№ 336/6099/17
провадження № 2/336/67/2019
16 липня 2019 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Аксьонової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
26.10.2017 р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи. В позові зазначив, що 26.07.2016 р., приблизно о 18.45 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул.І.Сікорського, рухаючись з боку вул.Солідарності в напрямку вул.8 Березня в м.Запоріжжі.
В цей час, у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача.
Під час руху, в районі будинку № 21, водій ОСОБА_2 не переконався в безпеці своїх дій, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з його автомобілем.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу спричинено тілесні ушкодження, з приводу яких він тривалий час знаходився на лікуванні.
Зазначені обставини встановлені ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.10.2016 р.
Факт спричинення тілесних ушкоджень, які знаходяться в причинному зв'язку із злочинними діями водія ОСОБА_2 внаслідок вказаної ДТП, підтверджується також висновком судово-медичної експертизи № 3349МД, яка проведена під час кримінального провадження, а також виписними епикризами.
Внаслідок ДТП йому було спричинено матеріальну шкоду у вигляді витрат, пов'язаних з лікуванням та витрат пов'язаних з необхідністю відновлювального ремонту автомобіля. Окрім матеріальної шкоди, позивачу було спричинено і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_2 через отримання тілесних ушкоджень та фактичного знищення його майна - автомобіля ЗАЗ-1102, реєстраційни номер НОМЕР_2 .
До подій ДТП, а саме 31.03.2016 р., строком на 1 рік, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, яка керує забезпеченим транспортним засобом «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ПАТ «СК «Арсенал Страхування», що підтверджується полісом АІ/9444499.
Згідно вказаного полісу, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю кожного потерпілого становить 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн., з франшизою - 1 000 грн.
Під час лікування позивачем було витрачено певну суму коштів, з яких, у відповідності до вимог ст.24.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування…» ПАТ «СК «Арсенал Страхування», в добровільному порядку, сплачено 45 801,3 грн. Але після виплати страхового відшкодування, він продовжував лікуватися і витрати на це склали 1804,55 грн.
До подій дорожньо-транспортної пригоди, позивач працював слюсарем на підприємстві ПАТ «Запоріжкокс» із середньомісячною заробітною платою 2459,90 грн., виходячи із розрахунку середньомісячної заробітної плати за останні дванадцять місяців, які передували пошкодженню здоров'я. Розмір шкоди, спричиненої йому внаслідок втрати працездатності, згідно з вимогами ст.26.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування…», регулюється у відповідності до цивільного судочинства України. Визначення доходу, втраченого внаслідок пошкодження здоров'я фізичної особи, яка працює за трудовим договором, регулюються вимогами ст.1197 ЦК України. У відповідності до п.2 ч.1 вказаної норми: «середньомісячний дохід визначається …за останні 12 календарних місяців, що передували ушкодженню здоров'я або втрати працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток потерпілого менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку підраховується, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. У відповідності до ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата складала: з 01.05.2016 р. - 1450 грн.; з 01.12.2016 р. - 1600 грн.; з 01.01.2017 р. - 3200 грн.
Згідно довідки від 27.09.2016 р. середньомісячний заробіток позивача склав 2459,90 грн. Таким чином, його середньомісячний заробіток менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Розмір шкоди, пов'язаної з втратою працездатності потрібно визначати наступним чином: 7 місяців лікування (стаціонар з 26.07.2016 р. по 19.08.2016 р. та амбулаторне лікування з 20.08.2016 р. по 21.02.2017 р.), з яких з 26.07.2016 р. по 30.11.2016 р., складає: 4 місяці лікування (1450 мінімальна заробітна плата х 5) = 29000 грн.; 1 місяць лікування (1600 мінімальна заробітна плата х 5) = 8000 грн.; 2 місяці лікування (3200 мінімальна заробітна плата х 5) = 32000 грн., що загалом складає 69000 грн.
ПАТ СК «Арсенал страхування» у добровільному порядку йому сплачено лише 6167,24 грн., а різниця в сумі 62832,76 грн. підлягає стягненню з відповідача.
