Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "18" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 14/325"б"
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенерго"
До боржника: Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод"
про визнання банкрутом
(заява ПОСП "Іванківське" про визнання результатів аукціону недійсними)
Суддя Гнисюк С.Д.
Представники:
- за участю: Бобер Д.О. - посвідчення №035010 від 10.08.2015 (прокуратура Житомирської області);
- від боржника: Горук В.А. - ліквідатор.
В провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №14/325"б" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (далі - ВАТ "Коровинецький цукровий завод", боржник, банкрут), в редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.02.2018, зокрема, призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" у справі № 14/325"б" арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.06.2019 призначено судове засідання для розгляду заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014 по суті на 18.07.2019.
В засіданні суду 18.07.2019 розглядалась по суті заява Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014.
Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Іванківське" свого представника в засідання суду не направило.
Ліквідатор в засіданні суду проти задоволення заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" не заперечив.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи присутніх представників та ліквідатора, оцінивши подані докази в їх сукупності, Господарський суд Житомирської області, -
09.09.2014 на адресу Господарського суду Житомирської області від кредитора у справі - Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" надійшла заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (смт.Коровинці Чуднівського району), який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.09.2014 (суддя Костриця О.О.), зокрема, прийнято до розгляду заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (смт.Коровинці Чуднівського району), який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014; залучено до участі з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" - Товарну біржу "Електронні торги України" в особі філії Товарної біржі "Електронні торги України" в м.Миколаїв.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.09.2019, зокрема, залучено до участі з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" - гр. ОСОБА_1 .
Доказів щодо права власності інших осіб на придбане на аукціоні майно суду не надано.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2017 суддею Гнисюком С.Д., зокрема: прийнято до свого провадження справу № 14/325"б"; заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014.
Частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство, передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України).
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.
Також, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII внесено зміни до Закону про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.02.2019, вирішено здійснювати розгляд заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014, з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII; заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014, розглядати за правилами загального позовного провадження.
При дослідженні матеріалів справи та даної заяви, судом встановлено, що організатор аукціону Товарна Біржа "Електронні торги України" перебував в стані припинення (банкрутство). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо Товарна Біржа "Електронні торги України" не знайдено. В матеріалах справи містяться відомості про її правонаступника - Товарна Біржа "Перший електронний майданчик".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2019, зокрема, залучено Товарну Біржу "Перший електронний майданчик" (код ЄДРПОУ 25219107, адреса: 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, будинок 3, приміщення 30) до участі у справі №14/325"б" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" в якості учасника провадження у справі про банкрутство в частині розгляду заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014.
У своїй заяві заявник посилається на наступне:
- ліквідатором реалізовано заставне майно окремим лотом без згоди заставного кредитора;
- ліквідатором реалізовано майно до затвердження судом реєстру (нового) вимог кредиторів (з врахуванням тих, що заявлені після постанови про визнання боржника банкрутом), що позбавило можливості створити представницькі органи кредиторів (збори та комітет) та визначити початкову вартість майна (ЦМК).
З огляду на зазначене просить суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014.
Згідно відзиву №02-01/99 від 25.09.2014 Захарченко І.В. заперечує проти заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" та вважає її безпідставною з огляду на наступні підстави:
- ліквідатором було отримано згоду на реалізацію заставного майна;
- представницькі органи боржника були сформовані 12.07.2013;
- 01.08.2013 на засіданні комітету кредиторів було прийнято рішення про здійснення продажу майна банкрута шляхом проведення аукціону;
- зміни грошових вимог у справі вперше зафіксовані в ухвалі від 25.12.2014, тобто після прийнятого рішення діючого комітету;
- ліквідатор здійснює продаж майна банкрута в спосіб, який на його думку забезпечив найвищу ціну. Реалізація майна у складі цілісного майнового комплексу не здійснювалась у зв'язку з тим, що ліквідаційна маса вже була списана й реалізована частинами колишніми посадовими особами та керуючим санацією на протязі довгого терміну (з 2003 року), а саме: обладнання, транспортні засоби. Завод не працював з 2005 року. Тому в подальшому було економічно не доцільно відновлювати роботу заводу та цілісність ЦМК банкрута. Реалізація майна банкрута, як цілісного майнового комплексу призвела б до затягування ліквідаційної процедури. Тому, на засіданні комітету кредиторів було прийнято рішення здійснювати реалізацію майна окремими лотами.
