ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2019Справа № 910/9561/19
Суддя Господарського суду міста Києва Ващенко Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Теплогарант» (Сумська обл., м. Конотоп) до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (м. Київ) про визнання недійсним пункту договору і зобов'язання здійснити перерахунок вартості поставленого природного газу,
Комунальне підприємство «Теплогарант» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним пункту договору і зобов'язання здійснити перерахунок вартості поставленого природного газу.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви.
Однак позивачем вказано скорочене найменування відповідача.
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
При цьому, звертаючись до господарського суду, позивач вказує у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначає, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.
Однак позивачем не вказано підстав для визнання недійсним пункту 5.2 Договору № 5099/1617-ТЕ-29 від 20.09.16. в частині ціни на газ, а вказано лише загальні правові норми, які регулюють недійсність правочину.
Крім вказаного, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Тобто, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, що і унормовано в положеннях ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем не обгрунтовано, яким чином задоволення пред'явленої позивачем вимоги про визнаннян пункту договору недійсним призведе до поновлення чи захисту порушених прав і інтересів позивача, в той час, як господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких знаходиться спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Внаслідок вказаного в сукупності позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву Комунального підприємства «Теплогарант».
2. Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви чотири дні з дня вручення цієї ухвали та встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення повного найменування відповідача;
- подання пояснень із зазначенням підстав для визнання недійсним пункту 5.2 Договору № 5099/1617-ТЕ-29 від 20.09.16. в частині ціни на газ.
- подання обгрунтувань, яким чином задоволення пред'явленої позивачем вимоги про визнання пункту договору недійсним призведе до поновлення чи захисту порушених прав і інтересів позивача.
3. Ухвала набрала законної сили 23.07.19. та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Ващенко