"23" липня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/353/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-КМ” про долучення документів (доказів) у справі № 907/353/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-КМ”, м. Київ
до відповідача Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод, м. Ужгород
про стягнення 415829,30 грн. боргу за відпущений товар
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.07.2019 року провадження у справі № 907/353/19 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито та роз'яснено позивачу право повернути з державного бюджету сплачений судовий збір.
До Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-КМ” від 08.07.2019 (вх. № 02.3.1-07/10022/19 від 12.07.2019 року) про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: розрахунку витрат на правничу допомогу та відповідні документи, що підтверджують такі витрати, та містить клопотання про стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що в її задоволенні належить відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Подана позивачем заява по суті є клопотанням про розподіл судових витрат, поданим з доказами на їх підтвердження.
За положеннями ст. 126 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
При зверненні з цим позовом позивач у відомостях про орієнтовний розрахунок судових витрат вказав, що витрати на правову допомогу (розрахунок) буде надано пізніше. Будь-якого обґрунтування причин неподання позивачем попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позовна заява не містить.
Поряд з цим, положенням частини 3 ст. 124 ГПК України визначено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
З огляду на наведену норму, неподання позивачем навіть орієнтованого розрахунку витрат, який міг би бути в подальшому скорегований заявником, виключає можливість задоволення клопотання про розподіл судових витрат, тому в його задоволенні слід відмовити повністю.
Крім того, при вирішенні поданої на розгляд заяви суд бере до уваги наступне.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Разом з тим, положеннями ст. 80 ГПК України встановлено загальний порядок подання доказів . Вказаною правовою нормою визначено, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Однак, цією ж статтею визначений обов'язковий загальний порядок подання позивачем доказів - разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Надавши суду клопотання про приєднання доказів, позивач жодним чином не пояснив причини та не навів обґрунтування неможливості подання таких доказів у визначений законом строк - разом з позовною заявою. Тому, подані на підтвердження заяви про розподіл судових витрат докази, також не можуть бути прийняті судом до розгляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання в іншій частині.
Керуючись ст. ст. 80, 129, 124, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-КМ» від 08.07.2019 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.В. Андрейчук