З огляду на зазначене просить суд відмовити у задоволенні заяви.
Згідно відзиву Товарної Біржі "Електронні торги України", остання повідомляє, що ліквідатором надано завірену копію згоди заставного кредитора на продаж заставного майна банкрута від 10.09.2013 та довіреності, підписаної директором Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське", яка підтверджує повноваження підписанта згоди. Рішення щодо реалізації майна банкрута відноситься до компетенції ліквідатора, а не представницьких органів банкрута. Заявник з клопотанням про проведення незалежної оцінки майна банкрута не звертався. Тому визначена ліквідатором початкова вартість майна, яке у своїй сукупності утворювало лот 104814, вважається організатором торгів безсумнівною, об'єктивною та справедливою.
З огляду на зазначене вважає доводи заяви хибними, безпідставними та такими, що вводять суд в оману.
Згідно відзиву ліквідатора банкрута Горука В.А. №02-01/46-19 від 25.03.2019, останній зазначає, що реалізація майна відбулася без згоди заставного кредитора, до утворення нових представницьких органів та при наявності заборони такої реалізації (ухвала від 07.04.2014). Майно реалізовано не у складі ЦМК.
На підставі зазначеного підтримує вимоги заяви.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство відзивів на заяву не подали.
Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, зокрема, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України (ч.1 ст.2 Закону про банкрутство).
В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч.1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону).
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 8 ст.44 Закону про банкрутство, спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно вимог ч.3 ст.55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом про банкрутство, а саме правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.
Виходячи з викладеного процедура проведення аукціону у справі про банкрутства складається з чотирьох етапів її організації: 1) перед підготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону); 2) підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участи в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); 3) проведення аукціону та 4) оформлення його результатів.
Порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів.
З огляду на зазначене, суд досліджує факт дотримання порядку проведення аукціону на кожному з етапів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.11.1999 порушено провадження у справі №14/325 "б" про визнання банкрутом ВАТ "Коровинецький цукровий завод".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.09.2000 було введено процедуру розпорядження майном.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.11.2000 було відкрито процедуру санації.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.05.2001 було затверджено план санації, продовжено строк санації до 25.11.2002 року.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.05.2002 року достроково припинено процедуру санації за участю трьох інвесторів: Укрнафтопродукт, ЗАТ "Тай Пен-Холдінг" та ТОВ Трансенерго, звільнено керуючого санацією Жеронкіна Д.П., призначено керуючим санацією Горука В.А., зазначено, що за клопотанням комітету кредиторів продовжено процедуру санації.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.02.2003 ТОВ "Нова економіка" (м.Харків) призначено інвестором боржника, якого зобов'язано подати план санації.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.03.2003 було затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Коровинецький цукровий завод".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.11.2004р. на стадії санації боржника затверджено мирову угоду від 19.11.2004р., укладену між кредиторами та боржником, провадження по справі №14/325"Б" припинено.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.12.2008 було, зокрема, визнано недійсною мирову угоду від 19.11.2004, затверджену ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.11.2004, поновлено провадження по справі №14/325"б" зі стадії санації боржника.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.09.2009 відновлено вимоги конкурсних кредиторів боржника.
Згідно протоколу зборів кредиторів ВАТ "Коровинецький цукровий завод" від 12.07.2013 присутніми на зборах комітету кредиторів були представники кредиторів: Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Іванківське" -10923 голосів; ЗАТ "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Тен Холдінг" -600 голосів; ПАТ "Укргіпроцукор" - 38 голосів; УАК ЗАТ "Іст-Вест-Лінк" - 205 голосів; УПФУ в Чуднівському районі Житомирської області - 64 голосів, Державне агентство резерву України - 440 голосів; ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 16 голосів; Чуднівська МДПІ - 16 голосів, а також був присутній - арбітражний керуючий (керуючий санацією) ВАТ "Коровинецький цукровий завод" Горук В.А. з правом дорадчого голосу.
