ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2019Справа № 910/7301/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМП ЛО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРЛОТ ЛОДЖИСТІКС"
про стягнення 91 000 грн.
Представники сторін:
від позивача: Шепеляк С.В.
від відповідача: Ларікова М.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМП ЛО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРЛОТ ЛОДЖИСТІКС" про стягнення 91 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання юридичних послуг від 06 червня 2018р. №1804-19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7301/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2019.
14.06.2019 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки між сторонами укладено арбітражну угоду.
У підготовчому засіданні 25.06.2019 оголошено перерву до 16.07.2019.
10.07.2019 від позивача надійшли заперечення проти заяви про залишення позову без розгляду. Так, позивач зазначає, що арбітражна угода про передання спору на розгляд арбітражного суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист судових прав, тобто у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись для вирішення спору в арбітражному порядку. Крім того, позивач зазначив, що у правовідносинах, що склались між позивачем та відповідачем відсутній іноземний елемент, що може в майбутньому унеможливити розгляд вказаної справи в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
У підготовче засідання 16.07.2019 з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду, представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.
Дослідивши матеріали справи № 910/7301/19, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМП ЛО" без розгляду з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 06.06.018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОМП ЛО", як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАРЛОТ ЛОДЖИСТІКС", як замовником, укладено договір про надання юридичних послуг № 1804-19, відповідно до п. 1.1 якого виконавець надає замовнику послуги, а саме, послуги з підготовки меморандуму з юридичних та податкових питань використання комісійних (агентських) схем при продажу-купівлі лікарських засобів між виробниками-імпортерами таких лікарських засобів та аптечними мережами (згідно запропонованих замовником варіантів).
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною другою ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.
За приписами статті 2 та частини першої статті 7 цього ж Закону "арбітраж" - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.
Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом передбачено ст. 22 ГПК України.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Тобто, у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18.
У статті 5 Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж» встановлено, що ніяке судове втручання не повинно мати місце, крім як у випадках, коли воно передбачене у цьому Законі. Тому питання про неможливість виконання арбітражної угоди вирішується судом виключно у випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Так, в ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» встановлено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору,залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала «патологічний характер», головним чином у наступних випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.
14.06.2019 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у якому останній зазначив, що умовами договору сторони перебачили арбітражну угоду, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, у пунктах 7.2 та 7.3 сторони погодили, що будь-які суперечки по цьому договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У випадку, якщо вирішення спору шляхом переговорів виявиться неможливим, такі спори мають бути розглянутими та вирішеними в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій Палаті України із застосуванням до цього договору та будь-яких спорів, що пов'язані з ним, матеріального права України.
Отже, між сторонами наявна арбітражна угода, а відповідач у першій заяві по справі заперечив проти вирішення спору в господарському суді.
Судом встановлено, що вказана арбітражна угода недійсною не визнавалась, доказів протилежного суду не надано. Обставин того, що арбітражна угода втратила чинність також судом не встановлено.
Заперечуючи проти залишення позову без розгляду, позивач зазначив, що у правовідносинах, що склались між позивачем та відповідачем відсутній іноземний елемент, що може в майбутньому унеможливити розгляд вказаної справи в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Суд зазначає, що може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд.
Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.
Однак, в укладеному сторонами договорі сторони чітко встановили, що спори мають бути розглянутими та вирішеними в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Отже, відсутні обставини неможливості виконання арбітражної угоди.
Щодо посилання позивача на відсутність іноземного елементу у правовідносинах сторін, то суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України встановлено, що питання про наявність правових підстав пред'явлення позову в МКАС вирішує Голова МКАС при прийнятті справи до провадження.
Отже, наявність або відсутність правових підстав для вирішення вказаного спору в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України має вирішуватись Головою МКАС. Господарський суд, до якого пред'явлено позов, вирішує лише питання виконуваності арбітражної угоди з огляду на наявність в ній неточностей або помилок.
Щодо посилань позивача на те, що арбітражна угода про передання спору на розгляд арбітражного суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист судових прав, тобто у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись для вирішення спору в арбітражному порядку, то суд зазначає наступне.
Вказана позиція про те, що арбітражна угода про передання спору на розгляд арбітражного суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист судових прав, була викладена у постанові Верховного суду України від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 910/8318/16, шляхом його уточнення (доповнення) такими висновками: у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.
В той же час, чинний Господарський процесуальний кодекс України у даному випадку передбачає не припинення провадження у справі, а залишення позову без розгляду.
Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки між сторонами наявна арбітражна угода, відповідач заперечив проти розгляду справи в господарському суді, судами така угода не визнана недійсною, такою що втратила чинність, а судом не встановлено неможливості її виконання, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо МКАС дійде висновку про відсутність правових підстав пред'явлення позову до МКАС, позивач не позбавлений права повторно звернутись до господарського суду з вказаним позовом.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМП ЛО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРЛОТ ЛОДЖИСТІКС" про стягнення 91000 грн. залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 16.07.2019 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.07.2019.
Суддя С.О. Турчин