проводився безпосередньо перед оглядом місця події та затримання ОСОБА_8 . Він не пам'ятає яким чином він прибув до місця події - кафе “У Мусліма”. Чи була спеціальна апаратура на ОСОБА_11 він не пам'ятає, всі обставини відображені в протоколі огляду. Чи здійснював він під час огляду фотографування, він не пам'ятає, але припускає, що він міг робити фото за допомогою власного мобільного телефону. З профайлів фотографій, що зроблені за допомогою мобільного телефону, вбачається, що ці фото були зроблені о 17-20 - 17-23 год., тобто фото зроблені після проведення огляду ОСОБА_8 , не знає, пояснити не може. Після огляду місця події фото він не робив. Чому на відео автомобіль ОСОБА_11 стоїть паралельно автомобілю ОСОБА_8 , заднім бампером до кафе, а під час обшуку автомобіля автомобіль вже на 180°, пояснити не може. Протокол огляду місця події він не міняв, в протоколі зазначено одну назву відеокамери, а оголошено іншу не знає чому, відеозйомка здійснювалася за допомогою кількох відеокамер. Припустив, що міг помилитися щодо назви відеокамери. Грошові кошти він упакував при огляді місця події, згодом направив їх на експертизу. Гроші передавав ОСОБА_8 , це зафіксовано на матеріалах НС(Р)Д, він пам'ятає. Він особисто момент передачі грошових коштів не бачив, він не пам'ятає, чи дивився він ці матеріали в онлайні, чи вже потім в записі. Затримання ОСОБА_8 здійснював слідчий Спиця, речі, які були вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_8 , в тому числі ключі від автомобіля, були упаковані. Чому під час обшуку автомобіля о 18-03 год. на відеозаписі зафіксовано, що ключ від автівки знаходиться у слідчого ОСОБА_35 , не пам'ятає, пам'ятає лише, що проводився обшук, про ключ не пам'ятає. За годину до обшуку він з Нагорним нікуди не їздив. На переконання свідка ОСОБА_20 гроші ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 . Під час огляду ОСОБА_11 його та авто оглянули, склали протокол та поставили підписи, зачитали його за 5 хвилин. Після огляду ОСОБА_11 з ним ніхто не спілкувався, огляд ОСОБА_11 проводився біля стели, в протоколі може міститися описка чи помилка.

Виправлення на резолюції на рапорті ОСОБА_11 з 24.03.2016 на 18.02.2016 він не пам'ятає. Заява ОСОБА_11 з ініціативним записом датована 19.02.2016 р., диск упакований, а пояснювальний напис здійснений рукою ОСОБА_20 , тобто після 21.04.2016 р., оскільки всі підписи робилися в кінці розслідування, до цього упакування не було. Не передбачено здійснювати упакування матеріальних носіїв інформації, на яких зафіксовано інформацію, отриману внаслідок НС(Р)Д. Він не пам'ятає, щоб він ставив відмітки на заяві ОСОБА_11 про надання дозволу на конфіденційне співробітництво. Якщо він і ставив якісь відмітки в матеріалах кримінального провадження, то це відбувалося офіційно. Він не пам'ятає, хто складав протокол за результатами контролю за вчиненням злочину від 21.04.2016 р., протокол був засекречений та розсекречений 11.08.2016 р., чому зі спливом 112 днів, він не пам'ятає. Зазначив, що всі процесуальні документи були складені у дати, зазначені в цих документах, задніми числами документи не складалися. Він не пам'ятає, яким чином йому могли бути відомі дати оглядів МНІ станом на 21.04.2016 р., в той час як такі огляди провадилися лише через 3 місяці після 21.04.2016 р.

Чому в протоколі огляду він зазначив, що дзвінок о 14-14 год. 21.04.2016 р. є вихідним від ОСОБА_8 , в той час як він був вхідним, він не пам'ятає. Під час перевірки провокації в справі була чи довідка, чи рапорт. Якщо б ОСОБА_11 був провокатором, по ньому також було б кримінальне провадження, оскільки кримінального провадження немає - значить він не провокатор. Питання провокативності вивчалося в кримінальному провадженні і не знайшло свого підтвердження. Припустив, що можливо в архіві є якість документи, чому їх немає в матеріалах кримінального провадження, йому невідомо. Реєстр матеріалів складався ним, чому не вніс клопотання адвокатів, не пам'ятає, це його помилка. Відомості щодо ухвали апеляційного суду про надання дозволу на проведення НС(Р)Д не були розсекречені, її на руках у свідка не було, тому ці відомості не було визначені в реєстрі матеріалів. Зазначену ухвалу не було відкрито стороні захисту в порядку ст.290 КПК України.

В обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_8 висловив пропозицію надати неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 3000 доларів США, при такому формулюванні ОСОБА_20 керувався показаннями свідка ОСОБА_11 21.04.2016 р. гроші ОСОБА_8 передавалися в серветці, куди вона потім поділася - не пам'ятає. Свідок припускає, що захисник міг покласти лист благодійної організації в автомобіль після того, як його повернули власнику.

Судом досліджені документи, електронні та речові докази по кримінальному провадженню, надані стороною обвинувачення по кримінальному провадженню № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., в результаті дослідження яких встановлено наступні обставини.

Так, з витягу з ЄРДР № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. вбачається, що старшим слідчим Військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_36 внесено відомості про те, що невстановлена особа висунула пропозицію надати службовій особі правоохоронного органу неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження з використанням наданого останньому службового становища (а.к.п.112, т.2).

З повідомлення про початок досудового розслідування від 18.02.2016 р. вбачається, що слідчий військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_36 повідомив військовому прокурору Луганського гарнізону ОСОБА_13 що 18.02.2016 р. слідчим розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України (а.к.п.110, т.2).

Військовий прокурор Луганського гарнізону ОСОБА_37 18.02.2016 р. доручив слідчому ОСОБА_38 провести досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України (а.к.п.111, т.2).

Як вбачається з наказу Військової прокуратури сил антитерористичної операції № 79к від 23.10.2015 р. старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_11 призначено на посаду прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону (а.к.п.223, т.2).

Згідно рапорту Д. Нагорного від 18.02.2016 р. він повідомив військового прокурора сил Луганського гарнізону про те, що 09.02.2016 р. до його службового кабінету прибула невідома йому раніше особа, яка представилася “ ОСОБА_29 ” та повідомила, що є представником політичної партії “Свобода” в Луганській області. ОСОБА_29 повідомив, що хоче дізнатися про долю ОСОБА_12 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.206 КК України у кримінальному провадженні № 12014130570000515 від 11.11.2014 р., якого оголошено в розшук. 09.02.2016 р. він виїжджав на проведення слідчих дій та повідомив ОСОБА_39 , що не може з ним поспілкуватися, на що він залишив йому особистий номер телефону НОМЕР_4 та попросив зателефонувати йому для зустрічі. 18.02.2016 р. близько 20 год. 00 хв. йому на мобільний телефон ( НОМЕР_5 ) надійшов телефонний дзвінок з номеру НОМЕР_4 . Абонент представився ОСОБА_40 та повідомив, що чекає на нього біля військової прокуратури Луганського гарнізону, попросив вийти йому на зустріч. Перед зустріччю на вулиці він увімкнув диктофон на своєму мобільному телефоні iPhone 4S. В ході розмови ОСОБА_41 повідомив, що хоче щоб він посприяв у вирішенні питання щодо закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_42 , за що запропонував йому неправомірну вигоду, яку саме повідомить пізніше. Зазначений рапорт зареєстрований за № 878 18.02.2016 р. та в книзі реєстрації кримінальних проваджень за № 80-ЗП 18.02.2016 р. (а.к.п.106, т.2).

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо виправлення дати резолюції на рапорті ОСОБА_43 : “ ОСОБА_44 . Внести до ЄРДР. 18.02.16”, суд зазначає, що з оригіналу рапорту вбачається виправлення дати резолюції на 18.02.16 (в частині календарної дати та місяця). З наданої стороною захисту копії рапорту вбачається дата на резолюції 24.03.16 (а.к.п.107, т.2; а.к.п.190 т.3).

В той же час згідно з первинним витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016, 18 лютого 2016 р. до ЄРДР внесено відомості за заявою ОСОБА_11 про висунення невстановленою особою пропозиції надати службовій особі правоохоронного органу неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження з використанням наданого останньому службового становища. Зазначений витяг підписано реєстратором старшим слідчим ОСОБА_45 , він має штрихкод, який відповідає номеру кримінального провадження (а.к.п.112, т.2).

З наданих Генеральною прокуратурою України відомостей на виконання ухвали суду від 27.05.2019 р. (“Рух провадження”), вбачається, що відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 4201613061000084 було внесено 18 лютого 2016 року о 23 год. 21 хв. 56 сек. користувачем ОСОБА_13 . Надалі:

- ОСОБА_13 18.02.2016 р. о 23-22 год. було призначено слідчого ( ОСОБА_36 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 ) та прокурора ОСОБА_49

- ОСОБА_13 22.02.2016 р. об 11-21 год. знову було призначено слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, прокурорами є ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53

- ОСОБА_45 22.02.2016 об 11-33 год. кримінальне провадження прийнято до провадження.

- ОСОБА_13 21.04.2016 р. о 13-21 год. здійснено тип дії - призначення прокурора, а о 13-23 год. - визначення підслідності (попередній орган досудового розслідування Військова прокуратура Луганського гарнізону, передано без зняття з обліку до Військової прокуратури сил АТО).

- ОСОБА_54 21.04.2016 р. о 13-26 год. вчинено тип дії - призначення слідчого.

- ОСОБА_20 21.04.2016 р. о 13-30 год. вчинено тип дії - прийняття до провадження.

- ОСОБА_55 21.04.2016 р. о 13-44 год. вчинено тип дії - призначено прокурора (а.к.п.131, т.8).

Аналіз зазначених невідповідностей буде наведений судом під час оцінки доказів нижче за текстом.

Заявою від 18.02.2016 р. на ім'я заступника військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_56 . ОСОБА_11 надав свою згоду на конфіденційне співробітництво з органом досудового розслідування та безпосередню участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) діях з приводу пропозиції надання йому як службовій особі, яка займає відповідальне становище (прокурор прокуратури) неправомірної вигоди за прийняття ним незаконного рішення з приводу закриття кримінального провадження № 12015130000000278 за підозрою ОСОБА_12 , в якому він є процесуальним керівником. Заява зареєстрована за № 879 від 18.02.2016 р. (а.к.п.105, т.2).

З фотокопії клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 22т від 22.02.2016 р., наданої суду стороною захисту, вбачається, що слідчий ОСОБА_57 , за погодженням з прокурором ОСОБА_58 , звернувся до слідчого судді апеляційного суду Луганської області з клопотанням про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_59 , зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_60 , установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 , здійснення спостереження за ОСОБА_61 у публічно доступних місцях, річчю, що має відношення до вказаної особи, або публічно доступним місцем тимчасового його перебування, у тому числі з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Слідчий просить надати дозвіл на проведення вищезазначених НС(Р)Д терміном на 60 днів з дня винесення ухвали, починаючи з 23.02.2016 р. Відомості щодо прізвища та ім?я особи, відносно якої слідчий просить надати дозвіл на проведення НС(Р)Д та номеру мобільного телефону внесені рукописним текстом. Додатком до клопотання є витяг з ЄРДР № 42016130610000084. На клопотанні містяться відомості про його розсекречення у 2016 р. (а.к.п.33, т.4).

Відповідно до ухвали слідчого судді Апеляційного суду Луганської області від 22.02.2016 р. № 422т, надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 (є номером послуги оператора мобільного зв?язку ПрАТ “Київстар”), який належить ОСОБА_60 ; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу: мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 (є номером послуги оператора мобільного зв?язку ПрАТ “Київстар”), який належить ОСОБА_60 , згідно ст.268 КПК України; здійснення спостереження за громадянином ОСОБА_61 , у публічно доступних місцях, річчю, що має відношення до вказаної особи, або публічно доступним місцем тимчасового його перебування, у тому числі з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, згідно ст.269 КПК України. Виконання ухвали доручено слідчим військової прокуратури Луганського гарнізону або за їх дорученням уповноваженим оперативним підрозділам. Строк дії ухвали визначено до 22.04.2016 р. Зазначена ухвала містить підпис: Суддя ОСОБА_63 , відтиск гербової печатки Апеляційного суду Луганської області. На першій сторінці ухвали міститься відмітка про розсекречення ухвали 10.02.2017 р. (а.к.п.7-8, т.4).

Відповідно до повідомлення Апеляційного суду Луганської області від 24.01.2017 р., адресованого адвокату ОСОБА_9 , розсекречення ухвал проводиться тільки згідно положень Наказу № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 “Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні”. Згідно положень вказаної Інструкції керівник органу прокуратури звертався до апеляційного суду Луганської області з клопотанням про розсекречення ухвали про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 та згідно рішення експертної комісії вказана ухвала залишена без змін та має гриф “таємно” (а.к.п.158, т.3).

02.02.2017 р. постановою прокурора військової прокуратури сил АТО ОСОБА_64 , погодженою з в.о. військового прокурора сил АТО, скасовано гриф секретності з ухвали слідчого судді апеляційного суду Луганської області від 22.02.2016 р. № 422т для дослідження її під час судового розгляду та приєднання до матеріалів кримінального провадження (а.к.п.11-12, т.4).

02.02.2017 р. в.о. військового прокурора сил АТО звернувся з клопотанням до голови апеляційного суду Луганської області про розсекречення матеріальних носіїв інформації, які здобуті в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі ухвали слідчого судді № 422т від 22.02.2016 р. (а.к.п.9-10, т.4).

Згідно листа голови апеляційного суду Луганської області прокурору від 05.01.2017 р. ухвалою слідчого судді від 22.02.2016 р. № 422т надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст.ст.260, 263, 268, 269 КПК України, терміном 60 діб, тобто з 23.02.2016 р. по 21.04.2016 р. включно (а.к.п.37, т.4).

З протоколу огляду від 21.04.2016 р. з фототаблицею вбачається, що на підставі добровільної згоди ОСОБА_11 слідчим ОСОБА_20 21.04.2016 р. у період часу з 14-30 год. до 14-35 год. у присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_65 було оглянуто автомобіль Ніссан Тірано, державний номер НОМЕР_6 , в якому знаходився ОСОБА_11 , та особисто ОСОБА_11 . Під час огляду виявлено грошові кошти у сумі 320 грн., в правій нижній кишені камуфльованої куртки ОСОБА_11 виявлено табельну зброю останнього ПМ, також при собі ОСОБА_11 має телефон Айфон 4С. Проведеним подальшим оглядом встановлено, що будь-яких грошових коштів ні в автомобілі, ні при ОСОБА_11 виявлено не було (а.к.п.77-84, т.2).

З протоколу огляду місця події від 21.04.2016 р. вбачається, що у період часу з 14-48 год. до 15-15 год. слідчим було оглянуто ділянку місцевості, розташовану з правого боку автомобільної дороги з напрямку руху зі сторони м.Краматорська до м.Слов?янська, на відстані біля 50 м. від дорожнього знаку “Слов?янськ” та біля 10 м. від початку дорожнього покриття. На зазначеній ділянці місцевості присутній прокурор військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 , а також особа чоловічої статі, яка відмовилась називати своє прізвище, зі слів ОСОБА_11 “ ОСОБА_66 ”. Під час огляду місця події ОСОБА_11 було поставлене питання щодо того, чи отримував він від будь-кого грошові кошти та за що саме, на що ОСОБА_11 повідомив, що особа чоловічої статі, яка відмовилася назвати своє прізвище, звернувся до ОСОБА_11 у лютому 2016 р., представившись ОСОБА_40 , та запропонував неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США за закриття кримінального провадження № 12014130570000515 від 11.11.2014. Також ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_66 передав щойно йому 3000 доларів США за закриття кримінального провадження № 12014130570000515, та що вказані грошові кошти знаходяться у правій нижній кишені його форменої камуфльованої куртки. При відкритті зазначеної кишені куртки ОСОБА_11 було виявлено 30 банкнот федеральної резервної системи США наступних серій та номерів: KF 51087114 C, HF 30109080 A, HE 01421461 D, KB 34202228 D, AB 47888075 V, KB 58395985 D, KD 32001655 A, KD 32001657 A, HB 15185497 B, KD 32001656 A, KB 43930593 L, KB 43990591 L, KB 43930589 L, KB 43930588 L, KB 43930587 L, KB 43030585 L, KB 43930584 L, KH 07404831 A, KB 43930580 L, KB 43930577 L, KB 43930571 L, KE 00735888 A, KH 07404837 A, KB 43930602 L, KB 43930601 L, KD 32001633 A, KB 43930600 L, KB 43930599 L, KB 43930598 L, KB 43930597 L. Зазначені грошові кошти були скручені та перетягнуті резинкою жовтого кольору. По завершенню слідчої дії грошові кошти були вилучені. У протоколі міститься зауваження ОСОБА_11 щодо номеру кримінального провадження, за закриття якого були передані грошові кошти, оскільки з цього кримінального провадження були виділені матеріали щодо вчинення злочину ОСОБА_67 , за закриття якого і надавалися грошові кошти (а.к.п.73-76, т.2).

Судом було досліджено відеозапис з технічного засобу фіксації - відеокамери LG IC 330 (МНІ Transcend Premium 300x), здійснений під час проведення слідчої дії - огляду місця події 21.04.2016 р. у період часу з 14-48 год. до 15-15 год. (а.к.п.53, т.2, файли File0001 та File0002). На відеозаписі зафіксовано обставини проведення огляду місця події, зазначені в протоколі, однак певні обставини, відображені на відеозаписі, слідчим у протоколі не зафіксовані. Так, при дослідженні File0001 вбачається, що в кадрі зафіксовано ОСОБА_11 , у якого в правій боковій кишені вдягнутих на ньому камуфльованих штанів щось знаходиться (кишеня не є пустою), при цьому ОСОБА_11 тримає руку в правій нижній кишені одягнутої на ньому куртки (01:05 - 01:10 хвилини відеозапису). На 02:23 хвилині відеозапису вбачається, що протокол огляду місця події, який тримає в руках слідчий ОСОБА_20 , має загиб аркушів посередині вертикально (аркуші протоколу були складені навпіл вертикально). ОСОБА_8 перебуває у кайданках, на питання слідчого відмовляється повідомити відомості про свою особу, неподалік від нього перебуває ОСОБА_11 . ОСОБА_11 на питання слідчого повідомляє, що неправомірну вигоду йому було надано за закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_68 , грошові кошти він поклав до правої кишені одягнутої на ньому камуфльованої куртки. Відеозаписом зафіксовано, що у ОСОБА_11 з правої кишені одягнутої на ньому куртки слідчим ОСОБА_20 було вилучено руками білу серветку, в якій перебували грошові кошти у виді доларів США, складені навпіл та перетягнуті жовтою резинкою. Зазначена серветка з грошима була вилучена слідчим, який не мав спеціальних рукавичок, та далі передав цю серветку з грошима іншій особі в цивільному одязі, яка також не перебувала в рукавичках. При цьому особа, яка тримала серветку, до грошових коштів не торкалася, трималася лише за серветку (05:45 - 06:15 хвилин відеозапису). І лише після вилучення грошових коштів в серветці, які тримає особа в цивільному одязі, слідчий ОСОБА_20 надягає спеціальні рукавички, та перераховує вилучені грошові кошти. Під час першого перерахунку слідчим зазначається кількість купюр - 29 (07:35 хвилин відеозапису), після чого слідчим миттєво приймається рішення про здійснення повторного перерахунку, однак на відеозаписі зафіксовано, що з 07:42 хвилини відеозапису до 07:45 хвилини відеозапису грошові кошти, які знаходяться в руках слідчого, не потрапляють в об'єктив камери, тобто протягом трьох секунд вилучені грошові кошти на відеозаписі не зафіксовані. Під час повторного перерахунку грошей слідчим названо кількість купюр - 30 (08:19 хвилини відеозапису). Далі слідчо-оперативна група переміщується під навіс, де оголошуються серії та номера купюр, на 09:53 хвилині відеозапису зафіксовано, що біла серветка у прим'ятому вигляді знаходиться осторонь на столі (тобто вона не була вилучена та поміщена до спец.пакету). На 10:49 хвилині відеозапису зафіксовано, що серветка внаслідок пориву вітру злітає зі столу, більше ця серветка в кадр не потрапляла. Окремо слід зауважити, що питання ОСОБА_8 щодо його процесуального статусу та перебування його в кайданках залишилися без відповіді, відеозйомку призупинено.

Під час дослідження File0002 встановлено, що о 16-16 год. слідчий поновив відеозапис та зачитує протокол огляду місця події, однак протокол, зміст якого оголошується слідчим, не має загибу аркушів посередині. На питання слідчого щодо підпису протоколу огляду місця події ОСОБА_8 повідомляє про необхідність порадитися з адвокатом (05:01 хвилина відеозапису, що відповідає 16-21 год. у реальному часі), на що слідчий відповідає, що ОСОБА_8 відмовляється від підпису протоколу. Відеозапис завершений о 16-24 год.

Зі змісту цих відеозаписів суд встановлює, що протокол огляду місця події, який тримав в руках слідчий ОСОБА_20 перед початком проведення слідчої дії - огляду місця події, та протокол, який зачитував слідчий ОСОБА_20 - це різні документи. Однак, судом приймається до уваги, що протокол огляду місця події був складений слідчим саме після зупинення фіксування подій за допомогою відеозапису, зміст саме цього (другого) протоколу було оголошено учасникам слідчої дії, та саме цей протокол було приєднано до матеріалів кримінального провадження. З правої нижньої кишені куртки, яка була одягнута на ОСОБА_11 , слідчим вилучено білу серветку, в якій знаходились грошові кошти, схожі на долари США, серветку тримали щонайменше дві особи руками без рукавичок, в той час як гроші перераховувалися в рукавичках. Перерахунок грошей здійснювався двічі, під час першого перерахунку слідчим нараховано 29 купюр, потім грошові кошти протягом трьох секунд на відеозаписі не зафіксовані, при повторному перерахунку нараховано 30 купюр. Після перерахунку грошей слідчим зафіксовувалися серії та номера банкнот, при цьому серветка знаходилась осторонь на столі, у зім'ятому вигляді, хоча під час вилучення з кишені ОСОБА_11 серветка мала нормальний вигляд. Окремої уваги заслуговує той факт, що прохання ОСОБА_8 про надання йому можливості скористатися професійною правничою допомогою - послугами захисника, залишилося проігнорованим з боку слідчого.

Слід зазначити, що з відеозапису вбачається, що відкрито відеозйомку здійснювали ще дві особи, окрім особи, яка здійснювала відеозйомку за допомогою цієї відеокамери, а саме: ще одна особа за допомогою відеокамери та ще одна особа за допомогою мобільного телефону. Таким чином, відеозаписи огляду місця події були здійснені трьома технічними засобами фіксації.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.04.2016 р., о 15-15 год. було затримано ОСОБА_69 , оскільки безпосередньо після вчинення злочину сукупність очевидних ознак на місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.369 КК України. Про затримання повідомлено дружину ОСОБА_14 та захисника адвоката ОСОБА_70 о 15-57 год. Під час обшуку ОСОБА_8 було виявлено та вилучено 300 грн. купюрами номіналом по 100 грн. у кількості 3 шт. з номерами та серіями ЗА 0443805, ЕХ 7137679, КУ 6553664, купюру номіналом 5 грн. з серією та номером МВ 3885751, купюру номіналом 2 грн. з серією та номером РБ 2806853, телефон Самсунг чорного кольору IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , сім карти Київстар за № НОМЕР_9 та МТС за № НОМЕР_10 , ключі від автомобіля Reno Logan (а.к.п.62-72, т.2). В протоколі міститься позначка в графі “підозрюваний пояснив” - “Додаю заяву на 1 арк.” Ця заява суду не надана.

Судом було досліджено відеозапис з технічного засобу фіксації - відеокамери LG IC 330 (МНІ Transcend Premium 300x), здійснений під час затримання ОСОБА_8 (а.к.п.53, т.2, файл - File0003). На відеозаписі зафіксовані обставини, викладені в протоколі затримання, щодо вилучення речей та грошових коштів під час особистого обшуку ОСОБА_8 . Слід зазначити, що мобільний телефон Самсунг у корпусі чорного кольору перебуває у некомплектному стані, тобто з нього вилучено дві сімкарти, акумулятор мобільного телефону знаходиться поруч з телефоном, а не в ньому (тобто телефон перебуває у вимкненому непрацюючому стані).

Окрім того, 21.04.2016 р. слідчим військової прокуратури сил антитерористичної операції в порядку ст.40 КПК України було надано доручення оперативним працівникам ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей щодо забезпечення проведення за допомогою технічних заходів фіксації, відеозйомки при проведенні огляду місця події у кримінальному провадженні № 42016130610000084, затримання особи, яка представилась прокурору військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 як «Заіка Артем», а також подальших слідчих (розшукових) дій у проведенні яких виникне необхідність (а.к.п.54, т.2). На виконання зазначеного доручення 22.04.2016 р. повідомлено, що 21.04.2016 р. було здійснено відеозйомку проведеного огляду місця події у кримінальному провадженні № 42016130610000084 та затримання особи, яка представилась прокурору військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 як “ ОСОБА_31 ” та надано компакт-диск DVD+R “ORION” із електронними матеріалами відеозйомки проведених слідчих дій (а.к.п.55-56, т.2).

Судом також було досліджено відеозапис, здійснений оперативними працівниками ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО на території Донецької та Луганської областей за дорученням слідчого ОСОБА_20 (а.к.п.54-56, т.2). Так, під час перегляду відеозапису, що міститься у файлі MOV003 на оптичному диску DVD+R ORION, судом встановлено, що ОСОБА_8 роз'яснені права та обов'язки підозрюваного та вручено копію протоколу затримання під підпис о 15-32 год. На 16:50 хвилині відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_8 повідомляє про своє бажання мати захисника. Будь-яких інших відеофайлів з фіксацією слідчих дій (огляд місця події чи обшук автомобіля) зазначений носій інформації не містить.

З протоколу обшуку автомобіля Reno Logan, державний номер НОМЕР_11 , від 21.04.2016 р. вбачається, що слідчим о 18-02 год. до 18-33 год. проведено обшук зазначеного автомобіля, розміщеного за адресою: м.Слов?янськ, вул.Криворізька, 63. В ході обшуку автомобіля було виявлено та вилучено трудову книжку ОСОБА_71 серії НОМЕР_12 ; посвідчення № НОМЕР_13 , видане Міністерством аграрної політики та продовольства України на ім?я ОСОБА_72 ; банківська картка “ПриватБанку” № НОМЕР_14 ; посвідчення ВО “Свобода” на ім?я ОСОБА_71 № НОМЕР_15 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16 ; банківська картка “ПриватБанку” № НОМЕР_17 на ім?я ОСОБА_41 ; банківська картка “ПриватБанк” № НОМЕР_18 , посвідчення помічника народного депутата на ім?я ОСОБА_71 № НОМЕР_19 ; копія довідки про присвоєння ІНПП на ім?я ОСОБА_71 № НОМЕР_1 ; аркуш паперу із записами - НОМЕР_20 та НОМЕР_21 ОСОБА_73 ; паспорт громадянина України ОСОБА_71 ; посвідчення водія серії НОМЕР_22 на ім?я ОСОБА_71 ; карта “ПриватБанка” № НОМЕР_23 ; картка Fishka № НОМЕР_24 ; мобільний телефон Acer чорного кольору, в телефоні встановлено сім карти з номерами НОМЕР_25 та НОМЕР_26 ; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про визначення підслідності к/п № 12014130570000515 на 5 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк.; скарга щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_75 на 8 арк.; ухвала Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 справа № 1-кс/428/1680/2015 на 2 арк.; лист № 411-2448 від 31.07.2015; лист від 03.08.2015 за № 86к-537/15; лист № 11-2/2365вих.15 від 13.07.2015; лист від 16.07.15 № 04/2/5-766вих-15. Автомобіль тимчасово вилучений та опечатаний (а.к.п.57-61, т.2).

В судовому дослідженні було досліджено відеозапис обшуку автомобіля Reno Logan, державний номер НОМЕР_11 , здійснений за допомогою технічного засобу фіксації - відеокамери LG IC 330 (МНІ Transcend Premium 300x (а.к.п.53, т.2, файли File0005, File0006). Зафіксовані на відеозаписі обставини відповідають викладеним у протоколі обставинам, а саме слідчим було проведено обшук автомобіля, починаючи з відчинення правої передньої двері автомобіля, згодом - правої задньої двері, потім - багажне відділення, згодом лівої задньої двері та лівої передньої двері. Під час обшуку було виявлено та вилучено зазначені в протоколі речі та документи, однак під час обшуку слідчим також було виявлено, але не було вилучено документи на бланку благодійної організації “Волонтерський легіон свободи”. Так, на 13:19 хвилині відеозапису вбачається, що слідчий тримає в руках документ, виконаний на бланку цієї благодійної організації, однак якість відеозапису не дозволяє встановити зміст цього документу. Окрім того, на 16:31 хвилині відеозапису вбачається, що слідчим на задньому сидінні автомобіля у файлі виявлено декілька документів, які він дістав з файлу для огляду, оглянув, та повідомив, що ці документи не мають жодного значення для кримінального провадження, оскільки не пов'язані зі справою Лебідя. Серед цих документів першим був документ, виконаний на бланку благодійної організації “Волонтерський легіон свободи”, зміст документу встановити неможливо через якість відеозапису, інші документи слідчим також оглядалися, однак на відеозаписі зміст цих документів не зафіксований. Під час огляду багажного відділення автомобіля, зафіксовано наявність декількох газет, жодних документів на момент проведення обшуку там не знаходилось.

Згідно ухвали слідчого судді від 22.04.2016 р. слідчому ОСОБА_18 або іншій особі за його дорученням надано дозвіл на проведення обшуку у транспортному засобі марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 , який фактично використовується ОСОБА_76 , та який належить ОСОБА_14 , з метою відшукання та вилучення банківських карток “ПриватБанк” №№ НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , банківської картки “Альфа Банк” № НОМЕР_17 на ім?я ОСОБА_29 , мобільного телефону Асеr чорного кольору, в чохлі чорного кольору, дві сім карти із номерами мобільних операторів Лайф та Київстар - НОМЕР_30 та НОМЕР_31 , листа прокуратури Луганської області від 06.07.2015 р. за № 04/2/5-766 вих-15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до ГУ МВС України в Луганській області на 1 арк.; листа вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_77 щодо розгляду звернення стосовно неправомірних дій судді ОСОБА_78 від 03.08.2015 за № 8вк-5371/15 на 1 арк.; листа ГУ МВС України в Луганській області ОСОБА_77 щодо розгляду клопотання в інтересах ОСОБА_12 від 31.07.2015 за № 411-2448 на 1 арк.; ухвали Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 щодо надання дозволу на обшук з метою відшукання ОСОБА_12 на 2 арк.; скарги щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_78 під час розгляду клопотання щодо надання дозволу на обшук з метою відшукання ОСОБА_12 на 8 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до прокуратури Луганської області та СУ ГУ МВС України в Луганській області про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до заступника Генерального прокурора України про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 5 арк. (а.к.п.47-48, т.2).

Згідно протоколу огляду речей від 21.04.2016 р. слідчим проведено огляд речей, вилучених під час обшуку 21.04.2016 р., проведеного в автомобілі марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 , а саме: паспорт громадянина України ОСОБА_8 , серії НОМЕР_32 ; копія довідки про присвоєння ОСОБА_8 ідентифікаційного номеру; аркуш паперу, на якому рукописним способом нанесено текст: “ НОМЕР_20 , НОМЕР_21 ОСОБА_73 ”; посвідчення водія на ім?я ОСОБА_8 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16 ; банківська картка “ПриватБанк” № НОМЕР_27 ; банківська картка “ПриватБанк” № НОМЕР_14 ; банківська картка “Альфа Банк” № НОМЕР_17 на ім?я ОСОБА_79 ; банківська картка “ПриватБанк” № НОМЕР_29 ; дисконтна картка Fishka; посвідчення Всеукраїнського об?єднання “Свобода” № НОМЕР_15 на ім?я ОСОБА_8 ; трудова книжка серії НОМЕР_33 на ім?я ОСОБА_8 ; посвідчення № НОМЕР_34 аграрної політики та продовольства України на ім?я ОСОБА_8 ; посвідчення Верховної Ради України № 294/06 на ім?я ОСОБА_8 ; мобільний телефон Асеr чорного кольору, в чохлі чорного кольору, в якому встановлено дві сім карти із номерами мобільних операторів Лайф та Київстар - НОМЕР_30 та НОМЕР_31 ; лист прокуратури Луганської області від 06.07.2015 р. за № 04/2/5-766вих-15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до військової прокуратури Луганського гарнізону на 1 арк.; лист військової прокуратури Луганського гарнізону від 13.07.2015 р. за № 11-2/2365вих.15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до ГУ МВС України в Луганській області на 1 арк.; лист вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_77 щодо розгляду звернення стосовно неправомірних дій судді ОСОБА_78 від 03.08.2015 за № 8вк-5371/15 на 1 арк.; лист ГУ МВС України в Луганській області ОСОБА_77 щодо розгляду клопотання в інтересах ОСОБА_12 від 31.07.2015 за № 411-2448 на 1 арк.; ухвала Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 щодо надання дозволу на обшук з метою відшукання ОСОБА_12 на 2 арк.; скарга щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_78 під час розгляду клопотання щодо надання дозволу на обшук з метою відшукання ОСОБА_12 на 8 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до прокуратури Луганської області та СУ ГУ МВС України в Луганській області про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до заступника Генерального прокурора України про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 5 арк. З речей та документів виготовлені копії, які долучені до протоколу (а.к.п.90-91, т.2).

Постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора ОСОБА_80 від 21.04.2016 р. визначено підслідність кримінального провадження № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. за військовою прокуратурою сил антитерористичної операції (а.к.п.90-91, т.2).

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 22.04.2016 р. накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 21.04.2016 р., проведеного в автомобілі марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 , а саме: банківські карти “ПриватБанк” №№ НОМЕР_27 , НОМЕР_14 , НОМЕР_29 , банківська карта “Альфа Банк” № НОМЕР_17 на ім?я ОСОБА_29 , мобільний телефон Асер чорного кольору в чохлі чорного кольору, в якому встановлено дві сім карти із номерами мобільних операторів Лайф та Київстар - 380936329901 та НОМЕР_31 , лист прокуратури Луганської області від 06 липня 2015 р. за № 04/2/5-766вих-15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до військової прокуратури Луганського гарнізону на 1 арк., лист військової прокуратури Луганського гарнізону від 13 липня 2015 р. за № 11-2/2365 вих.15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до ГУ МВС України в Луганській області на 1 арк., лист вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_77 щодо розгляду звернення стосовно неправомірних дій судді ОСОБА_78 від 03.08.2015 за № 8вк-5371/15 на 1 арк., лист ГУ МВС України в Луганській області ОСОБА_77 щодо розгляду клопотання в інтересах ОСОБА_12 від 31.07.2015 за № 411-2448 на 1 арк., ухвала Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 щодо надання дозволу на обшук з метою відшукання ОСОБА_12 на 2 арк., скарга щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_78 під час розгляду клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до прокуратури Луганської області та СУ ГУМВС України в Луганській області про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк., клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до заступника Генерального прокурора України про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 5 арк. (а.к.п.236-238, т.1).

Ухвалою слідчого судді від 22.04.2016 р. накладено арешт на майно, вилучене 21.04.2016 р. в ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_8 , а саме: грошові кошти у сумі 307 грн., а саме 3 купюри по 100 гривень серії ЗА0443805, ЕХ7137679, КУ6553664, одна купюра номіналом 5 грн. серії МВ 3885751, 1 купюра номіналом 2 грн. серії РБ2806853, мобільний телефон марки Samsung чорного кольору з наступними IMEI: НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , сім карта оператора “МТС” за номером НОМЕР_10 , сім карта оператора “Київстар” за номером НОМЕР_9 (а.к.п.243-244, т.1).