За результатами обговорення питань, включених до порядку денного зборами кредиторів вирішено:
1. Вважати виконаними вимоги п.12 ухвали від 20.06.2013р. керуючим санацією Горуком В.А. щодо організації проведення зборів кредиторів - в повному обсязі та призначити збори повноважними.
2. Обрати комітет кредиторів у складі з трьох осіб.
3. Обрати та затвердити комітет кредиторів у складі юридичних осіб: Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Іванківське", ЗАТ "Фінансово-енергетична компанія "Тай-Пен Холдінг", ПАТ "Укргіпроцукор".
Згідно протоколу засідання комітету кредиторів ВАТ "Коровинецький цукровий завод" №1 від 12.07.2013 присутніми членами комітету кредиторів було вирішено, зокрема, обрати головою комітету кредиторів юридичну особу ЗАТ "ФЕК "Тай-ПЕН Холдінг".
Постановою Господарського суду Житомирської області від 18.07.2013, зокрема, визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Коровинецький цукровий завод"; призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" арбітражного керуючого Захарченко Ірину Вікторівну.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Тобто проводить усі дії, направлені на формування, збереження та реалізацію ліквідаційної маси банкрута.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону про банкрутство, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Як зазначає Захарченко І.В. майно банкрута не утворювало цілісний майновий комплекс. Значна частина активів була реалізована. Тому було прийнято рішення про продаж майна частинами.
Згідно протоколу засідання комітету кредиторів №1 від 01.08.2013, останніми прийнято рішення здійснювати продаж майна шляхом проведення аукціону, відповідно до діючого законодавства України.
На засіданні комітету кредиторів від 21.08.2013, останніми прийнято рішення, якими визначено:
- майно банкрута за своїм станом на даний час не відноситься до цілісного майнового комплексу;
- провести продаж майна банкрута відокремленими об'єктами нерухомості та обладнання.
Рішення на зазначених засіданнях прийняті за участю представника Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське".
У період з 15.05.2014 по 30.05.2014 було проведено електронні торги з продажу заставного рухомого майна банкрута, за результатами яких аукціон визнано таким, що відбувся.
Оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" від 10.08.2013 №148 (5648).
Публікація в офіційному друкованому органі вищезазначеного оголошення означає, що факт визнання боржника банкрутом стає загальновідомим.
Пунктом 8 частини 1 ст. 38 Закону про банкрутство встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Заяви з такими грошовими вимогами надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду, який призначає їх до розгляду в судовому засіданні.
Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.
Після прийняття постанови, на адресу Господарського суду Житомирської області надійшли заяви з кредиторськими вимогами до банкрута.
За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону про банкрутство. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора (п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013).
Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство, у реєстрі вимог кредиторів повинні міститись відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Відповідно до норм Закону про банкрутство, при реалізації своїх прав і обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Нормами Закону про банкрутство, визначено коло повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), серед яких, зокрема, право на реалізацію майна боржника.
При цьому прийняття рішень щодо реалізації майнових активів банкрута має відбуватися за участю новостворених представницьких органів кредиторів.
Формування представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів), можливе лише у разі розгляду всіх наявних у матеріалах справи заяв з грошовими вимогами до боржника.
Порядок продажу майна боржника регулюється положеннями Закону про банкрутство, дотримання даних норм полягає і у обранні (формуванні) представницьких органів кредиторів до компетенції якого належить прийняття рішень щодо визначення складу майна боржника, що підлягає продажу та входить до складу ліквідаційної маси.
При цьому, розгляд судами різних інстанцій заяв кредиторів у справі (апеляційних та касаційних скарг), унеможливлював затвердження нового реєстру вимог кредиторів, з включеними до нього визнаними судом вимогами кредиторів, що є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору під час прийняття рішень на зборах (комітеті кредиторів), а також вартість майна банкрута, яка складає сукупність вимог кредиторів.
