61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
15.07.2019р. Справа №905/754/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, 1а, код ЄДРПОУ 37014600)
до відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216)
про стягнення 83929,18 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман про стягнення 83929,18 грн вартості нестачі вугілля.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення за залізничними накладними №52744547 від 08.11.2018р., №52732518 від 08.11.2018р., №52767738 від 10.11.2018р., №52749116 від 09.11.2018р. перевізником було допущено на шляху прямування незбереження вантажу, про що складено комерційні акти №481001/216 від 11.11.2018р., №481001/217 від 11.11.2018р., №481001/218 від 11.11.2018р., №481001/219 від 11.11.2018р., №481001/220 від 11.11.2018р., №481001/221 від 11.11.2018р., №481001/222 від 11.11.2018р., №481001/223 від 12.11.2018р., №481001/224 від 12.11.2018р. Наявність вказаних обставин, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», є підставою для стягнення з перевізника вартості нестачі вантажу у розмірі 83929,18 грн.
Ухвалою суду від 15.05.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/754/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у відзиві №2022/617 від 28.05.2019р. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивачем не було надано належних доказів понесення збитків, а саме відсутні документи на підтвердження оплати відповідного вантажу та податкової накладної.
Відповідь на відзив, подання якої в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком позивача, до господарського суду не надходила.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Як свідчать матеріали справи, за залізничними накладними №52744547 від 08.11.2018р., №52732518 від 08.11.2018р., №52767738 від 10.11.2018р., №52749116 від 09.11.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (вантажовідправник) зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію Роя Донецької залізниці відвантажило в адресу Відокремленого підрозділу «Курахівська ТЕС» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (код ЄДРПОУ 26160824) (вантажоодержувач), зокрема, у вагонах №65951238, №67700104, №60921632, №66375387, №65941437, №56394364, №53510723, №67397539, №68804673 вугілля кам'яне, навантаження нижче рівня бортів вагону, насипом, вантаж у вологому стані. Виходячи зі змісту відомості вагонів накладних №52744547 від 08.11.2018р., №52732518 від 08.11.2018р., №52767738 від 10.11.2018р., №52749116 від 09.11.2018р. маса нетто у вагоні №65951238 - 68800 кг, у вагоні №67700104 - 69000 кг, у вагоні №60921632 - 68900 кг, у вагоні №66375387 - 68900 кг, у вагоні №65941437 - 68900 кг, у вагоні №56394364 - 68500 кг, у вагоні №53510723 - 68500 кг, у вагоні №67397539 - 68900 кг, у вагоні №68804673 - 71000 кг.
Зважування вантажу у вагонах №65951238, №67700104, №60921632, №66375387, №65941437, №56394364, №53510723, №67397539, №68804673 здійснювалось на справних вагонних 150 т вагах, заводський номер 545 ВЭТ-150В15.
Під час прибуття вагону на станцію призначення Роя Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України була проведена перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладній.