Протоколом огляду речей від 21.04.2016 р., який відбувся у період часу з 22-10 год. до 23-50 год., підтверджується, що слідчим було оглянуто конверт коричневого кольору, при відкритті якого встановлено, що в ньому містяться 307 грн. (з купюри номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 5 грн., 1 купюра номіналом 2 грн.) та мобільний телефон Самсунг. Оглядом встановлено, що під батареєю на корпусі телефону міститься напис imei: НОМЕР_7 , imei: НОМЕР_8 . В телефоні міститься сім карта оператора “МТС”, на якій зазначений номер НОМЕР_10 , та сім карта оператора “Київстар”, на якій зазначено номер НОМЕР_9 . Ввімкнувши телефон, за допомогою USSD запиту визначені абонентські номери сім карт - НОМЕР_35 та НОМЕР_4 . В меню “контакти” серед інших міститься номер телефону НОМЕР_36 , який підписано “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”. Оглядом меню “Журнали” встановлено інформацію про здійснені та отримані дзвінки, зокрема власник неодноразово з?єднувався з абонентським номером НОМЕР_5 , а саме 21.04.2016 р. о 08:08 год., 08:11 год., 08:12 год., 08:15 год., 08:18 год., 08:23 год., 08:25 год., 08:28 год., 08:32 год., 08:34 год., 08:40 год., 08:44 год., 08:54 год. - вихідні дзвінки (нульове з?єднання); 21.04.2016 р. о 08:58 год. вхідний дзвінок (тривалість розмови 1 хвилина 13 секунд); 21.04.2016 р. о 08:59 год., 09:00 год., 09:01 год., 09:06 год., 09:10 год., 09:17 год., 09:29 год. - вихідні дзвінки (нульове з?єднання); 21.04.2016 р. о 09:52 год. вхідний дзвінок (тривалість розмови 13 сек.); 21.04.2016 р. о 10:47 год., 11:29 год., 12:20 год. - вихідні дзвінки (нульове з?єднання); 21.04.2016 р. о 13:06 год. вхідний дзвінок (тривалість розмови 41 сек.); 21.04.2016 р. о 14:12 год. вихідний дзвінок (нульове з?єднання); 21.04.2016 р. о 14:14 год. вхідний дзвінок (тривалість розмови 1 хвилина 24 сек.); 21.04.2016 р. о 14:41 год. вихідний дзвінок (тривалість розмови 40 секунд). Оглянуті речі упаковано в коричневі конверти (а.к.п.4-6, т.2).

Ухвалою слідчого судді від 23.04.2016 р. до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, визначено розмір застави 110240 грн. та у разі внесення застави покладено обов?язки: не відлучатися з м.Ізюм Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (а.к.п.141-143, т.2).

Згідно повідомлення Артемівської установи виконання покарань УДПтСУ від 26.04.2016 р., ОСОБА_8 25.04.2016 р. був звільнений з-під варти у зв?язку із внесенням застави (а.к.п.144, т.2).

За клопотанням захисника ОСОБА_9 до матеріалів кримінального провадження долучено проект листа за вих. № 01/04-16 від 20.04.2016 р. на ім?я військового прокурора від ОСОБА_81 , який вилучено з багажника автомобіля, що йому належить (а.к.п.82, т.3).

Як вбачається з тексту листа благодійної організації “Волонтерський легіон свободи” № 01/40-16 від 20.04.2016 р. на ім?я військового прокурора Луганського гарнізону, згідно попередньої домовленості передають фінансову допомогу для облаштування приміщень військової прокуратури Луганського гарнізону, закупку необхідної оргтехніки та офісного обладнання, а також для поточного ремонту рухомого складу підрозділу в сумі 3000 доларів США. Кошти надаються в іноземній валюті з урахуванням потреб в матеріалах іноземного виробництва, придбання частини з яких доведеться проводити за інвалютні кошти (системи збирання та захисту інформації іноземного виробництва, великовузлові запчастини для автомобілів, тощо). Під листом міститься підпис: голова ОСОБА_82 (підпис особи відсутній (а.к.п.81, т.3).

З протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 від 12.07.2016 р. та фототаблиці до нього, проведеного з метою перевірки і уточнення відомостей щодо обставин виявлення 22.04.2016 р. в автомобілі марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 , який перебував 22.04.2016 р. на території Краматорського міського відділу Національної поліції в Донецькій області, листа благодійної організації “Волонтерський легіон свободи” про надання матеріальної допомоги у виді 3000 доларів США військовій прокуратурі Луганського гарнізону. Свідок ОСОБА_14 показала, що перебуваючи 22.04.2016 р. на території Краматорського міського відділу Національної поліції в Донецькій області вона від співробітника військової прокуратури сил АТО, прізвище та ім?я якого їй невідоме, отримала автомобіль марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 , який було опечатано паперовими бірками з написом “Військова прокуратура сил антитерористичної операції. Для пакетів”. Бірками були заклеєні всі двері, багажник і бензобак машини. Частина речей, яких не вистачало в салоні, знаходилася в багажнику автомобіля. Серед тих речей, по середині багажнику вказаного автомобіля була коричнева сумка її чоловіка, в якій, в центральній частині, в неохайному вигляді перебувала частина речей з салону авто. Серед них був лист благодійної організації “Волонтерський легіон свободи” про надання матеріальної допомоги у виді грошових коштів у сумі 3000 доларів США військовій прокуратурі Луганського гарнізону. Це був той самий лист, що виготовив та поклав до свого автомобіля її чоловік напередодні - 20.04.2016 р. Лист був оригінальний. Лист вилучався з автомобіля у присутності співробітника прокуратури, якого запросив адвокат ОСОБА_9 (а.к.п.83-90, т.3).

Ухвалою слідчого судді від 25.04.2016 р. накладено арешт на гроші в розмірі 30 купюр номіналом по 100 доларів США, на загальну суму 3000 доларів США, які були виявлені та вилучені у правій кишені куртки прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 (а.к.п.248-249, т.1).

Ухвалою слідчого судді від 26.04.2016 р. накладено арешт на гроші у будь-якій валюті підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які розміщені по всіх банківських, карткових, поточних рахунках, відкритих на його ім?я у ПАО “Альфа-Банк” (а.к.п.57-58, т.3).

Ухвалою слідчого судді від 26.04.2016 р. накладено арешт на гроші у будь-якій валюті підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які розміщені по всіх банківських, карткових, поточних рахунках, відкритих на його ім?я у ПАТ КБ “ПриватБанк” (а.к.п.62-63, т.3).

Ухвалою слідчого судді від 28.04.2016 р. накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , а саме: транспортні засоби марки Renault моделі Kango, державний номер НОМЕР_37 , та марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 , шляхом заборони відчуження та розпорядження (а.к.п.27-28, т.2).

Згідно повідомлення територіального сервісного центру № 6344 від 04.05.2016 р. на підставі ухвали слідчого судді накладено арешт на транспортні засоби марки Renault моделі Kango, державний номер НОМЕР_37 , та марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 (а.к.п.157, т.5).

Згідно з витягом з ЄРДР № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., який датований 27 квітня 2016 року, до ЄРДР внесено відомості про надання ОСОБА_8 службовій особі правоохоронного органу неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження з використанням наданого останній службового становища, правова кваліфікація - ч.3 ст.369 КК України, підпис реєстратора старший слідчий ОСОБА_20 (а.к.п.182, т.1).

Відповідно до заяви на ім'я старшого слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_83 , ОСОБА_11 просить долучити до протоколу його допиту запис розмови, яка мала місце біля 20 год. 18.02.2016 та записана на компакт-диск, з особою, яка назвалася “ ОСОБА_24 ” (а.к.п.101, т.2).

Постановою слідчого від 27.04.2016 р. у кримінальному провадженні № 42016130610000084 електронні матеріали звукозапису у виді файлу, який має назву “ НОМЕР_38 ” та записані на компакт-диск CD-R, який долучив до протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_11 , визнані документом (а.к.п.95-102, т.2).

Ухвалою слідчого судді від 27.04.2016 р. надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться в оператора мобільного зв?язку юридичної особи ПрАТ “Київстар”, в яких міститься інформація про абонентський номер НОМЕР_4 щодо дати, часу і тривалості вхідних та вихідних телефонних з?єднань, з посиланням на ретранслятор та прив?язку до базових станцій та їх адреси, а також адреси місцеперебування абонента зазначеного телефонного номеру в момент кожного вхідного та вихідного телефонного з?єднання, вхідних, вихідних SMS-повідомлень і інформацію про GPRS-трафік, з урахуванням нульових дзвінків з вказаного абонентського номеру за період часу з 00:00 год. 01.02.2016 р. до 00:00 год. 22.04.2016 р., з можливістю вилучення інформації в друкованому та електронному вигляді. Строк дії ухвали становить до 27.05.2016 р. (а.к.п.185-186, т.2).

Постановою слідчого від 28.04.2016 р. доручено військовій прокуратурі Київського гарнізону виконати ухвалу слідчого судді від 27.04.2016 р. (а.к.п.188-190, т.2).

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.05.2016 р. вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 27.04.2016 р. прокурор ознайомився зі змістом документів щодо абонентського номеру НОМЕР_4 та вилучив інформацію, яка відображена на DVD-R диску (а.к.п.192-196, т.2).

Згідно протоколу огляду речей та документів від 04.06.2016 р. слідчим було оглянуто компакт-диск DVD-R, який є додатком до протоколу тимчасового доступу. В ході огляду встановлено, що абонент, який використовує сім-карту НОМЕР_4 , неодноразово з?єднувався з абонентом, який використовує сім-карту з номером НОМЕР_5 . Так, зафіксовано наступні з?єднання: 18.02.2016 р. о 19:45 год. вихідний дзвінок тривалістю 9 сек.; 18.02.2016 р. о 19:50 год. вхідний дзвінок тривалістю 62 сек.; 18.02.2016 р. о 19:56 год. вхідне SMS-повідомлення; 26.02.2016 р. о 17:43 год. вхідний дзвінок тривалістю 91 сек.; 02.03.2016 р. о 15:53 год. вихідний дзвінок (нульове з?єднання) вихідний дзвінок 09.03.2016 р. об 11:37 год. тривалістю 57 сек.; вхідний дзвінок 09.03.2016 р. о 13:31 год. тривалістю 64 сек.; вихідні дзвінки 23.03.2016 р. о 09:58 год., 24.03.2016 р. о 12:42 год., 24.03.2016 р. о 14:56 год., 24.03.2016 р. о 15:09 год., тривалістю 35 сек., 35 сек., 36 сек. і 10 сек. відповідно; вхідний дзвінок 24.03.2016 р. о 16:22 год. (нульове з?єднання), вихідні дзвінки 17.04.2016 р. о 09:44 год. та 09:57 год. (нульове з?єднання), вхідні дзвінки 17.04.2016 р. о 12:30 год. (тривалість 130 сек.), 19.04.2016 р. о 12:12 год. (тривалість 89 сек.), 20.04.2016 р. о 21:29 год. (тривалість 102 сек.), 21.04.2016 р. о 07:35 год., 07:37 год., 07:40 год., 07:43 год., 07:46 год., 07:48 год., 07:53 год., 07:55 год., 08:03 год., 08:07 год., 08:08 год., 08:11 год. (два дзвінки), 08:15 год., 08:18 год., 08:23 год., 08:24 год., 08:28 год., 08:31 год., 08:34 год., 08:40 год., 08:44 год., 08:54 год. (нульове з?єднання); 21.04.2016 р. о 08:58 год. (тривалість 75 сек.), вихідні дзвінки 21.04.2016 р. о 08:59 год., 09:00 год., 09:01 год., 09:06 год., 09:09 год., 09:17 год., 09:29 год. (нульове з?єднання); 21.04.2016 р. о 09:51 год. (тривалість 15 сек.); вхідний дзвінок 21.04.2016 р. о 09:55 год. (нульове з?єднання); вхідне SMS-повідомлення 21.04.2016 р. о 09:57 год.; вихідні дзвінки 21.04.2016 р. о 10:47 год., 11:29 год., 12:20 год. (нульове з?єднання); вхідний дзвінок 21.04.2016 р. о 13:06 год. (тривалість 43 сек.), вхідний дзвінок 21.04.2016 р. о 13:08 год. (нульове з?єднання); вихідний дзвінок 21.04.2016 р. о 14:12 год. (нульове з?єднання); вхідний дзвінок 21.04.2016 р. о 14:14 год. (тривалість 87 сек.); вихідний дзвінок 21.04.2016 р. о 14:41 год. (тривалість 41 сек.). (а.к.п.197-204, т.2).

В судовому засіданні було досліджено оптичний диск DVD-R (файл [15219]-27.05.2016 11.44.12.xml), який є додатком до протоколу тимчасового доступу (а.к.п.196, т.2). Судом встановлені наступні з'єднання за номером абонента НОМЕР_3 (який належить ОСОБА_8 ) з абонентом НОМЕР_39 (який за матеріалами кримінального провадження належить ОСОБА_11 ) за період з 01.02.2016 р. по 21.04.2016 р. (результативні з'єднання, тобто телефонні дзвінки, на які абоненти відповідали, а розмови відбулися та смс-повідомлення):

- 18.02.2016 р. о 19-45 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 9 секунд;

- 18.02.2016 р. о 19-50 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 62 секунди;

- 18.02.2016 р. о 19-56 год. вхідне смс-повідомлення на телефон ОСОБА_8 ;

- 26.02.2016 р. о 17-43 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 91 секунда;

- 09.03.2016 р. об 11-37 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 57 секунд;

- 09.03.2016 р. о 13-31 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 64 секунди;

- 23.03.2016 р. о 09-58 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 35 секунд;

- 24.03.2016 р. о 12-42 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 35 секунд;

- 24.03.2016 р. о 14-56 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 36 секунд;

- 24.03.2016 р. о 15-09 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 10 секунд;

- 17.04.2016 р. о 12-30 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 130 секунд;

- 19.04.2016 р. о 12-12 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 89 секунд;

- 20.04.2016 р. о 21-29 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 102 секунди;

- 21.04.2016 р. о 08-58 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 75 секунд;

- 21.04.2016 р. о 09-51 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 15 секунд;

- 21.04.2016 р. о 09-57 год. вхідне смс-повідомлення на телефон ОСОБА_8 ;

- 21.04.2016 р. о 13-06 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 43 секунди;

- 21.04.2016 р. о 14-14 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 87 секунд;

- 21.04.2016 р. о 14-41 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 41 секунда.

Під час дослідження файлу [15219]-27.05.2016 12.53.08.xml), що знаходиться на оптичному диску, який є додатком до протоколу тимчасового доступу (а.к.п.196, т.2), судом встановлені наступні з'єднання за номером абонента НОМЕР_3 (який належить ОСОБА_8 ) з абонентом НОМЕР_39 (який за матеріалами кримінального провадження належить ОСОБА_11 ) за період з 01.02.2016 р. по 01.03.2016 р. (всі з'єднання, тобто як телефонні дзвінки, на які абоненти відповідали, а розмови відбулися, так і телефонні дзвінки, на які абоненти не відповідали, з нульовою тривалістю з'єднання), з прив'язками до базових станцій абонента НОМЕР_3 (файл БС.xlsx):

- 09.02.2016 р. об 11-57 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 00552 розташована у м.Рубіжне, пл.Хіміків, 4, до вул.Харківська);

- 18.02.2016 р. о 19-41 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 09342 розташована у м.Рубіжне, вул.Леніна, 1);

- 18.02.2016 р. о 19-45 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 8 секунд (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, вул.Леніна, 16 “А”, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 18.02.2016 р. о 19-45 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, вул.Леніна, 16 “А”, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 18.02.2016 р. о 19-50 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 62 секунди (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, вул.Леніна, 16 “А”, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 26.02.2016 р. о 16-39 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 00373 розташована у м.Ізюм);

- 26.02.2016 р. о 17-43 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 91 секунда (базова станція 09302 розташована у м.Ізюм).

Під час дослідження файлу [15219]-27.05.2016 12.53.40.xml, що знаходиться на оптичному диску, який є додатком до протоколу тимчасового доступу (а.к.п.196, т.2), судом встановлені наступні з'єднання за номером абонента НОМЕР_3 (який належить ОСОБА_8 ) з абонентом НОМЕР_39 (який за матеріалами кримінального провадження належить ОСОБА_11 ) за період з 01.03.2016 р. по 22.04.2016 р. (всі з'єднання, тобто як телефонні дзвінки, на які абоненти відповідали, а розмови відбулися, так і телефонні дзвінки, на які абоненти не відповідали, з нульовою тривалістю з'єднання), з прив'язками до базових станцій абонента НОМЕР_3 (файл БС.xlsx):

- 02.03.2016 р. о 15-53 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 02303 розташована у м.Ізюм);

- 09.03.2016 р. об 11-37 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 57 секунд (базова станція 09343 розташована у м.Рубіжне);

- 09.03.2016 р. о 13-31 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 63 секунди (базова станція 04063 розташована у с.Торське Краснолиманського району);

- 23.03.2016 р. о 09-58 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 35 секунд (базова станція 02301 розташована у м.Ізюм);

- 24.03.2016 р. о 12-42 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 35 секунд (базова станція 00553 розташована у смт.Рубіжне);

- 24.03.2016 р. о 14-56 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 36 секунд (базова станція 00401 розташована у м.Сєвєродонецьк);

- 24.03.2016 р. о 15-09 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 10 секунд (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ);

- 24.03.2016 р. о 16-22 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ);

- 17.04.2016 р. о 09-44 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 02301 розташована у м.Ізюм);

- 17.04.2016 р. о 09-57 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 02303 розташована у м.Ізюм);

- 17.04.2016 р. о 12-30 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 130 секунд (базова станція 02301 розташована у м.Ізюм);

- 19.04.2016 р. о 12-12 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 88 секунд (базова станція 08251 розташована - від управління Держ. пожежної охорони в напрямку станції метро Пушкінська (м.Харків);

- 20.04.2016 р. о 21-29 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 102 секунди (базова станція 02301 розташована у м.Ізюм);

- 21.04.2016 р. о 07-35 год. (базова станція 09343 розташована у м.Рубіжне, пл.Леніна, 1), 07-37 год. (базова станція 00552 розташована у смт.Рубіжне), 07-40 год. (базова станція 00563 розташована у смт.Рубіжне), 07-43 год. (базова станція 09342 розташована у АДРЕСА_2 ), 07-46 год., 07-48 год., 07-53 год., 07-55 год., 08-03 год., 08-07 год., 08-08 год., 08-11 год. (два дзвінка), 08-15 год., 08-18 год., 08-23 год., 08-24 год., 08-28 год., 08-31 год., 08-34 год., 08-40 год., 08-44 год., 08-54 год. вихідні дзвінки з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк (з 07-46 год. номер базової станції не змінювався) вихідні дзвінки з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості;

- 21.04.2016 р. о 08-58 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 74 секунди (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 08-59 год., 09-00 год., 09-01 год., 09-06 год., 09-09 год., 09-17 год., 09-29 год. вихідні дзвінки з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 09-51 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 14 секунд (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 09-55 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 10-47 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. об 11-29 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 12-20 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 13-06 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 тривалість з'єднання 42 секунди (базова станція 08321 розташована у м.Лисичанськ, напрямок на Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 13-08 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 00401 розташована у м.Сєвєродонецьк);

- 21.04.2016 р. о 14-12 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 нульової тривалості (базова станція 11061 розташована у м.Красний Лиман Донецької області);

- 21.04.2016 р. о 14-14 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 86 секунд (базова станція 19063 розташована у м.Красний Лиман);

- 21.04.2016 р. о 14-41 год. вихідний дзвінок з телефону ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 41 секунда (базова станція 04911 розташована у м.Слов'янськ, адреса: вул.Донська, 3, сектор обмежений р.Бакай, житловий мікрорайон Черевківка, р.Казений Торець).

Окрім того, зафіксовано 21.04.2016 р. о 16-02 год. вхідний дзвінок на телефон ОСОБА_8 з номеру абонента НОМЕР_40 нульової тривалості (базова станція 06111 розташована у м.Слов'янськ, вул.Свободи, 5).

Аналізуючи протокол огляду речей і документів від 04.06.2016 р. (оптичний диск DVD-R) у сукупності з встановленими судом в ході дослідження зазначеного оптичного диску обставинами, суд зауважує, що протокол огляду містить відомості про всі з'єднання абонента НОМЕР_3 (який належить ОСОБА_8 ) з абонентом НОМЕР_39 (який належить свідку ОСОБА_11 ), окрім першого з'єднання, а саме вихідного дзвінка ОСОБА_8 нульової тривалості 09.02.2016 р. об 11-57 год. ( ОСОБА_8 під час здійснення телефонного дзвінка перебував у м.Рубіжне). Всі інші наявні з'єднання між зазначеними абонентами, в тому числі і нульової тривалості, відображені в протоколі огляду.

Ухвалою слідчого судді від 27.04.2016 р. слідчому надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю виготовлення їх копій, що знаходяться в слідчому управлінні Головного управління Національної поліції в Луганській області, матеріалів кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.206 КК України. Строк дії ухвали встановлено до 27.05.2016 р. (а.к.п.208, т.2).

Постановою слідчого від 28.04.2016 р. доручено військовій прокуратурі Луганського гарнізону виконати ухвалу слідчого судді від 27.04.2016 р. - провести тимчасовий доступ до речей і документів з виготовленням їх копій (а.к.п.210-213, т.2).

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2016 р. вбачається, що кримінальне провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України складається з двох томів, до якого долучено медичну карту ОСОБА_12 та сканкопію постанови про здійснення кримінального провадження декількома слідчими від 26.11.2015. В ході здійснення тимчасового доступу виготовлено ксерокопії всіх матеріалів, що містяться в обох томах, скопійовано електронну інформацію з трьох дисків та виготовлено ксерокопію всієї медичної карти № НОМЕР_41 ОСОБА_12 , яка розпочата 04.05.2015 р. В протоколі міститься доповнення володільця документів ОСОБА_84 - її прохання не розголошувати відомості, що знаходяться в кримінальному провадженні підозрюваному ОСОБА_8 та його захисникам у зв?язку з зупиненням кримінального провадження 25.11.2015 р. (а.к.п.217-219, т.2).

Як вбачається з протоколу огляду речей від 25.05.2016 р., слідчим було оглянуто копії матеріалів кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 р., тимчасовий доступ до яких був отриманий на підставі ухвали Краматорського міського суду від 27.04.2016 р. Проведеним оглядом встановлено, що матеріали сформовано в три томи. Під час огляду першого тому встановлено, що в ньому крім інших документів містяться:

- лист прокуратури Луганської області від 06.07.2015 року за № 04/2/5-766вих-15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до військової прокуратури Луганського гарнізону на 1 арк., який за текстом та реквізитами відповідає листу прокуратури Луганської області від 06.07.2015 року за № 04/2/5-766вих-15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до військової прокуратури Луганського гарнізону, який було вилучено 21.04.2016 р. в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42016130610000084 в автомобілі Renault Logan, державний номер НОМЕР_11 ;

- лист військової прокуратури Луганського гарнізону від 13.07.2015 р. за № 11-2/2365вих.15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до ГУ МВС України в Луганській області на 1 арк., який за текстом та реквізитами відповідає листу військової прокуратури Луганського гарнізону від 13.07.2015 р. за № 11-2/2365вих.15 щодо спрямування за належністю клопотання адвоката ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до ГУ МВС України в Луганській області, який було вилучено 21.04.2016 р. в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42016130610000084 в автомобілі Renault Logan, державний номер НОМЕР_11 ;

- лист ГУ МВС України в Луганській області ОСОБА_77 щодо розгляду клопотання в інтересах ОСОБА_12 від 31.07.2015 р. за № 411-2448 на 1 арк., який за текстом та реквізитами відповідає листу ГУ МВС України в Луганській області ОСОБА_77 щодо розгляду клопотання в інтересах ОСОБА_12 від 31.07.2015 р. за № 411-2448, який було вилучено 21.04.2016 р. в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42016130610000084 в автомобілі Renault Logan, державний номер НОМЕР_11 ;

- клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до прокуратури Луганської області та СУ ГУ МВС України в Луганській області про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 1 арк., яке за текстом відповідає клопотанню захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до прокуратури Луганської області та СУ ГУ МВС України в Луганській області про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515, яке було вилучено 21.04.2016 р. в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42016130610000084 в автомобілі Renault Logan, державний номер НОМЕР_11 , однак у вилученому в ході обшуку клопотанні відсутній підпис захисника ОСОБА_74 та дата підпису;

- клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до заступника Генерального прокурора України про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 5 арк., яке за текстом відповідає клопотанню захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 до заступника Генерального прокурора України про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12014130570000515, яке було вилучено 21.04.2016 р. в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42016130610000084 в автомобілі Renault Logan, державний номер НОМЕР_11 , однак у вилученому в ході обшуку клопотанні відсутній підпис захисника ОСОБА_74 та дата підпису (а.к.п.224-227, т.2).

До протоколу огляду додані фотокопії матеріалів з кримінального провадження № 12015130000000278, а саме наступні документи:

11.11.2014 р. до ЄРДР було внесено відомості за заявою ОСОБА_85 з попередньою правовою кваліфікацією - ч.3 ст.187 КК України, з наступною фабулою: 08.11.2014 р. ОСОБА_86 з невідомою озброєною організованою групою осіб у камуфльованому одязі незаконно чинили протидію законній господарській діяльності ООО “Хлібозавод Петрівський”, розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт.Петрівка, вул.Лісна, б.11-а, що потягнуло за собою припинення роботи підприємства (кримінальне провадження № 12014130570000515). Досудове розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому СВ Станично-Луганського РВ ГУМВС України у Луганській області, про початок досудового розслідування повідомлено військового прокурора 32 військової прокуратури південного регіону (а.к.п.235-238, т.2).

29.04.2015 р. слідчим СУ ГУМВС України в Луганській області за погодженням з прокурором прокуратури Луганської області ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.206 КК України у кримінальному провадженні № 12014130570000515 від 11.11.2014 р. (а.к.п.239-243, т.2).

22.05.2015 р. постановою слідчого СУ ГУМВС України в Луганській області підозрюваного ОСОБА_12 оголошено в розшук (а.к.п.244-245, т.2).

Постановою прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 від 25.11.2015 р. вирішено виділити в копіях та в оригіналах матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_12 з матеріалів кримінального провадження № 12014130570000515 від 11.11.2014 та зареєструвати їх в ЄРДР (а.к.п.231-232, т.2)

Згідно з витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12015130000000278, 25.11.2015 р. до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за заявою від 11.11.2014 р., з фабулою у такій редакції: 08.11.2014 р. ОСОБА_86 з невідомою озброєною організованою групою осіб у камуфльованому одязі незаконно чинили протидію законній господарській діяльності ООО “Хлібозавод Петрівський”, розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт.Петрівка, вул.Лісна, б.11-а, що потягнуло за собою припинення роботи підприємства. З цього витягу вбачається, що про підозру повідомлено ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім того, 25.11.2015 р. до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206 КК України, за заявою від 29.04.2015 р., з фабулою у такій редакції: 07.11.2014 р. ОСОБА_87 разом з невідомою озброєною групою осіб у камуфльованому одязі, незаконно чинили протидію законній господарській діяльності хлібзаводу підприємства “УКР-ВЕРЕС”, який розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт.Петрівка, вул.Лісна, 11-а, що заподіяла велику шкоду. З цього витягу вбачається, що про підозру повідомлено ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Витяг з ЄРДР датований 26.11.2015 р., органом досудового розслідування є Головне управління Національної поліції в Луганській області, слідчі - ОСОБА_84 , ОСОБА_88 , ОСОБА_16 , прокурори - ОСОБА_11 , ОСОБА_89 , ОСОБА_51 (а.к.п.229-230, т.2).

Постановою військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 12015130000000278 від 25.11.2015 р. визначено групу прокурорів у складі ОСОБА_90 , ОСОБА_11 , ОСОБА_91 , старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_11 (а.к.п.233-234, т.2).

Відповідно до висновку експерта № 929 від 13.05.2016 р. банкноти номіналом 100 доларів США у кількості 30 штук серії: НВ 15185497 В, KD 32001655 A, KB 43930593 L, KB 58395985 D, KB 43930587 L, KB 43930589 L, KB 43930580 L, KB 43930601 L, KB 43930600 L, KB 43930598 L, KB 43930597 L, KB 43930599 L, KD 32001633 A, KB 43930602 L, KB 43930571 L, KH 07404837 A, KE 00735888 A, KB 43930577 L, KH 07404831 A, KB 43930585 L, KF 51087114 C, HF 30199080 A, HE 01421461 D, KB 43930588 L, KB 43930591 L, KB 34202228 D, AB 47888075 V, KD 32001656 A, KD 32001657 A відповідають зразкам справжніх банкнот номіналом 100 доларів США (а.к.п.222-225, т.1).

Ухвалою слідчого судді від 18.05.2016 р. накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 - частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (а.к.п.49-50, т.3).

Згідно протоколу огляду інтернет ресурсу від 07.06.2016 р. слідчим було проведено огляд офіційного вебпорталу Національного банку України. Проведеним оглядом встановлено відомості щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют, а саме станом на 21.04.2016 р. 100 доларів США відповідає 2541,1365 грн., станом на 24.03.2016 р. 100 доларів США відповідає 2601,5065 грн. (а.к.п.64-68, т.3).

Як вбачається з протоколу пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.06.2018 р., ОСОБА_11 на фото № 1 впізнав особу, яка 18.02.2016 біля 20:00 год., а також 24.03.2016 біля 15:00 год., представляючись “Заіка Артем”, перебуваючи біля військової прокуратури Луганського гарнізону, по вул.Заводській, 1 у м.Рубіжне Луганської області, висловила ОСОБА_11 пропозицію надати неправомірну вигоду, у виді грошових коштів у сумі 3000 доларів США, за вчинення ним дій щодо закриття кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України, за формою обличчя, формою очей, вух, формою роту (а.к.п.69-71, т.3).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2016 р. за участю свідка ОСОБА_11 , з жовтня 2015 р. по теперішній час ОСОБА_11 проходить військову службу у військовій прокуратурі Луганського гарнізону на посаді прокурора прокуратури у військовому званні старший лейтенант юстиції. Військовою прокуратурою Луганського гарнізону здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України, ОСОБА_11 включено до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні. 25.04.2015 р. ОСОБА_12 оголошено в розшук. 18.02.2016 р. біля 20 год. особа, яка представилася “ ОСОБА_31 ” прибула до ОСОБА_11 , з яким зустрілася біля військової прокуратури Луганського гарнізону, що знаходиться по вул.Заводській, 1 у м.Рубіжне, де запропонувала останньому неправомірну вигоду у виді грошових коштів, суму яких повідомить пізніше, за вчинення ОСОБА_11 дій щодо закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 . Перебуваючи на відстані 30 м. навпроти центрального входу до будівлі військової прокуратури, ОСОБА_11 став по праву руку до входу у будівлю військової прокуратури та розмістив статиста навпроти себе на відстані біля 1,5 м., та повідомив, що саме в цьому місці та в такому положенні 18.02.2016 р. біля 20:00 год. він зустрівся з особою, яка представилася “ ОСОБА_31 ”. Того ж дня ОСОБА_11 доповів про вказаний випадок безпосередньому керівництву прокуратури у формі рапорту, за результатами розгляду якого зареєстроване кримінальне провадження № 42016130610000084. 24.03.2016 р. біля 15:00 год. до службового кабінету ОСОБА_11 , розташованого в адміністративній будівлі військової прокуратури Луганського гарнізону, прибула особа, яка представилась “ ОСОБА_31 ”, з якою ОСОБА_11 вже мав зустріч 18.02.2016 біля 20:00 год. ОСОБА_11 сів за особистий робочий стіл, який розташовано з лівого боку в дальньому куті кабінету перпендикулярно входу, ближче до центру кабінету, при цьому статиста посадив навпроти себе, перед столом, та повідомив, що саме в цьому місці та в такому положенні 24.03.2016 біля 15:00 год. ОСОБА_11 зустрівся з особою, яка представилася “ ОСОБА_31 ”. В ході бесіди ця особа запропонувала вийти на вулицю для продовження розмови. Вийшовши на вулицю ОСОБА_11 показав місце на відстані біля 30 м. навпроти адміністративної будівлі військової прокуратури Луганського гарнізону, де ОСОБА_11 став обличчям до вказаної будівлі, при цьому розмістив статиста по праву руку від себе, на відстані біля 1,5 м. навпроти себе, та повідомив, що саме в цьому місці та в такому положенні особа, яка представилася “ ОСОБА_31 ”, повторно висловила ОСОБА_11 пропозицію надати неправомірну вигоду у виді грошових коштів із зазначенням суми цих коштів - 3000 доларів США, за вчинення ОСОБА_11 дій щодо закриття кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 (а.к.п.72-75, т.3).

В судовому засіданні було досліджено відеозапис проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 (а.к.п.80, т.3). Так, на зазначеному флеш-накопичувачі у файлі File0002 зафіксовані обставини зустрічі 18.02.2016 р. ОСОБА_11 та особи, яка представилась “ ОСОБА_31 ”, які зазначені у протоколі проведення слідчого експерименту, а у файлі File0003 зафіксовано як слідчий оголошує протокол проведення слідчого експерименту учасникам.

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 11.06.2016 р. вбачається, що свідок ОСОБА_11 показав за допомогою статиста, яким саме чином вони розташовувались під час зустрічі та надання неправомірної вигоди 21.04.2016 р. біля 15:00 год. із особою, яка представилась “ ОСОБА_31 ”, а саме перебуваючи поблизу буд.63 по вул.Криворізька у м.Слов?янську, на ділянці місцевості, розташованій із правого боку автомобільної дороги Краматорськ - Слов?янськ, у напрямку руху зі сторони м.Краматорська до м.Слов?янська, на відстані біля 50 м. від дорожнього знаку “Слов?янськ” та біля 5 м. від початку дорожнього покриття, ОСОБА_11 показав як було розміщено автомобіль особи, яка представилась “ ОСОБА_31 ”, використавши при цьому службовий автомобіль військової прокуратури сил АТО. Надалі ОСОБА_11 розмістив статиста в автомобілі на водійському місці, спиною до салону, при цьому ноги останнього знаходились на землі, та повідомив, що саме в цьому місці та в такому положенні 21.04.2016 біля 15:00 год. особа, яка представилась “ ОСОБА_31 ” надав ОСОБА_11 складені за двоє грошові кошти, на вигляд долари США, як сказала особа, що представилась “ ОСОБА_31 ”, у сумі 3000 доларів США, які останній дістав з-під переднього пасажирського сидіння свого автомобіля марки Рено, моделі Логан, державний номер НОМЕР_11 , тримаючи їх білою паперовою серветкою, та повідомив, що це грошові кошти за закриття ОСОБА_11 кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 . Зазначені грошові кошти ОСОБА_11 поклав до правої нижньої кишені своєї форменої куртки, після чого особу, яка представилась “ ОСОБА_31 ” було затримано працівниками правоохоронних органів (а.к.п.76-79, т.3).

В судовому засіданні було досліджено відеозапис проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 (а.к.п.80, т.3). На зазначеному флеш-накопичувачі у файлі File0004 зафіксовані обставини, які зазначені у протоколі проведення слідчого експерименту щодо зустрічі ОСОБА_11 та особи, яка представилася “ ОСОБА_31 ” 21.04.2016 р.

Постановою першого заступника військового прокурора сил антитерористичної операції від 13.06.2016 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016130610000084 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 21.08.2016 р. (а.к.п.171-173, т.2).

17.06.2016 р. головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю на адресу військового прокурора сил АТО надіслано матеріали, одержані внаслідок проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016, після їх розсекречення, а саме лист щодо направлення протоколів за результатами проведення НС(Р)Д № 50/2370 від 28.04.2016; лист щодо передачі матеріалів № 50/2354 від 28.04.2016; протокол за результатами проведення НС(Р)Д від 28.04.2016 № 50/2368; протокол за результатами проведення НС(Р)Д від 28.04.2016 № 50/2369; картка пам?яті micro SDHC № 228т від 23.03.2016; картка пам?яті micro SDHC № 229т від 23.03.2016; оптичний диск DVD-R № 251т від 23.03.2016. Згідно вхідного штемпелю матеріали були отримані військової прокуратурою сил АТО 21.06.2016 р. (а.к.п.174, т.4).

