ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
22.07.2019Справа № 910/9240/19
Суддя Спичак О.М., розглянувши позовну заяву Університету держаної фіскальної служби України (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, 31)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бичек Святослави Володимирівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 48 908,92 грн та розірвання договору,
Університет держаної фіскальної служби України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Бичек Святослави Володимирівни про стягнення заборгованості за договором 48 908,92 грн та розірвання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Фізичною особою-підприємцем Бичек Святославою Володимирівною було порушено грошове зобов'язання щодо належного виконання умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.05.2018. При цьому, судом зазначається, що згідно умов договору Університет держаної фіскальної служби України забезпечував обслуговування та експлутатацію нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 частина надбудови 2-х 5-ти поверхових корпусів, загальною площею 134,5 м2, яке використовується Фізичною особо-підприємцем Бичек Святослави Володимирівни згідно договору оренди № 2081 від 14.03.2018.
Вивчивши подані матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вказана позовна заява підлягає направленню до Господарського суду Київської області за виключною підсудністю, при цьому суд виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з тим, частиною 3 ст. 30 ГПК України в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017, встановлено виключну підсудність справ, що виникають зі спорів щодо нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної її частини.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Тобто, чинна процесуальна норма частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) визначає розширений перелік спорів, до яких застосовуються правила виключної підсудності.
Судом зазначається, що зазначений спір безпосередньо стосується стягнення заборгованості за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, оскільки однією з вимог у даній справі є стягнення заборгованості відповідача зі сплати комунальних платежів та земельного податку за утримання нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 частина надбудови 2-х 5-ти поверхових корпусів, загальною площею 134,5 м2, яке використовується Фізичною особо-підприємцем Бичек Святослави Володимирівни згідно договору оренди № 2081 від 14.03.2018.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а згідно з частиною 3 цієї статті - передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу якого виник спір, є АДРЕСА_2, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Київської області.
На підставі викладеного, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне передати позовну заяву 2010/91-91-01-23 від 12.07.2019 Університету держаної фіскальної служби України до Фізичної особи-підприємця Бичек Святослави Володимирівни про стягнення заборгованості за договором 48 908,92 грн та розірвання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.05.2018 на розгляд до Господарського суду Київської області за виключною підсудністю.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву 2010/91-91-01-23 від 12.07.2019 Університету держаної фіскальної служби України до Фізичної особи-підприємця Бичек Святослави Володимирівни про стягнення заборгованості за договором 48 908,92 грн та розірвання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 02.05.2018 передати на розгляд до Господарського суду Київської області за виключною підсудністю.
2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.
Суддя Спичак О.М.