Тому, з метою забезпечення збереження майна боржника та здійснення ліквідаційної процедури у встановленому Законом про банкрутство порядку, а також, з метою захисту прав та інтересів всіх учасників процесу, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.04.2014 заборонено ліквідатору боржника Захарченко Ірині Вікторівні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №355 від 28.02.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до утворення нових представницьких органів кредиторів по справі, здійснювати реалізацію всього рухомого та нерухомого майна боржника - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (261606, Житомирська область, Чуднівський район, смт.Великі Коровинці, пров. Піонерський, буд.2, ідентифікаційний код 00372397), за винятком майна, що є предметом забезпечення та виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує; заборонено Товарній Біржі "Електронні торги України" (код ЄДРПОУ 25219107) в особі філії Товарної Біржі "Електронні торги України" в м. Миколаїв (м.Миколаїв, вул.Шевченка,71 офіс 327, ідентифікаційний код 38479095) до утворення нових представницьких органів кредиторів по справі, проводити аукціон з продажу рухомого та нерухомого майна боржника - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (261606, Житомирська область, Чуднівський район, смт. Великі Коровинці, пров. Піонерський, буд.2, ідентифікаційний код 00372397), за винятком майна, що є предметом забезпечення та виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує.
Зазначена ухвала набрала законної сили.
В ухвалі Господарського суду Житомирської області від 16.01.2017 суд встановив відсутність у матеріалах справи доказів проведення арбітражним керуючим Захарченко І.В. аналізу фінансового становища банкрута у ліквідаційній процедурі підприємства, що свідчить про невиконання арбітражним керуючим обов'язків у вказаній частині. Проведена у 2013 році арбітражним керуючим Захарченко І.В. інвентаризація активів і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" не відповідає зазначеним вище вимогам Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, оскільки арбітражним керуючим складено 3 інвентаризаційних описів основних засобів. Докази проведення інвентаризації нематеріальних активів; незавершених капітальних інвестицій; запасів; біологічних активів; готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності; дебіторської та кредиторської заборгованості; витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень та резервів у матеріалах справи відсутні. Крім того, всупереч вимогам абз. 2 пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань арбітражним керуючим Захарченко І.В. не здійснювалася інвентаризація активів та зобов'язань банкрута у 2014-2016 роках. Отже, арбітражним керуючим Захарченко І.В. не вжито належним чином заходи щодо збереження майна банкрута, що спричинило вільний доступ сторонніх осіб до активів банкрута та їх руйнацію, отримання фізичними особами травм різного ступеню тяжкості. Ураховуючи наведені недоліки виконання обов'язків ліквідатора банкрута арбітражним керуючим Захарченко І.В. суд прийшов до висновку, що ліквідатором банкрута у ході ліквідаційної процедури банкрута не було виконано передбаченого Законом про банкрутство обов'язку щодо проведення аналізу фінансового становища банкрута (абз. 5 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство). Ліквідатором банкрута неналежно виконувались обов'язки щодо забезпечення збереження майна банкрута (абз. 2 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство), здійснення інвентаризації (абз. 4 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство), закриття рахунків банкрута у банківських установах, окрім ліквідаційного (ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство), вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (абз. 14 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство), не виконання вимог судових рішень (ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2017, зокрема, усунуто арбітражного керуючого Захарченко І.В. від виконання обов'язків ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод".