З листа об?єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 28.04.2016 р. № 50/2354 вбачається, що військовому прокурору сил АТО направляються матеріали, отримані за результатами проведення НС(Р)Д в рамках кримінального провадження № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., а саме картка пам?яті micro SDHC № 228т від 23.03.2016, картка пам?яті micro SDHC № 229т від 23.03.2016, оптичний диск DVD-R № 251т від 23.03.2016 (а.к.п.175, т.4).

З листа об?єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 28.04.2016 р. № 50/2370 вбачається, що військовому прокурору сил АТО направляються протоколи № 50/2368 від 28.04.2016 р. та № 50/2369 від 28.04.2016 (а.к.п.176, т.4).

З протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.04.2016 р., вбачається, що за результатами проведення НС(Р)Д - аудіоконтролю Заїки Артема в рамках кримінального провадження № 4201613060000084 від 18.02.2016 р., відповідно до ухвали слідчого судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_92 від 22.02.2016 № 422т, були отримані матеріали НС(Р)Д на оптичному диску DVD-R № 251 від 23.03.2016 р. (а.к.п.54, т.4).

З протоколу огляду речей від 21.06.2016 р. вбачається, що слідчим було оглянуто оптичний диск DVD-R № 251 від 23.03.2016 р., з аудіозаписом розмови двох чоловіків від 24.03.2016 р. та 21.04.2016 р. Особою, на якій встановлений записуючий пристрій, є прокурор військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 . Під час огляду слідчим було встановлено, що аудіофайл “F302-2403-150154” містить звукозапис, на якому зафіксовано, що у ОСОБА_11 задзвонив телефон, піднявши слухавку він повідомив співрозмовнику, щоб той сказав, що він прийшов до нього і його проведуть. На 11-й хвилині звукозапису до приміщення зайшла третя особа, яка сказала: “Заіка”, ОСОБА_11 відповів, щоб пропустили, після чого до приміщення зайшла особа, з якою у ОСОБА_11 відбувся діалог.

В судовому засіданні було досліджено оптичний диск DVD-R № 251 від 23.03.2016 р. (а.к.п.169, т.4). Так, на зазначеному диску містяться дві теки “24.03.16” та “21.04.16”.

Під час відтворення файлу F302-24-03-150154.wav (тека “24.03.16”) судом встановлено, що відбувається діалог між двома особами чоловічої статі, розмова починається на 11 хв. 26 сек. аудіозапису, розмова йде з приводу кримінального провадження, зміст розмови (“Н” - Нагорний, “З” - інша особа, мовою оригіналу):

Н - Здрастуйте, присажуйтесь, шо там, розказуй?

З - Шо, шо як у Вас? Чи получається чи не получається?

Н - У нас все як всєгда.

З - Там получається?

Н - Там. З приводу? Тут можна говорити, тут у мене...

З - Да, да, да.

Н - Раз в тиждень постоянно приходять, бо самі знаєте, навєрно, бачили як ми працюєм...

З - Я у Вас говорити не можу. Я у Вас бути не можу з тої причини шо є така штука як аудіоконтроль, відеоконтроль в приміщенні.

Н - Можливо.

З - Я не думаю шо Ви є виключенням.

Н - То шо по нашому питанню? Ви по ... В чом суть вообще, шоб його не шукали чи шоб взагалі?

З - Так.

Н - Шоб взагалі. Просто вона там з підозрою.

З - Ну я подробиць не знаю. Ми ж так і не проговорили на ту тему.

Н - Я поняв. Ну вообще я говорив. Да.

Далі ОСОБА_11 розмовляє по телефону.

З - Там цікаво шоб людина могла вільно пересуватись, мати якусь довідку, він же висить десь по реєстру.

Н - А як тоді склалось? Ви знаєте про ті події коли його поїхали затримувати в Київ? Ото шо адвокат його виступав на телевіденні?

З - Шо саме?

Н - Ну шо його поїхали затримувати, а він скрився тоді. В Києві.

З - Ну.

Н - Ну шо з цього приводу, чого він тоді начав скриватись? Просто чому його така позиція?

З - Там дуже просто. Якщо запакують то почнеться і внутрішньокамерні розробки і так далі, ну короче. Є варіант, шо людина висітиме на дибі і зрештою там вплоть до самооговора, ну... Я працював колись в правоохоронній системі і знаю як працюють, ну короче... В шо воно далі перетворюється коли людина заїзжає на хату і далі, далі, далі, далі, далі. І він здогадується про це. Тому просто банально страх спрацював. Тим більш коли є вже питання про затримувати ніхто вже не говорить про те шо ми з тобою поговорим.

Н - Але я є кажу там підозра уже. Про підозру повідомлено. І адвокат про те виступав, знає.

З - Ну адвокат повиступать повиступав і пішов собі далі. Шо зараз на скіки реально, на скіки?

Н - Ну Ваші пропозиції?

3 - Я вже говорив, я не хочу тут говорити.

Н - Я поняв, ну а коли ви будете готові, де?

З - Ходім на повітря, на свіже?

Н - Без питань.

Далі особи переміщуються на вулицю (14 хвилина 50 секунд звукозапису).

З - Ми чудово знаєм як працює (далі нерозбірливо) які ви цікаві і яким ми цікаві.

Н - Ми навіть вікна позаклеювали якщо замітили.

З - Чим?

Н - Фольгою.

З - Послухайте, у Вас там стоїть закладка в кабінеті, а Ви говорите про вікна, давайте тверезо. Якщо Ви думаєте, що за Вами ніхто не стежить, Ви глибоко помиляєтесь. Те що ми з Вами говорили.

Н - Я тоді так і не поняв. Ви шось одне показували, друге.

3 - Я говорив про три.

Н - То показували друге вроді.

З - Ні, я говорив про три.

Н - Коли, де, як?

З - Ну, не тут точно. Давайте знайдемо якихось спільних знайомих.

Н - Це...

З - Виключено?

Н - Вообще не варіант, самі зрозумійте шо.

З - Ну і Ви розумійте у вас наприклад немає сто відсоткової гарантії мені довіряти і так само розумійте і мене.

Н - Я розумію шо Ви зацікавлені в цьому.

З - Я не хочу шоб там один на одного якось косились, але давайте, розумійте тверезо.

Н - Ну, пропозиції від Вас, я можу тільки погоджуватись або.

З - Тобто якшо да, якшо плюс.

Н - Да.

З - Да, все я тоді говорю про те, шо нехай напружуються раз, дальше, шо від нас іще? Якись можливо протокол допиту, чи ще шось?

Н - Там я думаю не буде...

З - Чи воно там все гаситься? Шо ми від того отримаємо? Якусь бумажку, довідку, про те шоб він міг вільно їздити.

Н - Да.

З - Тобто буде якась довідка?

Н - Так.

З - Про те шо сів поїхав десь.

Н - Я не можу зараз з Вами говорити того шо, от тоді вже, тоді вже я Вам розкажу все і як і шо.

3 - Я зрозумів, це варіант..

Н - Того і без всяких там посторонніх людей.

З - Ну, я зрозумів Вас. Як нам то зробити? Я наприклад, я не знаю чесно. Я маю на увазі...

Н - Да я поняв, поняв.

З - Мені більш цікаво було б, шоб це сталось десь взагалі з незнайомими людьми і не в цьому місці, як маєте десь якусь картку там приватівську або ше шось? Є родичі, є знайомі там. Ну дивіться. Або просто банально хай то станеться в Києві. У мене нема документів на руках.

Н - Я поняв.

З - То якшо є кому позвонити хай, там прийдуть віддадуть, все, і ніхто ні за що не брався і ніхто нічого не бачив, все, суто на нашій довірі, питання закрили, далі зв'язались, шо там які там бумажки, довідки будуть. Давайте подумаєм про це, як про це думати, я ж кажу, я... Вибачте, але я очкую взяти і принести. Я прямо говорю. Зараз мальчик ось куре стоїть, (нецензурна лексика) його знає хто він такий, чого він тут куре. Ну я умовно кажу. І так у кожній машині може бути хто завгодно.

Н - І я так само, все правильно.

З - Просто давайте, да, тверезо. Нікому не хочеться. Мені не хочется 369 собі на шию чіпляти, Вам восьму.

Н - 100 процентів. Так, а коли тут якшо шо? Я просто оце Київ, через Київ, це ну вообще не варіант.

З - Ви сам звідки географічно?

Н - Я з Житомирської області.

З - Давайте пошукаємо когось в Житомирській області? У Вас бувають відпустки якісь, бувають відрядження, буває ще шось?

Н - Бувають.

3 - Я думаю там без проблем, щоб позвонила людина Вам і все побачитесь і закриєте питання. Але знову ж таки, щоб не відтягувати. Час іде. І Вам вона так тіліпається. І нам воно не на руку.

Далі ОСОБА_11 розмовляє по телефону (20 хв. 23 сек. звукозапису). Після чого продовжує розмову (20 хв. 50 сек. звукозапису).

Н - Надо думати.

З - Подумайте, придумайте собі якшо можете знову ж таки, нє то у Вас там є, Ви були на санкції.

Н - Щас, дві секунди, я з человєком поговорю.

До ОСОБА_11 підходить третя особа, яка розмовляє із ним, після чого особа ОСОБА_93 продовжує розмову.

3 - Є батько, є брат, є сестра, знову ж таки, дайте контакт і все і питання закрили. Дивіться я планую десь в суботу - неділю знов тут бути давайте я заїду проговорим шо у Вас визріє шось?

Н - Бачу тіки так.

З - Отак тут?

Н - Де інде.

З - Мені повторити, шо я очкую. Скажіть коли Ви там будете?

ОСОБА_94 - Не знаю.

З - Дурна ситуація. Півкроку лишилось. Короче, я скажу нехай репу моршить, шо я просто не знаю як це зробити. Банально приїхати, я не впевнений, шо телефони не слухають, я не впевнений, шо я теж з людьми розмовляю. Там звісно, шо шифром іде, але не складно догадатися.

Н - Ну я сказав.

З - Добре. І ще питання у мене є. Зараз викликають до Вас людину з ОСОБА_95 , ОСОБА_96 здається, да, ОСОБА_97 , шо там по ньому, він я так розумію, у нього самовільне залишення.

Н - Я Вам не готовий сказати, нада дивитися, знаєте скільки їх.

3 - Я навіть не уявляю. Враховуючи те, шо Ви не спите, то я думаю, шо дохєра. Так шо в будь-якому випадку хай приїжджає, сам розгрібає.

Н - Тут страшного нічого нема. Тут приходиться розбиратись по всьому.

З - Це по ОСОБА_98 ? Ну тут попередньо я почув плюс. Все. Давайте тоді субота - неділя, коли буду їхати я Вам наберу. Проговоримо тоді концепцію. Я ж Вам кажу, мені краще, щоб я за документи взагалі не брався. Кращий варіант якогось посередника. І закрили питання. Я не розумію, чому для Вас те складно по Житомиру питання вирішується?

ОСОБА_94 - у Вас своє, у мене своє.

З - Я ... То не моя справа.

Н - Все.

З - Добре, да все, почув. Тоді субота або неділя я ОСОБА_99 набираю, добре, попередньо? Гаразд?

Н - Харашо.

З - Все до зв'язку.

На цьому зустріч та розмову завершено (24 хв. 42 сек. звукозапису).

Згідно протоколу огляду від 21.06.2016 р. аудіофайлі “F302-2104-144121”, який знаходиться в теці “21.04.16”, міститься запис розмови ОСОБА_11 з іншою особою, зустріч відбувається на вулиці (а.к.п.71-76, т.4).

Під час відтворення файлу F302-2104-144121.wav (а.к.п.169, т.4, оптичний диск № 251) судом встановлено, що відбувається діалог між двома особами чоловічої статі, розмова починається на 09 хв. 32 сек. аудіозапису, зміст розмови (“Н” - Нагорний, “З” - інша особа):

З -Я їхав, анекдот згадував.

Н - Нарешті, я вже, етот самий...

З - Згадував, як хлопець з карпатського села, призвали його в армію, він повернувся потім, все село збігалось, с ципалетами, дембельський альбом, кажуть ОСОБА_100 , шо там, як там в армії, він каже завтра все дізнаєтесь. 5 ранку. Ви знаєте той анекдот? 5 ранку, (нецензурна лексика), (нецензурна лексика), рельсу по середині села арматурою лупасить, все село біжить з відрами, з лопатами, ну пожежа думають, прибігли стоїть ОСОБА_100 з арматурою. Всі зібрались? Всі зібрались. Ми з батьком в гори по дрова, а всі інші розійтись. Оце так воно в армії, оце так воно скрізь.

Н - Я просто ще один знаю. Цілий день інструктажі проходили, а вечіром каже батьку отак вот, вроді би тіки дров привезли а (нецензурна лексика) (нецензурна лексика). Так в армії. Цілий день пройшов. Це з ОСОБА_101 , тоже він там, село все чекало.

З - Шо кави поп'ємо чи тут побалакаєм?

Н - Нє, буду летіти дальше. Та шось останнім часом стільки задач, шо я просто не вспіваю. Це так само як...

З - Сідайте.

Н - Я ж не знаю, шо там у Вас з машиною, перший раз.

З - Сідайте за кермо. Проїдетесь.

Н - Ми рішаєм, дивіться, давайте рішили питання, роз'їхались, все. Потом ще раз зустрілись коли, ну я Вам дешо відам і все.

З - Так, як його краще, шоб ніхто не бачив.

Н - Питання?

3 - Шо.

Н - Вам...

З - Забирай.

З - Муслім там не бачив.

Н - Та нє, нє, нє. Там?

З - Там те, шо я говорив.

Н - Я поняв. Точно.

З - Да, там все.

Н - Розиск сняти тіки чи закрити полностью?

З - Все закрити треба.

Н - Все полностью закрити.

З - Да. Мені треба шоб людина у мене була вільна, спокійна, якшо є варіант якоїсь довідки, шоб він ту довідку мав.

Н - Да, да. Шо там як політична обстановка?

Далі між ОСОБА_11 та особою «З» продовжується розмова на політичну тему, що не має значення для кримінального провадження.

З протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.04.2016 р. вбачається, що за результатами проведення НС(Р)Д - відеоконтролю ОСОБА_59 в рамках кримінального провадження № 4201613060000084 від 18.02.2016 р., відповідно до ухвали слідчого судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_92 від 22.02.2016 № 422т, були отримані матеріали НС(Р)Д на флеш-картах micro SDHC №228т та micro SDHC № 229т від 23.03.2016 р. (а.к.п.81, т.4).

Відповідно до протоколу огляду речей від 21.06.2016 р. слідчим було оглянуто матеріальний носій інформації № 229 від 23.03.2016 р. з відеозаписом зустрічі двох чоловіків від 24.03.2016 р. (а.к.п.103-105, т.4).

В судовому засіданні було відтворено файл FNNF0603_24032016150102.avi, який знаходиться в теці 24032016 (МНІ № 229, а.к.п.169, т.4). У файлі зафіксовано службовий кабінет ОСОБА_11 , в якому здійснюється прихована відеозйомка, на камері встановлено час та дату зйомки - 24.03.2016 р. О 15 год. 12 хв. 16 сек. (згідно часу, зафіксованого відеокамерою) до кабінету заходить ОСОБА_8 , між цими особами відбувається діалог, зміст якого відповідає змісту встановленому судом діалогу, зафіксованого 24.03.2016 р. під час аудіоконтролю на оптичному диску № 251 т, до 15-15-58 год. (закінчується фразою Заіки: “Ходім на повітря, на свіже?”, на що Нагорний відповідає: “Без питань”, після чого співрозмовники виходять зі службового кабінету).

Під час відтворення файлу FNND0672_20042016205112.avi, який знаходиться в теці 20042016 (МНІ № 229, а.к.п.169, т.4) судом встановлено, що даний файл значення для кримінального провадження не має, на ньому зафіксовано тестовий запис відеоапаратури.

Як вбачається з протоколу огляду речей від 21.06.2016 р., слідчим було оглянуто матеріальний носій інформації № 228 від 23.03.2016 р., на якому міститься відеозапис зустрічі двох чоловіків 24.03.2016 р. (а.к.п.110-116, т.4).

В судовому засіданні було відтворено файл FNND0672_24032016150118.avi, який знаходиться в теці 24032016 (МНІ № 228, а.к.п.169, т.4). У файлі зафіксовано відеозапис, зроблений відеокамерою, що закріплена на одязі ОСОБА_11 , на камері встановлено час та дату зйомки - 24.03.2016 р. О 15 год. 11 хв. 42 сек. (згідно часу, зафіксованого відеокамерою) до кабінету заходить особа (на відеозаписі її не видно, а лише чутно), між цими особами відбувається діалог, зміст якого відповідає змісту встановленому судом діалогу, зафіксованого 24.03.2016 р. під час аудіоконтролю на оптичному диску № 251т, та 24.03.2016 р. під час відеоконтролю на МНІ № 229, о 15 год. 15 хв. 06 сек. співрозмовник ОСОБА_11 пропонує вийти на свіже повітря, о 15 год. 15 хв. 10 сек. на відеозаписі зафіксовано співрозмовника ОСОБА_11 - обвинуваченого ОСОБА_8 , вони виходять з кабінету на вулицю, спочатку йде ОСОБА_8 , за ним ОСОБА_11 . На вулиці розмова продовжується, зміст розмови відповідає змісту встановленого судом діалогу, зафіксованого 24.03.2016 р. під час аудіоконтролю на оптичному диску № 251 т.

Під час дослідження файлу FNNF0603_21042016144201.avi, який знаходиться в теці 21042016 (МНІ № 228, а.к.п.169, т.4), судом встановлено, що відеозапис здійснюється за допомогою прихованої відеокамери, встановленої на одязі ОСОБА_11 , на відеокамері фіксується дата та час - 21.04.2016 р. Запис починається о 14 год. 42 хв. 01 сек., однак фіксація будь-яких обставин починається лише з 14 год. 49 хв. 38 сек., де зафіксовано, що особа, на якій встановлено відеокамеру, знаходиться на водійському сидінні автомобіля, що рухається. О 14 год. 52 хв. 10 сек. автомобіль зупиняється, ОСОБА_11 виходить з автомобіля, о 14 год. 52 хв. 42 сек. до нього підходить інша особа (її не видно, але чутно), між ними відбувається діалог, зміст якого відповідає змісту діалогу 21.04.2016 р., встановленого судом під час дослідження звукозапису аудіоконтролю на оптичному диску № 251 т. О 14 год. 53 хв. 35 сек. На відеозаписі зафіксовано співрозмовника ОСОБА_11 - ОСОБА_8 , співрозмовники підходять до автомобіля ОСОБА_8 сріблястого кольору. О 14 год. 54 хв. 23 сек. ОСОБА_8 нахиляється в свій автомобіль (з боку водійського сидіння), згодом сідає на водійське сидіння, передає щось ОСОБА_11 . Після чого між ними за ініціативою ОСОБА_11 відбувається розмова на політичну тему, що немає значення для кримінального провадження, о 14 год. 59 хв. 50 сек. до співрозмовників підходять працівники СБУ, на ОСОБА_8 надягають кайданки.

О 15 год. 00 хв. 41 сек. ОСОБА_11 видає характерний звук, після чого о 15 год. 01 хв. 04 сек. зафіксовано неодноразово повторювану фразу ОСОБА_11 : “Иди сюда” (чотири рази), інша особа відповідає: “Шо?”, після чого ОСОБА_11 каже: “У мене в кармані” (15 год. 01 хв. 06 сек.), на що співрозмовник ОСОБА_11 відповідає: “Всьо, подходите”, після чого в кадрі з'являється слідчий ОСОБА_20 , який підходить до ОСОБА_8 , представляється, пред'являє службове посвідчення та повідомляє, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. ОСОБА_8 відмовляється назвати свої особисті дані. Далі на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_11 на питання слідчого пояснює обставини їх зустрічі з ОСОБА_8 та говорить, що йому передано неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США за безпідставне закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_68 . Повідомляє, що гроші передавалися у серветці, та знаходяться у правій нижній кишені вдягнутої на ньому камуфльованої куртки.

Під час дослідження файлу FNNF0603_21042016150703.avi, який знаходиться в теці 21042016 (МНІ № 228, а.к.п.169, т.4), судом встановлено, що відеозапис здійснюється за допомогою прихованої відеокамери, встановленої на одязі ОСОБА_11 , на відеокамері фіксується дата та час - 21.04.2016 р. Запис починається о 15 год. 07 хв. 03 сек., на відеозаписі зафіксовано ОСОБА_8 , позаду якого знаходяться дві особи з прихованими обличчями, о 15 год. 07 хв. 33 сек. зображення зникає (сірий фон), о 15 год. 08 хв. 15 сек. відеозапис зупинено.

З висновку експерта № 73 від 25.07.2016 р. за результатами проведення судової фоноскопічної експертизи вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить голос та мовлення, зафіксоване на фонограмах, які містяться у файлах “20160218 200826.m4a”, що знаходяться в кореневому каталозі диска 1 для лазерних систем зчитування “NANOTEX CD-R”; “F302-2403-150154.wav”, що знаходяться в папці “24.03.16”, “F302-2104-144121.wav”, що знаходяться в папці “21.04.16”, які зафіксовані в папці “кп 084” кореневого каталогу диска 2 для лазерних систем зчитування “VIDEXE-TM DVD+R” (№ 251т); “FNND0672_24032016150118.AVI”, “FNNF0603_1042016144201.AVI”, що знаходяться в папках “24032016”, “24.04.2016” > “MyRecord” на карті пам?яті 1 “GOOD RAM micro SD HC 16 GB”; “FNNF0603_24032016150102.AVI”, що знаходяться в папці “24032016” > “MyRecord” на карті пам?яті 2 “GOOD RAM micro SD HC 16 GB” № 229т, йому належать слова та фрази диктора, позначеного індексом “З”, що семантично зафіксовані у змісті розмов у протоколах: огляду речей та документів від 27.04.2016 року у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016, огляду речей від 21.06.2016 року у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016; огляду речей від 21.06.2016 року у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016; протоколі огляду речей від 21.06.2016 року у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що в досліджуваних фонограмах, що зафіксовані у файлах з назвою “20160218 200826.m4a”, що знаходяться в кореневому каталозі диска для лазерних систем зчитування “NANOTEX CD-R”; “F302-2403-150154.wav”, що знаходяться в папці “24.03.16”, “F302-2104-144121.wav”, що знаходяться в папці “21.04.16”, які зафіксовані в папці “кп 084” кореневого каталогу диска 2 для лазерних систем зчитування “VIDEXE-TM DVD+R” (№ 251т); “FNND0672_24032016150118.AVI”, “FNNF0603_1042016144201.AVI”, що знаходяться в папках “24032016”, “24.04.2016” > “MyRecord” на карті пам?яті 1 “GOOD RAM micro SD HC 16 GB”; “FNNF0603_24032016150102.AVI”, що знаходяться в папці “24032016” > “MyRecord” на карті пам?яті 2 “GOOD RAM micro SD HC 16 GB” № 229т ознак монтажу не виявлено (а.к.п.157-168, т.4).

Листом головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 22.06.2016 р. на адресу військової прокуратури сил АТО надіслано розсекречені матеріали щодо результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме лист об?єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО № 50/2393 від 29.04.2016, протокол за результатами НС(Р)Д від 29.04.2016 № 50/2392 та оптичний диск DVD-R від 07.04.2016 № 355 (а.к.п.177, т.4).

Зі змісту листа об?єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 29.04.2016 р. № 50/2393 вбачається, що на адресу військового прокурора сил АТО було направлено матеріали та протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. (а.к.п.178, т.4).

З протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 29.04.2016 р. вбачається, що у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_92 № 422т від 22.02.2016, у період з 03.03.2016 по 11.04.2016 за участю департаменту оперативно-технічних заходів Служби безпеки України проведено негласну слідчу (розшукову) дію, яка тимчасово обмежує права людини, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 , яким користується фігурант зазначеного кримінального провадження. Матеріали негласної слідчої (розшукової) дії щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зберігаються на машинному носії інформації (диск DVD-R №355т від 07.04.2016. Перелік сеансів зв?язку, зафіксованих на машинному носії інформації, міститься на носії в електронному файлі perelik.txt (а.к.п.179, т.4).

В матеріалах кримінального провадження знаходиться оптичний диск № 355 від 07.04.2016 р. (а.к.п.180, т.4), який був досліджений у судовому засіданні. Судом встановлено, що на зазначеному диску містяться звукозаписи телефонних розмов ОСОБА_8 з іншими абонентами за період з 03.03.2016 р. по 14.04.2016 р. та текстові файли “.txt”, в яких відображені відомості щодо телефонного з'єднання. Судом було досліджено зафіксовані аудіозаписи розмов абонента з номеру ОСОБА_8 з абонентом ОСОБА_11 , а саме:

1)файл 09_03_2016_11_37_06_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)17393500_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_8 пропонує зустрітися ОСОБА_11 , домовляються, що ОСОБА_8 передзвонить (в файлі 09_03_2016_11_37_06_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)17393500.txt містяться відомості про з'єднання - вихідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 27 сек.);

2)файл 09_03_2016_13_31_44_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1739862_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_11 повідомляє, що наступного дня буде на місці і зможе зустрітися з ОСОБА_8 , ОСОБА_8 повідомляє, що у нього немає такої можливості, тому пропонує зв?язатися з ОСОБА_11 пізніше (в файлі 09_03_2016_13_31_44_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1739862.txt містяться відомості про з'єднання - вхідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 13 сек.);

3)файл 23_03_2016_09_57_41_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)17292678_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та запропонував зустрітися наступного дня, на що ОСОБА_11 погодився (в файлі 23_03_2016_09_57_41_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)17292678.txt містяться відомості про з'єднання - вихідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 02 сек.);

4)файл 24_03_2016_12_41_52_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)12758359_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_8 уточнює час, коли має відбутися зустріч з ОСОБА_11 , домовляються, що ОСОБА_8 зателефонує о третій годині (в файлі 24_03_2016_12_41_52_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)12758359.txt містяться відомості про з'єднання - вихідний дзвінок, тривалість звукозапису 54 сек.);

5)файл 24_03_2016_14_55_38_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)128115_00.wav, в якому зафіксовано, що на питання ОСОБА_8 . ОСОБА_11 повідомляє, що він на місці, ОСОБА_8 обіцяє зателефонувати як приїде (в файлі 24_03_2016_14_55_38_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)128115.txt містяться відомості про з'єднання - вихідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 04 сек.).

Окрім того, на цьому оптичному диску міститься файл 24_03_2016_15_09_16_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1282593.txt, в якому зафіксовані відомості про вихідний дзвінок ОСОБА_8 ОСОБА_11 , тривалість звукозапису становить 27 сек. Однак, аудіофайл з записом цієї розмови на оптичному диску відсутній.

З протоколу огляду речей та документів від 30.06.2016 р. вбачається, що слідчим було оглянуто компакт диск DVD-R № 355т, в результаті огляду встановлено, що на зазначеному диску міститься 5 файлів типу “.txt”, а саме:

- 09_03_2016_11_37_06_Служба НСРД_Н841К_(СБД)17393500,

- 09_03_2016_13_31_44_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1739862,

- 23_03_2016_09_57_33_Служба НСРД_Н841К_(СБД)172925421,

- 24_03_2016_12_41_52_Служба НСРД_Н841К_(СБД)12758359,

- 24_03_2016_14_55_38_Служба НСРД_Н841К_(СБД)128115,

та 5 файлів типу “.wav”, а саме:

- 09_03_2016_11_37_06_Служба НСРД_Н841К_(СБД)17393500_00,

- 09_03_2016_13_31_44_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1739862_00,

- 23_03_2016_09_57_33_Служба НСРД_Н841К_(СБД)172925421_00,

- 24_03_2016_12_41_52_Служба НСРД_Н841К_(СБД)12758359_00,

- 24_03_2016_14_55_38_Служба НСРД_Н841К_(СБД)128115_00.

Під час огляду слідчим було встановлено зміст розмов (зроблено родруківку фраз співрозмовників), за змістом якої 09.03.2016 р. об 11 год. 37 хв. 06 сек. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_8 пропонує зустрітися ОСОБА_11 , домовляються, що ОСОБА_8 передзвонить), 09.03.2016 р. о 13 год. 31 хв. 44 сек. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_11 повідомляє, що наступного дня буде на місці і зможе зустрітися з ОСОБА_8 , ОСОБА_8 повідомляє, що у нього немає такої можливості, тому пропонує зв?язатися з ОСОБА_11 пізніше), 23.03.2016 р. о 09 год. 57 хв. 33 сек. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та запропонував зустрітися наступного дня, на що ОСОБА_11 погодився), 24.03.2016 р. о 12 год. 41 хв. 52 сек. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_8 уточнює час, коли має відбутися зустріч з ОСОБА_11 , домовляються, що ОСОБА_8 зателефонує о третій годині), 24.03.2016 р. о 14 год. 55 хв. 38 сек. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та зміст цієї розмови (на питання ОСОБА_8 . ОСОБА_11 повідомляє, що він на місці, ОСОБА_8 обіцяє зателефонувати як приїде (а.к.п.181-189, т.4).

Постановою слідчого військової прокуратури сил АТО від 30.06.2016 р. визнано документами у кримінальному провадженні № 42016130610000084 електронні матеріали зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у виді файлів:

- 09_03_2016_11_37_06_Служба НСРД_Н841К_(СБД)17393500,

- 09_03_2016_13_31_44_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1739862,

- 23_03_2016_09_57_33_Служба НСРД_Н841К_(СБД)172925421,

- 24_03_2016_12_41_52_Служба НСРД_Н841К_(СБД)12758359,

- 24_03_2016_14_55_38_Служба НСРД_Н841К_(СБД)128115,

- 09_03_2016_11_37_06_Служба НСРД_Н841К_(СБД)17393500_00,

- 09_03_2016_13_31_44_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1739862_00,

- 23_03_2016_09_57_33_Служба НСРД_Н841К_(СБД)172925421_00,

- 24_03_2016_12_41_52_Служба НСРД_Н841К_(СБД)12758359_00,

- 24_03_2016_14_55_38_Служба НСРД_Н841К_(СБД)128115_00 (а.к.п.195-197, т.4).

Як вбачається з листа об?єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 12.07.2016 р. № 50/3815 на адресу військового прокурора сил АТО надіслані розсекречені матеріальні носії інформації, отримані в рамках кримінального провадження № 42016130610000084 від 18.02.2016, а саме: супровідний лист з ГУ БКОЗ СБ України № 1163 від 21.06.2016 р., супровідний лист ОШ ЦУ СБУ № 50/2855 від 24.05.2016 р., протокол № 50/2854 від 21.05.2016, оптичний диск СD-R від 26.04.2016 № 413 (а.к.п.27, т.5).

Листом головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 16.06.2016 р. на адресу керівника об?єднаного штабу ЦУ СБ України в районі проведення АТО надіслано розсекречені матеріали щодо результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме лист об?єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО № 50/2855 від 24.05.2016, протокол за результатами НС(Р)Д від 21.05.2016 № 50/2584 та оптичний диск СD-R від 26.04.2016 № 413 (а.к.п.28, т.5).

Зі змісту листа об?єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 24.05.2016 р. № 50/2855 вбачається, що на адресу військового прокурора сил АТО було направлено матеріали та протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. (а.к.п.26, т.5).

З протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.05.2016 р. № 50/2854 вбачається, що у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016, на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Луганської області ОСОБА_92 № 422т від 22.02.2016, у період з 12.04.2016 по 21.04.2016 за участю департаменту оперативно-технічних заходів Служби безпеки України проведено негласну слідчу (розшукову) дію, яка тимчасово обмежує права людини, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу, яким користується фігурант зазначеного кримінального провадження. Матеріали негласної слідчої (розшукової) дії щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж містять 411 файлів, загальним об?ємом 75491841 байт, які зберігаються на машинному носії інформації (диск СD-R №413т). Перелік сеансів зв?язку, зафіксованих на машинному носії інформації, міститься на носії в електронному файлі perelik.txt (а.к.п.49, т.5).

В матеріалах кримінального провадження знаходиться оптичний диск № 413 від 26.04.2016 р. (а.к.п.50, т.5), який було досліджено у судовому засіданні. Так, на зазначеному диску встановлено наявність файлів зі звукозаписом телефонних розмов та текстових файлів з пояснювальними написами до кожної розмови, а саме судом було досліджено розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_11 :

1)файл 17_04_2016_12_30_29_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1441593_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_8 пропонує зустрітися ОСОБА_11 , домовляються про зустріч пізніше (в файлі 17_04_2016_12_30_29_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1441593.txt містяться відомості про з'єднання - вихідний дзвінок, тривалість звукозапису 02 хв. 19 сек.);

2)файл 19_04_2016_12_12_03_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1446468_00.wav, в якому зафіксовано, що особа, яка телефонує, повідомляє, що протягом тижня буде у відрядженнях, у нього вимагають рішення та питає коли відбудеться їх зустріч та чи відбудеться вона, на що ОСОБА_8 питає, чи буде він знаходитися в Рубіжному, особа, яка телефонує, повідомляє, що у середу ввечері або у першій половині дня у четвер, ОСОБА_8 погоджується, а особа, яка телефонує, висловлює прохання попередньо зателефонувати йому та повідомляє, що буде чекати дзвінка (в файлі 19_04_2016_12_12_03_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1446468.txt містяться відомості про з'єднання - вхідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 45 сек., однак не міститься відомостей про номер телефону, з якого здійснено дзвінок);

3)файл 20_04_2016_21_29_11_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1441850_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_11 повідомляє, що наступного дня ввечері їде у відрядження, говорить, що у нього вимагають рішення та цікавиться подальшим ходом подій, на що ОСОБА_8 пропонує зустрітися наступного дня (в файлі 20_04_2016_21_29_11_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)1441850.txt містяться відомості про з'єднання - вхідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 57 сек.);

4)файл 21_04_2016_08_58_05_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82331203_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_8 запитує куди йому під?їхати, на що ОСОБА_11 пропонує зустрітися в м.Слов?янськ пізніше (в файлі 21_04_2016_08_58_05_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82331203.txt містяться відомості про з'єднання - вхідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 19 сек.);

5)файл 21_04_2016_09_51_49_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82336109_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_11 повідомляє, що у нього сідає батарея, тому він зателефонує пізніше (в файлі 21_04_2016_09_51_49_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82336109.txt містяться відомості про з'єднання - вхідний дзвінок, тривалість звукозапису 21 сек.);

6)файл 21_04_2016_09_57_47_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82337709.txt, в якому містяться відомості про вхідне смс-повідомлення зі змістом: “Я знову на зв'язку, зателефонуйте мені, будь ласка”;

7)файл 21_04_2016_14_14_37_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82342187_00.wav, в якому зафіксовано, що (на пропозицію ОСОБА_11 зустрітися в кафе між м.Слов?янськ та м.Краматорськ ОСОБА_8 погоджується та повідомляє, що зателефонує, коли приїде на місце (в файлі 21_04_2016_14_14_37_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82342187.txt містяться відомості про з'єднання - вхідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 31 сек.);

8)файл 21_04_2016_14_40_58_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82342671_00.wav, в якому зафіксовано, що ОСОБА_8 повідомив, що доїхав до м.Слов?янська та запитує де знаходиться ОСОБА_11 , на що він відповідає, що через декілька хвилин буде в кафе “У Мусліма” (в файлі 21_04_2016_14_40_58_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82342671.txt містяться відомості про з'єднання - вихідний дзвінок, тривалість звукозапису 01 хв. 02 сек.);

Окрім того, на цьому оптичному диску міститься файл 21_04_2016_13_06_08_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82340906.txt, в якому зафіксовані відомості про вхідний дзвінок ОСОБА_11 ОСОБА_8 , тривалість звукозапису становить 59 сек. Однак, аудіофайл з записом цієї розмови на оптичному диску відсутній.

