вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2089/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.
та представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: Акулов Є.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення штрафу у сумі 28 865,00 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" штрафу у сумі 28 865,00 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за залізничною накладною № 47871793 у вагоні № 63701658 Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відправило зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці до станції Берегова (експ.) Одеської залізниці на адресу ДП МТП "Южний" вантаж - гематит (концентрат залізорудний), зазначивши в накладній масу нетто - 69000 кг, тара - 23000 кг.
Під час проходження вагону через станцію Тимково Одеської залізниці було проведено перевірку маси вантажу за результатами якої виявлено, що маса вантажу на 2380 кг більша, ніж зазначена у накладній та на цю ж масу ваги більша, ніж вантажопідйомність вагона.
Факт невірно зазначеної маси вантажу в накладній зафіксовано комерційним актом №414115/9/13 від 11.11.2019.
Згідно з накладною № 47871793 провізна плата за спірний вагон за всю відстань становить 5773,00 грн., а тому відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України сума штрафу становить 28 865,00 грн. (5773,00 х 5 = 28865,00).
Ухвалою господарського суду від 23.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Справа призначалася до розгляду на 19.06.2019 та 17.07.2019.
У судовому засіданні 19.06.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у ньому підстав.
У відзиві на позов від 13.06.2019 відповідач позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити. При цьому вказує на таке.
Перед відправкою маса вантажу у спірному вагоні визначалась ним на повірених вагонних вагах відповідно до вимог пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезень без розчіплення у складі 21 вагону в статичному режимі. Порушень з його боку під час зважування та відправки вагонів не було.
Зважування вантажу у спірному вагоні під час перевірки його маси проводилось із розчіпленням вагонів, що є порушенням пункту 10 зазначених Правил.
Під час переважування було невірно зазначено масу тари спірного вагона за документами.
Позивачем порушено строки складання комерційного акта, що є порушенням пункту 4 Правил складання актів. Сам комерційний акт складено з порушенням вимог пункту 10 цих Правил, відповідно до якого акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку. Комерційний акт підписано не відповідними особами.
Акти загальної форми підписані з порушенням пункту 3 Правил складання актів. Зокрема, акт загальної форми № 14 від 11.01.2019 підписано не тими особами, які підписували акт загальної форми № 224 від 10.01.2019.
У відповіді на відзив на позов позивач зауважує на неправомірності доводів відповідача.
Так, стосовно способу зважування вантажу під час перевірки його маси позивач зазначає, що порушень ним допущено не було. Переважування здійснювалось відповідно до Правил приймання вантажу до перевезень тим же способом, що й під час відправки вантажовідправником - зважування на вагонних вагах. Розчіплення спірного вагону не є порушенням Правил, оскільки не заборонено ними. Крім того, визначення маси вантажу з розчіпленням дає більш точні результати.
Щодо визначення маси тари вагону, то залізницею було взято до розрахунку масу тари, яку відправник сам визначив як правильну.
Переважування здійснювалось на справних, повірених вагонних вагах.
Порушень, допущених під час складання комерційного акту, позивач не визнає. Стверджує, що він складений у точній відповідності з вимогами складання актів. Підписання акта серед інших повноважних осіб приймальником поїздів, а не начальником вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), пояснює наявністю наказу про покладання обов'язків щодо підписання комерційних актів.
У поданих до суду 04.07.2019 запереченнях на відповідь позивача відповідач наполягає на правильно зазначену ним у залізничній накладній масу вантажу під час відправки спірного вагону. При цьому посилається на те, що під час відправлення вантажу у спірному вагоні залізниця прийняла його до перевезення без зауважень зі свого боку, а під час руху вагона по маршруту прямування жодною з проміжних станцій не було виявлено факту перевантаження вагона.
Щодо комерційного акта, то відповідач підтримав свої доводи про порушення позивачем пункту 10 Правил складання актів та зауважив на тому, що наданий позивачем наказ про покладання обов'язків його підписання на приймальника поїздів не є достатнім доказом відповідних повноважень у такої особи. На думку відповідача окрім цього потрібно ще погодження приймальника поїздів на виконання обов'язків начальника вантажного району щодо підписання комерційного акта, або копія посадової інструкції із внесеними додатковими обов'язками чи наказ про суміщення посади приймальника поїздів і начальника вантажного району по станції Тимково. Також відповідач вважає, що позивачем не доведений факт відсутності посади начальника вантажного району по станції Тимково у період з 10.01.2019 по 12.01.2019.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 17.07.2019, не з'явився. 15.07.2019 засобом поштового зв'язку подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі, а справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні за змістом його заяв по суті справи.