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2017 (суддя Омельян О.С.), зокрема, викладено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" з урахуванням вимог до боржника конкурсних і поточних кредиторів.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2017 касаційні скарги ліквідатора ВАТ "Коровинецький цукровий завод" Захарченко І.В. та ЗАТ "Фінансово-енергетична компанія Тай-Пен Холдінг" задоволено частково; касаційне провадження за касаційними скаргами ліквідатора ВАТ "Коровинецький цукровий завод" Захарченко І.В. та ЗАТ "Фінансово-енергетична компанія Тай-Пен Холдінг" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2017 по справі № 14/325 "б" щодо п. п. 3, 4, 5, 6, 10, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 ухвали - припинено; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2017 по справі № 14/325 "б" в частині припинення провадження у справі в частині вимог ЗАТ "ІСТ-ВЕСТ-ЛІНК" до боржника та в частині реєстру вимог кредиторів ВАТ "Коровинецький цукровий завод" скасовано, а справу № 14/325 "б" в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області, в іншому складі суду; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2017 по справі № 14/325 "б" щодо п. 1) припинення провадження у справі в частині вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до боржника; п. 11) задоволення заяви управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області від 30.09.2014 в частині припинення повноважень ліквідатора банкрута Захарченко І.В.; п. 12) усунення арбітражного керуючого Захарченко І.В. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Коровинецький цукровий завод" залишено без змін.
Тобто наразі не розглянутими залишаються вимоги ЗАТ "ІСТ-ВЕСТ-ЛІНК" до боржника та реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод".
В ліквідаційній процедурі до сукупності вимог кредиторів включаються грошові вимоги всіх кредиторів як конкурсних, так і поточних і забезпечених. Із цього випливає, що реалізація цілісного майнового комплексу можлива після спливу терміну, встановленого абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство і затвердження реєстру вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.
Ліквідатором реалізовано майно до затвердження судом реєстру (нового) вимог кредиторів (з врахуванням тих, що заявлені після постанови про визнання боржника банкрутом), що позбавило можливості створити представницькі органи кредиторів (збори та комітет) та визначити початкову вартість майна (ЦМК).
Посилання Захарченко І.В. на те, що представницькі органи боржника були сформовані 12.07.2013 (до постанови про визнання боржника банкрутом) суперечать вимогам ст. 25 Закону про банкрутство, так як стаття 38 Закону про банкрутство передбачає можливість звернення кредиторів з конкурсними вимогами до банкрута після постанови, які повинні бути враховані при визначенні кількості голосів для прийняття рішень та визначення початкової вартості.
Згідно ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду (ч.4 ст. 42 Закону про банкрутство).
Як зазначено вище, ліквідатором належним чином не проведено інвентаризацію майна.
Згідно довідки по результатах інвентаризації основних засобів банкрута станом на 01.02.2018 від 21.05.2018 повідомляється, що станом на 01.02.2018 активи залишені без будь-якої охорони. Майже все рухоме майно реалізовано Захарченко І.В .
Згідно ч.1 ст.49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Відповідно до ч.6 ст. 49 Закону про банкрутство, організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
Рішенням про визначення організатора аукціону з продажу майна від 05.02.2014 ліквідатором (організатор конкурсу) було обрано переможцем Товарну Біржу "Електронні торги України" в особі філії Товарної Біржі "Електронні торги України" в м. Миколаїв.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.2014, зокрема, визнано Товарну Біржу "Електронні торги України" (код ЄДРПОУ 25219107) в особі філії Товарної Біржі "Електронні торги України" в м. Миколаїв (м.Миколаїв, вул.Шевченка, 71 офіс 327, ідентифікаційний код 38479095) учасником провадження у справі про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод".
Частинами 1, 2 ст.43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
Як вже зазначалось, у зв'язку з нерозглянутими кредиторськими вимогами та неможливістю затвердити реєстр вимог кредиторів початкову вартість цілісного майнового комплексу визначити було неможливо.
Ліквідатором самостійно визначено вартість заставного майна (транспортні засоби) у сумі 125000,00грн.
Частиною 1 ст.44 Закону про банкрутство встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Відповідно до ч.2 ст.44 Закону про банкрутство, ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.
Ч.5 ст.44 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Тобто, зазначена норма містить вказівку на те, що у будь якому випадку першочергово ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.
Ліквідатором банкрута Захарченко І.В., після відкриття ліквідаційної процедури, розпочато реалізацію майна банкрута частинами (зокрема заставного майна), шляхом проведення торгів. Тобто, аукціон (перший) з продажу майна як цілісного майнового комплексу не проводився.