Суд зазначає, що на цьому оптичному диску містяться відомості і про інші телефонні з'єднання ОСОБА_8 за період з 12.04.2016 р. по 21.04.2016 р., в тому числі і про нерезультативні з'єднання (телефонні дзвінки, які залишились без відповіді), як з ОСОБА_11 , так і з іншими абонентами, але вони значення для кримінального провадження не мають. Винятком з цього є відомості про зафіксований вхідний телефонний дзвінок (тривалість 34 сек.), який залишився без відповіді 21.04.2016 р. о 16 год. 02 хв. 40 сек. з абонентського номера НОМЕР_40 (файли 21_04_2016_16_02_40_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82320515_00.wav та 21_04_2016_16_02_40_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82320515.txt).

Згідно протоколу огляду речей та документів від 26.07.2016 р. слідчим проведено огляд компакт диску СD-R №413т та встановлено, що на ньому крім інших містяться шість файлів типу «.txt», а саме:

- 17_04_2016_12_30_29_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1441593,

- 20_04_2016_21_29_11_Служба НСРД_Н841К_(СБД)14418500,

- 21_04_2016_08_58_05_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82331203,

- 21_04_2016_09_51_49_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82336109,

- 21_04_2016_14_14_37_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342187,

- 21_04_2016_14_40_58_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342671,

та 6 файлів типу «.wav», а саме:

- 17_04_2016_12_30_29_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1441593_00,

- 20_04_2016_21_29_11_Служба НСРД_Н841К_(СБД)14418500_00,

- 21_04_2016_08_58_05_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82331203_00,

- 21_04_2016_09_51_49_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82336109_00,

- 21_04_2016_14_14_37_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342187_00,

- 21_04_2016_14_40_58_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342671_00.

Під час огляду слідчим було встановлено, що 17.04.2016 р. о 12 год. 30 хв. 29 сек. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_8 пропонує зустрітися ОСОБА_11 , домовляються про зустріч пізніше), 20.04.2016 р. о 21 год. 29 хв. 11 сек. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_11 повідомляє, що наступного дня ввечері їде у відрядження, говорить, що у нього вимагають рішення та цікавиться подальшим ходом подій, на що ОСОБА_8 пропонує зустрітися наступного дня), 21.04.2016 р. о 08 год. 58 хв. 05 сек. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_8 запитує куди йому під?їхати, на що ОСОБА_11 пропонує зустрітися в м.Слов?янськ пізніше), 21.04.2016 р. о 09 год. 51 хв. 49 сек. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_11 повідомляє, що у нього сідає батарея, тому він зателефонує пізніше), 21.04.2016 р. о 14 год. 14 хв. 37 сек. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 та зміст цієї розмови (на пропозицію ОСОБА_11 зустрітися в кафе між м.Слов?янськ та м.Краматорськ ОСОБА_8 погоджується та повідомляє, що зателефонує, коли приїде на місце), 21.04.2016 р. о 14 год. 40 хв. 58 сек. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та зміст цієї розмови ( ОСОБА_8 повідомив, що доїхав до м.Слов?янська та запитує де знаходиться ОСОБА_11 , на що він відповідає, що через декілька хвилин буде в кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” (а.к.п.29-40, т.5).

18.07.2016 р. військовим прокурором Луганського гарнізону було надіслано військовому прокурору сил АТО розсекречувані матеріальні носії інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., а саме лист військового прокурора Луганського гарнізону № 52т від 21.04.2016 р., лист військового прокурора Луганського гарнізону № 55т від 21.04.2016 р., клопотання № 22т від 22.02.2016 р., доручення № 23т від 23.02.2016 р., клопотання № 32т від 25.03.2016 р., постанова № 38 т від 29.03.2016 р., доручення № 33т від 25.03.2016 р. (а.к.п.90, т.5).

Згідно листа військового прокурора Луганського гарнізону № 52т від 21.04.2016 р. військовому прокурору сил АТО направлено клопотання про проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., а саме клопотання № 22т від 22.02.2016 р., доручення № 23т від 23.02.2016 р., ухвала апеляційного суду № 422т від 22.02.2016 р., клопотання № 32т від 25.03.2016 р., ухвала апеляційного суду №655т від 25.03.2016 р., постанова № 38т від 29.03.2016 р. (а.к.п.93, т.5).

Згідно лист військового прокурора Луганського гарнізону № 55т від 21.04.2016 р. військовому прокурору сил АТО для доручення до матеріалів кримінального провадження № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. направлено ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21.04.2016 р. про надання дозволу, а саме ухвалу апеляційного суду № 869т від 21.04.2016 р., доручення № 33т від 25.03.2016 р. (а.к.п.94, т.5).

Зі змісту доручення слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону № 23т від 23.02.2016 р. вбачається, що підлеглим працівникам керівника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО доручено виконати ухвалу про проведення НС(Р)Д від 22.02.2016 р. у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., протоколи про хід і результати проведених НС(Р)Д направляти через кожні 10 днів та невідкладно після отримання фактичних даних, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні - на адресу військової прокуратури Луганського гарнізону (а.к.п.95-96, т.5).

Зі змісту постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину № 38 т від 29.03.2016 р., винесеною заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_50 , вбачається, що у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. з метою перевірки доводів ОСОБА_11 з 29.03.2016 р., тривалістю 60 діб, розпочато проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, тобто надання ОСОБА_21 або за його вказівкою іншими особами грошових коштів (неправомірної вигоди) ОСОБА_11 за закриття кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 р. Окрім того, ОСОБА_11 залучено до конфіденційного співробітництва під час проведення НС(Р)Д у зазначеному кримінальному провадженні. З мотивувальної частини постанови вбачається, що оскільки ОСОБА_11 особисто повідомив щодо неправомірних дій ОСОБА_102 та надав добровільну згоду на документування протиправної діяльності ОСОБА_103 , будучи обізнаним про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, а також враховуючи те, що ОСОБА_31 пропонує та планує надати неправомірну вигоду ОСОБА_11 , в даному випадку наявні всі обставини, які свідчать про відсутність під час НС(Р)Д провокувань на вчинення злочину (а.к.п.107-108, т.5).

З протоколу про хід та проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.04.2016 р., розсекреченого 11.08.2016 р., вбачається, що 21.04.2016 о 14-14 год. ОСОБА_8 зі свого номеру НОМЕР_4 на телефонний номер ОСОБА_11 НОМЕР_5 здійснив вихідний телефонний дзвінок та домовився з останнім про зустріч для надання неправомірної вигоди у м.Слов?янську Донецької області біля кафе “У Мусліма”.

Цього ж дня, у період часу з 14-30 год. по 14-35 год. на узбіччі, розташованому із правого боку автомобільної дороги Н-20 сполученням “Слов?янськ - Донецьк - Маріуполь” у напрямку руху зі сторони м.Краматорська Донецької області до м.Слов?янська Донецької області, на відстані близько 2 кіломерів від дорожнього інформаційно-вказівного знаку “Початок населеного пункту” “Слов?янськ”, у присутності понятих проведено огляд ОСОБА_11 та автомобіля “Nissan Terrano 1”, державний номер НОМЕР_6 , яким користується останній. В ході огляду у гаманці ОСОБА_11 виявлено особисті грошові кошти останнього у розмірі 320 грн. Крім того, у правій нижній кишені форменої куртки ОСОБА_11 виявлено особисту табельну зброю - пістолет Макарова 9 мм. Проведеним подальшим оглядом будь-яких грошових коштів при ОСОБА_11 та у вказаному автомобілі не виявлено.

По завершенню огляду, діючи підконтрольно, ОСОБА_11 на автомобілі “Nissan Terrano 1”, державний номер НОМЕР_6 , вирушив до кафе “У Мусліма” за адресою: вул.Криворізька, 63, м.Слов?янськ Донецької області, для зустрічі із ОСОБА_8 , в автомобілі знаходився лише ОСОБА_11 . В ході руху ОСОБА_11 не зупинявся, по прибуттю до кафе “У Мусліма” до автомобіля “Nissan Terrano 1”, державний номер НОМЕР_6 , та до ОСОБА_11 ніхто не підходив.

В подальшому, о 14-52 год. ОСОБА_8 прибув на легковому автомобілі “Renault Logan”, державний номер НОМЕР_11 , до кафе “У Мусліма” за адресою: вул.Криворізька, 63, м.Слов?янськ, розташованого з правого боку автомобільної дороги Н-20 сполученням “Слов?янськ - Донецьк - Маріуполь”, у напрямку руху зі сторони м.Краматорська Донецької області до м.Слов?янська Донецької області, на відстані близько 50 м. від дорожнього інформаційно-вказівного знаку “Початок населеного пункту” “Слов?янськ”. У вказаному місці вже перебував діючий підконтрольно на викриття злочинної діяльності ОСОБА_8 прокурор військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 .

Надалі, цього ж дня, під час розмови ОСОБА_8 з ОСОБА_11 підійшли до передніх водійських дверей автомобіля “Renault Logan”, державний номер НОМЕР_11 , після чого о 14:54:22 год. ОСОБА_8 дістав з-під переднього пасажирського сидіння вказаного транспортного засобу складені вдвоє грошові кошти, схожі на долари США, та о 14:54:38 год., тримаючи у правій руці через білу паперову серветку, передав їх у праву руку прокурору ОСОБА_11 , які останній поклав до правої нижньої кишені своєї форменої куртки. Відразу ж після цього слідчим розпочато огляд місця події. Додатком до цього протоколу є МНІ № 1 від 21.04.2016 із відеозаписом (а.к.п.145-148, т.5).

В судовому засіданні було досліджено відеозапис, що зафіксований на МНІ № 1 від 21.04.2016 р. (файл MOV002). Так, на відеозаписі зафіксовано, що відеозйомка здійснюється з салону автомобіля, що припаркований біля кафе “У Мусліма”. На відео зафіксовано зустріч двох осіб чоловічої статі, які знаходяться біля автомобіля та розмовляють між собою, під час їх спілкування особа чоловічої статі (з подальшого відеозапису вбачається, що це ОСОБА_8 ) сідає в автомобіль, дістає чоловічу наплічну сумку, щось дістає з сумки та передає особі чоловічої статі у камуфльованому одязі (з подальшого відеозапису вбачається, що це ОСОБА_11 ). Згодом ці особи, перебуваючи біля автомобіля, продовжують діалог, після чого ОСОБА_8 затримують, а на 07 хв. 16 сек. відеозапису починається відкрите фіксування обставин, тобто оператор з відеокамерою виходить з автомобіля та перебуває поряд з учасниками слідчої дії - огляду місця події. На 14 хв. 13 сек. відеозапису зафіксовано, як слідчий перераховує грошові кошти, вилучені з кишені ОСОБА_11 , перед початком перерахунку грошей слідчий зім'яв паперову серветку та передав її іншій особі у цивільному одязі, за результатами перерахунку слідчий нарахував 29 купюр (14 хв. 49 сек. відеозапису). Після чого слідчий вдруге перераховує грошові кошти, в результаті чого нарахував 30 купюр (15 хв. 30 сек. відеозапису).

З рапорту заступника начальника слідчого відділу військової прокуратури сил АТО на ім?я начальника слідчого відділу військової прокуратури сил АТО від 21.04.2016 р. вбачається, що за участю заступника начальника слідчого відділу 21.04.2016 р. слідчим проведено огляд місця події на ділянці місцевості поблизу буд.63 по вул.Криворізька у м.Слов?янську. В ході огляду місця події у правій нижній кишені форменої куртки прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 було виявлено та вилучено паперову серветку білого кольору та 3000 доларів США. Зазначені грошові кошти ОСОБА_11 біля 14:55 год. надав ОСОБА_8 за вчинення ним як відповідною службовою особою дій щодо закриття кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 та ч.3 ст.206 КК України. Зі слів ОСОБА_11 грошові кошти ОСОБА_8 передавались у паперовій серветці білого кольору.

В подальшому, з метою належної фіксації ходу проведення слідчої дії, через несприятливі погодні умови, а саме незначний дощ та значний вітер, слідчим прийнято рішення про переміщення огляду під навіс найближчої до місця події будівлі із наявним столом, що і було зроблено учасниками слідчої дії. Знаходячись під навісом слідчим вказані грошові кошти та паперову серветку було розміщено на столі для демонстрації ідентифікаційних ознак цих предметів учасникам слідчої дії. В ході демонстрації поривом вітру серветку знесло зі столу на вологу поверхню землі, та у зв?язку з контактом з водою серветка розмокла, що унеможливило її вилучення з місця події (а.к.п.153, т.5).

Постановою слідчого від 21.04.2016 р. залучено при проведенні затримання особи, яка представилася ОСОБА_11 як “Заіка Артем”, для забезпечення охорони місця проведення слідчої дії, а також з метою особистої безпеки учасників слідчої дії спеціальний підрозділ ЦСО “А” СБУ з використанням у разі виникнення підстав при їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність, а також демонстрації зброї чи спеціальних засобів (а.к.п.154-155, т.5).

Постановою слідчого від 26.07.2016 р. визнано документами у кримінальному провадженні № 42016130610000084 електронні матеріли зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у виді файлів:

- 17_04_2016_12_30_29_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1441593;

- 20_04_2016_21_29_11_Служба НСРД_Н841К_(СБД)14418500;

- 21_04_2016_08_58_05_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82331203;

- 21_04_2016_09_51_49_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82336109;

- 21_04_2016_14_14_37_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342187;

- 21_04_2016_14_40_58_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342671;

- 17_04_2016_12_30_29_Служба НСРД_Н841К_(СБД)1441593_00;

- 20_04_2016_21_29_11_Служба НСРД_Н841К_(СБД)14418500_00;

- 21_04_2016_08_58_05_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82331203_00;

- 21_04_2016_09_51_49_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82336109_00;

- 21_04_2016_14_14_37_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342187_00;

- 21_04_2016_14_40_58_Служба НСРД_Н841К_(СБД)82342671_00,

які зафіксовані на оптичному диску CD-R № 413 від 26.04.2016 (а.к.п.18-20, т.5).

Постановою слідчого від 21.06.2016 р. визнано документами у кримінальному провадженні № 42016130610000084 електронні матеріли аудіо-, відеоконтролю відносно ОСОБА_8 у виді файлів “F302-2104-144121” та “F302-2403-150154”, які записані на оптичний диск DVD-R № 251 від 23.03.2016 р., файлів “FNND0672_24032016150118” та “FNNF0603_21042016144241”, які записані на матеріальному носії інформації № 228 від 23.03.2016, файлу “FNNF0603_24032016150102”, котрий записано на матеріальному носії інформації № 229 від 23.03.2016 р. (а.к.п.21-23, т.5).

Постановою тимчасово виконуючого обов?язки військового прокурора сил антитерористичної операції від 12.08.2016 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016130610000084 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, до п?яти місяців, тобто до 21.09.2016 р. (а.к.п.178-180, т.2).

Стороною захисту надано суду копію постанови військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_13 від 21.04.2016 р. про визначення підслідності кримінального провадження військовій прокуратурі сил АТО (а.к.п.250, т.7). З мотивувальної частини постанови вбачається, що за наявною у органа досудового розслідування інформацією ОСОБА_66 планує передати неправомірну вигоду прокурору ОСОБА_11 у м.Краматорськ Донецької області, тому з посиланням на положення ч.1 ст.218 КПК України зроблений висновок про передачу кримінального провадження за територіальною юрисдикцією до військової прокуратури сил АТО. В резолютивній частині зазначено, зокрема, про внесення відомостей до ЄРДР про прийняте рішення.

Обвинуваченим надано суду докази на підтвердження його волонтерської діяльності у складі благодійної організації “Волонтерський Легіон Свободи”, відомості про діяльність цієї організації, з яких вбачається, що зазначена організація надає допомогу українським військовим, одним з найбільш активних волонтерів Луганського комітету гуманітарного забезпечення війська є ОСОБА_24 , подяки ОСОБА_104 від різних громадських організацій, скріншоти з соціальної мережи “Фейсбук” щодо діяльності цієї благодійної організації (а.к.п.7-82, т.8).

Cудом досліджено всі надані суду сторонами кримінального провадження докази, проаналізовано їх як кожний окремо, так і в сукупності, тому суд викладає свої висновки, зроблені в результаті цього аналізу.

Аналізуючи відомості держателя ЄРДР, надані на виконання ухвали суду, у сукупності з матеріалами кримінального провадження, суд зауважує, що надані суду стороною обвинувачення відомості частково не узгоджуються з відомостями, наданими Генеральною прокуратурою України.

Так, з первинного витягу з ЄРДР вбачається, що реєстратором зазначеного кримінального провадження є старший слідчий ОСОБА_36 , витяг засвідчений підписом та містить дату 18.02.2016 р. (а.к.п.112, т.2). В той же час за відомостями Генеральної прокуратури реєстрація провадження в ЄРДР була здійснена користувачем - ОСОБА_13 18.02.2016 о 23:21:56 год. За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_13 станом на 18.02.2016 р. займав посаду військового прокурора Луганського гарнізону, тобто був керівником цього органу прокуратури.

Окрім того, 18.02.2016 р. о 23-22 год. ОСОБА_13 було призначено слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, відомості про цих осіб у примітці не містяться, однак у наступних рядках зазначено попередній прокурор ОСОБА_49 , попередній слідчий ОСОБА_36 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , що дає суду підстави дійти висновку, що керівником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_13 18.02.2016 р. саме зазначені особи були уповноважені на проведення досудового розслідування. В той же час в матеріалах кримінального провадження міститься постанова ОСОБА_13 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.02.2016 р., якою визначено групу прокурорів - ОСОБА_50 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_51 (а не прокурор ОСОБА_49 згідно відомостей держателя ЄРДР).

Окрім того, ОСОБА_13 виносилися постанови про зміну групи слідчих та групи прокурорів 22.02.2016 р., а саме до групи прокурорів ввійшли ОСОБА_50 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_51 , відомості про групу слідчих відсутні, оскільки в подальшому кримінальне провадження було спрямовано до іншого органу досудового розслідування за підслідністю.

З постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні вбачається, що у кримінальному провадженні призначено групу прокурорів - ОСОБА_50 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_51 , старшим групи визначено ОСОБА_105 (а.к.п.92, т.2). Зазначені відомості узгоджуються з відповідними відомостями, внесеними ОСОБА_13 до ЄРДР 22.02.2016 р., і в той же час вказують, що суду надано постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 18.02.2016 р., яка за змістом не відповідає постанові, що дійсно було винесена ОСОБА_13 18.02.2016 р., адже у держателя ЄРДР наявні відомості щодо призначення прокурором ОСОБА_49 , окрім того, у випадку визначення ОСОБА_13 групи прокурорів у такому самому складі, з визначенням однієї і тієї ж особи старшим групи прокурорів 18.02.2016 р., жодної необхідності виносити постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні 22.02.2016 р. у ОСОБА_13 не було б, як не було б і жодної логіки в таких діях. В той час як з огляду на відомості держателя ЄРДР первинним прокурором у кримінальному провадженні був ОСОБА_49 , а 22.02.2016 р. ОСОБА_13 було змінено групу прокурорів, та повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні отримали ОСОБА_50 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_51

22.02.2016 р. об 11-33 год. слідчим ОСОБА_45 прийнято до провадження зазначене кримінальне провадження згідно відомостей держателя ЄРДР. В той же час, за матеріалами кримінального провадження саме слідчий ОСОБА_36 вніс відомості до ЄРДР 18.02.2016 р. (а.к.п.112, т.2), саме слідчий ОСОБА_36 18.02.2016 р. повідомив прокурору ОСОБА_13 про початок досудового розслідування (а.к.п.110, т.2), та прокурором ОСОБА_13 було доручено слідчому ОСОБА_38 проведення досудового розслідування (а.к.п.111, т.2). Аналізуючи зазначені обставини, суд враховує, що відомості до ЄРДР було внесено 18.02.2016 р. о 23:21:56 год., 18.02.2016 р. - це четвер (робочий день), наступний день - 19.02.2016 р. - п'ятниця (робочий день), а 22.02.2016 р. - понеділок.

За наданими стороною обвинувачення відомостями, 18.02.2016 р. після внесення відомостей до ЄРДР (23:21:56 год.), військовий прокурор Луганського гарнізону ОСОБА_13 та старший слідчий військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_36 перебували на своїх робочих місцях та здійснювали свої повноваження, а саме слідчий вніс відомості до ЄРДР, повідомив керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування та отримав доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Суд має обґрунтований сумнів саме у такому розвитку подій, що відбувалися 18.02.2016 р., що обумовлений відомостями держателя ЄРДР, згідно яких слідчий ОСОБА_36 прийняв кримінальне провадження до свого провадження лише 22.02.2016 р. об 11:33 год.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України закріплено одну з найважливіших засад кримінального провадження, як то законність, яка встановлює обов?язок суду, слідчого судді, прокурора, керівник органу досудового розслідування, слідчого та інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 216 КПК України визначено підслідність кримінальних проваджень в залежності від видів, суб?єктів, а в окремих випадках і предмету злочинів. Законодавцем визначено підслідність різним слідчим органам кримінальних проваджень з урахуванням основних завдань цих органів, визначених законодавством, тобто фактично цією нормою надано повноваження конкретному органу досудового розслідування здійснювати досудове слідство у кримінальному провадженні, яке підпадає під ознаки визначені в певній частині ст.216 КПК України (по виду, суб?єкту, предмету злочину). Розслідування ж кримінального провадження, в тому числі проведення окремих слідчих (розшукових) дій органом, до компетенції якого КПК України не віднесено його здійснення буде прямим порушенням засади законності кримінального провадження та унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України.

Розмірковуючи над доводами сторони захисту щодо порушення правил підслідності під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов?язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Частиною 6 ст.214 КПК України визначено, що слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені ч.5 цієї статті.

Згідно з ч.7 ст.214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов?язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Таким чином, кримінальним процесуальним законом чітко визначені повноваження як слідчого, так і прокурора під час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. За змістом вищезазначених норм, слідчий зобов?язаний внести відомості про кримінальне правопорушення, навіть з порушенням правил предметної та територіальної юрисдикції (у випадку, якщо розслідування цього кримінального правопорушення не віднесено до компетенції цього органу досудового розслідування) та повідомити керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування. В той же час як прокурор при внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР зобов?язаний передати наявні у нього матеріали відповідному органу досудового розслідування з дотриманням правил підслідності.

Положенням ч.1 ст.216 КПК України визначено, що слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Положеннями ч.2-9 цієї статті визначені особливості підслідності як за окремими кримінальними правопорушеннями, так і за суб?єктами злочину, які для цього кримінального провадження правового значення не мають. Частиною 5 цієї статті визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.369 КПК України, за наявності необхідних ознак як за суб'єктом кримінального правопорушення, його предметом, та з огляду на особу, якій пропонується або надається неправомірна вигода. Зазначене кримінальне провадження у відповідності до положень ст.216 КПК України не підслідно НАБУ. Таким чином, зазначене кримінальне провадження підслідно органам Національної поліції.

Пунктом 7 Наказу Генеральної прокуратури України “Про особливості діяльності військових прокуратур” № 12гн від 29.08.2014 р., визначено: “Слідчим військових прокуратур здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 402-421, 425-435 КК України, а також вчинених військовослужбовцями правоохоронних органів та іншими особами, зазначеними у частині 4 статті 216 КПК України, які проходять службу та/або працюють в державних органах чи установах, указаних у пункті 1 цього наказу”.

Згідно з положенням ч.1 ст.218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

В той же час, положенням ч.2 ст.218 КПК України передбачено, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Однак, оскільки судом встановлено, що відомості до ЄРДР внесені прокурором (попри надання стороною обвинувачення витягу з ЄРДР з зазначенням реєстратора ОСОБА_83 , рапорту ОСОБА_11 з резолюцією про внесення до ЄРДР ОСОБА_45 ), ця норма застосуванню не підлягає.

Суд на підставі відомостей держателя ЄРДР констатує, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР прокурором ОСОБА_13 18.02.2016 р. о 23:21:56 год.

За змістом вищезазначених норм, прокурор ОСОБА_13 після внесення відомостей до ЄРДР був зобов'язаний доручити проведення досудового розслідування з дотриманням правил підслідності.

За відомостями держателя ЄРДР фабула кримінального провадження з моменту його реєстрації та до 27.04.2016 р. була викладена в наступній редакції: “невстановлена особа висунула пропозицію надати службовій особі правоохоронного органу неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження з використанням наданого останньому службового становища” (а.к.п.145, т.8).

Аналізуючи відомості, внесені до ЄРДР на підставі рапорту ОСОБА_11 (за версією сторони обвинувачення), суд вважає слушними доводи обвинуваченого в тій частині, що відомості, внесені до ЄРДР, не відповідають відомостям, викладеним в рапорті. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що до ЄРДР внесено частину диспозиції ч.3 ст.369 КК України, без жодної конкретизації будь-яких обставин, які, в свою чергу, містилися в рапорті (зазначено прізвище та ім'я, яким назвалася особа, що згідно рапорту запропонувала неправомірну вигоду, зазначені засоби зв'язку, зазначено місце та час вчинення пропозиції, номер кримінального провадження, за закриття якого нібито пропонувалось надати неправомірну вигоду, прізвище особи, відносно якої здійснюється це кримінальне провадження та ін.). До ЄРДР лише внесено відомості мету пропозиції надання неправомірної вигоди - закриття кримінального провадження (без конкретизації - якого саме, відносно кого, з якою кваліфікацією - жодної з цих ознак у фабулі не наведено) та про заявника - ОСОБА_11 . Тобто, за цією фабулою орган досудового розслідування до 27.04.2016 р. (коли були внесені зміни у фабулу кримінального правопорушення) міг здійснювати досудове розслідування відносно будь-якої особи, яка за будь-яких обставин могла б пропонувати ОСОБА_11 неправомірну вигоду за закриття будь-якого кримінального провадження. Свідок ОСОБА_13 під час допиту пояснював, що фабулу кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР саме в такій редакції, оскільки реєстратор мав певні сумніви щодо того, що саме ОСОБА_8 особисто буде надавати неправомірну вигоду, що особа, яка представилася “ ОСОБА_24 ” насправді є ОСОБА_106 .Заікою і т.д.

В той же час, згідно п.4 ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Тобто, реєстратор ЄРДР мав внести відомості про фабулу кримінального правопорушення, в якій зазначити відомості про особу (яка представилась “ ОСОБА_24 ” або конспіративно: громадянин, який назвався “З”, наприклад), про місце та час висловлення пропозиції (оскільки пропозиція надання неправомірної вигоди є окремим складом злочину) та хоча б будь-яку з ознак кримінального провадження, за закриття якого пропонувалось надати неправомірну вигоду. За таких обставин суд не мав би жодного сумніву, що до 27.04.2016 р. розслідувалося кримінальне правопорушення, вчинене або таке, що готувалося, саме ОСОБА_107 , або саме за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_25 і т.ін. Однак, з тією фабулою, яка була внесена до ЄРДР 18.02.2016 р., суд має сумнів, що у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. розслідувалися саме обставини вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення. Зазначені обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі, про що додатково буде зазначено нижче.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ст.369 ч.3 КК України, яка не змінювалася протягом всього часу досудового розслідування (а.к.п.129-155, т.8). Таким чином, після реєстрації відомостей в ЄРДР прокурор мав визначити орган досудового розслідування у відповідності до положень ст.216 КПК України, а саме уповноважений підрозділ Національної поліції у м.Рубіжному.

Однак, положенням ч.5 ст.36 КПК України визначено, що генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування.

Повноваження щодо визначення підслідності кримінальних проваджень прокурором випливають із конституційної функції прокурора щодо здійснення ним організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням незалежно від відомчої належності органів досудового розслідування (ст. 131-1 Конституції України). Такі повноваження прокурора також спрямовані на підготовку та реалізацію функції обвинувачення на стадії досудового розслідування з метою підготовки до підтримання публічного обвинувачення у суді. На стадії досудового розслідування саме прокурор вирішує усі питання, які пов'язані із визначенням підслідності кримінального провадження.

Так, за відомостями реєстру матеріалів досудового розслідування у розділі ІІ п.10 зазначено, що 21.04.2016 р. військовим прокурором ОСОБА_13 винесено постанову про визначення підслідності кримінального провадження за військовою прокуратурою сил антитерористичної операції та у п.15 - заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором ОСОБА_108 21.04.2016 р. винесено постанову про визначення підслідності кримінального провадження за військовою прокуратурою сил АТО (а.к.п.9-26, т.1).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою Головного військового прокурора ОСОБА_80 від 21.04.2016 р. підслідність кримінального провадження визначено військовій прокуратурі сил АТО. З мотивувальної частини постанови вбачається, що 21.04.2016 о 15 годині ОСОБА_8 зустрівся з прокурором ОСОБА_11 у м.Слов'янську, де передав йому, як особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США за вчинення дій щодо закриття кримінального провадження (а.к.п.90-91, т.2). Суд зауважує, що дата постанови вписана кульковою ручкою, підпис особи виконаний кульковою ручкою, однак різними є як ручки, так і почерк осіб, що поставили дату винесення постанови та підпис.

Постанова ОСОБА_13 про визначення підслідності у кримінальному провадженні у матеріалах кримінального провадження відсутня, і, відповідно, стороною обвинувачення суду не надана, про що додатково свідчить клопотання прокурора ОСОБА_109 про долучення до обвинувального акту матеріалів досудового розслідування, серед переліку яких зазначено постанову про визначення підслідності на двох аркушах (а.к.п.177-181 т.2), будь-яких інших постанов про визначення підслідності у кримінальному провадженні у зазначеному переліку немає. Про наявність цієї постанови також свідчить запит Головного управління СБУ у Донецькій та Луганській областях у кримінальному провадженні № 12018050510001388 від 03.07.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, щодо незаконного винесення 21.04.2016 р. прокурором ОСОБА_13 постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 42016130610000084, надісланий суду під час розгляду кримінального провадження (а.к.п.29, т.7). Про наявність цієї постанови свідчать також і відомості, надані держателем ЄРДР, а саме ОСОБА_13 21.04.2016 р. о 13-23 год. до ЄРДР внесено відомості щодо визначення підслідності військовій прокуратурі сил АТО (а.к.п.131, т.8). Копія зазначеної постанови була надану суду стороною захисту (а.к.п.205, т.7). В той же час відомостей про внесення до ЄРДР постанови ОСОБА_110 про визначення підслідності у наданих держателем ЄРДР роздруківках немає.

Слід зазначити, що мотивування визначення підслідності військовій прокуратурі сил АТО у зазначених постановах ОСОБА_13 та ОСОБА_110 суттєво відрізняється. Так, в постанові ОСОБА_13 зазначено, що ОСОБА_41 пропонує передати ОСОБА_11 неправомірну вигоду в м.Краматорськ, в той час, як в постанові ОСОБА_110 зазначено, що ОСОБА_8 передав неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США прокурору військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_11 в сумі 3000 доларів США близько 15-00 год. 21.04.2016 р. у м.Слов'янську.

Аналізуючи надану суду постанову ОСОБА_110 у сукупності з відомостями держателя ЄРДР суд зазначає, що прокурором ОСОБА_13 21.04.2016 р. о 13-23 год. внесено відомості про визначення підслідності за військовою прокуратурою сил АТО, в той час як зі змісту наданої суду постанови ОСОБА_110 вбачається, що зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_11 відбулася 21.04.2016 р. о 15-00 год., тобто постанова ОСОБА_110 щодо визначення підслідності ґрунтується на подіях, які відбулися після завершення невідкладних слідчих дій 21.04.2016 р., в той час як ОСОБА_13 до ЄРДР внесено відомості про визначення підслідності о 13-23 год., зміст його постанови, як було зазначено вище, ґрунтується на подіях, що мали б відбутися в майбутньому, о 13-26 год. ОСОБА_54 доручено проведення досудового розслідування слідчому військової прокуратури сил АТО ОСОБА_20 , який прийняв справу до провадження о 13-30 год., і проводив всі слідчі дії 21.04.2016 р., о 13-44 год. ОСОБА_55 призначено прокурорів. Аналізуючи всі наведені обставини, суд приходить до переконання, що прокурором ОСОБА_13 було винесено постанову про визначення підслідності кримінального провадження Військовій прокуратурі сил АТО та передано кримінальне провадження до слідчого підрозділу зазначеного органу прокуратури на підставі наявних відомостей щодо планів ОСОБА_111 передати ОСОБА_11 неправомірну вигоду у м.Слов'янську. Таким чином, показання свідка ОСОБА_13 в тій частині, що він міг винести постанову про визначення підслідності лише на підставі постанови ОСОБА_110 спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Співставляючи наявність у матеріалах кримінального провадження постанови ОСОБА_110 про визначення підслідності від 21.04.2016 р. у сукупністю з відсутністю цих відомостей у держателя ЄРДР, суд враховує наступне.

Так, станом на 21.04.2016 р. було чинне Положення про порядок ведення ЄРДР, затверджене наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 р. Згідно з п.1.10 цього Положення реєстраторами Реєстру є прокурори, у тому числі керівники прокуратур (тобто, і Головний військовий прокурор також). Пунктом 2.2 розділу І передбачено, що до реєстру вносяться інші відомості, передбачені первинними обліковими документами, та результати судового провадження. Згідно п.2.3 внесення відомостей здійснюється шляхом занесення реєстратором інформації до Реєстру та вибору даних у довідниках для заповнення документів первинного обліку, зокрема, про рух кримінального провадження (додаток 5). У п.6 цієї картки передбачено графу “Кримінальне провадження передане” і варіанти підстав передання кримінального провадження, зокрема без зняття з обліку, зі зняттям з обліку, ст.216 КПК України, ст.218 КПК України та ін. Тобто, відомості про визначення підслідності кримінального провадження підлягають внесенню до ЄРДР. Однак, з наданих держателем реєстру відомостей вбачається, що жодних відомостей як ОСОБА_108 , так і будь-якою уповноваженою особою про постанову ОСОБА_110 про визначення підслідності у цьому кримінальному провадження (винесену 21.04.2016 р. після 15-00 год.) до ЄРДР внесено не було. Зазначені обставини у сукупністю зі змістом цієї постанови переконують суд в тому, що зазначеної постанови у кримінальному провадженні не було, а підслідність кримінального провадження була визначена ОСОБА_13 ще до того, як відбулася зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_11 21.04.2016 р. близько 15-00 год., без жодного належного обґрунтування та наявності відомостей про вчинення кримінального правопорушення у м.Слов'янську.

Суд вважає, що факт винесення ОСОБА_13 вказаної постанови не може свідчити про дотримання засади законності при визначенні підслідності даного кримінального провадження як за Військовою прокуратурою Луганського гарнізону (до 21.04.2016 р., під час доручення проведення досудового розслідування), так і за Військовою прокуратурою сил АТО (постановою 21.04.2016 р.), оскільки положенням ст.216 КПК України визначені правила підслідності кримінальних проваджень, за якими зазначене кримінальне провадження підслідне іншому органу досудового розслідування, тобто прокурором як під час внесення відомостей до ЄРДР, та і при прийнятті постанови проігноровано імперативну норму КПК України.

Додатково суд зазначає, що стороною обвинувачення надано суду первинний витяг з ЄРДР із зазначенням реєстратора - слідчого ОСОБА_83 і його повідомлення ОСОБА_13 про початок досудового розслідування з метою створити ілюзію дотримання правил підслідності, оскільки, як було зазначено вище, слідчий після внесення відомостей до ЄРДР зобов'язаний проводити досудове розслідування, доки прокурор не визначить іншу підслідність. В той час як прокурор після внесення відомостей до ЄРДР має доручити проведення досудового розслідування уповноваженому слідчому підрозділу з дотриманням правил підслідності. На думку суду саме з урахуванням цих обставин і було сфальсифіковано зазначені документи.