До матеріальної шкоди позивач відносить витрати, пов'язані з пошкодженням майна - автомобіля «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2 . ПАТ «СК «Арсенал Страхування» в добровільному порядку йому було виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля 7689,38 грн. за відрахуванням франшизи в розмірі 1000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
Крім того, позивачу було спричинено моральну шкоду у зв'язку з пошкодженням його здоров'я. Внаслідок ДТП він отримав значні тілесні ушкодження і досить тривалий час знаходився на лікуванні. Під час спричинення травм він зазнав величезний біль, який не загоївся і до цього часу. Він був вимушений знаходитися в лікарняних закладах у незвичних умовах, що у значній мірі змінило увесь розклад його життя. Через отримані травми він вимушений звертатися за допомогою сторонніх осіб, навіть для елементарного догляду за собою. Моральну шкоду, завдану йому внаслідок ушкодження здоров'я, позивач оцінює у розмірі 100 000 грн., яка повинна бути відшкодована ОСОБА_2 .
Окрім того, оскільки в добровільному порядку відповідачами не відшкодовано шкоду, позивач був вимушений звернутись за юридичною допомогою до адвоката, у зв'язку з чим зазнав витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., які просить стягнути солідарно з обох відповідачів.
В уточненій позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що ПАТ «СК «Арсенал Страхування» виплачено мінімальну регламентну виплату, пов'язану зі стійкою втратою працездатності в сумі 17 400 грн., а тому з відповідача слід стягнути шкоду, пов'язану зі стійкою втратою працездатності в розмірі 51 600 грн.
За позовом ОСОБА_1 просить стягнути на його користь з відповідача ПАТ «СК «Арсенал Страхування» 51600 грн. у якості страхового відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності; стягнути з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП в розмірі 1150 грн.; стягнути з ОСОБА_2 франшизу в розмірі 1000 грн. та у якості відшкодування моральної шкоди - 100 000 грн., а також стягнути солідарно 5000 грн. - відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвалою від 28.11.2017 р. справу призначено до судового розгляду.
Справа перебувала в провадженні суддів Голубкової М.А. та Марко Я.Р.
Згідно розпорядження № 437 від 08.04.2019 р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 р. справу передано в провадження судді Дмитрюк О.В.
22.04.2019 р. розгляд справи відкладено на 12.06.2019 р. за клопотанням позивача на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.
12.06.2019 р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2019 р. у зв'язку з відрядженням судді.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «СК «Арсенал Страхування» просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.66-67) та додаткових поясненнях (а.с.148-150).
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково. Не заперечував проти стягнення франшизи в сумі 1000 грн., вимоги в частині стягнення моральної шкоди вважав завищеними, при постановленні рішення в цій частині просив врахувати його відзив на позов та додані до нього документи (а.с.82-100, 129-131).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача ПАТ «СК «Арсенал Страхування» та відповідача ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 26.07.2016 р., приблизно о 18.45 год., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул.І.Сікорського, рухаючись з боку вул.Солідарності в напрямку вул.8 Березня в м.Запоріжжі. В цей час, у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Під час руху, в районі будинку № 21, водій ОСОБА_2 не переконався в безпеці своїх дій, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем позивача. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження, з приводу яких останній час знаходився на лікуванні.
Зазначені обставини встановлені ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.10.2016 р. (а.с.4), якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з передачею його на поруки трудового колективу на підставі ст.47 КК України.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля марки «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1 ., була застрахована ПАТ «СК «Арсенал Страхування», що підтверджується полісом АІ/9444499 зі строком дії з 31.03.2016 р. по 30.03.2017 р. (а.с.6).
Згідно полісу, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю кожного потерпілого становить 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн., з франшизою - 1 000 грн.
В Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 року звернуто увагу на те, що спеціальної норми, яка б передбачала відповідальність за майнову шкоду внаслідок злочину, скоєного володільцем джерела підвищеної небезпеки відносно потерпілого, ЦК України не містить, тому судам необхідно застосовувати загальні та спеціальні норми, за наявності для того підстав, з огляду на співвідношення між загальними та спеціальними умовами деліктної відповідальності. Зокрема, за умови регулювання правовідносин спеціальною нормою загальна норма не застосовується, проте у разі якщо в спеціальній нормі те чи інше питання не вирішено, необхідно керуватись загальними нормами цивільного законодавства.
За вимогами ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з пунктом 1.3. статей 1, 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з ч.1 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (стаття 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 26.1 Закону, шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 1197 ЦК України, розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втрати працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я.