Так, з посиланням на складені станціями Покровськ і Роя Донецької залізниці акти загальної форми №66072 від 10.11.2018р., №66071 від 10.11.2018р., №66070 від 10.11.2018р., №66075 від 10.11.2018р., №66073 від 10.11.2018р., №66077 від 10.11.2018р., №66076 від 10.11.2018р., станцією Роя Донецької залізниці акти загальної форми №565 від 11.11.2018р., №565 від 11.11.2018р. була проведена перевірка маси вантажу у вагонах №65951238, №67700104, №60921632, №66375387, №65941437, №56394364, №53510723, №67397539, №68804673, про що складені комерційні акти №481001/216 від 11.11.2018р., №481001/217 від 11.11.2018р., №481001/218 від 11.11.2018р., №481001/219 від 11.11.2018р., №481001/220 від 11.11.2018р., №481001/221 від 11.11.2018р., №481001/222 від 11.11.2018р., №481001/223 від 12.11.2018р., №481001/224 від 12.11.2018р., відповідно до яких встановлено наступне:
- вагон №65951238: брутто - 86000 кг, тара - 23800 кг, нетто - 62200 кг, що менше документу на 6600 кг;
- вагон №67700104: брутто - 84100 кг, тара - 23900 кг, нетто - 60200 кг, що менше документу на 8800 кг;
- вагон №60921632: брутто - 85450 кг, тара - 23800 кг, нетто - 61650 кг, що менше документу на 7250 кг;
- вагон №66375387: брутто - 76850 кг, тара - 22200 кг, нетто - 54650 кг, що менше документу на 14250 кг;
- вагон №65941437: брутто - 85950 кг, тара - 23800 кг, нетто - 62150 кг, що менше документу на 6750 кг;
- вагон №56394364: брутто - 81150 кг, тара - 22400 кг, нетто - 58750 кг, що менше документу на 9750 кг,
- вагон №53510723: брутто - 83050 кг, тара - 22900 кг, нетто - 60150 кг, що менше документу на 8350 кг,
- вагон №67397539: брутто - 86050 кг, тара - 22200 кг, нетто - 63850 кг, що менше документу на 5050 кг,
- вагон №68804673: брутто - 87600 кг, тара - 20900 кг, нетто - 66700 кг, що менше документу на 4300 кг.
Водночас, у комерційному акті №481001/216 від 11.11.2018р. також відображено, що навантаження (поверхня) вантажу у вагоні 65951238 нижче бортів на 50 см, маркування двома повздовжніми полосами; наявна виїмка з 1 по 5 люки приблизно 700 см * 280 см * 60 см; люка закриті, течі вантажу немає.
У комерційному акті №481001/217 від 11.11.2018р. зазначено, що навантаження (поверхня) вантажу у вагоні №67700104 нижче бортів на 80 см, нерівномірне, маркування не проглядається, по всій поверхні наявні сліди ходіння; наявні виїмки з 1 по 7 люк приблизно 1050 см * 280 см * 80 см; люки закриті, течі вантажу немає.
За змістом відомостей комерційного акту №481001/218 від 11.11.2018р. вказано, що у вагоні №60921632 поверхня вантажу нижче бортів на 60 см, маркування не проглядається, по всій поверхні наявні сліди ходіння; наявні виїмки з 2 по 6 люк приблизно 750 см * 280 см * 80 см; люки закриті, течі вантажу немає.
У комерційному акті №481001/219 від 11.11.2018р. значиться, що у вагоні №66375387 поверхня вантажу нижче бортів на 40 см, маркування двома повздовжніми полосами; порушено маркування; наявні виїмки з 2 по 7 люк приблизно 900 см * 280 см * 60 см; люка закриті, течі вантажу немає.
У відповідності до даних комерційного акту №481001/220 від 11.11.2018р. у вагоні №65941437 поверхня вантажу нижче бортів на 50 см, маркування двома повздовжніми полосами; порушено маркування; наявна виїмка з 1 по 5 люк приблизно 700 см * 280 см * 70 см; люка закриті, течі вантажу немає.
Як свідчать відомості комерційного акту №481001/221 від 11.11.2018р. поверхня вантажу у вагоні №56394364 нижче бортів на 50 см, нерівномірне, по всій поверхні наявні сліди ходіння; порушено маркування; наявна виїмка з 1 по 7 люк приблизно 1050 см * 280 см* 30 см; люка закриті, течі вантажу немає.
За змістом відомостей, наявних у комерційному акті №481001/222 від 11.11.2018р., у вагоні №53510723 поверхня вантажу нижче бортів на 50 см, нерівномірна, по всій довжині наявні сліди ходіння; порушено маркування; наявні виїмки з 1 по 7 люк приблизно 1050 см * 280 см * 30 см; люка закриті, течі вантажу немає.
Як свідчать дані комерційного акту №481001/223 від 12.11.2018р., поверхня вантажу у вагоні №67397539 нижче бортів на 30 см; порушено маркування; наявна виїмка з 1 по 6 люк по всій ширині вагону, глибиною 60 см; люка закриті, течі вантажу немає.