В той же час, внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення саме ОСОБА_13 , а наявність у матеріалах кримінального провадження рапорту ОСОБА_11 від 18.02.2016 р. з виправленою датою резолюції ОСОБА_13 з 24.03.2016 р. на 18.02.2016 р., повністю узгоджується з встановленими судом обставинами. Тобто, ОСОБА_13 вніс відомості до ЄРДР, тому жодної резолюції на рапорті станом на 18.02.2016 р. і до 24.03.2016 р. не було і не мало б бути, але згодом, коли орган досудового розслідування, намагаючись створити ілюзію законності досудового розслідування з дотриманням правил підслідності, створив витяг з ЄРДР за підписом реєстратора слідчого ОСОБА_83 , виникла необхідність і в накладенні резолюції на рапорті, що є цілком логічним, оскільки рапорт подано на адресу ОСОБА_13 , і автоматично було проставлено поточну дату, яку згодом, було виправлено.

Статтею 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Таким чином, здійснення військовою прокуратурою всіх слідчих дій у даному кримінальному провадженні виходило за межі її повноважень, а всі докази, отримані в ході здійснення цих дій, є недопустимими на підставі ч. 1 ст. 86, п. 2 ч. 3 ст.87 КПК України, що тягне за собою неможливість посилання на них судом при ухваленні вироку.

Недопустимість обґрунтування обвинувачення особи у вчиненні злочину на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплена у ч. 3 ст. 62 Конституції України, а згідно з ч. 2 ст. 64 Конституції України ця гарантія не може бути обмежена.

На вказані обставини наголошено в п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч.3 ст.62 Конституції України, дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо (п.3.2 Рішення конституційного Суду України №12-рп/2011).

Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р., було здійснено з порушенням правил підслідності, визначених ст.216 КПК України, тому жодний доказ, здобутий неналежним органом досудового розслідування, не може бути визнаний допустимим у відповідності до п.2 ч.3 ст.87 КПК України, оскільки всі здобуті органами досудового розслідування докази були отримані шляхом реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень, не передбачених КПК України.

Отже, єдиними допустимими доказами, наданими стороною обвинувачення суду є показання свідків, які були допитані безпосередньо в судовому засіданні.

Однак, оскільки під час судового розгляду судом були досліджені всі надані стороною обвинувачення докази, суд вважає необхідним надати їм оцінку з точки зору належності та достовірності, без врахування вищенаведених висновків щодо отримання їх неуповноваженим органом. Зазначений висновок суду щодо необхідності оцінки доказів та перевірки їх за всіма встановленими КПК України критеріями також обумовлений заявою обвинуваченого щодо вчинення відносно нього провокації підкупу, доводам якої суд зобов'язаний дати оцінку.

ОСОБА_11 до протоколу його допиту було долучено оптичний диск із записом розмови, що відбулася 18.02.2016 р. приблизно о 20-00 год. біля приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону.

Оцінюючи доводи обвинуваченого щодо підробленого підпису ОСОБА_11 в зазначеній заяві, суд зазначає, що почеркознавча експертиза щодо справжності підпису не проводилась, тому стверджувати, що цей підпис не належить ОСОБА_11 , у суду немає підстав. Суд погоджується з доводами обвинуваченого в тій частині, що підпис ОСОБА_11 у цій заяві візуально відрізняється від підпису ОСОБА_11 , який міститься в інших матеріалах кримінального провадження, однак свідок ОСОБА_11 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність про надання завідомо неправдивих показань, у судовому засіданні підтвердив, що підпис на цій заяві належить йому, додатково пояснивши, що його підпис з часом змінюється.

Згідно протоколу огляду речей та документів від 27.04.2016 р. слідчим було оглянуто оптичний диск CD-R, який долучив до протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_11 . Проведеним оглядом встановлено, що на диску міститься файл “20160218 200826”. За допомогою ноутбуку та програми програвача було оглянуто файл “20160218 200826”. З запису встановлено, що записано розмову імовірно двох осіб чоловічої статі. Зі змісту розмови вбачається, що особи обговорюють кримінальне провадження відносно ОСОБА_25 (а.к.п.103-104, т.2).

В судовому засіданні було досліджено звукозапис, що міститься на оптичному диску (а.к.п.102, т.2). Зміст розмови повністю відповідає відомостям, зазначеним у протоколі огляду речей і документів від 27.04.2016 р.

Оцінюючи зазначений доказ, суд зазначає наступне.

Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції № 1165 зазначила, що право кожної людини на приватність і право на свободу вираження поглядів є основою демократичного суспільства; ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність (пункт 11). Виходячи з цього право на приватність, закріплене у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, повинне захищати приватне життя особи не лише від втручання влади, а й від подібних дій з боку інших осіб чи інститутів, зокрема засобів масової інформації (пункт 12 Резолюції № 1165).

Положеннями Конституції України, норми якої мають найвищу юридичну силу та є нормами прямої дії, передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч.1, 2 ст.32).

З офіційного тлумачення цієї норми у Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012 р., вбачається, що інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначені випадки допущення втручання в особисте життя особи чітко передбачені положеннями КПК України. Так, згідно ч.1 ст.258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Частиною 3 цієї статті передбачено, що спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб. Згідно зі ст.4 ст.258 КПК України втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є певні НС(Р)Д.

Оцінюючи здійснений ОСОБА_11 аудіозапис розмови 18.02.2019 р., який він надав слідчому на оптичному диску 19.02.2019 р., у розрізі з конституційними положеннями щодо недопущення втручання в особисте життя особи, суд зауважує, що зі змісту зафіксованої на оптичному диску розмови можливо встановити, що співрозмовники перебувають на вулиці, жодних сторонніх осіб поблизу не зафіксовано, тому особа, яка веде бесіду з ОСОБА_11 , має всі підстави вважати, що спілкування є приватним. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо здійснення 18.02.2016 р. будь-яких НС(Р)Д, тобто цей аудіозапис є ініціативним записом ОСОБА_11 , який під час допиту в суді пояснив, що він записував власне мовлення під час розмови, оскільки має таке хобі - записувати власні розмови. Суд не має права допустити відомості, що зафіксовані на цьому звукозаписі у відповідності до положень ч.1 ст.87 КПК України, оскільки ОСОБА_11 під час створення файлу із записом розмови було порушено право особи на невтручання у приватне спілкування.

Зазначений звукозапис, який до того ж не є оригіналом звукозапису, а є копією (під час фіксування розмови за допомогою звукозаписної функції у мобільному телефоні неможливо створити файл безпосередньо на оптичному диску), не може буде визнаний документом, оскільки він не відповідає положенням ст.99 КПК України.

Так, ч.1 ст.99 КПК України передбачено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них вищезазначених відомостей, можуть належати матеріали звукозапису. Однак, ч.3 ст.99 КПК України на сторін кримінального провадження покладено обов'язок надати суду оригінал документа. Згідно з ч.4 ст.99 КПК України дублікат документа, а також копії інформації, що міститься в інформаційних, телекомунікаційних системах, виготовлені слідчим, прокурором за участю спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа. Таким чином, з огляду на положення ч.1 ст.99 КПК України документом є лише оригінал створеного з метою збереження інформації матеріального об'єкту або виготовлена слідчим чи прокурором з залученням спеціаліста його копія. Винятки з цього правила передбачені положеннями частиною 5 цієї статті, які до цього кримінального провадження застосовуванню не підлягають.

Таким чином, слідчим безпідставно винесено постанову про визнання цього звукозапису документом, оскільки цей звукозапис, який є копією звукозапису, створеного за допомогою мобільного телефону ОСОБА_11 під час його приватної розмови з іншою особою, створено з порушенням конституційного права цієї особи на невтручання у приватне спілкування, що позбавляє його будь-якого доказового значення у кримінальному провадженні згідно положень ст.87 КПК України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що він не може допустити як докази відомості, що зафіксовані на звукозаписі, що міститься на оптичному диску (а.к.п.102, т.2).

Європейський суд з прав людини застосовує у своїй практиці, зокрема у рішеннях в справах “Балицький проти України”, “Тейксейра де Кастро проти Португалії”, “Шабельник проти України” різновид доктрини “плодів отруєного дерева”, яка полягає в тому, що коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які б не були отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Фактичні дані є недопустимими і не повинні мати значення доказів, якщо вони є “плодами отруєного дерева” - доказ, отриманий на підставі заздалегідь неприпустимого доказу. “Очевидна недопустимість” є якісною інтегративною характеристикою допущених порушень передбаченого законом порядку збирання доказів. Її сутність полягає в тому, що такі порушення є безсумнівними, безперечними і саме в силу цього не потребують здійснення їх перевірки і співставлення з іншими доказами, наданими учасниками судового провадження.

Окрім того, суд зазначає, що не може визнати допустимим доказом протокол огляду речей та документів від 27.04.2016 р. (а.к.п.103, т.2) згідно доктрини “плодів отруєного дерева”, а також і докази, які б не були отримані, якби не були отримані перші. Оскільки слідчим було здійснено огляд відомостей, що зафіксовані на оптичному диску, які визнані недопустимими доказами, протокол зазначеної слідчої дії щодо огляду звукозапису також є недопустимим доказом.

18.02.2016 р. ОСОБА_11 надав заступнику військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_112 свою згоду на конфіденційне співробітництво у зазначеному кримінальному провадженні, про що повідомив у письмовій заяві. Слід зазначити, що станом на 18.02.2016 р. згідно відомостей держателя ЄРДР ОСОБА_50 не був старшим групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні та не входив до цієї групи, його повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні були визначені 22.02.2016 р., отже згоду на конфіденційне співробітництво ОСОБА_11 надав не процесуальному керівнику, а особі, що займає керівну посаду в органі, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що ОСОБА_11 подав рапорт про виявлення кримінального правопорушення на ім'я керівника військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_13 , а згоду на конфіденційне співробітництво надав його заступнику - ОСОБА_113 . Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_13 18.02.2016 р. виконував свої посадові обов'язки на своєму робочому місці, з показань як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_13 , наданих ними у судовому засіданні в якості свідків, вбачається, що 18.02.2016 р. після зустрічі з ОСОБА_8 , що відбулася о 20-00 год. біля приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, ОСОБА_11 склав рапорт та прийшов з рапортом до ОСОБА_13 як до свого безпосереднього керівника, і саме ОСОБА_13 вніс відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні о 23 год. 21 хв. 29 сек. В той же час, 18.02.2016 р. ОСОБА_11 погоджується на конфіденційне співробітництво, про що складає заяву на ім'я заступника керівника військової прокуратури Луганського гарнізону.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо відсутності на зазначеній заяві штампу канцелярії та помітки про засекречення заяви згідно Законів України “Про державну таємницю” та “Про оперативно-розшукову діяльність”, а також зазначення вхідного номеру та дати рукописним текстом слідчим ОСОБА_20 , а не працівниками канцелярії, суд зазначає наступне.

Доводи сторони захисту щодо зазначення вхідного номеру та дати рукописним текстом слідчим ОСОБА_20 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки почеркознавча експертиза щодо того ким виконаний зазначений текст - ОСОБА_20 чи іншою особою на заяві у кримінальному провадженні не проводилася (відповідних клопотань стороною захисту під час судового провадження заявлено не було), а лише візуальна схожість почерку слідчого ОСОБА_20 з зазначеним текстом не дає підстав суду вважати, що зазначений текст виконаний саме ОСОБА_20 .

Згідно положення п.4 ч.1 ст.8 Закону України “Про державну таємницю” до державної таємниці, у порядку, встановленому цим законом, відноситься інформація, зокрема, про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність. Частиною 2 зазначеної статті визначено, що конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за ступенями секретності “особливої важливості”, “цілком таємно” та “таємно” лише за умови, що вони належать до категорій, зазначених у ч.1 цієї статті, і їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України та з дотриманням вимог ст.6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Таким чином, відомості про осіб, які співпрацюють на конфіденційній основі з органами можуть бути віднесені до державної таємниці лише при дотриманні певних умов - їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України. Оскільки конструкція зазначених норм не передбачає обов'язкового засекречування всіх відомостей про осіб, які співпрацюють на конфіденційній основі з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, доводи обвинуваченого в цій частині є необґрунтованими.

Однак, незважаючи на згоду ОСОБА_11 на конфіденційне співробітництво, яку він надав 18.02.2019 р., залучення ОСОБА_11 до конфіденційного співробітництва під час проведення НС(Р)Д відбулося лише постановою прокурора від 29.03.2016 р. Так, з постанови прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 29.03.2016 р. № 38т (а.к.п.107-108, т.5) вбачається, що заступником військового прокурора ОСОБА_114 вирішено розпочати проведення у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18.02.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, з метою перевірки доводів ОСОБА_11 . НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, тобто надання Заікою Артемом або за його вказівкою іншими особами грошових коштів (неправомірної вигоди) ОСОБА_11 та залучити ОСОБА_11 до конфіденційного співробітництва під час проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 42016130610000084.

За змістом цієї постанови ОСОБА_11 залучено до конфіденційного співробітництва під час проведення НС(Р)Д у цьому кримінальному провадженні, а не лише під час здійснення контролю за вчиненням злочину.

Згідно положення ст.36 КПК України, якою визначені повноваження прокурора у кримінальному провадженні, не передбачено право прокурора залучати осіб до конфіденційного співробітництва, однак у п.21 ч.2 цієї статті міститься вказівка на наявність у прокурора інших повноважень, передбачених цим Кодексом.

Положенням ст.271 КПК України врегульовано проведення контролю за вчиненням злочину, в тому числі і у виді спеціального слідчого експерименту. Однак, за змістом цієї статті також не передбачено повноваження прокурора щодо залучення осіб до конфіденційного співробітництва. В той же час положенням ст.275 КПК України передбачено, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом. Таким чином, імперативною нормою КПК чітко передбачені повноваження слідчого щодо залучення особи до проведення НС(Р)Д.

За наведених обставин, на думку суду, прокурором порушено імперативний припис ст.275 КПК України, якою визначено повноваження виключно слідчого у кримінальному провадженні щодо залучення осіб до конфіденційного співробітництва. В той же час положенням ч.5 ст.40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зауважує, що залучення ОСОБА_11 до проведення НС(Р)Д, яке було здійснене постановою прокурора від 29.03.2016 р., відбулось шляхом реалізації прокурором повноважень, не передбачених КПК України.

Оцінюючи залучення ОСОБА_11 до конфіденційного співробітництва у цьому кримінальному провадженні, суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Пунктом 2 ч.3 ст.87 КПК України визначено, що недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Підсумовуючи наведене, суд позбавлений можливості допустити докази, отримані внаслідок залучення ОСОБА_11 до конфіденційного співробітництва під час проведення НС(Р)Д у цьому кримінальному провадженні, оскільки прокурор ОСОБА_50 , який був старшим групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні з 22.02.2016 р. до 21.04.2016 р. (а.к.п.92, 94 т.2), реалізував повноваження щодо залучення цієї особи до проведення НС(Р)Д, яких він не мав.

На підставі постанови прокурора про здійснення контролю за вчиненням злочину від 29.03.2016 р. було проведено зазначену негласну слідчу дію - спеціальний слідчий експеримент 21.04.2016 р., за результатами якої складений протокол про хід проведення процесуальної дії.

Аналізуючи наданий суду протокол (а.к.п.145-148, т.5), суд зазначає наступне.

Так, положенням ст.252 КПК України передбачено, що фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення НС(Р)Д складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення НС(Р)Д може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Протоколи про проведення НС(Р)Д з додатками не пізніше ніж через 24 год. з моменту припинення зазначених НС(Р)Д передаються прокурору, прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення НС(Р)Д речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

Згідно з ч.4 ст.271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час НС(Р)Д. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

Зі змісту протоколу про хід та проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.04.2016 р., розсекреченого 11.08.2016 р., вбачається, що в ньому відображено перебіг обставин (за версією сторони обвинувачення), що мали місце 21.04.2016 р. з 14-14 год. (згідно протоколу ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 та домовився з ним про зустріч) до 14-55 год. (слідчим розпочато огляд місця події). Під час проведення спеціального слідчого експерименту застосовувалися технічні засоби фіксування - відеокамера Panasonic.

Зі змісту цього протоколу, зокрема, вбачається, що слідчий зазначає, що детальні розмови та поведінка ОСОБА_8 і ОСОБА_11 викладені у протоколах аудіоконтролю від 28.04.2016 р., відеоконтролю від 28.04.2016 р. та протоколах зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29.04.2016 р. та 21.05.2016 р. зазначені номери цих протоколів НС(Р)Д. Однак, сам протокол про хід та результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту за його змістом складений 21.04.2016 р. у період часу з 18-55 год. до 19-45 год. Зазначені обставини у їх сукупності підтверджують доводи обвинуваченого в тій частині, що цей протокол було складено значно пізніше, ніж зазначено у ньому, щонайменше після 21.05.2016 р., що вже свідчить про недостовірність цього доказу.

В судовому засіданні було досліджено відеозапис, який є додатком до цього протоколу (а.к.п.148, т.5). З цього відеозапису судом встановлено, що ведеться відеозйомка з салону автомобіля зустрічі двох осіб чоловічої статі, які розмовляють між собою біля кафе “У Мусліма” (як вбачається з подальших обставин, зафіксованих на відеозаписі, це ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ), згодом ОСОБА_8 дістає щось з салону автомобіля та передає ОСОБА_11 , згодом ОСОБА_8 затримують та обставини, що відбуваються, фіксуються вже у відкритий спосіб, а саме на відеозаписі зафіксовано, як слідчим розпочинається слідча дії - огляд місця події (а.к.п.148, т.5).

Отже, логічними є доводи обвинуваченого в тій частині, що цей протокол мав би бути складений у присутності обвинуваченого, у відповідності до положень ч.4 ст.271 КПК України. Тобто, і ці положення КПК України слідчим не були дотримані. Однак, оскільки судом встановлено, що зазначений протокол було складено не 21.04.2016 р., а значно пізніше (після отримання матеріалів інших НС(Р)Д), складати його у присутності обвинуваченого не було ані можливості, ані сенсу.

Враховуючи усе вищевикладене та сформовану доктрину “плодів отруєного дерева”, суд визнає недопустимими доказами фактичні дані, здобуті всупереч процесуальному порядку, встановленого КПК України, а саме залучення ОСОБА_11 до конфіденційного співробітництва, проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, та протокол про хід проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.04.2016 р. і відповідний відеозапис, що є додатком до протоколу (а.к.п.148, т.5).

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Луганської області від 22.02.2016 р. № 422т, надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 ; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу: мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 ; здійснення спостереження за громадянином ОСОБА_61 , у публічно доступних місцях, річчю, що має відношення до вказаної особи, або публічно доступним місцем тимчасового його перебування, у тому числі з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, згідно ст.269 КПК України (а.к.п.7-8, т.4).

За змістом цієї ухвали, рішення про надання дозволу на проведення НС(Р)Д ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_11 , наданих ним органу досудового розслідування, що стали єдиною підставою для проведення НС(Р)Д. Станом на 22.02.2016 р. свідка ОСОБА_11 було допитано лише одного разу - 19 лютого 2016 р. у період часу з 10-15 год. до 11-10 год., допит свідка провів слідчий ОСОБА_36 (згідно копії протоколу допиту свідка, наданого стороною захисту (а.к.п.88-89, т.5). В той же час, як вбачається з відомостей держателя ЄРДР, кримінальне провадження було прийнято слідчим ОСОБА_36 до провадження 22.02.2016 р. об 11-33 год. (а.к.п.131, т.8). Тобто допит свідка був проведений слідчим за три дні до прийняття кримінального провадження до свого провадження. За таких обставин суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_11 , надані ним 19.02.2016 р. під час досудового розслідування неналежній особі, що унеможливлює їх доказове значення як підстави для постановлення ухвали слідчого судді.

Суд вважає необхідним зазначити, що відомості в ухвалі слідчого судді щодо особи, відносно якої надається дозвіл на проведення НС(Р)Д, її номеру телефону внесені до тексту ухвали рукописно, як і в клопотанні слідчого про надання дозволу на проведення цих НС(Р)Д (а.к.п.147, т.3). Слід відмітити, що почерк осіб, які вносили відомості як в клопотання, так і в ухвалу, є дуже схожим візуально, в той же час в ухвалі містяться відомості про особу ОСОБА_115 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в клопотанні зазначено - ОСОБА_66 , оскільки саме такі відомості були у розпорядженні органу досудового розслідування на момент звернення з клопотанням (а саме лише прізвище та ім'я, в той час як прізвище у матеріалах кримінального провадження до затримання ОСОБА_8 та встановлення його особи згідно паспорту 21.04.2016 р. зазначено з граматичною помилкою “Заїка”). Суд зауважує, що зазначення частини тексту ухвали слідчого судді рукописно не унеможливлює внесення змін до її змісту після її постановлення, та дає суду обґрунтовані підстави мати сумнів, що відомості, зазначені в ухвалі слідчого судді 22.04.2016 р. не зазнавали змін після постановлення цієї ухвали (а саме щодо по батькові обвинуваченого та дати його народження), що, відповідно, ставить під сумнів достовірність цього доказу. Аналізуючи зазначені обставини у сукупністю з фабулою, внесеною до ЄРДР (без зазначення будь-яких фактичних конкретних обставин, які були відомі органу досудового розслідування, про що було зазначено вище), суд зауважує, що в тексті клопотання надруковано, що пропозиція надання неправомірної вигоди була надана за закриття кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 р. за підозрою ОСОБА_116 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.206 КК України, всі інші відомості про осіб, їх засоби зв'язку, вписані рукописно. Таким же чином зазначені ці відомості і в ухвалі слідчого судді.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо недопустимості зазначеного доказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.

Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

На необхідність дотримання законної процедури, принципу рівності сторін та права обвинуваченої особи на захист під час кримінального провадження неодноразово у своїх рішеннях наголошував Європейський суд з прав людини. Зокрема, суд зазначав, що кримінальне провадження, у тому числі складові такого провадження, які стосуються процедури, мають бути засновані на принципі змагальності, і має бути забезпечена процесуальна рівність сторін обвинувачення і захисту. Право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них (справа “Джеват Сойсал проти Туреччини”, заява № 17362/03, рішення від 23 вересня 2014 року, остаточне рішення від 23 грудня 2014 року); згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових розширеної концепції справедливого суду кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом. Заявникові було важливо мати доступ до матеріалів своєї справи і отримати копію документів, які в ній містилися, для того щоб мати змогу оскаржити офіційний протокол стосовно його дій. Не маючи такого доступу, заявник не зміг підготувати адекватний захист і скористатися принципом рівності сторін змагального процесу всупереч вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини у поєднанні з п. 3 ст. 6 (справа “Фуше проти Франції”, заява № 22209, рішення від 18 березня 1997 року); той факт, що заявникові та його захисникам не був наданий відповідний доступ до документів (…), призвів до посилення труднощів у підготовці його захисту (справа “Моісєєв проти Росії”, заява № 62936/00, рішення від 09 жовтня 2008 року).

Для доведення допустимості результатів НС(Р)Д мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

Обов'язковим елементом порядку отримання доказів в результаті НС(Р)Д є попередній дозвіл уповноважених суб'єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Документи, які стали правовою підставою проведення НС(Р)Д (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною.

Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НС(Р)Д, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.

Враховуючи, що НС(Р)Д проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК прокурор має повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК прокурор - процесуальний керівник зобов'язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами НС(Р)Д і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

Крім того, системне тлумачення ст. 290 КПК свідчить, що у ч. 11 статті йдеться про ситуації, коли матеріали було отримано стороною після завершення виконання вимог цієї кримінально-процесуальної норми та закінчення досудового розслідування.

З правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 р. у справі № 751/7557/15-к вбачається, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази. Суд підтримує викладену Великою Палатою Верховного Суду правову позицію, однак додатково вважає необхідним зазначити наступне.

У рішенні “Якуба проти України” від 12 лютого 2019 року ЄСПЛ зазначав, що право на розкриття відповідних доказів не є абсолютним правом. У будь-якому кримінальному провадженні можуть виникати конкуруючі інтереси, наприклад, національна безпека або необхідність захищати свідків, що піддаються ризику репресій, або зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів, які повинні бути урівноважені з правами обвинувачених. У деяких випадках може бути необхідним отримання певних доказів від сторони захисту, щоб зберегти основні права іншої особи або захистити важливий суспільний інтерес. Проте лише такі заходи, які обмежують право на захист і є суворо необхідними, є також припустимими згідно з пунктом 1 статті 6. Крім того, для того, щоб гарантувати обвинуваченому справедливий судовий розгляд, будь-які труднощі, які викликають обмеження прав захисту, повинні бути належним чином компенсовані процедурами, яких дотримуються судові органи.

Так, під час безпосереднього дослідження доказів у змагальній процедурі судового розгляду суд має оцінити докази, отримані в результаті НС(Р)Д із перевіркою процесуальних підстав для проведення НС(Р)Д, в тому числі у випадках, коли такі матеріали не були надані стороні захисту у порядку, передбаченому ст. 290 КПК через їх фактичну відсутність у сторони обвинувачення на час завершення досудового розслідування. Водночас сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НС(Р)Д з метою найшвидшого надання їх стороні захисту, в т.ч. і для відкриття матеріалів іншій стороні у відповідності зі ст. 290 КПК. Якщо відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, вона зобов'язана здійснити їх відкриття згідно з ч. 11 ст. 290 КПК.

Втім, ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НС(Р)Д не є доказом у кримінальному провадженні. Адже, відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Системне тлумачення ст. 290 КПК дозволяє зробити висновок, що відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, які є в її розпорядженні, то відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. В ухвалі слідчого судді про проведення НС(Р)Д немає жодних відомостей, які можуть бути доказами у конкретному кримінальному провадженні. Ця ухвала за своєю правовою природою є процесуальною підставою для отримання доказів. Але сам доказ вона не підміняє і у доказ не трансформується.

Ухвала слідчого судді про проведення НС(Р)Д повинна досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НС(Р)Д.

Велика палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові від 16.01.2019 р. наголошує, що сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді.

У своєму рішенні Велика палата Верховного Суду звертає увагу на те, що ЄСПЛ зазначав, що кримінальне провадження, у тому числі складові такого провадження, які стосуються процедури, мають бути засновані на принципі змагальності, і має бути забезпечена процесуальна рівність сторін обвинувачення і захисту.

Однак, варто враховувати ту обставину, що принцип змагальності є наскрізним і він не закінчується після реалізації положень ст. 290 КПК. Навпаки, після передачі кримінального провадження до суду саме суд у ході судового розгляду під час безпосереднього дослідження кожного доказу у змагальній процедурі забезпечує дотримання принципу змагальності.

На етапі досудового розслідування сторони у відповідності до ст. 290 КПК повинні розкрити всі докази, які є у їхньому розпорядженні.

Однак, оцінка належності, допустимості кожного із доказів здійснюється судом, і суд, аналізуючи кожен із доказів, повинен дослідити процесуальні підстави (ухвали, клопотання тощо), які стали підставою для отримання будь-якого з доказів.

Відповідь на питання про можливість надання ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д під час судового розгляду у суді першої інстанції повинна ґрунтуватися на безумовному дотриманні принципу змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК.

Таким чином, докази у вигляді результатів НС(Р)Д повинні бути безумовно відкриті стороні захисту у порядку, визначеному ст. 290 КПК.

Однак процесуальні документи, а саме ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д можуть бути надані і під час судового розгляду справи у суді першої інстанції. Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НС(Р)Д недопустимими доказами.

Лише у випадку відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НС(Р)Д, суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НС(Р)Д, як доказів.

Якщо відповідні ухвали будуть надані суду, що розглядає кримінальне провадження, суд на основі оцінки доказів у їх сукупності, а також з урахуванням процесуальних підстав для проведення НС(Р)Д, з урахування позицій сторін, в тому числі, з урахуванням позиції сторони захисту, може прийняти рішення про їх допустимість. Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 р. у справі № 331/1898/16-к.

Зважаючи на наведене суд зазначає, що ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д не є доказом у розумінні статей 84, 99 КПК, в ній не містяться відомості, які можуть бути використані як докази. Водночас, така ухвала є процесуальною підставою для отримання доказу, а тому повинна бути надана стороні захисту для забезпечення принципу змагальності не пізніше, ніж під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Процесуальні підстави для проведення НС(Р)Д мають бути враховані судом під час всебічної оцінки доказів, отриманих в результаті проведення НС(Р)Д.

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвали, постанови, клопотання), які не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні і під час розгляду справи у суді першої інстанції. Суд, на основі комплексної оцінки доказів, отриманих в результаті НС(Р)Д, за умови дотримання принципу змагальності, повинен перевірити процесуальну підставу для їх отримання та вирішити питання про їх допустимість.

З огляду на всі вищенаведені підстави суд зазначає, що відкриття стороні захисту ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення НС(Р)Д відбулося під час судового розгляду кримінального провадження, а саме у судовому засіданні 11 травня 2017 року (а.к.п.7-8, 49-51, т.4). В той же час, внаслідок задоволення заяви про відвід головуючого судді 04 жовтня 2018 року було здійснено повторний автоматизований розподіл кримінального провадження та визначено новий склад суду, внаслідок чого розгляд кримінального провадження почався спочатку. Суд зауважує, що зазначений проміжок часу з моменту відкриття ухвали слідчого судді стороні захисту до початку повторного розгляду кримінального провадження є достатнім задля того, щоб сторона захисту мала змогу ефективно реалізувати своє право щодо подання відповідних заперечень, що власне, і було нею зроблено. На думку суду відкриття стороною обвинувачення під час попереднього судового розгляду ухвали слідчого судді про проведення НС(Р)Д забезпечило дотримання принципу змагальності у кримінальному провадженні, тому невідкриття стороною обвинувачення цієї ухвали під час завершення досудового розслідування судом не визнається як підстава недопустимості проведених НС(Р)Д.

Виконання зазначеної ухвали слідчого судді було доручено оперативним підрозділам ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО дорученням слідчого (а.к.п.95-96, т.5). За змістом доручення протоколи про хід і результати проведених негласних слідчих дій, які отримані під час виконання доручення, та додатки до них, слід направляти через кожні 10 днів та невідкладно після отримання фактичних даних, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

На підставі зазначеної ухвали слідчого судді та доручення оперативним підрозділом були проведені зазначені негласні слідчі (розшукові) дії, за результатами яких складено відповідні протоколи, а саме:

1)протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.04.2016 р. № 50/2368 (за змістом протоколу - аудіоконтролю ОСОБА_8 (а.к.п.54, т.4);

2)протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.04.2016 р. № 50/2369 (за змістом протоколу - відеоконтролю ОСОБА_8 (а.к.п.81, т.4);

3)протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 29.04.2016 р. № 50/2392 (за змістом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_4 (а.к.п.179, т.4);

4)протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.05.2016 р. № 50/2854 (за змістом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу, яким користується фігурант кримінального провадження (а.к.п.49, т.5).

Оцінюючи зазначені протоколи НС(Р)Д, суд зазначає наступне.

Загальні вимоги щодо фіксування кримінального провадження у протоколі передбачені ст.104 КПК України, згідно з положеннями якої у випадках, передбачених КПК України хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про це зазначається в протоколі. Протокол структурно складається з трьох частин, а саме: 1) вступної, яка має містити відомості про місце, час проведення та назву процесуальної дії, особу, яка проводить процесуальну дію, всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії та інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка має містити відомості про послідовність дій, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та / або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка має містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації, спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу та зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Однак, оскільки НС(Р)Д є особливим видом слідчих (розшукових) дій, їх проведення підлягає фіксуванню з певними особливостями. Так, фіксація ходу і результатів НС(Р)Д врегульована ст.252 КПК України, згідно з якою така фіксація має відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, за результатами проведення НС(Р)Д складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення НС(Р)Д може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів, протоколи про проведення НС(Р)Д з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених НС(Р)Д передаються прокурору.

Однак, співробітниками ОШ ЦУ СБ України в районі проведення АТО - ОСОБА_19 та ОСОБА_117 протоколи за результатами проведення НС(Р)Д - аудіоконтролю, відеоконтролю та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж не були складені ані у відповідності до наданого доручення, ані у відповідності до положень КПК України.

За положенням ст.106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Так, згідно з положеннями розділу IV Інструкції про організацію проведення НС(Р)Д та використання їх результатів у кримінальному провадженні, протокол про хід і результати проведеної НС(Р)Д (або її етапів) складається слідчим, якщо вона провадиться за його безпосередньої участі, в інших випадках - уповноваженим працівником оперативного підрозділу, і повинен відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження.

Періодичність складання протоколів залежить від виду НС(Р)Д, терміну її проведення (одномоментно або впродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для дослідження матеріалів про результати НС(Р)Д.

Конкретний виконавець щодо складання протоколу про проведення НС(Р)Д визначається керівником уповноваженого оперативного підрозділу, який проводив такі дії на підставі доручення слідчого, прокурора.

До протоколу долучаються додатки, якими можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної дії, стенограма, аудіо-, відеозаписи, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколу мають бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами осіб, які виконували НС(Р)Д (згідно ст.105 КПК України).

Таким чином, за вимогами як КПК України, так і доручення слідчого, співробітники ОШ ЦУ СБ України, які безпосередньо здійснювали НС(Р)Д, мали б не пізніше 24 годин після кожної проведеної НС(Р)Д (аудіо-, відеоконтроль як 24.03.2016 р., так і 21.04.2016 р., та кожні десять днів під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) направляти прокурору складений у відповідності до положень КПК України протокол про хід та результати НС(Р)Д з додатками до нього, тобто процесуальному керівнику у кримінальному провадженні протоколи за результатами аудіоконтролю та відеоконтролю (яких мало б бути два по кожній з цих НС(Р)Д - від 24.03.2016 р. та від 21.04.2016 р.) з відповідними додатками, що містяться на оптичному диску № 251т та microSDHC №228, microSDHC №229, мали б бути надіслані не пізніше 25.03.2016 р. та 22.04.2016 р. відповідно, в той час як протоколи про хід та результати проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з відповідними додатками (оптичні диски 315т та 413т) мали б складатися кожні десять днів та бути надісланими не пізніше наступного дня після їх складання.

Однак, з матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що протоколи за результатами НС(Р)Д були складені 28.04.2016 р., 29.04.2016 р. та 21.05.2016 р.

Додатково слід зазначити, що оскільки виготовлення протоколу про хід та результати НС(Р)Д та додатків до нього нерозривно пов'язано з проведенням самої НС(Р)Д, здійснення цих процесуальних дій обмежено строками, встановленими в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення цих НС(Р)Д. Зі змісту ухвали про надання дозволу на проведення НС(Р)Д (а.к.п.7-8, т.4) вбачається, що дозвіл на проведення НС(Р)Д наданий на період часу з 22.02.2016 р. до 22.04.2016 р., тобто всі протоколи за результатами проведення НС(Р)Д складені поза межами строку дії ухвали слідчого судді.

Протоколи за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо- та відеоконтролю ОСОБА_8 від 28.04.2016 р. не містять відомостей щодо додатків до них, містять лише відомості про надходження матеріалів НС(Р)Д з Департаменту ОД СБ України на оптичному диску DVD-R № 251 та флеш-картах microSDHC №228, microSDHC №229. Протоколи про проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу від 29.04.2016 р. (за період з 04.03.2016 по 11.04.2016) та від 21.05.2016 р. (за період з 12.04.2016 по 21.04.2016) також не містять жодних відомостей щодо додатків до протоколів, а містять посилання, що матеріали НС(Р)Д зберігаються на оптичних дисках № 355т та 413т.

Протокол про проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу від 29.04.2016 р. та оптичний диск № 355т, які були зареєстровані в об'єднаному штабі ЦУ СБУ в районі проведення АТО 29.04.2016 р. (а.к.п.178, т.4), були надіслані Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України на адресу Військової прокуратури сил АТО 22.06.2016 р. та отримані військовою прокуратурою 29.06.2016 р. (а.к.п.177, т.4).