У судовому засіданні 17.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
09.01.2019 за залізничною накладною № 47871793 зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці до станції Берегова Одеської залізниці Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" здійснено відправлення на адресу одержувача - ДП МТП «Южний» гематиту (концентрат залізорудний) у вагонах відповідно до відомості із визначенням провізної плати за кожним із них. Зокрема, провізна плата щодо вантажу у вагоні № 65701658 становить 5 773,00 грн. (а.с. 14).
Під час проходження вантажу через станцію Тимково Одеської залізниці на підставі актів загальної форми ГУ-23 № 224 від 10.01.2019, № 16 від 11.01.2019 проведено комісійне переважування вагона № 65701658 та складено комерційний акт 414115/9/13 від 11.01.2019.
Згідно з актом загальної форми ГУ-23 № 224 від 10.01.2019 за підозрою у завантаженні вагона понад його вантажопідйомність було здійснене контрольне зважування поїзда на тензометричних вагах. Вагон № 65701658 відчеплено для перевірки.
Акт підписали приймальники поїздів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 19).
Наступного дня було складено акт загальної форми ГУ-23 № 16 від 11.01.2019. Комісією у складі: приймальник поїздів Черниш ОСОБА_3 , старший приймальник поїздів ОСОБА_4 . була проведена перевірка маси вантажу у вагоні. Встановлено: фактична маса брутто вагона - 94380 кг, тара вагона за ПД -2300 кг, маса вантажу нетто за ПД- 69000 кг. Фактична маса вантажу нетто - 71380 кг, що більше документа на 2380 кг.
Факт переважування вагона вказаними відповідальними особами підтверджується протоколом від 11.01.2019 (а.с. 21).
Відповідно до комерційного акта 414115/9/13 від 11.01.2019 (розділи Г', Д) на підставі зазначених актів загальної форми було проведено комісійне зважування вагона №65701658 на справних 150 т тензометричних статичних вагах ст. Тимково ВТВ-1СТ (державна повірка 26.10.2018) у присутності директора станції ОСОБА_5 , старшого приймальника поїздів ОСОБА_4 , приймальника поїздів ОСОБА_6 .
За результатом було встановлено таке.
У перевізному документі (ПД) зазначено: навалом гематит (концентрат залізорудний). Тара вагона - 23000 кг, маса вантажу - 69000 кг, вантажопідйомність вагона - 69 т. Фактично з'ясувалось: брутто - 94380 кг, тара вагона за ПД - 23000 кг, нетто - 71380 кг, що більше документа на 2380 кг. Перевантаження понад вантажопідйомність вагона - 2380 кг. Навантаження у вагоні навалом, по чотири пагорби. Вагон глуходверний, люки зачинені щільно, просипання вантажу нема. Зважування вагона проводилось двічі, вага більше документа та перевантаження понад вантажопідйомність вагона на 2380 кг підтвердилось, що є порушенням вимог п. 4.1 Глави 1 Додатку 3 до СМГС.
Комерційний акт підписано директором станції ОСОБА_5 , приймальником поїздів ОСОБА_6 та старшим приймальником поїздів ОСОБА_4 на підставі наказу начальника Виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № ДН-3-01/ від 01.02.2018 «Про покладання обов'язків начальника вантажного району по станції Тимкове» (а.с. 16, 24).
Згідно з актами загальної форми ГУ-23 №№ 225, 229 від 22.01.2019 надлишок вантажу масою 2380 кг з вагона № 65701658 було відвантажено до підготовленого вагона №65946063 та за залізничною накладною № 40823411 від 22.01.2019 відправлено зі станції Тимково Одеської залізниці до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці вантажовідправнику - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» згідно з його листом від 17.01.2019 (а.с. 20, 22, 42).
Вагон № 65701658 з вантажем - гематит (концентрат залізорудний) із приведеною у відповідність до перевізного документа масою вантажу 69 т за залізничною накладною №40448847 від 11.01.2019 було відправлено зі станції Тимково Одеської залізниці до станції призначення - Берегова (експ.) Одеської залізниці (а.с. 15).
Після прибуття поїзда з вагоном № 65701658 на станцію призначення у розділі Є комерційного акта «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» відповідальними особами станції призначення зроблено застереження про те, що під час перевірки вантажу різниця проти цього акта не виявлена.
Причиною виникнення спору є неправильно зазначена у залізничній накладній №47871793 від 09.01.2019 маса вантажу у вагоні № 65701658.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини перша - третя статті 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга статті 24 Статуту залізниць України).
Разом з тим згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина четверта статті 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:
на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;
на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Пунктом 5 цих Правил передбачено, що у разі перевірки маси тари вагона не тим працівником станції, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища працівника станції, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і працівником станції, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується працівником станції, який перевіряв тару вагона.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083) перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).