Згідно листів Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" від 10.09.2013 та від 25.12.2013, заставний кредитор надав згоду ліквідатору на продаж всього майна, що перебуває в заставі Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське", з урахуванням особливостей Закону про банкрутство.
У той час, згідно листа Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" №8/15 від 16.04.2014, останній зазначає, що станом на 16.04.2014 будь якої згоди щодо реалізації майна, що є предметом забезпечення заставних вимог не надавало.
Крім того, Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Іванківське" з відповідними заявами зверталось до Вищого господарського суду, Державної судової адміністрації України та Міністерства юстиції України про неправомірність реалізації майна банкрута арбітражним керуючим Захарченко І.В.
Закон не містить окремої процедури продажу заставного майна.
Початкова вартість майна є сукупністю вимог кредиторів, при цьому продаж цілісного майнового комплексу має здійснюватися разом із часткою, яку складає заставне майно.
Крім того, дія з надання згоди на продаж заставного майна є правочином (ст.202 Цивільного кодексу України), який змінює стосовно заставного майна як права і обов'язки боржника, так і права та обов'язки заставодержателя; є складовою права розпорядитися майном (оскільки майнове право "одержати задоволення з вартості заставленого майна" є майном - ст.190 Цивільного кодексу України).
Отже, заставне майно входить до цілісного майнового комплексу. Відтак, ліквідатор здійснює продаж майна боржника спочатку у вигляді цілісного майнового комплексу і лише тоді, коли продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, розпродає його частинами.
Для гарантування прав заставного кредитора на отримання вартості заставного майна при продажу його у складі цілісного майнового комплексу, а також для запобігання зловживанням шляхом маніпуляцій із вартістю такого майна, гроші (вартість) заставного майна, що продавалося в складі цілісного майнового комплексу, для їх направлення на виключне погашення грошових вимог заставних кредиторів, виокремлюються (виходячи з питомої ваги вартості заставного майна у вартості всього майна цілісного майнового комплексу). Питома вага може визначатись на підставі балансу, якщо немає підстав вважати його відомості недостовірними.
Отже, ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, до якого включається майно боржника, що є предметом забезпечення, а початкова вартість цілісного майнового комплексу повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені законом.
Продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника.
Всупереч ст.44 Закону про банкрутство, ліквідатором Захарченко І.В. здійснено реалізацію майна окремим лотом.
Закон про банкрутство не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, але, виходячи із положень даного Закону, зокрема, статті 33 можна дійти висновку, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, в установленому Законом порядку, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам. Визначальним у даному випадку є саме факт продажу майна боржника за найбільшою ціною.
Тому доводи Захарченко І.В. , в частині правомірності реалізації майна окремим лотом, суперечать вимогам Закону про банкрутство.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про наявність самостійної підстави для визнання результатів аукціону недійсними, а саме: порушення ліквідатором ч.5 ст. 44 Закону про банкрутство.
Крім того, положеннями ст.49 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Згідно з ч.6 ст.49 Закону про банкрутство організатор аукціону визначається замовником, тобто ліквідатором, за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку.
За приписами ст.49 Закону про банкрутство організатором аукціону є визначена замовником ліквідатором фізична або юридична особа з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
Наразі суд досліджує підготовку до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участи в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), проведення аукціону та оформлення його результатів).
Частинами 1, 3, 5 ст. 51 Закону про банкрутство передбачено, що за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду. Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає. Організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.
05.02.2014 ліквідатором укладено договір №б/н від 05.02.2014 про проведення аукціону з продажу майна банкрута.
Згідно ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство, організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.
При проведенні аукціонів в електронній формі (електронних торгів), а також при розміщенні оголошення про проведення аукціону та відомостей про результати аукціону на веб-сайтах технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення аукціону, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати (ч.1 ст. 53 Закону про банкрутство).
Електронні торги відбулися з 15.05.2014 по 30.05.2014, тобто після спливу трьох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, чим порушено вимоги ст. 52 Закону про банкрутство.