Протоколи за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо- та відеоконтролю ОСОБА_8 від 28.04.2016 р., які були зареєстровані в об'єднаному штабі ЦУ СБУ в районі проведення АТО 28.04.2016 р. (а.к.п.176, т.4) та оптичний диск DVD-R № 251 і флеш-карти microSDHC №228, microSDHC №229, які були зареєстровані в об'єднаному штабі ЦУ СБУ в районі проведення АТО 28.04.2016 р. (а.к.п.175, т.4), були розсекречені та надіслані Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України на адресу Військового прокурора сил АТО 17.06.2016 р. та отримані військовою прокуратурою 21.06.2016 р. (а.к.п.174, т.4).

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що всі протоколи, складені за результатами НС(Р)Д, не відповідають вимогам КПК України за своїм змістом, а лише містять констатацію проведеної НС(Р)Д, в той час як за результатами НС(Р)Д має складатися протокол про хід та результати НС(Р)Д. Тобто, в цьому протоколі має бути зазначено не лише, яка НС(Р)Д, на підставі чого, відносно кого і в якому кримінальному провадженні була проведена, а й зазначено хід НС(Р)Д (наприклад, протокол за результатами відеоконтролю має містити опис фактичних обставин, які зафіксовано, з зазначенням фігурантів та з прив'язкою до дати та часу) та здобуті внаслідок цієї НС(Р)Д результати (наприклад, протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж має містити відомості про кількість, тривалість, тип та час з'єднань, встановлених за певний період часу). Оперативними підрозділами під час складання протоколів і цих вимог не дотримано.

Судом досліджені всі матеріальні носії інформації, створені під час проведення НС(Р)Д, які проводились на підставі ухвали слідчого судді (за версією сторони обвинувачення). Слід зазначити, що під час дослідження зазначених файлів судом встановлені обставини, які мають значення для кримінального провадження, а в той же час не відображені ані у протоколах про хід та результати НС(Р)Д, ані на матеріальних носіях інформації.

Так, на оптичному диску № 355т міститься текстовий файл, в якому зафіксовано факт телефонного з'єднання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 24.03.2016 р. о 15 год. 09 хв. 16 сек., тривалість звукозапису становить 27 сек. (вихідний дзвінок). Однак файлу, в якому зафіксовано зміст цієї розмови, оптичний диск не містить. Співставляючи зазначені відомості з відомостями, здобутими внаслідок тимчасового доступу до всіх телефонних з'єднань ОСОБА_8 , суд зазначає, що оптичний диск DVD-R, на якому зафіксовано всі з'єднання ОСОБА_8 за певний проміжок часу, містить відомості про телефонне з'єднання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 24.03.2016 р. о 15-09 год., тривалістю 10 секунд. Аналізуючи зазначені обставини, суд зазначає, що телефонне з'єднання між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 24.03.2016 р. о 15-09 год. відбулося, телефонував ОСОБА_8 , тривалість розмови склала 10 сек., оскільки звукові файли на оптичному диску № 355т більшої тривалості, ніж відповідні ним з'єднання, адже фіксація починається не з моменту відповіді на дзвінок, а з моменту здійснення виклику (записуються телефонні гудки). Однак, оперативним підрозділом, який проводив зазначену НС(Р)Д, ці відомості приховано, звуковий файл, в якому зафіксовано зміст цієї розмови, на оптичний диск не записано, і в подальшому, відповідно, слідчим досліджено не було.

Так, на оптичному диску № 413т міститься текстовий файл, в якому зафіксовано факт телефонного з'єднання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 21.04.2016 р. о 16 год. 02 хв. 40 сек., тривалість звукозапису становить 59 сек. (вхідний дзвінок). Однак файлу, в якому зафіксовано зміст цієї розмови, оптичний диск не містить. Співставляючи зазначені відомості з відомостями, здобутими внаслідок тимчасового доступу до всіх телефонних з'єднань ОСОБА_8 , суд зазначає, що оптичний диск DVD-R, на якому зафіксовано всі з'єднання ОСОБА_8 за певний проміжок часу, містить відомості про телефонне з'єднання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 21.04.2016 р. о 13-06 год., тривалістю 43 секунди. Аналізуючи зазначені обставини, суд зазначає, що телефонне з'єднання між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 21.04.2016 р. о 13-06 год. відбулося, телефонував ОСОБА_11 , тривалість розмови склала 43 сек., оскільки звукові файли на оптичному диску № 413т більшої тривалості, ніж відповідні ним з'єднання. Однак, оперативним підрозділом, який проводив зазначену НС(Р)Д, ці відомості приховано, звуковий файл, в якому зафіксовано зміст цієї розмови, на оптичний диск не записано, і в подальшому, відповідно, слідчим досліджено не було.

Після надходження протоколів за результатами НС(Р)Д та матеріальних носіїв інформації до органу досудового розслідування, слідчим було проведено слідчі дії - огляд зазначених матеріальних носіїв інформації, про що складено відповідні протоколи.

Слід зауважити, що, як було зазначено вище, хід та результати НС(Р)Д мали б бути відтворені у відповідних протоколах, складених за результатами НС(Р)Д уповноваженим оперативним підрозділом, яким вони і проводились. Однак, оскільки ці протоколи не містять фіксування цих обставин, слідчим було оглянуто матеріальні носії інформації з метою виправлення недоліків проведених НС(Р)Д.

Зі змісту протоколів огляду оптичного диску DVD-R № 251т (аудіоконтроль (а.к.п.71-76, т.4), флеш-носіїв microSDHC № 228т (відеоконтроль 21.04.2016 р. (а.к.п.110-116, т.4), microSDHC № 229т (відеоконтроль 24.03.2016 р. (а.к.п.103-105, т.4), оптичного диску №355т (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.к.п.181-189, т.4), оптичного диску № 413т (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.к.п.29-40, т.5), вбачається, що слідчим оглянуто файли, які містяться на цих носіях, та зафіксовано їх зміст.

Однак, у протоколі огляду оптичного диску №413т від 26.07.2016 р. не відображені відомості про всі файли, що мають значення для кримінального провадження. Так, слідчим не було оглянуто та зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_8 , що відбулася 19.04.2016 р. о 12 год. 13 хв. 03 сек., попри наявність відомостей про цю розмову на носії інформації. В судовому засіданні встановлено, що у відповідному текстовому файлі немає відомостей про учасника з'єднання, тобто співрозмовника ОСОБА_8 , однак за відомостями, отриманими в ході застосування заходу забезпечення кримінального провадження - тимчасового доступу до абонентського номеру ОСОБА_8 (надійшли до ВП сил АТО 04.06.2016 р.), 19.04.2016 р. о 12-12 год. на телефон ОСОБА_8 , який знаходився у зоні дії базової станції 08251 (від управління Держ. пожежної охорони в напрямку станції метро Пушкінська - м.Харків), надійшов вхідний дзвінок з абонентського номеру, яким за матеріалами кримінального провадження користувався ОСОБА_11 , тривалість з'єднання становила 88 секунд.

Під час дослідження у судовому засіданні змісту цієї розмови судом встановлено, що ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 і між ними відбувся наступний діалог (“З” - ОСОБА_8 , “Н” - ОСОБА_11 , мовлення співрозмовників відповідає оригіналу):

Н - Дивіться, у мене зараз ця неділя у відрядженнях намєчається і у мене рішення трєбуют. Ми коли з Вами будем зустрічаться... не будем?

З - А Ви зараз не в Харкові?

Н - Ні, зараз не в Харкові.

З - Просто я зараз в Харкові.

Н - Я поняв.

З - Ну говорили у Вас в п'ятницю там виїзд, да?

Н - Шо, шо, шо?

З - В п'ятницю виїзд?

Н - У мене там все кардінально помінялося, он задачі поступають. Був у Харкові, вже з ОСОБА_118 уїхав в друге місце. В мене планується отака вся неділя. Шоб я просто знав на коли і шо.

З - Скажіть коли Ви будете, до якого періода, у Вас є в графіку Рубіжне?

Н - Дивіться, да. Десь на середу, четвер.

З - Так, так, так. Давайте, просто щоб я Вам точно...

Н - Десь середа вечір, четвер до обіду. Десь так.

З - Добре, ну, я думаю, що в цей момент і напланую.

Н - Все, хорошо.

З - Домовилися?

Н - Да, але Ви тоже прєдварітєльно позвонить, шоб я не виїхав. Я не знаю, я ж кажу, було заплановане одне, там казав понеділок і п'ятницю...

З - Добре, добре.

Н - Всьо, я Вас почув, буду чекати дзвінка Вашого.

З - Добре.

Аналізуючи зміст цієї розмови, суд зазначає, що ініціатива як розмови, так і подальшої зустрічі співрозмовників виходила саме від ОСОБА_11 .

Окрім того, у протоколі огляду не зафіксовано вхідне смс-повідомлення на телефон ОСОБА_8 від ОСОБА_11 , яке надійшло 21.04.2016 р. о 09-57 год. Судом досліджено зміст повідомлення, зафіксованого на оптичному диску №413т (файл 21_04_2016_09_57_47_Служба_НСРД_Н841К_(СБД)82337109.txt), повідомлення відправлено автоматично після того, як телефон ОСОБА_11 був ввімкнений, за змістом повідомлення абонент знову на зв'язку.

Постановами слідчого зафіксовані на матеріальних носіях інформації файли, що мають значення для кримінального провадження та знаходяться на оптичних дисках № 355т та 413т, визнані документами.

Слід зазначити, що нормативне визначення документа, закріплене у ст.99 КПК України, було наведено і проаналізоване вище. Ч.3 зазначеної статті визначено обов'язок сторони кримінального провадження надати суду оригінал документа (оригіналом є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу).

Однак, зазначені текстові та звукові файли не є оригіналами, що підтверджується наступним: 1) дата і час виготовлення файлів не відповідає даті та часу запису на оптичний диск цих же файлів; 2) на виготовленій копії (диски № 413т та 355т) відсутня частина файлів, які були на оригінальних МНІ (наприклад, наявні відомості про розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_11 24.03.2016 р. та 21.04.2016 р., однак файли зі змістом цих розмов відсутні).

Проаналізувавши всі надані стороною обвинувачення докази, здобуті в результаті проведення НС(Р)Д, суд позбавлений можливості допустити ці відомості як докази, з огляду на низку обставин. По-перше, ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НС(Р)Д відносно ОСОБА_111 за своїм змістом викликає у суду обґрунтований сумнів у достовірності даних, що містяться в ній (відомості про осіб вписані кульковою ручкою, доповнення резолютивної частини ухвали зазначенням по батькові ОСОБА_59 та дати його народження, хоча на момент постановлення ухвали будь-яких інших відомостей про ОСОБА_119 (прізвище з орфографічною помилкою) та номеру мобільного телефону, яким користується ця особа, у органу досудового розслідування не було, і, відповідно, в ухвалі слідчого судді не могло б бути відображено. По-друге, рішення слідчого судді про надання дозволу на проведення НС(Р)Д відносно Заіки ґрунтується лише на показаннях ОСОБА_11 , які були ним надані 19.02.2016 р. слідчому ОСОБА_36 , в той час як слідчий ОСОБА_36 прийняв до провадження зазначене кримінальне провадження лише 22.02.2016 р., тобто єдиний доказ, здобутий органом досудового розслідування, який став підставою для надання дозволу на проведення НС(Р)Д є недопустимим згідно п.2 ч.3 ст.87 КПК України, і за відсутності цього доказу, або наявності у слідчого судді відомостей про його недопустимість, відповідне рішення слідчим суддею не було б ухвалено.

В той же час ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення НС(Р)Д з 22.02.2016 р. по 22.04.2016 р., доручення слідчим складено 23.02.2016 р., однак проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж розпочинається лише 09.03.2016 р.

Окрім того, протоколи за результатами проведення НС(Р)Д не відповідають положенням КПК України, та взагалі не витримують жодної критики, оскільки не відображають ані хід, ані суть, ані результати проведених НС(Р)Д, не містять відомостей щодо додатків до них - матеріальних носіїв інформації, на яких зафіксовані фактичні відомості, отримані внаслідок цих НС(Р)Д, ці протоколи складені не тими особами, які фактично проводили НС(Р)Д, та були складені поза межами строку для проведення НС(Р)Д, зазначеного в ухвалі слідчого судді. Матеріальні носії інформації, які сторона обвинувачення вважає додатками до протоколів, не є оригіналами, були надіслані окремо від протоколів, без дотримання положень ст.105 КПК України щодо їх належного упакування та збереження. Частина файлів, яка була здобута в ході НС(Р)Д на МНІ не зафіксована. Всі ці обставини у їх сукупності породжують у суду обгрунтований сумнів в кількості та змісті здобутих в ході проведення НС(Р)Д доказів. Аналізуючи обставини фабули кримінального правопорушення та кримінально-правову кваліфікацію діяння ОСОБА_8 , суд зазначає, що в контексті цих обставин видалення або неналежне фіксування частин розмов між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 може суттєво вплинути на встановлення судом як мотиву, так і мети вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, або, навпаки, надати суду підстави для встановлення дійсної мети спілкування зазначених осіб, або провокативності дій відносно обвинуваченого та ін. Таким чином, суд позбавлений можливості достовірно встановити спрямованість умислу ОСОБА_8 на підставі неповного обсягу наданих відомостей, здобутих під час НС(Р)Д.

Тобто, хоча судом і визнано, що невідкриття стороні захисту у порядку ст.290 КПК України ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення НС(Р)Д не є підставою для визнання цих доказів недопустимими, однак вищенаведені відомості у їх сукупності викликають у суду сумнів у достовірності та повноті цих доказів (з огляду на всі вищевказані маніпуляції).

Слідчим під час досудового розслідування було призначено фоноскопічну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання щодо належності голосу та мовлення, зафіксованого на фонограмах, які знаходяться на оптичному диску CD-R (ініціативний запис ОСОБА_11 18.02.2016 р.), оптичному диску DVD-R № 251т (аудіоконтроль ОСОБА_8 24.03.2016 р. та 21.04.2016 р.), МНІ № 228 (відеоконтроль ОСОБА_8 21.04.2016 р.), МНІ № 229 (відеоконтроль ОСОБА_8 24.03.2016 р.) та у відповідних протоколах огляду речей (цих носіїв інформації) ОСОБА_8 , та чи містять ці файли ознаки монтажу. Для дослідження експерту також наданий аудіозапис судового засідання від 23.04.2016 р. (на якому зафіксовано голос і мовлення ОСОБА_8 під час обрання відносно нього запобіжного заходу). Однак, оскільки CD-R (ініціативний запис ОСОБА_11 18.02.2016 р.), оптичний диск DVD-R № 251т (аудіоконтроль ОСОБА_8 24.03.2016 р. та 21.04.2016 р.), МНІ № 228 (відеоконтроль ОСОБА_8 21.04.2016 р.), МНІ № 229 (відеоконтроль ОСОБА_8 24.03.2016 р.), тобто всі об'єкти дослідження експерта визнані судом недопустимими доказами, суд позбавлений можливості у своєму вироку посилатися на висновки цієї експертизи (а.к.п.157-168, т.4) згідно доктрини “плодів отруєного дерева”, яка в частині висновків експертиз імплементована в національне кримінальне процесуальне законодавство - ч.5 ст.101 КПК України, а саме визначено, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Судом також досліджені надані стороною обвинувачення протоколи невідкладних слідчих дій, проведених 21.04.2016 р. слідчим військової прокуратури сил АТО.

Як вбачається з протоколу огляду ОСОБА_11 та фототаблиці до нього, 21.04.2016 р. у період часу з 14-30 год. до 14-35 год. слідчим ОСОБА_20 здійснено огляд ОСОБА_11 та його автомобіля. В ході огляду у ОСОБА_11 виявлено грошові кошти в сумі 320 грн., табельну зброю ПМ та мобільний телефон Айфон 4С, інших грошових коштів не виявлено. Під час огляду застосовані технічні засоби - фотокамера мобільного телефону LenovoS60.

В той же час згідно властивостей електронних файлів фотокарток, які містяться у фототаблиці, вісім з них були створені за допомогою камери LenovoS60, однак не у період часу з 14-30 год. до 14-35 год., а з 17-21 год. до 17-23 год. (окрім найпершої фотографії в фототаблиці, яка була створена 11.09.2016 р. о 14-14 год. (а.к.п.85, т.7, розташовані в теці “Світлини та відео з траси Краматорськ-Слов'янськ” > “світлини Березовського”).

Тобто, зазначені обставини дають суду підстави для обґрунтованого сумніву в тому, що огляд ОСОБА_11 був проведений 21.04.2016 р. у період часу з 14-30 год. до 14-35 год., як про це зазначено в протоколі, тобто до зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .

Аналізуючи протокол огляду місця події від 21.04.2016 р., який відбувався у період часу з 14-48 год. до 15-15 год., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.237 КПК України огляд місцевості проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 цієї статті при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточний огляд та опечатування. Однак, всупереч зазначеному положенню, слідчим не було оглянуто та опечатано білу паперову серветку, в якій знаходились грошові кошти, які за версією сторони обвинувачення надав ОСОБА_11 ОСОБА_8 , що призвело до втрати важливого речового доказу у кримінальному провадженні. Суд враховує, що стороною обвинувачення надано рапорт заступника начальника СВ військової прокуратури сил АТО, згідно якого серветка знищена внаслідок того, що поривом вітру її знесло у калюжу та від впливу води вона розмокла, однак оцінює ці відомості у сукупності з дослідженим відеозаписом протоколу огляду місця події (а.к.п.53, т.2, файл File0001), з якого вбачається, що серветку руками (без спеціальних рукавичок) тримали щонайменше дві особи (що унеможливлює ідентифікацію потожирових нашарувань, належних ОСОБА_8 або ОСОБА_11 на цій серветці у контексті фабули кримінального провадження), на 09:53 хвилині відеозапису зафіксовано, що біла серветка у прим'ятому вигляді знаходиться осторонь на столі (тобто вона не була вилучена та поміщена до спец.пакету). На 10:49 хвилині відеозапису зафіксовано, що серветка внаслідок пориву вітру злітає зі столу, більше ця серветка в кадр не потрапляла. За таких обставин суд приходить до переконання, що слідчий не мав наміру вилучати цю серветку, тобто не забезпечив збереження речових доказів, оскільки протягом майже 11 хвилин не вжив жодних заходів для її вилучення. Окрім того, в цьому ж відеофайлі зафіксовано, що перерахунок грошових коштів проводився двічі, про що немає жодної згадки в протоколі огляду місця події. Під час першого перерахунку слідчим зазначається кількість купюр - 29 (07:35 хвилин відеозапису), після чого слідчим приймається рішення про здійснення повторного перерахунку, однак на відеозаписі зафіксовано, що з 07:42 хвилини відеозапису до 07:45 хвилини відеозапису грошові кошти, які знаходяться в руках слідчого, не потрапляють в об'єктив камери, тобто протягом трьох секунд вилучені грошові кошти на відеозаписі не зафіксовані. Під час повторного перерахунку грошей слідчим названо кількість купюр - 30 (08:19 хвилини відеозапису).

З відеозапису, що міститься на МНІ № 1 (а.к.п.148, т.5) вбачається, що на 14 хв. 13 сек. відеозапису зафіксовано, як слідчий перераховує грошові кошти, вилучені з кишені ОСОБА_11 , перед початком першого перерахунку грошей слідчий зім'яв паперову серветку та вклав її у свою праву руку, за результатами перерахунку слідчий нарахував 29 купюр (14 хв. 49 сек. відеозапису). Після чого слідчий передав серветку іншій особі у цивільному одязі, та вдруге перераховував грошові кошти, в результаті чого нарахував 30 купюр (15 хв. 30 сек. відеозапису).

Таким чином, рапорт ОСОБА_120 щодо знищення серветки внаслідок несприятливих погодних умов не відповідає фактичним обставинам, які зафіксовані на відеозаписі. Тобто, дійсно, з відеозапису можна встановити, що серветку поривом вітру знесло зі столу, на якому вона знаходилася. Однак, слідчий мав достатню кількість часу з моменту повідомлення ОСОБА_11 про те, що йому були передані грошові кошти в паперовій серветці, для того, щоб дістати спеціальні рукавички, вилучити з кишені ОСОБА_11 цю серветку разом з грошовими коштами та помістити серветку до спец.пакету. В той же час слідчий руками дістав з кишені ОСОБА_11 гроші та серветку, передав їх іншій особі, яка також тримала серветку руками без спеціальних рукавичок, згодом слідчий дістав спеціальні рукавички, надів їх, забрав серветку з грошима, зім'яв її, вклавши в праву руку, розпочавши перший перерахунок грошових коштів, закінчивши який, знову передав серветку іншій особі та почав рахувати гроші вдруге. Згодом грошові кошти були викладені слідчим на стіл для демонстрації та оголошення серій та номерів купюр, а серветку було викладено на стіл осторонь, яка і залишилася там, поки її не знесло поривом вітру. Аналізуючи ці зафіксовані на відеозаписах обставини, суд приходить до переконання, що слідчий не мав наміру вилучати білу паперову серветку і в подальшому визнавати її речовим доказом у кримінальному провадженні.

Окремо слід зазначити, що на відеозаписах не зафіксовано, що грошові кошти, вилучені з кишені ОСОБА_11 , були вилучені слідчим та поміщені до коричневого пакету, як зазначено у протоколі. З відеозапису можливо встановити, що гроші були виявлені, двічі перераховані, згодом оголошено серії та номери купюр. Інша особа у спеціальних рукавичках почала збирати грошові кошти, після чого гроші більше в об'єктив відеокамери не потрапляли.

Відповідно до ч.6 ст.247 КПК України слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення. Частиною 4 ст.237 КПК України передбачено, що особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої дії мають право робити заяви, які підлягають занесенню до протоколу огляду.

В той же час зі змісту відеозаписів встановлено, що ОСОБА_8 під час проведення огляду місця події перебував в кайданках, його питання щодо повідомлення про його процесуальний статус під час проведення огляду місця події та підстав перебування його в кайданках не знайшли відповіді, як і не знайшли відображення в протоколі огляду місця події. Окрім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_8 не повідомляв про його відмову від підпису протоколу огляду місця події, а наголошував на необхідності порадитися з адвокатом, однак слідчим це було зафіксовано як відмова від підпису.

Таким чином, проведення зазначеної слідчої дії було здійснено з певними порушеннями приписів КПК України, деякі допущені неточності усунуті під час судового розгляду шляхом дослідження відеозапису фіксації цієї слідчої дії, однак суд має сумнів не лише у допустимості цих доказів, але і в їх достовірності, про що докладно буде зазначено нижче.

Після завершення огляду місця події о 15-15 год. 21.04.2016 р. слідчим військової прокуратури сил АТО було затримано ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні злочину, у порядку, передбаченому ст.208 КПК України, про що складено відповідний протокол затримання особи (а.к.п.62-72, т.2). В ході особистого обшуку під час затримання у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено 300 грн. купюрами номіналом по 100 грн. у кількості 3 шт. з номерами та серіями ЗА 0443805, ЕХ 7137679, КУ 6553664, купюру номіналом 5 грн. з серією та номером МВ 3885751, купюру номіналом 2 грн. з серією та номером РБ 2806853, телефон Самсунг чорного кольору IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , сім карти Київстар за № НОМЕР_9 та МТС за № НОМЕР_10 , ключі від автомобіля Reno Logan. Зі змісту протоколу затримання вбачається, що про затримання ОСОБА_8 було повідомлено його дружину - ОСОБА_14 о 15-54 год., захисника адвоката ОСОБА_70 о 15-57 год., та Центр вторинної безоплатної правової допомоги ( ОСОБА_121 о 17 год. 41 хв.). В протоколі зазначено, що його зачитано учасникам о 17 год. 19 хв. та міститься письмове пояснення ОСОБА_8 наступного змісту: “Підстави затримання вважаю незаконними, свою причетність до будь-яких протизаконних дій заперечую, додаю заяву на 1 арк.”, окрім того затриманим ОСОБА_8 двічі у протоколі зазначено, що він перебуває в кайданках.

Обставини зачитування підозрюваному його прав та обов'язків зафіксовані на відеозаписі, здійсненим оперативним підрозділом СБУ за дорученням слідчого (а.к.п.56, т.2), а оголошення протоколу затримання та вилучення виявлених під час обшуку речей зафіксовані на дослідженому судом відеозаписі (а.к.п.53, т.2, файл - File0003).

Стороною захисту, в свою чергу, надано суду відповідь з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій області на адвокатський запит від 22.11.2017 р., за змістом якої 21.04.2016 р. о 17-47 год. на телефон головним спеціалістом відділу ОСОБА_122 було отримано повідомлення від старшого слідчого військової прокуратури сил АТО ОСОБА_123 про затримання ОСОБА_8 21.04.2016 р. о 15-15 год.. Для надання безоплатної правової допомоги о 18-31 год. 21.04.2016 р. ОСОБА_8 призначено захисника ОСОБА_124 та видано доручення № 005-0014429, про що захисник та старший слідчий були повідомлені належним чином. Повідомлень від уповноваженої особи військової прокуратури сил АТО щодо не прибуття адвоката ОСОБА_124 до затриманого ОСОБА_8 не надходило (а.к.п.33, т.6). За змістом доручення № 005-0014429 від 21.04.2016 р. адвокатові ОСОБА_124 доручено забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_8 та прибути 21.04.2016 р. о 19-31 год. за адресою: м.Краматорськ, вул.Маяковського, 21 (а.к.п.34, т.6). Зі змісту повідомлення в журналі реєстрації, ст. слідчим ОСОБА_125 було визначено точну адресу місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою (п.3) - АДРЕСА_4 (а.к.п.35, т.6).

Оцінюючи вищезазначені надані суду фактичні дані, суд зазначає, що попри зазначення у протоколі, що він був зачитаний о 17-19 год., в ньому містяться відомості, що центр безоплатної вторинної правової допомоги про затримання ОСОБА_8 було повідомлено о 17-41 год. (прізвище та ім'я особи, якій було повідомлено про затримання, зазначене з помилками). Тобто, або протокол було складено пізніше, ніж у ньому зазначено, або у вже складений, оголошений всім учасникам та скріплений підписами понятих протокол затримання особи було внесено додаткові відомості (які, до речі, підписами понятих не скріплені). Обидва варіанти розвитку подій є неприпустимими.

Як вбачається з вищезазначених відеозаписів огляду місця події, так і з відеозапису, здійсненого під час роз'яснення затриманому ОСОБА_8 прав підозрюваного, останній неодноразово заявляв, що він потребує професійної правничої допомоги - послуг адвоката. Згідно протоколу затримання захисника ОСОБА_70 повідомлено о 15 год. 57 хв. За відомостями, наявними в Єдиному реєстрі адвокатів, ОСОБА_126 здійснює свою індивідуальну адвокатську діяльність у м.Житомирі, номер його засобу зв'язку - 067-445-10-85 (а.к.п.19-20, т.6). Отже, очевидним є неможливість вчасного прибуття адвоката ОСОБА_70 для проведення невідкладних слідчих дій у м.Слов'янську з м.Житомира. Однак, слідчим ОСОБА_125 попри затримання ОСОБА_8 о 15-15 год. (згідно протоколу затримання), в той час як фактично ОСОБА_8 був затриманий о 14-58 год. (згідно відеозапису відеоконтролю МНІ № 228, та лічильнику поточного часу, який відображається в кадрі), повідомлено Центр безоплатної вторинної правової допомоги про його затримання лише о 17-47 год., тобто майже через три години, та визначено місце і час прибуття адвоката таким чином, щоб він не мав можливості брати участь у невідкладних слідчих діях.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо порушення права обвинуваченого на захист, суд зазначає наступне.

Забезпечення обвинуваченому права на захист є основною засадою судочинства, а відповідно до ст. 7 КПК України віднесено до загальних засад кримінального провадження.

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.

У ст. 20 КПК, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК. Частиною 2 цієї статті на слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд покладено обов'язок не лише роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому, його права, але і забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Відповідно до положень ст. 48 КПК захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника.

Правову позицію ЄСПЛ щодо початкового етапу забезпечення права на захист у кримінальному провадженні викладено, зокрема, в п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі “Лучанінова проти України”, де зазначено, що “для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника із самого початку провадження” (п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі “Сальдуз проти Туреччини” та пункти 90-91 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі “Яременко проти України”). За необхідності захисника мають призначати офіційно. Просте призначення національними органами захисника не гарантує ефективну правову допомогу (п. 65 рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1989 року у справі “Камазінскі проти Австрії”).

Однак, всупереч вищенаведеним нормативним положенням, орган досудового розслідування свого обов'язку з забезпечення права на кваліфіковану правову допомогу не виконав належним чином, з огляду на наступне.

Так, згідно з положеннями ч.1 ст.42, п.1 ч.1 ст.276 КПК України особа набуває процесуального статусу підозрюваного, зокрема, у випадку затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення. Тобто, з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 , що в контексті фабули справи відповідає початку проведення огляду місця події, ОСОБА_8 мав право на професійну правничу допомогу саме як підозрюваний.

З досліджених під час судового розгляду відеозаписів невідкладних слідчих дій вбачається, що ОСОБА_8 неодноразово наголошував на необхідності надання йому професійної правничої допомоги, говорив, що йому треба порадитися з адвокатом і т.ін. Однак, органом досудового розслідування Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги про необхідність призначення захисника було повідомлено майже за три години після затримання, і зазначено, що адвокату слід прибути до приміщення військової прокуратури сил АТО у м.Краматорськ о 19-41 год., а не за місцем проведення невідкладних слідчих дій. Відомостей про допущення уповноваженого дорученням захисника ОСОБА_127 до участі у кримінальному провадженні матеріали кримінального провадження не містять. Однак, орган досудового розслідування попри повідомлення центра безоплатної правової допомоги про необхідність призначення захисника о 17-41 год., визначає час для прибуття - 19-41 год., місце для прибуття - м.Краматорськ (а не м.Слов'янськ, де провадилися невідкладні слідчі дії) та о 18-02 год. розпочинає проведення обшуку автомобіля ОСОБА_8 .

Суд зауважує, що положенням ст.52 КПК України передбачено підстави для обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні, які до зазначеного кримінального провадження відношення не мають. Однак, згідно п.3 ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника, на участь захисника у проведенні процесуальних дій. Тобто, з моменту висловлення вимоги підозрюваним мати захисника, участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою. Органом досудового розслідування не лише належним чином не забезпечено умов для отримання підозрюваним ОСОБА_8 професійної правничої допомоги під час проведення невідкладних слідчих дій 21.04.2016 р., а навпаки, створено умови для неможливості участі захисника в таких діях. Таким чином, суд констатує, що право ОСОБА_8 на захист у кримінальному провадженні під час проведення невідкладних слідчих дій було порушене. Таким чином, докази, здобуті органом досудового розслідування внаслідок порушення права ОСОБА_8 на захист є недопустимими у відповідності до п.3 ч.2 ст.87 КПК України.

21.04.2016 р. слідчим з 18-02 год. до 18-33 год. проведено обшук автомобіля Reno Logan, державний номер НОМЕР_11 , розміщеного за адресою: м.Слов?янськ, вул.Криворізька, 63. Обставини проведення обшуку зафіксовані на відеозаписі (а.к.п.53, т.2, файли File0005, File0006). Суд зауважує, що під час проведення обшуку згідно протоколу були присутні слідчий ОСОБА_20 , який проводив обшук, підозрюваний ОСОБА_8 , поняті ОСОБА_128 , ОСОБА_129 та інші учасники старший слідчий ВП сил АТО ОСОБА_130 , заступник начальника СВ ВП сил АТО ОСОБА_131 . Однак, зі змісту дослідженого відеозапису вбачається, що під час проведення обшуку були присутні й інші особи, відомості про яких відсутні в протоколі обшуку. Так, на відеозаписі зафіксовано, що під час проведення обшуку присутні ще дві сторонні особи, обличчя яких приховані, та особа, яка здійснює відеозйомку, окрім того, згідно протоколу обшук проводить лише слідчий ОСОБА_20 , однак, на відеозаписі зафіксовано, що сторонні особи відкривають двері автомобіля, чоловік сідає в автомобіль (на водійське сидіння) та відшукує якісь речі, згодом надає вказівки слідчому, тобто обшук провадиться також неуповноваженими на проведення слідчої дії особами. Суд зауважує, що відомості про інших учасників обшуку, а саме заступника начальника СВ ВП сил АТО ОСОБА_120 та старшого слідчого СВ ВП сил АТО ОСОБА_123 , внесені в протокол обшуку, однак зазначені особи згідно протоколу перебувають в процесуальному статусі - “інші особи”, їм роз'яснені права у відповідності до ст.11, 13, 15 КПК України. Таким чином, наявність цих осіб у слідчій групі не надавала їм права проводити обшук, оскільки згідно протоколу вони є іншими учасниками зазначеної слідчої дії, а обшук провадиться лише слідчим ОСОБА_20 .

Оцінюючи надані суду докази щодо підстав та порядку проведення обшуку в автомобілі ОСОБА_8 , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання відбувається згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (рішення Європейського Суду з прав людини: від 1 липня 2008 року у справі “Ліберті” та інші проти Сполученого Королівства”, заява №58243/00, п. 59); у справі “Горанова-Караєва проти Болгарії”, № 12739/05, п. 45, від 8 березня 2011 року).

Відповідно до статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Статтями 7, 13 КПК України закріплено неможливість проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу. Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року справа №623/4131/15-к; від 07 червня 2018 року справа № 740/5066/15-к.

Також, згідно ч.2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи, розуміється, зокрема, транспортний засіб.

Отже, враховуючи наведені обставини, в розумінні вищевказаних правових норм та практики ЄСПЛ обвинувачений є володільцем даного транспортного засобу, що в сенсі ст. 8 Конвенції ЄСПЛ тлумачиться як поняття “інше володіння особи”, а тому, відповідно до ст. 30 Конституції України, ст. ст. 7, 13, 233 КПК України - на нього розповсюджується гарантія недоторканості та відповідно встановлений законом обов'язок проведення в ньому огляду чи обшуку за: 1) дозволом ОСОБА_8 ; 2) вмотивованим рішенням суду; 3) невідкладного випадку, пов'язаного з врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, після чого орган досудового розслідування зобов'язаний невідкладно звернутись до слідчого судді з клопотанням.

Фактично, 21.04.2016 відбувся несанкціонований доступ до транспортного засобу особи в розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Дозволу на це не було ані від ОСОБА_8 згідно ч. 1 ст. 233 КПК України, ані від слідчого судді згідно ч.2 ст. 237, ч.1 ст. 235 КПК України. Як і не існувало невідкладного випадку, пов'язаного з врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що дозволяло би слідчому до постановлення ухвали слідчого судді проникнути до іншого володіння особи згідно ч.3 ст. 233 КПК України, оскільки на момент проведення обшуку ОСОБА_8 було вже затримано ( ОСОБА_8 затриманий о 15-15 год., а обшук розпочато о 18-02 год.), жодної загрози для життя людей не було. Окрім того, суд враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось з 18.02.2016 р., стороні обвинувачення було надано дозвіл на проведення НС(Р)Д у строк до 22.04.2016 р., ОСОБА_8 неодноразово зустрічався з ОСОБА_11 (в тому числі і біля цього автомобіля у м.Рубіжному, що зафіксовано на відеозаписі від 24.03.2016 р.), тобто орган досудового розслідування, використовуючи отримані в кримінальному провадженні фактичні дані та плануючи затримання ОСОБА_8 , мав необхідний час та можливість для звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку в автомобілі, яким користувався ОСОБА_8 , про що органу досудового розслідування було відомо. Окрім того, враховуючи, що ОСОБА_8 мешкає в м.Ізюмі Харківської області, а ОСОБА_11 виконував свої службові обов'язки у військовій прокуратурі Луганського гарнізону, що знаходиться у м.Рубіжному Луганської області, в контексті фабули кримінального провадження саме ОСОБА_8 приїжджав до ОСОБА_11 у м.Рубіжне, тобто, очевидним був той факт, що ОСОБА_8 прибуде на зустріч на автомобілі, який знаходиться у його володінні, на якому він приїжджав 18.02.2016 р. (як зазначав ОСОБА_11 ) і 24.03.2016 р. (що зафіксовано на відеозаписі).