Станом на дату ДТП, позивач працював слюсарем в ПАТ «Запоріжкокс» із середньомісячною заробітною платою 2459,90 грн. (а.с.46).
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1197 ЦК України, якщо середньомісячний заробіток потерпілого менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку підраховується, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
У відповідності до Закону України «Про державний бюджет» на відповідний поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата складала: з 01.05.2016 р. - 1450 грн.; з 01.12.2016 р. - 1600 грн.; з 01.01.2017 р. - 3200 грн.
Оскільки середньомісячний заробіток позивача менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, то розмір шкоди, пов'язаної з втратою його працездатності необхідно розраховувати наступним чином: 7 місяців лікування (стаціонар з 26.07.2016 р. по 19.08.2016 р. та амбулаторне лікування з 20.08.2016 р. по 21.02.2017 р. (а.с.12-19), з яких: 4 місяці лікування (з 26.07.2016 р. по 30.11.2016 р.) х 1450 грн. х 5 = 29000 грн.; 1 місяць лікування (з 01.12.2016 по 31.12.2016 р.) х 1600 грн. х 5 = 8000 грн.; 2 місяці лікування (з 01.01.2017 р. по 21.02.2017 р.) х 3200 грн. х 5 = 32000 грн., що загалом складає 69 000 грн.
Відповідачем ПАТ «СК «Арсенал Страхування» в добровільному порядку сплачено мінімальний розмір страхового відшкодування в сумі 17400 грн.
З наведеного вище, суд дійшов висновку, що стягненню з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь позивача, у якості недоплаченого страхового відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспорнтої пригоди, підлягає 51 600 грн.
Також за ст. 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, за ст. 29 цього Закону, в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Позивачем за евакуацію транспортного засобу з місця ДТП було сплачено 1150 грн. (а.с.48, 49, 50).
Вказана сума, в силу положень згаданого Закону, повинна бути відшкодована позивачу ПАТ «СК «Арсенал Страхування».
Твердження представника відповідача про те, що витрати на евакуацію траспорного засобу позивача вже були вішкодовані, всуперечь положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, не підтверджені жодними дослідженими судом доказами.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного.
П. 3 частини 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завдано внаслідок порушення її прав, в тому й числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням майна.
П.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", визначено що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 , суд враховує зазначені положення, а також те, що після дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав моральних страждань, пов'язаних із отримання значних тілесних ушкоджень, перебування в лікувальних закладах змінило звичний розклад його життя та призвело до вимушених змін в побуті.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, про доведеність вини відповідача ОСОБА_2 у спричиненні позивачеві моральної шкоди, що відповідно до положень ст. 1167 ЦК України, є підставою для її стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 .
При цьому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає моральну шкоду в розмірі 75000 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Франшиза у будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення.
За приписами статті 36.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих, як закріплено у статті 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За нормою абзацу другого статті 12.1 вказаного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів та не заперечувалось сторонами, сума страхового відшкодування, що була виплачена позивачеві ПАТ «СК «Арсенал Страхування», була зменшена на суму франшизи в розмірі 1000 грн., яку в силу положень ст.ст.22, 1166, 1168 ЦК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.
При постановленні рішення, судом були перевірені доводи відповідачів, викладені ними у відзивах на позовну заяву та додаткових поясненнях, проте, підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не встановлено з обгрунтувань, що наведені судом вище.
За ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обгрунтування стягнення витрат на правничу допомогу суду надано договір про надання правової допомоги від 15.08.2016 р. (а.с.53), квитанцію про сплату адвокату 5000 грн. (а.с.52), попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (а.с.156), яку здійснював адвокат Келембет С.В.
Аналізуючи вищенаведене, враховуючи складність справи та виконання адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. є доведеними, та підлягають стягненню з відповідачів в сумі 2500 грн. з кожного.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, суд стягує з відповідачів в дохід держави судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) франшизу в сумі 1000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) моральну шкоду в сумі 75 000 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (м.Київ, вул.Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) 51 600 грн. у якості страхового відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності та витрати, пов'язані з евакуацією транспорного засобу з місця ДТП в розмірі 1150 грн., що разом складає 52 750 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (м.Київ, вул.Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1390 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в дохід держави суму судового збору в розмірі 640 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Дмитрюк