У комерційному акті №481001/224 від 12.11.2018р. відображено, що поверхня вантажу у вагоні №68804673 нижче бортів на 30 см; порушено маркування; наявна виїмка з 1 по 6 люк по всій ширині вагону, глибиною 60 см; люка закриті, течі вантажу немає.
Згідно із зазначеними комерційними актами переважування вантажу відбувалось на 200 т тензометричних вагах одержувача ВВЭТ-25 №016, державна повірка 21.12.2017р.
Суд приймає до уваги встановлені комерційними актами сліди доступу до вантажу, виїмки над люками, порушення маркування, ознаки втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п.10 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002р. Міністерства транспорту України, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17, від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.
Комерційні акти №481001/216 від 11.11.2018р., №481001/217 від 11.11.2018р., №481001/218 від 11.11.2018р., №481001/219 від 11.11.2018р., №481001/220 від 11.11.2018р., №481001/221 від 11.11.2018р., №481001/222 від 11.11.2018р. підписано наступними особами: ДС ОСОБА_1 , комерційним агентом ОСОБА_2 , прийомоздавальником КТЕС Гришель ОСОБА_3 . Комерційні акти №481001/224 від 12.11.2018р., №481001/223 від 12.11.2018р. підписано ДС ОСОБА_1 , комерційним агентом ОСОБА_4 , прийомоздавальником КТЕС ОСОБА_5 .
Таким чином, за висновками суду, вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, внаслідок чого приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження факту незбереження вантажу під час його перевезення.
Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічні за змістом приписи містяться у ст.113 Статуту залізниць України, ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду, що недостача вантажу відбулась не з вини залізниці.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Як передбачено у ст.130 Статуту залізниць України, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В силу норм ч.ч.1, 2 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
За змістом п.2.7 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Як зазначав позивач, спірне перевезення відбулось на виконання договору поставки №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (постачальник).
Згідно з п.п.1.1, 1.2 вказаного правочину постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця кам'яне вугілля і вугільну продукцію, в кількості, асортименті, за ціною і на умовах, погоджених сторонами в цьому договорі в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується прийняти вказане вугілля і сплатити його вартість.
За змістом розділу 3 укладеного постачальником та покупцем договору постачальник зобов'язався здійснити поставки вугілля залізничним транспортом у відкритих справних напіввагонах за відвантажувальними реквізитами, вказаними покупцем в цьому договорі та/або відповідних специфікаціях до нього, на умовах поставки «DDP, станція призначення», згідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000р. з урахуванням умов, положень і застережень, що містяться в цьому договорі і специфікаціях до нього. Датою поставки (передачі) вугілля (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата, вказана залізничною станцією призначення у залізничній накладній. Сторони обумовили, що право власності на вугілля переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вугільної продукції, а усі ризики втрати або ушкодження вугілля (його частини), що поставляється за цим договором переходять від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини).
Оплата вугілля, щодо якого постачальником виконані зобов'язання по поставці і підписані акти прийому-передачі вугільної продукції, здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника протягом 100 (ста) банківських днів з моменту (дати) підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі вугільної продукції (п.6.4 договору №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р.).
Разом з тим, у відповідності до п.3.6 вказаного договору поставки постачальник зобов'язався надати покупцю рахунок-фактуру протягом 7 календарних днів з дати поставки.
На підставі акту приймання-передачі вугільної продукції №90706378 від 23.11.2018р., до договору №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (постачальник), їх підписантами було засвідчено прийом-передачу кам'яного вугілля марки Г(Г2)Р(0-200) у загальній кількості 19261,817 тн, в тому числі, за спірними поставками у вагонах №65951238, №67700104, №60921632, №66375387, №65941437, №56394364, №53510723, №67397539, №68804673 за залізничними накладними №52744547 від 08.11.2018р., №52732518 від 08.11.2018р., №52767738 від 10.11.2018р., №52749116 від 09.11.2018р.