Однак, оскільки обшук проведений на місці вчинення кримінального правопорушення (за версією сторони обвинувачення), автомобіль під час проведення обшуку залишився на тому ж місці, а ухвалою слідчого судді від 22.04.2016 р. клопотання слідчого про надання дозволу на обшук транспортного засобу, яким фактично користується ОСОБА_8 , задоволено, надано слідчому військової прокуратури сил АТО ОСОБА_18 або іншій особі за його дорученням дозвіл на проведення обшуку цього автомобіля з метою відшукання та вилучення речей і документів, які були вилучені в ході обшуку автомобіля.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що дозвіл на проведення обшуку наданий на підставі наданих органом досудового розслідування доказів, а саме рапорту ОСОБА_11 від 18.02.2016 р. та протоколу огляду місця події від 21.04.2016 р., протоколу затримання ОСОБА_8 , і безпосередньо протоколу обшуку автомобіля. Невідкладний випадок обґрунтовано тим, що автомобіль знаходився на ділянці місцевості автомобільної дороги, тому була наявна реальна загроза його пошкодження або знищення.

Аналізуючи наведені обставини, суд зазначає, що з метою оцінки доказів суд, який встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновок про допустимість доказів, у тому числі і обґрунтованість ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування. Суд підкреслює, що його висновок обмежується лише питанням оцінки допустимості результатів слідчих дій, здійснених за дозволом слідчого судді, наданим, як з'ясувалося згодом, на підставі недопустимих доказів, і не вважає за можливе висловлюватися в цьому провадженні щодо будь-яких аспектів законності ухвал слідчого судді на час їх постановлення. Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постанові № 754/12820/15-к від 05.02.2019 р.

З урахуванням наведених обставин, незважаючи на наявність ухвали слідчого судді, суд вважає, що конституційний принцип недоторканості іншого володіння обвинуваченого ОСОБА_8 не було дотримано.

Окрім того, за змістом ухвали слідчого судді дозвіл на проведення обшуку надано слідчому ОСОБА_18 або іншій особі за його дорученням. Жодних доручень слідчого ОСОБА_18 на проведення обшуку в автомобілі ОСОБА_8 матеріали кримінального провадження не містять. Таким чином, обшук проведено неуповноваженою особою - слідчим ОСОБА_20 , який хоча і був старшим групи слідчих, однак, не мав відповідного доручення для проведення зазначеної слідчої дії, дозвіл на проведення якої був наданий іншому слідчому.

Додатково слід зазначити, що під час обшуку автомобіля ОСОБА_8 слідчим було виявлено та вилучене посвідчення помічника народного депутата України, видане на ім'я ОСОБА_8 .

Згідно зі ст.34 Закону України “Про статус народного депутата України” помічники-консультанти народного депутата працюють за строковим трудовим договором на постійній основі чи за сумісництвом або на громадських засадах. У разі затримання, арешту, притягнення помічника-консультанта народного депутата до кримінальної відповідальності правоохоронні органи зобов'язані невідкладно повідомити про це народного депутата. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про повідомлення народного депутата України ОСОБА_10 про затримання його помічника на громадських засадах ОСОБА_8 21.04.2016 р. Таким чином, органом досудового розслідування і в цій частині нормативні положення чинного законодавства не дотримані.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час проведення невідкладних слідчих дій 21.04.2016 р. оперативним підрозділом СБУ за дорученням органу досудового розслідування проводилася відеофіксація слідчих дій, після чого на адресу органу досудового розслідування було надіслано оптичний диск з електронними матеріалами відеозйомки (а.к.п.55, 56, т.2).

Обвинуваченим ОСОБА_8 подано клопотання про визнання супровідного листа та оптичного диску (а.к.п.55-56, т.2) недопустимими доказами, оскільки зазначений диск надійшов на адресу військової прокуратури сил АТО згідно листа СБУ б/н від 22.04.16 р. за підписом Кононенка, який як і бланк супровідного листа суттєво відрізняється від інших подібних документів, що містяться в матеріалах справи. Оскільки співробітниками СБУ провадилася більш широка відеозйомка подій 21.04.2016 р., під час якої Заікою повідомлялися певні подробиці його спілкування з Нагорним в період лютого-квітня 2016 р., сторона захисту вважає, що існував справжній лист СБУ, до якого було додано повний комплекс відеозаписів, частина з яких містить матеріали, що виправдовують Заіку, і ця частина була вилучена під час підробки зазначеного диску. Стороною обвинувачення не надано суду оригінал відеозапису, а надано копію, не зазначено, за допомогою якого обладнання виготовлено цю копію.

Оцінюючи доводи обвинуваченого, суд зазначає, що під час дослідження відеозаписів з фіксацією огляду місця події, обшуку автомобіля та затримання ОСОБА_8 (а.к.п.53, т.2) судом встановлено, що всі вони здійснені за допомогою відеокамери LG IC 330 (матеріальний носій інформації Transcend Premium 300x), про що містяться відомості у протоколах слідчих дій.

Зі змісту відеозапису огляду місця події (File0001, а.к.п.53, т.2) вбачається, що відеозйомку здійснювали ще дві особи, окрім особи, яка здійснювала відеозйомку за допомогою цієї відеокамери, а саме ще одна особа за допомогою відеокамери та ще одна особа за допомогою мобільного телефону. Таким чином, відеозаписи огляду місця події були здійснені трьома технічними засобами фіксації, тобто відеозаписів, здійснених відкрито, під час проведення огляду місця події мало б бути також три. З наданого оперативним штабом СБУ технічного запису, здійсненого під час проведення невідкладних слідчих дій, вбачається існування на ньому лише одного відеофайлу, який згідно його властивостей (розширення “.MOD”) був створений за допомогою відеокамери. Однак, на цьому відеозаписі вбачається, що слідчий Спиця оголошує затриманому ОСОБА_8 його права та обов'язки. Ані обставин проведення огляду місця події, ані обшуку автомобіля на цьому відеозаписі не зафіксовано. Оскільки за змістом доручення слідчим було доручено забезпечити проведення відеозйомки при проведенні огляду місця події, затримання особи та подальших слідчих (розшукових) дій, у проведенні яких виникне необхідність (а.к.п.54, т.2), за змістом супровідного листа під час проведення огляду місця події було здійснено відеозйомку проведеного огляду місця події та затримання особи (а.к.п.55, т.2). Однак, на технічному записі відеофіксація огляду місця події відсутня.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи обвинуваченого в тій частині, що під час здійснення відеофіксації невідкладних слідчих дій оперативним підрозділом СБУ провадилася відеозйомка огляду місця події, на якій могли би бути зафіксовані обставини, що не зафіксовані на відеозаписі, здійсненому за допомогою відеокамери LG IC 330 (а.к.п.53, т.2), в тому числі і щодо перерахунку грошових коштів, здійсненого двічі, щодо кількості купюр, щодо повідомлення ОСОБА_8 деталей його спілкування з ОСОБА_11 , про що зазначав обвинувачений, та ін.

Суд враховує також і відеозапис, здійснений прихованою камерою, встановленою на одязі ОСОБА_11 під час проведення відеоконтролю (МНІ № 228, а.к.п.169, т.4), на якому зафіксовано, зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_11 О 14 год. 59 хв. 50 сек. (згідно відеозапису) до ОСОБА_11 та ОСОБА_8 підходять працівники СБУ, на ОСОБА_8 надягають кайданки. О 15 год. 00 хв. 41 сек. ОСОБА_11 видає характерний звук, після чого о 15 год. 01 хв. 04 сек. зафіксовано неодноразово повторювану фразу ОСОБА_11 пошепки: “Иди сюда” (чотири рази), інша особа відповідає: “Шо?”, після чого ОСОБА_11 каже: “У мене в кармані” (15 год. 01 хв. 06 сек.), на що співрозмовник ОСОБА_11 відповідає: “Всьо, подходите” (мовою оригіналу), після чого в кадрі з'являється слідчий ОСОБА_20 , який підходить до ОСОБА_8 , представляється, пред'являє службове посвідчення та повідомляє, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. Однак, на цьому відеозаписі не зафіксовано обставин проведення огляду місця події. Оцінюючи таку поведінку та фрази ОСОБА_11 , суд зауважує, що у випадку надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди ОСОБА_11 , у ОСОБА_11 не було б необхідності повідомляти про перебування чогось у нього в кишені, адже за декілька хвилин він би про це повідомив під час проведення слідчої дії - огляду місця події.

Судом також досліджено і відеозапис, в рамках проведення спеціального слідчого експерименту (МНІ № 1 (а.к.п.148, т.5). Встановлено, що спочатку відеозапис здійснюється з салону автомобіля (тобто таємно), а потім, коли до ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підійшли дві особи чоловічої статі (14 год. 59 хв. 50 сек.), оператор цієї відеокамери виходить з салону автомобіля, підходить до учасників та здійснює відкрите фіксування обставин. На 14 хв. 13 сек. відеозапису зафіксовано як слідчий перераховує гроші вперше (серветку, в яку були загорнуті гроші, слідчий зім'яв та віддав іншій особі), нарахував 29 купюр, перераховує гроші вдруге - оголошує 30 купюр (15 хв. 30 сек. відеозапису).

Оцінюючи зазначені відеозаписи, здійснені в рамках проведених НС(Р)Д, суд зауважує, що ці відеозаписи були зроблені оперативним підрозділом в рамках проведених НС(Р)Д (відеоконтроль та спеціальний слідчий експеримент), тобто жоден з них не є відеозаписом, який зроблений під час огляду місця події згідно доручення від 21.04.2016 р. Таким чином, відеозапис огляду місця події, зроблений співробітниками оперативного підрозділу СБУ в рамках наданого йому доручення слідчим ОСОБА_20 від 21.04.2016 р., суду попри зазначення про нього в супровідному листі до DVD диску “ORION” (а.к.п.54-55, т.2) не наданий.

Окрім того, оскільки доручення за своїм змістом охоплювало здійснення відеофіксації не тільки огляду місця події та затримання особи, а і проведення подальших слідчих (розшукових) дій за необхідності, яким також є обшук автомобіля, суд має сумнів щодо того, що оперативним підрозділом СБУ не здійснювалася відеофіксація обшуку автомобіля.

Співставляючи обсяг та зміст наданих суду електронних доказів з фіксацією проведених невідкладних слідчих дій 21.04.2016 р. з обсягом дійсно зафіксованих обставин органом досудового розслідування та уповноваженим оперативним підрозділом за його дорученням суд констатує, що стороною обвинувачення не надано суду всього обсягу здобутих під час відеофіксації подій 21.04.2016 р. відомостей. Такі докази не були відкриті і стороні захисту під час виконання положень ст.290 КПК України, тобто стороною обвинувачення не дотримано положень ч.2 ст.290 КПК України, згідно з яким прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.

Окремо слід зазначити про невідповідність відомостей, зазначених у протоколі затримання ОСОБА_8 фактичним обставинам. Так, за змістом цього протоколу в ході особистого обшуку ОСОБА_8 було вилучено, зокрема, ключі від автомобіля та мобільний телефон Самсунг в корпусі чорного кольору, зазначений протокол вручено ОСОБА_8 о 15-32 год. (тобто протокол вже був складений у цей час, і всі зазначені в ньому процесуальні дії здійснені), зачитано вголос всім учасникам о 17-19 год. Однак, о 18-02 год. слідчий розпочинає проведення обшуку автомобіля, який ключем відкриває інша особа у цивільному одязі (вбачається з відеозапису). Таким чином, о 17-09 год. ключі від автомобіля не були вилучені та опечатані всупереч зазначенню про це в протоколі затримання, і коли вони були насправді опечатані, що унеможливило б доступ сторонніх осіб до автомобіля, судом не встановлено.

Окрім того, зазначений мобільний телефон після вилучення його у ОСОБА_8 перебував у некомплектному стані (з нього було вилучено акумулятор та сім-карти), що вбачається з відеозапису, в той час як внаслідок отриманих в ході тимчасового доступу до відомостей оператора мобільного зв'язку встановлено, що о 16-02 год. на цей мобільний телефон, надійшов вхідний дзвінок (з'єднання не результативне). Таким чином о 16-02 год. мобільний телефон був ввімкнений, в ньому містилася сім-карта, окрім того, в цей час мобільний телефон, який перебував у зоні дії базової станції, розташованої за адресою: м.Слов'янськ, вул.Свободи, 5 (центральна частина міста), в той час як затримання ОСОБА_8 відбулося у м.Слов'янську, по вул.Криворіжській, 63 (на виїзді з міста, в напрямку м.Краматорськ). За відомостями, наявними в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_8 з 14-30 год. до 18-33 год. (закінчення обшуку автомобіля) перебував біля кафе “У Мусліма”, що розташоване за адресою: м.Слов'янськ, вул.Криворіжська, 63. Тобто, стороною обвинувачення не надано суду розумних пояснень щодо того, чому мобільний телефон, який було вилучено та опечатано біля кафе “У Мусліма”, знаходився після цих дій у працездатному стані в іншій частині міста, ніж були проведені невідкладні слідчі дії, і не в напрямку дороги до м.Краматорськ.

Підсумовуючи відомості, що містяться у вищенаведених протоколах слідчих дій (огляду місця події та обшуку) у сукупності з наданим суду електронними доказами (відеофіксація проведення цих слідчих дій), суд, виконуючи свій обов'язок щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, керуючись законом, позбавлений можливості допустити їх як докази у кримінальному провадженні.

Судом також було досліджено висновок експерта № 929 від 13.05.2016 р. щодо банкнот номіналом 100 доларів США у кількості 30 штук, вилучених під час огляду місця події (а.к.п.222-225, т.1). Частиною 5 ст.101 КПК України передбачено, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Таким чином, суд позбавлений можливості допустити як докази фактичні дані, що містяться у зазначеному висновку, як з огляду на пряму заборону таких дій у КПК України, так і у відповідності до сформованої прецендентною практикою ЄСПЛ доктрини “плодів отруєного дерева”.

22.04.2016 р. автомобіль Reno Logan, державний номер НОМЕР_11 , був повернутий власнику ОСОБА_14 , якою у багажному відділенні зазначеного автомобіля було виявлено лист благодійної організації Волонтерський легіон свободи № 01/40-16 від 20.04.2016 р. на ім?я військового прокурора Луганського гарнізону (а.к.п.81, т.3). З метою встановлення обставин виявлення цього листа ОСОБА_14 слідчим було проведено слідчий експеримент із зазначеним свідком (а.к.п.83-90, т.3).

Аналізуючи зазначений протокол проведення слідчого експерименту щодо виявлення ОСОБА_14 22.04.2016 р. в автомобілі марки Renault моделі Logan, державний номер НОМЕР_11 , у сукупності з відомостями, викладеними в протоколі обшуку цього автомобіля 21.04.2016 р. та обставинами проведення обшуку, зафіксованими на флеш-накопичувачі (File0005 та File0006 (а.к.п.53, т.2), суд зазначає наступне.

З фототаблиці до протоколу проведення слідчого експерименту та тексту протоколу вбачається, що свідок ОСОБА_14 показала, що 22.04.2016 р. частина речей, яких не вистачало в салоні автомобіля, знаходилась у багажнику, зокрема і коричнева сумка її чоловіка ОСОБА_8 . На відеозаписі проведення обшуку зафіксовано, що в автомобілі (в салоні) знаходилась чоловіча сумка, в якій знаходились особисті документи ОСОБА_8 , гаманець, банківські та дисконтні картки. Після того, як слідчий дістав сумку, оглянув її зміст та вилучив предмети, що мають значення для кримінального провадження, він чоловічу сумку поклав у салон (на переднє сидіння). На задньому сидінні автомобіля були виявлені, але не були вилучені документи на бланку благодійної організації “Волонтерський легіон свободи”. Так, на 13:19 хвилині відеозапису вбачається, що слідчий тримає в руках документ, виконаний на бланку цієї благодійної організації, однак якість відеозапису не дозволяє встановити зміст цього документу. Окрім того, на 16:31 хвилині відеозапису вбачається, що слідчим на задньому сидінні автомобіля у файлі виявлено декілька документів, які він дістав з файлу для огляду, оглянув, та повідомив, що ці документи не мають жодного значення для кримінального провадження, оскільки не пов'язані зі справою Лебідя. Серед цих документів першим був документ, виконаний на бланку благодійної організації “Волонтерський легіон свободи”, зміст документу встановити неможливо через якість відеозапису, інші документи слідчим також оглядалися, однак на відеозаписі зміст цих документів не зафіксований. Таким чином, під час обшуку слідчим було виявлено документи благодійної організації “Волонтерський легіон свободи”, однак два документи цієї організації, які чітко зображені на відеозаписі, мають печатки цієї організації, що дає суду підстави встановити, що жоден з цих документів не є листом № 01/04-16 від 20.04.2016 р., який згодом був вилучений в багажному відділенні цього автомобіля.

В судовому засіданні було оглянуто нетбук, наданий ОСОБА_8 , в якому міститься файл - електронна копія зазначеного листа. Згідно властивостей цього файлу він був створений 20.04.2016 р. у вечірній час о 22:04.

Аналізуючи показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , суд зауважує, що лист був виявлений в багажнику автомобіля 22.04.2016 р. не у присутності слідчого ОСОБА_18 , а після того, як слідчий видав автомобіль власнику та повернувся до свого службового кабінету. Лише після того, як до автомобіля підійшов адвокат (після спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 ), він повідомив, що в автомобілі має бути цей лист, який він там і виявив, і лише потім покликав слідчого, запропонувавши йому зафіксувати цей факт.

В той же час наявність у автомобілі документів цієї благодійної організації у сукупності з відсутністю чіткого фіксування всіх виявлених слідчим документів в автомобілі та ненадання суду відеофіксації обшуку, здійсненої оперативним підрозділом СБУ, з урахуванням, що всі сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого, дає суду підстави вважати, що в автомобілі міг знаходитися лист цієї благодійної організації, який слідчим під час обшуку вилучений не був.

На підтвердження факту спілкування обвинуваченого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 за допомогою засобів телефонного зв'язку прокурором військової прокуратури Київського гарнізону на підставі ухвали слідчого судді (а.к.п.185-186, т.2) та доручення слідчого військової прокуратури сил АТО (а.к.п.188-190, т.2) було здійснено тимчасовий доступ до документів ПрАТ “Київстар” щодо абонентського номеру НОМЕР_4 (а.к.п.192-196, т.2), сім-карта з яким була встановлена у мобільному телефоні Самсунг в корпусі чорного кольору, що був вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_8 під час його затримання 21.04.2016 р. 04.06.2016 р. слідчим військової прокуратури сил АТО було оглянуто вміст оптичного диску (а.к.п.196, т.2), про що складено відповідний протокол та виготовлено додатки до нього (а.к.п.197-204, т.2).

Аналізуючи вищезазначені докази суд приймає їх як належні та достовірні докази, оскільки тимчасовий доступ до документів ПрАТ “Київстар” було здійснено на підставі ухвали слідчого судді, відомості, що зафіксовані на оптичному диску, відповідають відомостям, викладеним в протоколі огляду диску, за винятком одного з'єднання 09.02.2016 р., однак, зазначений недолік усунутий під час судового розгляду.

Співставляючи надані суду докази щодо телефонних з'єднань обвинуваченого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 та аналізуючи ініціативність з'єднань, їх тривалість, у сукупності з місцем знаходження ОСОБА_8 в момент цих з'єднань, суд зазначає наступне.

Так, у лютому 2016 р. між зазначеними абонентами зафіксовано вісім телефонних з'єднань, з яких: 09.02.2016 р. об 11-57 год. та 18.02.2016 р. о 19-41 год., вихідні дзвінки ОСОБА_8 нульової тривалості; 18.02.2016 р. о 19-45 год. вихідний дзвінок ОСОБА_8 тривалістю 8-9 секунд, та в цю ж хвилину вихідний дзвінок ОСОБА_8 нульової тривалості. 18.02.2016 р. о 19-50 год. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 (тривалість з'єднання 62 секунди, ОСОБА_8 знаходився у м.Лисичанськ), та о 19-56 год. на телефон ОСОБА_8 надійшло вхідне смс-повідомлення від ОСОБА_11 . Наступне з'єднання зафіксовано 26.02.2016 р. о 16-39 год. ОСОБА_8 , перебуваючи в м.Ізюм, телефонував ОСОБА_11 , але він не відповів, о 17-43 год. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 , тривалість з'єднання 91 секунда. Таким чином у лютому 2016 р. між цими особами відбулося три телефонні розмови, за ініціативою ОСОБА_8 - 18.02.2016 р. (8-9 секунд), за ініціативою ОСОБА_11 18.02.2016 р. о 19-50 год. (62 секунди) та 26.02.2016 р. о 17-43 год. (91 секунда) та смс-повідомлення від ОСОБА_11 .

У березні 2016 р. між зазначеними абонентами відбулося 14 результативних з'єднань, з яких 6 за ініціативою ОСОБА_8 , а саме: 09.03.2016 р. об 11-37 год. (57 секунд), 23.03.2016 р. о 09-58 год. (35 секунд), 24.03.2016 р. о 12-42 год. (35 секунд), 24.03.2016 р. о 14-56 год. (36 секунд), 24.03.2016 р. о 15-09 год. (10 секунд), 21.04.2016 р. о 14-41 год. (41 секунда), а 8 за ініціативою ОСОБА_11 , а саме: 09.03.2016 р. о 13-31 год. (63 секунди), 17.04.2016 р. о 12-30 год. (130 секунд), 19.04.2016 р. о 12-12 год. (88 секунд), 20.04.2016 р. о 21-29 год. (102 секунди), 21.04.2016 р. о 08-58 год. (74 секунди), 21.04.2016 р. о 09-51 год. (14 секунд), 21.04.2016 р. о 13-06 год. (42 секунди), 21.04.2016 р. о 14-14 год. (86 секунд). Також наявні відомості про нерезультативні з'єднання, а саме ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_11 02.03.2016 р., 17.04.2016 р. о 09-44 год., 17.04.2016 р. о 09-57 год., 21.04.2016 р. у період часу з 07-35 год. до 08-54 год. - 23 рази, з 08-59 год. до 09-29 год. - 7 разів, та о 10-47 год., об 11-29 год., о 12-20 год, о 14-12 год., в той час як ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 24.03.2016 р. о 16-22 год. та 21.04.2016 р. о 09-55 год. та о 13-08 год.

На підтвердження зацікавленості ОСОБА_8 щодо кримінального провадження відносно ОСОБА_12 (у контексті фабули кримінального правопорушення) прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону на підставі ухвали слідчого судді (а.к.п.208, т.2) та доручення слідчого військової прокуратури сил АТО (а.к.п.209-213, т.2) було здійснено тимчасовий доступ до документів, що знаходяться в слідчому управлінні Головного управління Національної поліції в Луганській області, матеріалів кримінального провадження № 12015130000000278 від 25.11.2015 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.206 КК України, про що складено відповідний протокол (а.к.п.217-219, т.2) та виготовлені копії з матеріалів кримінального провадження.

Судом було досліджено документи, які були вилучені під час обшуку 21.04.2016 р. автомобіля, яким керував ОСОБА_8 , та порівняно їх з документами, які знаходилися у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_12 . Під час дослідження судом встановлено, що зміст листа прокуратури Луганської області від 06.07.2015 р. № 04/2/5-766вих15, який було вилучено в автомобілі під керуванням ОСОБА_8 (а.к.п.26, т.2) відповідає змісту цього ж листа у матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_12 (а.к.п.246, т.2), як і зміст листа військової прокуратури Луганського гарнізону від 13.07.2015 р. № 11-2/2365вих15, який було вилучено в автомобілі (а.к.п.27, т.2), цьому ж листу, що міститься в матеріалах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 (а.к.п.247, т.2), однак, в автомобілі ОСОБА_8 було вилучено лист, роздрукований з електронної пошти, а в матеріалах кримінального провадження містяться ці ж листи, однак з відповідними резолюціями та відмітками про реєстрацію. Зміст листа ГУМВС України у Луганській області адвокату ОСОБА_77 № 411-2448 від 31.07.2015 р., вилучений в ході обшуку 21.04.2016 р. (а.к.п.29, т.2), відповідає змісту цього ж листа, що міститься в матеріалах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 (а.к.п.248, т.2), однак лист, вилучений в автомобілі ОСОБА_8 роздрукований з електронної пошти (про що свідчать відмітки на початку та в кінці сторінки). Клопотання захисника ОСОБА_74 про зупинення досудового розслідування та визначення підслідності кримінального провадження в інтересах ОСОБА_12 , вилучені в ході обшуку (а.к.п.40-41, 42-46, т.2), за змістом та формою відповідають цим же клопотанням, які містяться в матеріалах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 (а.к.п.249-250, т.2, а.к.п.1-5, т.3), однак на клопотаннях, що вилучені в автомобілі, відсутня дата та підпис ОСОБА_74 , а на клопотаннях, що були отримані з матеріалів кримінального провадження, містяться дати, підписи та вхідні реєстраційні номери.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приймає ці докази, що здобуті внаслідок наданого ухвалою слідчого судді тимчасового доступу до документів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області, як належні та достовірні, оскільки вони мають відношення до кримінального провадження, а саме підтверджують обізнаність ОСОБА_8 про існування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_12 , наявність у ОСОБА_8 деяких документів, пов'язаних з проведенням досудового розслідування відносно ОСОБА_12 .

Обвинуваченим ОСОБА_8 було заявлено про вчинення відносно нього провокації підкупу, тому суд зобов'язаний перевірити доводи обвинуваченого і викласти свої висновки щодо можливого вчинення правоохоронними органами зазначеної провокації.

Так, згідно зі ст. 271 КПК спеціальний слідчий експеримент є одним із видів контролю за вчиненням злочину. Для використання результатів цієї процесуальної дії в якості доказу повинна бути дотримана визначена процесуальним законом процедура.

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Вказане також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Банніков проти Російської Федерації” від 04 листопада 2010 року, “Веселов та інші проти Російської Федерації” від 02 жовтня 2010 року, “Матановіч проти Хорватії” від 04 квітня 2017 року, “Раманаускас проти Литви” від 20 лютого 2018 року. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з'ясувати чи було слідство “по суті пасивним”, чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об'єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду кримінального провадження сторона захисту заперечувала винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК, вказуючи серед іншого на провокацію з боку органів досудового розслідування. З огляду на це, а також враховуючи, що з дня звернення ОСОБА_11 із рапортом про злочин та внесення відомостей до ЄРДР (18.02.2016 р.) до моменту передання йому за версією органу досудового розслідування ОСОБА_8 грошових коштів в якості неправомірної вигоди (21.04.2016 р.) минув тривалий час (більше двох місяців), протягом якого мали місце неодноразові зустрічі та спілкування між ОСОБА_8 і ОСОБА_11 , тому доводи щодо провокації злочину судом не визнаються явно безпідставними та підлягають перевірці.

Співставляючи ініціативність телефонних з'єднань за наданими суду відомостями у сукупності зі змістом відповідних розмов, встановленим під час проведення НС(Р)Д за період з 04.03.2016 р. по 21.04.2016 р., суд зазначає, що спілкування зазначених осіб за допомогою засобів телефонного зв'язку можливо поділити на декілька періодів, а саме: 18.02.2016 р., 26.02.2016 р., 09.03.2016 р., 23.03.2016 р. - 24.03.2016 р., 17.04.2016 р., 19.04.2016 р. - 21.04.2016 р.

Так, на початку ініціатором телефонної розмови був ОСОБА_8 , 18.02.2016 р. у період часу з 19-41 год. до 19-56 год. ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_11 , який на перший дзвінок не відповів, на наступний дзвінок, який відбувся за чотири хвилини ОСОБА_11 відповів, з'єднання тривало 8-9 секунд (відомості за різними файлами, що містяться на оптичному диску), в ту ж хвилину ОСОБА_8 знову телефонував ОСОБА_11 , однак він не відповів, а зателефонував сам ОСОБА_8 за п'ять хвилин, розмова тривала 62 секунди, за три хвилини після завершення розмови ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_8 смс-повідомлення. Таким чином, суд приходить до висновку, що факт спілкування ОСОБА_11 та ОСОБА_8 за допомогою засобів телефонного зв'язку відбувся 18.02.2016 р. за ініціативою ОСОБА_8 . Відомості про зміст цієї розмови у матеріалах кримінального провадження відсутні, оскільки дозвіл на проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж був наданий ухвалою слідчого судді від 22.02.2016 р.

26.02.2016 р. о 16-39 год. ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_11 , але він на телефонний дзвінок не відповів, та о 17-43 год. зателефонував ОСОБА_8 , розмова тривала 91 секунду. Таким чином, у спілкуванні ОСОБА_8 та ОСОБА_11 за допомогою засобів телефонного зв'язку були зацікавлені обидві особи.

09.03.2016 р. об 11-37 год. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 , розмова тривала 57 секунд, о 13-31 год. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 , розмова тривала 63 секунди. Під час першої розмови ОСОБА_11 повідомляє, що був у відрядженні, тому не передзвонював ОСОБА_8 , завтра буде на місці, ОСОБА_8 говорить, що їм слід зустрітися та пропонує зателефонувати пізніше, коли ОСОБА_11 буде відомий його маршрут, на що ОСОБА_11 погоджується. Під час другої розмови ( ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 ), ОСОБА_11 повідомив, що сьогодні зустрітися не вийде, повідомив, що наступного дня буде на місці, запропонував зустрітися в обідню перерву, на що ОСОБА_8 повідомляє про неможливість зустрічі через зайнятість, говорить, що попередньо набере, як буде їхати у Рубіжне, на що ОСОБА_11 повідомляє, що буде чекати дзвінка. Таким чином, як у цій розмові, так і у наступній зустрічі були зацікавлені обидві сторони.

23.03.2016 р. о 09-58 год. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 , розмова тривала 35 секунд. За змістом розмови ОСОБА_8 питає про можливість зустрічі наступного дня, на що ОСОБА_11 відповідає, що зустріч можлива о другій половині дня, та говорить, щоб ОСОБА_8 взяв із собою документи. 24.03.2016 р. ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_11 о 12-42 год., розмова тривала 35 секунд. ОСОБА_8 повідомляє, що він приїхав у м.Рубіжне, ОСОБА_11 каже, що трохи пізніше, бо він на судових засіданнях, та говорить зателефонувати йому о 15-00 год. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 о 14-56 год., розмова тривала 36 секунд, ОСОБА_8 цікавиться, чи є вільний час у ОСОБА_11 , на що той відповідає, що він вже у прокуратурі, говорить, що ОСОБА_8 може під'їжджати, на що ОСОБА_8 погоджується, та говорить, що зателефонує, як приїде. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_11 о 15-09 год., розмова тривала 10 секунд, однак зміст цієї розмови в матеріалах кримінального провадження не зафіксований (на оптичному диску №355 зберігся лише текстовий файл з відомостями про з'єднання, звуковий файл відсутній). ОСОБА_11 о 16-22 год. зателефонував ОСОБА_8 , однак він не відповів на телефонний дзвінок. Наступне з'єднання між абонентами зафіксовано лише 17.04.2016 р. За змістом цього фрагменту спілкування вбачається, що ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_11 згідно попередньої домовленості (розмова 09.03.2016 р. за ініціативою ОСОБА_11 (повідомив, що чекатиме дзвінка). Оцінюючи вислови ОСОБА_11 , суд зазначає, що ОСОБА_11 погоджується на зустріч, говорить про документи, які ОСОБА_8 необхідно взяти з собою, та призначає час і місце зустрічі. Слід зазначити, що саме під час зустрічі 24.03.2016 р. за версією сторони обвинувачення ОСОБА_8 уточнив розмір неправомірної вигоди.

Таким чином, ініціатива спілкування протягом зазначеного періоду часу походила від ОСОБА_8 , а ОСОБА_11 , в свою чергу, визначав час та місце зустрічі, говорив про документи (тобто не був пасивним учасником цього спілкування), однак оскільки обвинувачений не відповів на дзвінок ОСОБА_11 о 16-22 год. (в контексті хронології подій дзвінок відбувся після зустрічі ОСОБА_11 і ОСОБА_8 у приміщенні військової прокуратури Луганського гарнізону та біля цієї будівлі), та не телефонував йому до 17.04.2016 р. (тобто протягом трьох тижнів спілкування між абонентами не відбувалось, що не узгоджується з версією сторони обвинувачення щодо наміру ОСОБА_8 передати неправомірну вигоду), суд вважає, що доводи обвинуваченого в тій частині, що він втратив інтерес до спілкування з ОСОБА_11 щодо обговорювання питання про відрядження співробітників правоохоронних органів для проведення процесуальних дій з ОСОБА_25 , підтверджуються зазначеними відомостями.

17.04.2016 р. о 09-44 год. та 09-57 год. ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_11 , який на дзвінки не відповів. О 12-30 год. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 , розмова тривала 130 секунд. Під час бесіди співрозмовники обговорювали можливість зустрічі, ОСОБА_11 повідомив, що буде їхати у Харків, однак зустрітися буде незручно, на що ОСОБА_8 повідомив, що він зрозумів, та співрозмовники будуть тримати зв'язок. ОСОБА_11 , в свою чергу, сказав, що наступного тижня буде приймати рішення, на що ОСОБА_8 повідомив, що він хотів побачитися на цьому тижні, думав сьогодні, а ОСОБА_11 сказав, що з вівторка він буде на місці постійно, а в п'ятницю виїжджатиме. Співрозмовники попередньо домовилися про зустріч у період часу з вівторка до п'ятниці.

Аналізуючи зафіксовану розмову між абонентами 17.04.2016 р., яка відбулась у неділю (вихідний день) у сукупності з кількістю попередніх розмов, суд зазначає, що спілкування ОСОБА_11 та ОСОБА_8 вже було предметним (тобто абоненти усвідомлювали з якого приводу вони спілкуються), та явно стосувалось позаслужбової діяльності ОСОБА_11 , який зателефонував ОСОБА_8 у неділю, побачивши не прийняті виклики від останнього, а не проігнорувавши їх. Однак, оскільки першим телефонував ОСОБА_8 , суд приходить до переконання, що саме йому належала ініціатива цієї розмови, хоча зауважує і про зацікавленість ОСОБА_11 у спілкуванні. Оцінюючи зміст повідомлених ОСОБА_11 обставин, суд зауважує, що ОСОБА_11 повідомляв, що він наступного тижня буде приймати рішення, тим самим стимулюючи ОСОБА_8 до зустрічі найближчим часом.

Наступна розмова між абонентами відбулась 19.04.2016 р. о 12-12 год. за ініціативи ОСОБА_11 , який зателефонував ОСОБА_8 , розмова тривала 88 секунд. Зміст цієї розмови слідчим не зафіксований у протоколі огляду, однак, судом було встановлено зміст цієї розмови (зафіксовано на оптичному диску №413), а саме ОСОБА_11 повідомляє, що він на цьому тижні буде у відрядженнях, у нього вимагають рішення, питає коли вони будуть зустрічатися, ОСОБА_8 питає, чи є у ОСОБА_11 в графіку Рубіжне, на що він відповідає, що у середу ввечері або у четвер у першій половині дня та говорить, щоб ОСОБА_8 попередньо зателефонував та говорить, що буде чекати дзвінка. 20.04.2016 р. о 21-29 год. ОСОБА_11 знову телефонував ОСОБА_8 , розмова тривала 102 секунди. За змістом розмови ОСОБА_11 повідомляє, що він зараз у Рубіжному, а наступного дня ввечері планує виїжджати у відрядження, тому запитує, що там у них, бо у нього вимагають рішення. ОСОБА_8 пропонує зустрітися наступного дня, щоб він встиг, у першій половині дня. ОСОБА_11 погоджується. Під час цих розмов ОСОБА_8 знаходився у м.Ізюм. Зазначена розмова знову вказує на позаслужбові стосунки абонентів, оскільки як встановлено у судовому засіданні вони знайомі виключно в рамках цього кримінального провадження, однак вони попередньо спілкувалися у неділю (зазначена вище розмова 17.04.2016 р.), а вже за три дні ОСОБА_11 телефонує ОСОБА_8 у пізній вечірній час - о 21-29 год. Таким чином, ініціатива спілкування належала ОСОБА_11 , який своїми висловами підбурював ОСОБА_8 зустрітися найближчим часом, визначаючи як час, так і місце зустрічі.