За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Порядок зважування визначений пунктом 10 цих Правил. А саме.
Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.
Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:
зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;
харчові в цистернах (олія, меляса тощо);
картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.
При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
За змістом пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України (далі - Інструкція) (затверджена Наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012. № 442 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 11.10.2012 за № 1716/22028) засіб ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) - це засіб вимірювальної техніки, який застосовується для визначення маси вантажу, що перевозиться залізничним транспортом.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан.
Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).
За наслідком аналізу встановлених обставин у справі на предмет дотримання сторонами зазначених законодавчих приписів, що регулюють їх спірні правовідносини, порушень з боку позивача допущено не було.
Зокрема, відповідно до вимог пункту 22 Правил видачі вантажів, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, а також пункту 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України перевірка маси вантажу у спірному вагоні на проміжній станції Тимково Одеської залізниці здійснювалась зважуванням на справних вагонних вагах ст. Тимково ВТВ-1СТ (державна повірка 26.10.2018), тобто таким же способом, що й під час визначення її маси на станції відправлення відправником - на вагонних вагах (гр. 26 залізничної накладної №47871793, а.с. 14).
Посилання відповідача на прийняття залізницею за основу маси тари вагона за трафаретом (чи за перевізними документами) не суперечить зазначеним нормативним приписам, оскільки останні містять вимоги щодо способу перевірки не тари, а саме маси вантажу, що перевозиться, та й то не на проміжній станції, а на станції призначення й не в обов'язковому порядку, а «як правило».
Що ж до порядку перевірки маси вантажу, що мав місце із зупинкою та розчіпленням вагона, то пункт 5 Правил приймання вантажів до перевезення, на який посилається у своїх запереченнях відповідач, не містить заборони на визначення маси вантажу, що перевозився у спірному вагоні, саме у такому порядку.
При цьому варто зауважити, що самим відправником на станції відправлення під час визначення маси вантажу на вагонних вагах було допущено порушення. Так, згідно з технічним паспортом на вагонні ваги (заводський № НОМЕР_1 ), власником яких є ПАТ «Південний ГЗК», швидкість пересування під час зважування допустима у межах до 5 км/год, у той час як згідно з актом від 10.01.2019 зважування відбувалось із швидкістю спірного вагона 13,35 км/год (а.с. 14, 57 - 63).
Що стосується відсутності зауважень залізниці під час прийняття вантажу у спірному вагоні до перевезення, то ця обставина не є беззаперечним доказом правильності визначення відправником маси вантажу, так як згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Перевіркою актів загальної форми № 14 від 11.01.2019 та № 224 від 10.01.2019 порушень вимог пункту 3 Правил складання актів, на що посилається відповідач, не встановлено. Викладені в них обставини підписані особами, які приймали участь у складанні цих актів.
Не відповідає дійсності й твердження відповідача про порушення позивачем строків та порядку складання комерційного акта.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційний акт складено 11.01.2019, тобто в день зважування вагона з вантажем на вагонних вагах (якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні). За цим пунктом Правил складання акта навіть наступної доби (у разі неможливості скласти його у строк) також допускається.
Посилання відповідача на порушення позивачем пункту 10 Правил складання актів в частині підписання його, серед інших, не начальником вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а старшим приймальником поїздів ОСОБА_4 судом не приймається з огляду на таке.
За наказом начальника Виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № ДН-3-01/ від 01.02.2018 «Про покладання обов'язків начальника вантажного району по станції Тимкове» у зв'язку з відсутністю по станції Тимкове посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика) обов'язки щодо участі у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), підписання оформлених комерційних актів покладено, серед інших, на старшого приймальника поїздів ОСОБА_4 (а.с. 24).
За таких обставин комерційний акт підписаний повноважними особами.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, згідно з якою якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17 та від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17 (п. 22).
Факт надання позивачем цього наказу засвідчує його актуальність на час складання комерційного акта, а тому доводи відповідача про необхідність підтвердження відсутності посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) іншими доказами є безпідставним, як і необхідність доведення позивачем погодження зі старшим приймальником поїздів ОСОБА_4 наказу керівника, оскільки сам факт виконання ним керівного розпорядження є доказом прийняття його до виконання.
За змістом частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
За статтею 30 цього Кодексу працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі.
Інші доводи відповідача не спростовують правомірності й обґрунтованості позовних вимог.
Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.
Відтак заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу у сумі 28 865,00 грн. є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір у сумі 1921,00 грн. покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафу у сумі 28 865,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191000; місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) штраф у сумі 28 865,00 грн., судовий збір у сумі 1 921,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22.07.2019.
Суддя І.І.Колісник