На виконання вимог п.3.6 договору №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» рахунок-фактуру №90706378 від 23.11.2018р. до вказаного договору поставки, за змістом якого фактична ціна 1 тн вугілля, направленого за залізничними накладними №52744547 від 08.11.2018р., №52732518 від 08.11.2018р. становила 1106,19 грн, за залізничною накладною №52767738 від 10.11.2018р. - 1041,85 грн, за залізничною накладною №52749116 від 09.11.2018р. - 2026,03 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги, що власником та відправником вантажу у вагонах №65951238, №67700104, №60921632, №66375387, №65941437, №56394364, №53510723, №67397539, №68804673 було Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», при здійсненні розрахунку недостачі позивач правомірно керувався даними рахунку-фактури №90706378 від 23.11.2018р. до договору №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р.
Разом з цим, підписана головним бухгалтером копія податкової накладної, про необхідність надання якої зазначає відповідач, є лише одним з документів, яким може бути підтверджена кількість і вартість відправленого вантажу, внаслідок чого, за наявності у справі рахунка-фактури №90706378 від 23.11.2018р. до договору №25/12-ДУ-12.2-956 від 25.12.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» надання податкової накладної не є необхідним для визначення розміру недостачі, а її відсутність не тягне за собою відмову у позові.
Посилання відповідача на відсутність доказів оплати спірного вантажу не приймаються судом до уваги виходячи з того, що предметом розгляду у цій справі є вимога про стягнення з відповідача вартості нестачі вугілля у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні, внаслідок чого здійснення оплати вантажу не входить до предмета доказування.
У графі 20 залізничних накладних №52744547 від 08.11.2018р., №52732518 від 08.11.2018р., №52767738 від 10.11.2018р., №52749116 від 09.11.2018р. «Найменування вантажу» зазначено, що спірний вантаж (вугілля кам'яне) навантажено нижче бортів, насипом, у вологому стані.
За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2%.
Таким чином, при розрахунку суми збитків від втрати частини вантажу судом застосовано підп.3 п.27 Правил видачі вантажів, відповідно до якого норма природної втрати мінерального палива, до якого відноситься вугілля кам'яне, складає 2%, оскільки останнє було відвантажено у вологому стані.
За даними комерційних актів №481001/216 від 11.11.2018р., №481001/217 від 11.11.2018р., №481001/218 від 11.11.2018р., №481001/219 від 11.11.2018р., №481001/220 від 11.11.2018р., №481001/221 від 11.11.2018р., №481001/222 від 11.11.2018р., №481001/223 від 12.11.2018р., №481001/224 від 12.11.2018р. недостача у вагоні №65951238 становила 6600 кг, у вагоні №67700104 - 8800 кг, у вагоні №60921632 - 7250 кг, у вагоні №66375387 - 14250 кг, у вагоні №65941437 - 6750 кг, у вагоні №56394364 - 9750 кг, у вагоні №53510723 - 8350 кг, у вагоні №67397539 - 5050 кг, у вагоні №68804673 - 4300 кг.
Дослідивши розрахунок позовних вимог в частині стягнення збитків за вказаними відправками, суд встановив, що він є арифметично вірним.
Таким чином, з огляду на наведене та з урахуванням змісту комерційних актів, суд дійшов висновку, що відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив, факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, внаслідок чого позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 83929,18 грн вартості нестачі вугілля, підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд зазначає про наступне:
За приписами ст.130 Статуту залізниць України, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів має одержувач.
Відповідно до ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, залізничні накладні №52744547 від 08.11.2018р., №52732518 від 08.11.2018р., №52767738 від 10.11.2018р., №52749116 від 09.11.2018р. містять переуступний напис про те, що право на пред'явлення претензії та позову передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля». Вказані написи засвідчені підписами в.о. генерального директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (відокремлений підрозділ якого визначений в якості одержувача за накладною) та скріплені печаткою підприємства.
За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду з розглядуваним позовом до відповідача.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1921 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, 1а, код ЄДРПОУ 37014600) 83929,18 грн вартості нестачі вугілля, а також судовий збір в сумі 1921 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 15.07.2019р.
Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2019р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О.Паляниця