21.04.2016 р. ОСОБА_8 , перебуваючи на території Луганської області (м.Рубіжне, смт.Рубіжне, м.Лисичанськ), 23 рази телефонував ОСОБА_11 у період часу з 07-35 год. до 08-54 год., однак, останній на дзвінки не відповів, а зателефонував ОСОБА_8 о 08-58 год., розмова тривала 74 секунди. За змістом розмови ОСОБА_8 питає куди йому слід під'їхати, оскільки часу у нього обмаль, на що ОСОБА_11 говорить, що у Рубіжному постійний контроль та пропонує виїхати до Слов'янська і там зустрітися. На питання ОСОБА_8 коли відбудеться зустріч, ОСОБА_11 повідомив, що сьогодні, після того як він відвідає декілька судових засідань, ОСОБА_8 просить повідомити місцезнаходження ОСОБА_11 , щоб під'їхати, а ОСОБА_11 повідомляє, що він зараз заходить в суд, пропонує зустрітися у Слов'янську, бо тут прокурор, ОСОБА_8 говорить, що йому треба їхати в Новопсков зараз, а потім він через Сватове їде в Ізюм, просить назвати йому адресу, куди під'їхати, на цьому розмову закінчено. З 08-59 год. до 09-29 год. ОСОБА_8 телефонував 7 разів ОСОБА_11 , він на дзвінки не відповідав, а зателефонував ОСОБА_8 о 09-51 год., тривалість розмови склала 14 секунд. ОСОБА_11 сказав, що у нього сідає батарея, він передзвонить пізніше. Згодом ОСОБА_8 ще чотири рази телефонував ОСОБА_11 , який знову не відповідав на дзвінки, а зателефонував ОСОБА_8 о 13-06 год., розмова тривала 42 секунди. Зміст цієї розмови на оптичному диску № 413 не зафіксований. О 13-08 год. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 , але він не відповів на дзвінок, о 14-12 год. ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_11 , але він не відповів на дзвінок. 21.04.2016 р. о 14-14 год. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 , розмова тривала 86 секунд. В ході розмови ОСОБА_11 повідомляє, що між ОСОБА_132 та ОСОБА_133 є кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_7 ”, ОСОБА_8 повідомляє, що хвилин за 15 доїде до Слов'янська та зателефонує, ОСОБА_11 погоджується. О 14-41 год. ОСОБА_8 (перебуваючи у зоні дії базової станції 04911, розташованої за адресою: м.Слов'янськ, вул.Донська, 3, сектор обмежений р.Бакай, житловий мікрорайон Черевківка, р.Казений Торець) зателефонував ОСОБА_11 , розмова тривала 41 секунду. За змістом розмови ОСОБА_8 повідомляє, що доїхав до ОСОБА_134 , ОСОБА_11 говорить, що кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” розташоване між ОСОБА_132 та ОСОБА_133 , він зараз виїжджає з Краматорська та буде там за декілька хвилин.

Така інтенсивність спілкування та кількість телефонних дзвінків ОСОБА_8 в ранковий час свідчить про попередню домовленість між абонентами, а не про ініціативність ОСОБА_8 , як намагається це представити сторона обвинувачення, оскільки зі змісту телефонної розмови, що відбулася напередодні за ініціативи ОСОБА_11 20.04.2016 р., вбачається, що вони домовилися зустрітися 21.04.2016 р. у першій половині дня.

Разом із тим, під час судового розгляду, незважаючи на встановлений у ст.92 КПК обов'язок доказування, жодних даних на спростування таких доводів сторони захисту прокурором не надано. Навпаки, з досліджених в судовому засіданні документів, у тому числі матеріальних носіїв інформації, на яких зафіксовано частину здобутих внаслідок НС(Р)Д відомостей, які під час прийняття судом рішення по суті були недопустимими в якості доказів, вбачається, що з боку ОСОБА_11 мали місце неодноразові нагадування про необхідність передачі йому неправомірної вигоди за прийняття рішення про закриття кримінального провадження та спонукання ОСОБА_8 це зробити. Такий висновок суду ґрунтується хоча б на тому, що судом встановлено дві телефонні розмови (17 та 19 квітня 2016 р.), які відбулися між зазначеними особами за ініціативи ОСОБА_11 , під час яких ОСОБА_11 говорив про те, що у нього вимагають рішення, що на наступному тижні він буде приймати рішення, питаючи, коли відбудеться зустріч, говорив ОСОБА_8 привести із собою документи на зустріч, тим самим спонукаючи обвинуваченого до певних дій щодо передання йому неправомірної вигоди. Суд зауважує, що показання ОСОБА_11 в тій частині, що під документами він розумів документи про місцезнаходження Лебідя або документи, що характеризують особу ОСОБА_25 , є неспроможними, оскільки під час спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (як за допомогою засобів телефонного зв'язку, так і при особистих зустрічах) мови про будь-які документи стосовно ОСОБА_12 не йшло. Аналізуючи поведінку ОСОБА_11 на початку їх спілкування, яке було зафіксовано під час проведення НС(Р)Д, суд зазначає, що ОСОБА_11 всіляко підтримував таке спілкування, був зацікавлений в ньому, неодноразово наголошуючи, що він буде чекати на дзвінок від ОСОБА_8 , або навпаки, пропонуючи ОСОБА_8 зателефонувати йому трохи згодом. Жодного разу ОСОБА_11 не повідомив ОСОБА_8 про недоцільність їх подальшого спілкування. Оскільки під час судового розгляду не встановлено зміст всіх розмов, що відбулися між цими особами, і як було зазначено вище, то на підставі наданих суду відомостей спілкування за допомогою засобів телефонного зв?язку між цими особами можливо умовно поділити на декілька періодів, з яких вбачається, що після 24.03.2016 р. ОСОБА_8 втратив інтерес до спілкування з ОСОБА_11 , і до 17.04.2016 р. фактів їх спілкування як телефоном, так і при особистих зустрічах під час НС(Р)Д не зафіксовано.

Окрім того, саме ОСОБА_11 21.04.2016 р. визначав час та місце зустрічі з ОСОБА_8 , як і час та місце попередніх зустрічей. З зафіксованого змісту розмов між цими особами слід дійти висновку, що ОСОБА_11 жодного разу не повідомив ОСОБА_8 про те, що якісь його дії є неправомірними або утворюють склад якогось злочину.

В той же час як з зафіксованих стороною обвинувачення розмов не вбачається, що ОСОБА_8 вів мову саме про незаконне закриття кримінального провадження. Фактично він говорив про те, що йому потрібно, щоб Лебідь міг вільно пересуватися і “не висіти по реєстрах”. Зазначені обставини узгоджуються з версією обвинуваченого щодо того, що він обговорював питання відрядження працівників військової прокуратури до військового шпиталю, де лікувався ОСОБА_12 , який перебував у розшуку. Слід зазначити, що хоча під час судового розгляду і не встановлено, в якій стадії знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 , однак ОСОБА_12 був допитаний під час судового розгляду, він не перебуває у розшуку, стосовно нього не обраний запобіжний захід, а сам ОСОБА_12 під час допиту зазначав, що востаннє його по кримінальному провадженню викликали в січні 2019 р., строки досудового розслідування минули, до суду його не викликали. Тобто, з події кримінального правопорушення (за версією сторони обвинувачення) минуло більше трьох років, а ОСОБА_12 , підозрюваного у вчиненні особливо тяжких злочинів, з 2015 р. до кримінальної відповідальності дотепер не притягнуто, кримінальне провадження до суду не спрямовано.

Тобто, надані стороною обвинувачення докази не містять жодної інформації на підтвердження того, що при здійсненні заходів контролю за вчиненням злочину органи досудового розслідування діяли в межах принципу “пасивного розслідування”, не спонукаючи ОСОБА_8 до злочинних дій.

Обґрунтування відсутності провокації, наведене у постанові про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 29.03.2016 р. зводиться до того, що ОСОБА_11 особисто повідомив щодо неправомірних дій ОСОБА_102 та надав добровільну згоду на документування протиправної діяльності, а ОСОБА_135 пропонує та планує надати неправомірну вигоду ОСОБА_11 . Однак, зазначені обставини не можуть свідчить про відсутність провокації, оскільки ґрунтуються лише на тих обставинах, що виклав ОСОБА_11 у своєму рапорті від 18.02.2016 р. В той час, як станом на 29.03.2016 р. відносно ОСОБА_8 вже провадилися НС(Р)Д, було зафіксовано як зміст його телефонних розмов з ОСОБА_11 , так і зміст їх зустрічі 24.03.2016 р. (аудіо, відеоконтроль). Протоколи про хід та результати проведених НС(Р)Д (вищезазначених) у відповідності до положень КПК України вже мали б бути у розпорядженні органу досудового розслідування, і при вивченні питання щодо провокації мали б бути співставлені зі змістом обставин, викладених ОСОБА_11 у своєму рапорті, і, відповідно, висновки за результатами такого аналізу мали б бути наведені у постанові. Однак, оскільки зазначених положень під час проведення НС(Р)Д щодо своєчасності та змісту складання протоколів про хід та результати НС(Р)Д дотримано не було, отримані в ході НС(Р)Д фактичні дані були надані органу досудового розслідування значно пізніше.

Зазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що як на час винесення цієї постанови, так і у подальшому перевірка дій ОСОБА_11 на наявність ознак провокативності органом досудового розслідування не проводилася.

Європейський суд з прав людини зазначає, що “якщо злочин був імовірно спровокований діями таємних агентів, та ніщо не передбачає, що він був би скоєний і без будь-якого втручання, то ці дії вже не є діяльністю таємного агента та являють собою підбурювання до вчинення злочину. Подібне втручання та використання його результатів у кримінальному процесі можуть призвести до того, що буде непоправно підірваний принцип справедливості судового розгляду” (рішення “Ваньян проти Російської Федерації”, “Тейксейра де Кастро проти Португалії”).

Під час судового розгляду на підставі вищенаведених фактичних обставин та з урахуванням наданого суду неповного обсягу доказів, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_11 були провокативними, тобто являли собою провокацію підкупу.

Так, визначення підбурювання, яке дав суд раніше, передбачає, що підбурювання поліції відбувається тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності за принципом пасивного характеру, але надають такий вплив на суб'єкта, що підбурює його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене, а також для того, щоб зробити можливим доведення правопорушення, тобто забезпечити докази та порушити кримінальне переслідування.

В матеріалах кримінального провадження немає доказів, які б підтверджували, що обвинувачений раніше вчиняв злочини, зокрема пов'язані з корупцією. Під час судового розгляду з достовірністю встановлено, що з боку ОСОБА_11 мали місце ініціативні дії, спрямовані на підбурювання ОСОБА_8 до передання йому неправомірної вигоди, що виразилися в схилянні ОСОБА_8 до певної моделі поведінки шляхом повідомлення про те, що у нього вимагають рішення, що йому необхідно приймати рішення і він зможе зустрітися лише найближчим часом, оскільки згодом відбуває у відрядження. Таким чином, ОСОБА_11 явно схиляв ОСОБА_8 до протиправних дій, в той час як жодних об'єктивних доказів для припущення, що ОСОБА_8 займається незаконною діяльністю не було. Таким чином, суд погоджується з доводами ОСОБА_8 щодо наявності провокації з боку ОСОБА_11 .

Підсумовуючи вищенаведене, суд зауважує, що здобуті внаслідок провокації (підбурювання) особи на вчинення злочину речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні (ч.3 ст.271 КПК України), що є окремою підставою для недопустимості цих доказів у кримінальному провадженні.

Повертаючись до здобутих в ході судового розгляду доказів, які визнані судом допустимими, суд переходить до аналізу показань свідків, наданих ними безпосередньо у судовому засіданні.

Судом був допитаний свідок ОСОБА_12 , який пояснив, що він висловив прохання до ОСОБА_8 обговорити з військовими прокурорами можливість відрядження їх працівника до військового шпиталю, де лікувався ОСОБА_12 , для надання свідчень у кримінальному провадженні. Йому було невідомо, чи виконував ОСОБА_8 його прохання.

Показання свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_11 щодо подій 09.02.2016 р. узгоджуються між собою та полягають в тому, що ОСОБА_8 прибув до кабінету ОСОБА_13 , повідомивши, що він цікавиться кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_12 , який повідомив йому, що процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_11 та провів ОСОБА_8 до службового кабінету останнього.

Свідок ОСОБА_11 пояснював, що 09.02.2016 р він не мав змоги поспілкуватися з ОСОБА_8 , оскільки відбував для проведення слідчих дій, вони обмінялись контактами та домовилися поспілкуватися згодом.

Показання свідка ОСОБА_11 мають дуже важливе значення у цьому кримінальному провадженні, оскільки лише з його показань вбачається, що ОСОБА_8 спочатку запропонував надати йому неправомірну вигоду 18.02.2016 р., уточнивши її розмір 24.03.2016 р., а згодом і надав її 21.04.2016 р. у розмірі 3000 доларів США за незаконне закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_12 біля приміщення кафе “У Мусліма” у м.Слов'янську. Зазначені обставини жодним іншим свідком у судовому засіданні підтверджені не були, про що буде зазначено нижче.

Свідок ОСОБА_11 зазначав, що 18.02.2016 р. біля 20-00 год. йому зателефонував ОСОБА_8 та попросив вийти на вулицю, що він і зробив. Під час зустрічі біля приміщення військової прокуратури ОСОБА_8 повідомив, що він представляє інтереси ОСОБА_12 , розпитував про можливість припинити розшук ОСОБА_12 та закрити кримінальне провадження відносно нього, повідомивши про намір надання неправомірної вигоди. Зміст цієї розмови він зафіксував на диктофон, після розмови подав рапорт про ці події своєму керівнику. Оцінюючи показання свідка в цій частині суд зауважує, що свідок повідомляв, що з ОСОБА_8 він знайомий не був, вперше зустрівся 09.02.2016 р., але не зрозумів хто він і яким кримінальним провадженням цікавиться, однак повідомив йому номер власного мобільного телефону та у позаробочий час погодився вийти на вулицю на зустріч до цієї особи, попередньо ввімкнувши диктофон. Зазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що спілкування ОСОБА_11 з ОСОБА_8 станом на 18.02.2016 р. відбулося не вдруге після 09.02.2016 р., коли розмова тривала не більше хвилини, а були ще якісь їх контакти, які б дали ОСОБА_11 підстави для прийняття рішення про фіксацію розмови на диктофон та про надання згоди на зустріч біля приміщення прокуратури у позаробочий час, або у ОСОБА_11 було більше за обсягом інформації, як щодо особи ОСОБА_8 , так і щодо його інтересу для цієї зустрічі з ним. Наявність хобі, що полягає у записі власних розмов, як повідомляв ОСОБА_11 , жодного відношення до цього не має.

Далі свідок пояснював, що був зацікавлений у подальшому спілкуванні із ОСОБА_8 лише з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_12 . Аналізуючи ці показання свідка у сукупністю з показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які брали участь у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 в якості слідчих, та показували, що жодних вказівок про допит ОСОБА_8 чи наявності у ОСОБА_8 відомостей про місцезнаходження ОСОБА_12 вони від ОСОБА_11 не отримували, суд вважає таку аргументацію ОСОБА_11 щодо його контактів з ОСОБА_8 неспроможною. Так, процесуальний керівник у кримінальному провадженні особисто не здійснює розшук підозрюваних, згідно положень КПК України таких його повноважень не передбачено. В той же час, якщо б у ОСОБА_11 були підстави вважати, що ОСОБА_8 має відомості про місцезнаходження ОСОБА_12 , він би міг доручити слідчим провести його допит для з'ясування того, які ж самі обставини відомі ОСОБА_8 . В той же час, ОСОБА_11 не лише продовжив спілкування з ОСОБА_8 , але й неодноразово був ініціатором їх контактів.

Далі свідок повідомив, що він з ОСОБА_8 декілька разів спілкувався телефоном, одного разу зустрічався у приміщенні військової прокуратури. В цей час він брав участь у проведенні НС(Р)Д відносно ОСОБА_8 .

Ініціативність свого дзвінка ОСОБА_8 19.04.2016 р. свідок пояснив тим, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 здійснювалося вже 2 роки, а він був зацікавлений у швидкому здійсненні досудового розслідування, та мав звітувати перед керівництвом щодо встановлення місця знаходження розшукуваного. В той же час свідок ОСОБА_13 пояснював, що ніяких рішень від ОСОБА_11 , який був його підлеглим, він не вимагав. Тобто показання свідків у цій частині містять протиріччя. Судом приймаються саме показання свідка ОСОБА_13 в тій частині, що ніяких рішень він від ОСОБА_11 у квітні 2016 р. по справі ОСОБА_12 не вимагав, оскільки це кримінальне провадження було зупинено, підозрюваний знаходився у розшуку.

Так, 21.04.2016 р. біля кафе “У Мусліма” були присутні поняті - ОСОБА_15 та ОСОБА_136 . Понятий ОСОБА_15 пояснював, що у нього був фактор довіри до працівників військової прокуратури, тому він не перевіряв дії працівників прокуратури, які проводили невідкладні слідчі дії. Суд зауважує, що на відеозаписах невідкладних слідчих дій зазначений свідок у якості понятого поводив себе дуже активно, досить часто повторюючи, що він бачив певні події, що він їх зафіксував, та проговорюючи вголос обставини. Така поведінка свідка, який був залучений у якості понятого, здається суду дивною. Однак, з огляду на фактор довіри свідка до працівників прокуратури, який полягав в тому, що він вважав, що вони все роблять правильно, жодну із вчинених ними дій не міг піддати сумніву, то обставини, повідомлені свідком, сприймаються судом з врахуванням вищезазначеного. Тобто, свідок ОСОБА_15 був присутній при проведенні огляду місця події, затриманні ОСОБА_8 та обшуку його автомобіля, а також брав участь у слідчих діях, що відбувалися в приміщенні військової прокуратури, деталей яких він не пам'ятає, оскільки минуло багато часу. Однак, момент передачі грошових коштів ОСОБА_8 . ОСОБА_11 він не бачив, що було в кишенях у ОСОБА_11 йому невідомо.

Судом було також допитано очевидця подій 21.04.2016 р. - працівника оперативного підрозділу СБУ ОСОБА_19 , який здійснював відеозйомку. Цей свідок пояснював, що він не бачив, щоб ОСОБА_8 щось комусь передавав, в той же час, розповідаючи про події зазначав, що ОСОБА_8 був вдягнутий у камуфляж, а інша особа - це прокурор. Зазначені показання свідок надав після надання йому для огляду відеозапису, зробленого ним з салону автомобіля, на якому зафіксовано ОСОБА_8 в цивільному одязі та прокурора ОСОБА_11 в камуфляжі. Тобто, згідно показань ОСОБА_19 виходить, що ОСОБА_11 мав передати гроші Заіці. Суд сприймає критично показання цього свідка, оскільки за змістом повідомлених ним обставин, він погано пам'ятає події, що відбувалися, внаслідок чого переплутав головних дійових осіб.

Свідок ОСОБА_20 , який безпосередньо проводив невідкладні слідчі дії 21.04.2016 р., суду пояснив, що всі проведені ним слідчі дії та контроль за вчиненням злочину зафіксовані у відповідних протоколах, час та дата яких відповідає дійсності. Допущені під час проведення цих слідчих дій суперечності щодо вилучення та упакування речей, проведення огляду ОСОБА_11 , проведення обшуку, складання протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину пояснити не зміг, оскільки минуло багато часу. Особисто він момент передачі грошових коштів не бачив.

Підсумовуючи наведені показання свідків, які були присутніми на місці події 21.04.2016 р. суд зазначає, що жоден з очевидців не бачив, щоб ОСОБА_8 передавав грошові кошти ОСОБА_11 . Лише свідок Нагорний стверджував, що ОСОБА_8 надав йому 3000 доларів в якості неправомірної вигоди.

На підставі наданих стороною обвинувачення доказів, які визнані судом допустимими, а саме показань свідка ОСОБА_15 , який був понятим під час проведення огляду місця події, свідка ОСОБА_20 , та свідка ОСОБА_19 , який здійснював відеофіксацію подій 21.04.2016 р., можливо дійти висновку, що ОСОБА_11 повідомив про передання йому неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, які знаходилися у нього в кишені. Передання ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_11 жоден з допитаних у суді свідків не бачив.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснювала, що після того, як їй повернули автомобіль, в ньому було виявлено лист благодійної організації, який згодом за клопотанням адвоката був долучений до матеріалів кримінального провадження. Слідчий зазначений лист вилучати відмовився.

Аналізуючи показання свідків у їх сукупності, суд зазначає, що про пропозицію та надання неправомірної вигоди свідку ОСОБА_11 ОСОБА_8 було повідомлено лише свідком ОСОБА_11 . Жодний з інших допитаних свідків не були очевидцями пропозицій ОСОБА_8 та не бачили, щоб ОСОБА_8 передавав ОСОБА_11 гроші. Окрім того, жодному з інших свідків невідомі обставини спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, зазначає наступне.

Ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, у справі “Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії” Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов?язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов?язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому всі викладені в обвинувальному акті обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов?язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Посилаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув'язненню в будь-якій формі презумпцію невинуватості.

Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, який у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі “Алене де Рібермон проти Франції” підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою, він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена у передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Суд вважає необхідним докладніше зазначити про наявні у кримінальному процесі стандарти доказування.

Стандарт “переваги доказів” вважається дотриманим, якщо певне твердження є більш ймовірне ніж протилежне. Зазначений стандарт широко застосовується у ХХІ столітті (наприклад, саме за ним відбувається кримінальна процедура у Сполучених Штатах Америки), однак у вітчизняному кримінальному процесі він не застосовується. Найсуворішим стандартом, застосовуваним у кримінальних справах, є правило “поза розумним сумнівом”, яке вимагає від обвинувачення довести, що єдине логічне пояснення, яке може бути одержане з доведених у суді фактів, є те, що обвинувачений вчинив інкриміноване діяння і ніяке інше логічне пояснення не може бути виведено з доказів. Саме такий стандарт прописаний як в Основному законі держави, так і в спеціалізованому нормативно-правовому акті (КПК України) і саме він застосовується у вітчизняному кримінальному процесі.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: “Ніхто не зобов?язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи”.

Тобто, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об?єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб?єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов?язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту (як відбувається при застосуванні “переважності доказів”). Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред?явленим обвинуваченням.

Для того, щоб за наявності таких обставин визнати, що ОСОБА_8 запропонував надати ОСОБА_11 неправомірну вигоду за незаконне закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_12 , а згодом і надав її, обвинувачення мало спростувати версії такого розвитку подій, які були запропоновані стороною захисту.

Так, згідно з поданими обвинуваченим письмовими клопотаннями та запереченнями, версії сторони захисту, дійсно, не є послідовними. Сам обвинувачений хоча і відмовився від надання свідчень, посилаючись на положення ст.63 Конституції України, однак під час судового розгляду запропонував на розсуд суду три варіанти подій, що відбулися, обґрунтовуючи їх наданими доказами.

Так, за першою версією обвинуваченого, він як голова благодійної організації “Волонтерський легіон свободи”, спілкувався з ОСОБА_11 щодо можливості надання благодійної допомоги військовій прокуратурі Луганського гарнізону, на що ОСОБА_11 у випадку позитивного вирішення цього питання обіцяв розповісти про порядок ввезення на митну територію України транспортних засобів за заниженими митними платежами. Зазначена інформація була цікавою ОСОБА_8 , оскільки благодійна організація, головою якої він є, займається і ввезенням автомобілів для військових потреб. Таким чином, досягнувши попередньої домовленості з зазначеного питання, ОСОБА_11 і ОСОБА_8 зустрілися 21.04.2016 р. біля кафе “У Мусліма”, де ОСОБА_8 і передав ОСОБА_11 3000 доларів США як благодійну допомогу, разом із супровідним листом про надання цієї допомоги.

За другою версією обвинуваченого, яка простежується в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_8 жодних грошових коштів ОСОБА_11 не передавав, а в ході огляду місця події у ОСОБА_11 з кишені були вилучені фальшиві грошові кошти, які самі правоохоронці туди ж і поклали з метою інсценувати подію кримінального правопорушення. На підтвердження цієї версії обвинувачений посилається на численні порушення та невідповідності під час проведення слідчих дій та НС(Р)Д, зауважуючи, що матеріали, отримані внаслідок НС(Р)Д було сфальсифіковано, огляд ОСОБА_11 перед їх зустріччю на предмет наявності у нього інших грошових коштів не проводився, сам ОСОБА_11 перед початком огляду місця події пошепки сказав слідчому, що у нього в кишені предмет, який слід вилучити і т.ін.

Окрім того, обвинуваченим на розсуд суду була представлена і третя версія розвитку подій в контексті фабули кримінального правопорушення, з якої вбачається, що ОСОБА_11 вчинив провокацію підкупу, спровокувавши ОСОБА_8 запропонувати та надати йому неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США за закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_12 .

В той же час єдиним належним та допустимим доказом, наданим стороною обвинувачення на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, є показання свідка ОСОБА_11 , якому згідно обвинувального акту і було надано неправомірну вигоду. Суд зауважує, що оскільки обвинувачений, користуючись своїм процесуальним правом не свідчити проти себе, відмовився надати показання суду, суд позбавлений можливості в повному обсязі надати оцінку показанням ОСОБА_11 співставляючи їх з показаннями ОСОБА_8 , тому суд при прийнятті процесуального рішення керується лише здобутими під час судового розгляду допустимими та достовірними доказами.

Показання свідка ОСОБА_11 частково не узгоджуються з показаннями допитаних судом свідків, як зазначено вище, що ставить під сумнів їх достовірність. Перевірити показання ОСОБА_11 саме щодо пропозиції надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди та надання цієї вигоди суд не має можливості. Окрім того, суд позбавлений можливості проаналізувати показання цього свідка у сукупністю з відомостями, що містяться у матеріалах кримінального провадження, оскільки всі докази здобуті стороною обвинувачення під час досудового розслідування з порушенням правил підслідності, внаслідок чого визнані недопустимими.

Підсумовуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_8 в суді, а можливості отримання таких доказів вичерпані.

Тобто публічне обвинувачення не надало будь-яких достовірних та допустимих доказів, які б виключали можливість розвитку подій будь-яким чином серед зазначених обвинуваченим версій. Таким чином суд, виконуючи вимоги частин другої та четвертої статті 17 КПК України, за наявності неспростовних обставин, що підтверджують версії сторони захисту, не надає перевагу версії обвинувачення.

Положенням п.3 ч.1 ст.284 КПК України передбачено, що у разі не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати, кримінальне провадження закривається.

Згідно з ч.1 ст.369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у вчиненні пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а також наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою, в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а докази, досліджені у судовому засіданні, які судом визнані допустимими, є недостатньо переконливими для обґрунтування його винуватості в пред'явленому обвинуваченні та для ухвалення обвинувального вироку.

У відповідності до положення ч.4 ст.174 КПК України та для можливості вирішення питання по речовим доказам, скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді, а саме: від 22.04.2016 р. на майно, вилучене під час обшуку автомобіля 21.04.2016 р., а саме: банківську картку “ПриватБанку” № НОМЕР_14 ; банківську картку “Альфа Банку” № НОМЕР_17 на ім?я ОСОБА_135 ; банківську картку “ПриватБанк” № НОМЕР_18 , карту “ПриватБанка” № НОМЕР_29 ; мобільний телефон Acer чорного кольору, в телефоні встановлено сім-карти з номерами НОМЕР_25 та НОМЕР_26 ; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про визначення підслідності к/п № 12014130570000515 на 5 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк.; скарга щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_75 на 8 арк.; ухвала Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 справа № 1-кс/428/1680/2015 на 2 арк.; лист № 411-2448 від 31.07.2015; лист від 03.08.2015 за № 86к-537/15; лист № 11-2/2365вих.15 від 13.07.2015; лист від 06.07.15 № 04/2/5-766вих-15; від 22.04.2016 р. на майно, вилучене 21.04.2016 р. під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_8 , а саме: 300 грн. купюрами номіналом по 100 грн. у кількості 3 шт. з номерами та серіями ЗА 0443805, ЕХ 7137679, КУ 6553664, купюру номіналом 5 грн. з серією та номером МВ 3885751, купюру номіналом 2 грн. з серією та номером РБ 2806853 (які згідно постанови слідчого від 11.07.2016 р. зберігаються у філії АТ “Укрексімбанк” у м.Харкові) телефон Самсунг чорного кольору IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , сім карти Київстар за № НОМЕР_9 та МТС за № НОМЕР_10 ; від 25.04.2016 р. на грошові кошти в сумі 3000 доларів США; від 28.04.2016 р. на транспортний засіб марки Renault моделі Kangoo, державний реєстраційний номер НОМЕР_37 , транспортний засіб марки Renault моделі Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_11 ; від 18.05.2016 р. на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ; від 26.04.2016 р. на грошові кошти у будь-якій валюті, що розміщені на всіх банківських, карткових, поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ПАТ “Альфа Банк” (ідентифікаційний код юридичної особи 23494714); від 26.04.2016 р. на грошові кошти у будь-якій валюті, що розміщені на всіх банківських, карткових, поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ПАТ КБ “ПриватБанк” (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570).

Вирішити питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: 30 купюр номіналом по 100 доларів США з серіями та номерами KF 51087114 C, HF 30109080 A, HE 01421461 D, KB 34202228 D, AB 47888075 V, KB 58395985 D, KD 32001655 A, KD 32001657 A, HB 15185497 B, KD 32001656 A, KB 43930593 L, KB 43990591 L, KB 43930589 L, KB 43930588 L, KB 43930587 L, KB 43030585 L, KB 43930584 L, KH 07404831 A, KB 43930580 L, KB 43930577 L, KB 43930571 L, KE 00735888 A, KH 07404837 A, KB 43930602 L, KB 43930601 L, KD 32001633 A, KB 43930600 L, KB 43930599 L, KB 43930598 L, KB 43930597 L, які згідно постанови слідчого від 11.07.2016 р. зберігаються у філії АТ “Укрексімбанк” у м.Харкові (м.Харків, вул.Чернишевського, 11), звернути в дохід держави, мобільний телефон Самсунг чорного кольору IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та сім-карту Київстар за № НОМЕР_9 , які зберігаються у військовій прокуратурі сил АТО, повернути власнику ОСОБА_8 , клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про визначення підслідності к/п № 12014130570000515 на 5 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк.; скарга щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_75 на 8 арк.; ухвала Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 справа № 1-кс/428/1680/2015 на 2 арк.; лист № 411-2448 від 31.07.2015; лист від 03.08.2015 за № 86к-537/15; лист № 11-2/2365вих.15 від 13.07.2015; лист від 06.07.15 № 04/2/5-766вих-15, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження, мобільний телефон Acer в чохлі та журнал реєстрації вихідної кореспонденції благодійної організації “Волонтерський Легіон Свободи”, які зберігаються в сейфі кімнати речових доказів Слов'янського міськрайонного суду (запис № 28 в журналі реєстрації від 13.05.2019 р.), повернути власнику ОСОБА_8 .

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 284, 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.369 КК України визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.3 ст.369 КПК України закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Скасувати застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_8 захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, повернувши заставу у сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) грн., внесену 25.04.2016 р. заставодавцем ОСОБА_137 на рахунок 37311047011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796, згідно квитанції № 0.0.542972106.1.

Повернути ОСОБА_8 його паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_42 , який зберігається у військовій прокуратурі сил АТО.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 22.04.2016 р. на майно, вилучене під час обшуку автомобіля 21.04.2016 р., а саме: банківську картку “ПриватБанку” № НОМЕР_14 ; банківську картку “Альфа Банку” № НОМЕР_17 на ім?я ОСОБА_135 ; банківську картку “ПриватБанк” № НОМЕР_18 , карту “ПриватБанка” № НОМЕР_29 ; мобільний телефон Acer чорного кольору, в телефоні встановлено сім карти з номерами НОМЕР_25 та НОМЕР_26 ; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про визначення підслідності к/п № 12014130570000515 на 5 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк.; скаргу щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_75 на 8 арк.; ухвалу Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 справа № 1-кс/428/1680/2015 на 2 арк.; лист № 411-2448 від 31.07.2015; лист від 03.08.2015 за № 86к-537/15; лист № 11-2/2365вих.15 від 13.07.2015; лист від 06.07.15 № 04/2/5-766вих-15.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 22.04.2016 р. на майно, вилучене 21.04.2016 р. під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_8 а саме: 300 грн. купюрами номіналом по 100 грн. у кількості 3 шт. з номерами та серіями ЗА 0443805, ЕХ 7137679, КУ 6553664, купюру номіналом 5 грн. з серією та номером МВ 3885751, купюру номіналом 2 грн. з серією та номером РБ 2806853 (які згідно постанови слідчого від 11.07.2016 р. зберігаються у філії АТ “Укрексімбанк” у м.Харкові) телефон Самсунг чорного кольору IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , сім-карти Київстар за № НОМЕР_9 та МТС за № НОМЕР_10 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 25.04.2016 р. на грошові кошти в сумі 3000 доларів США.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 28.04.2016 р. на транспортний засіб марки Renault моделі Kangoo, державний реєстраційний номер НОМЕР_37 , транспортний засіб марки Renault моделі Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_11 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 18.05.2016 р. на 1/2 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 26.04.2016 р. на грошові кошти у будь-якій валюті, що розміщені на всіх банківських, карткових, поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ПАТ “Альфа Банк” (ідентифікаційний код юридичної особи 23494714).

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 26.04.2016 р. на грошові кошти у будь-якій валюті, що розміщені на всіх банківських, карткових, поточних рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ПАТ КБ “ПриватБанк” (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570).

Процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів № 929 від 13.05.2016 р. у сумі 351,84 грн. та судової фоноскопічної експертизи № 73 від 25.07.2016 р. у сумі 3521,60 грн. віднести на рахунок держави.

Речові докази: 30 купюр номіналом по 100 доларів США з серіями та номерами KF 51087114 C, HF 30109080 A, HE 01421461 D, KB 34202228 D, AB 47888075 V, KB 58395985 D, KD 32001655 A, KD 32001657 A, HB 15185497 B, KD 32001656 A, KB 43930593 L, KB 43990591 L, KB 43930589 L, KB 43930588 L, KB 43930587 L, KB 43030585 L, KB 43930584 L, KH 07404831 A, KB 43930580 L, KB 43930577 L, KB 43930571 L, KE 00735888 A, KH 07404837 A, KB 43930602 L, KB 43930601 L, KD 32001633 A, KB 43930600 L, KB 43930599 L, KB 43930598 L, KB 43930597 L, які згідно постанови слідчого від 11.07.2016 р. зберігаються у філії АТ “Укрексімбанк” у м.Харкові (м.Харків, вул.Чернишевського, 11), звернути в дохід держави, мобільний телефон Самсунг чорного кольору IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та сім-карту Київстар за № НОМЕР_9 , які зберігаються у військовій прокуратурі сил АТО, повернути власнику ОСОБА_8 , клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про визначення підслідності к/п № 12014130570000515 на 5 арк.; клопотання захисника ОСОБА_74 в інтересах ОСОБА_12 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130570000515 на 2 арк.; скарга щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_75 на 8 арк.; ухвала Сєвєродонецького міського суду від 09.04.2015 справа № 1-кс/428/1680/2015 на 2 арк.; лист № 411-2448 від 31.07.2015; лист від 03.08.2015 за № 86к-537/15; лист № 11-2/2365вих.15 від 13.07.2015; лист від 06.07.15 № 04/2/5-766вих-15, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження, мобільний телефон Acer в чохлі та журнал реєстрації вихідної кореспонденції благодійної організації “Волонтерський Легіон Свободи”, які зберігаються в сейфі кімнати речових доказів Слов'янського міськрайонного суду (запис № 28 в журналі реєстрації від 13.05.2019 р.), повернути власнику ОСОБА_8 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов?янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1