Згідно ст. 58 Закону про банкрутство, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
Відповідно до ст. 59 Закону про банкрутство, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону.
В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.
Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.
Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.
Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.
Відповідно до ч.4 ст. 58 Закону про банкрутство, організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
В оголошенні про проведення аукціону було розміщено інформацію про можливість ознайомитись з майном, як рухомим так і нерухомим, яке було виставлено на продаж. Отже потенційні учасники аукціону не були позбавлені можливості ознайомитись та перевірити стан майна.
В матеріалах справи наявна роздруківка з веб-сайту Міністерства юстиції України, з якої вбачається перелік оголошень серед якого наявне оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута призначеного на 15.05.2014-30.05.2014.
Текст самого оголошення в матеріалах справи відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону про банкрутство, рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.
Розмір гарантійних внесків становить десять відсотків початкової вартості (ч.2 ст. 61 Закону про банкрутство).
Згідно ч. 4 ст. 61 Закону про банкрутство, організатор аукціону протягом п'яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заяв на участь в аукціоні шляхом відправлення заявникам у письмовій чи електронній формі копій цього протоколу.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 67 Закону про банкрутство, аукціон може проводитися на веб-сайті організатора (електронні торги). Переможцем електронних торгів є особа, що запропонувала найвищу ціну протягом часу проведення електронних торгів. Електронні торги тривають не менше 15 діб. Допуск учасника до електронних торгів здійснюється шляхом присвоєння йому кодового номеру, під яким цей учасник подає пропозиції щодо ціни.
Як вбачається з роздруківок з мережі Інтернет, торгуюча організація підтвердила реєстрацію фізичної особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на участь в електронних торгах на веб-сайті ТБ "Електронні торги України", а також присвоїла їм індивідуальні коди учасників.
Доказів щодо внесення гарантійних внесків учасниками аукціону суду не надано.
Як вбачається з протоколу №104814 від 30.05.2014 про проведення аукціону (електронних торгів) з 15.05.2014 по 30.05.2014 переможцем торгів став ОСОБА_4 , запропонувавши ціну - 126250,00грн.
У ст. 50 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
19.06.2014 між Відкритим акціонерним товариством "Коровинецький цукровий завод" в особі арбітражного керуючого Захарченко І.В. та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майна підприємства - банкрута.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що підготовка та проведення аукціону здійснені з порушенням норм чинного законодавства та не дотримання норм Закону про банкрутство, що регулюють означені питання.
Крім того, як зазначено вище, судом встановлено самостійну підставу для визнання аукціону недійсним (порушення ліквідатором ч.5 ст.44 Закону про банкрутство).
Заслухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд дійшов висновку заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (смт.Коровинці Чуднівського району), який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014 - задовольнити; визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (261606, Житомирська область, Чуднівський район, смт. Великі Коровинці, пров. Піонерський, буд.2, ідентифікаційний код 00372397), проведеного Товарною Біржею "Електронні торги України" (код ЄДРПОУ 25219107) в особі філії Товарної Біржі "Електронні торги України" в м. Миколаїв (м.Миколаїв, вул.Шевченка, 71 офіс 327, ідентифікаційний код 38479095) в період з 15.05.2014 по 30.05.2014.
Керуючись статтями 12, 74, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, статтями 10, 40-44, 49-75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарський суд Житомирської області, -
1. Заяву Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Іванківське" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод", який відбувся в період з 15.05.2014 по 30.05.2014 - задовольнити.
2. Визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (261606, Житомирська область, Чуднівський район, смт. Великі Коровинці, пров. Піонерський, буд.2, ідентифікаційний код 00372397), проведеного Товарною Біржею "Електронні торги України" (код ЄДРПОУ 25219107) в особі філії Товарної Біржі "Електронні торги України" в м. Миколаїв (м.Миколаїв, вул.Шевченка, 71 офіс 327, ідентифікаційний код 38479095) в період з 15.05.2014 по 30.05.2014.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Дата складання повного тексту ухвали: 22.07.2019.
Суддя Гнисюк С.Д.