проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду
23 липня 2019 року Справа № 913/283/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві, м.Київ, (вх. №2232 Л/2) на постанову господарського суду Луганської області від 01.07.2019р. у справі №913/283/19 (суддя Вінніков С.В., ухвалену в м.Харків об 11:04год., дата складення повного тексту - 01.07.2019р.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром", Луганська область, м.Лисичанськ,
про банкрутство
Товариство з обмеженою відповідальністю "Продзернопром" звернулося до Господарського суду Луганської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.06.2019р. у справі №913/283/19 порушено справу про банкрутство боржника - ТОВ "Продзернопром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Луганської області від 01.07.2019р. визнано боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продзернопром" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 02.07.2020р.; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром" Федоренка Дмитра Володимировича на якого покласти обов'язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури банкрута відповідно до приписів статей 37-48, 49-76, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язати ліквідатора Федоренка Дмитра Володимировича, до дати слухання справи (05.08.2019р.) надати суду поточний звіт про проведену роботу.
Головне управління Державної фіскальної служби України у м.Києві з постановою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 01.07.2019р. у справі №913/283/19 та закрити провадження у справі.
23.07.2019р. ліквідатором боржника подано до апеляційного господарського суду заперечення проти відкриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві (вх.№6833). В обґрунтування наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ліквідатор посилається на те, що на момент звернення ГУ ДФС у м.Києві з відповідною апеляційною скаргою, заява про визнання грошових вимог податкового органу до боржника господарським судом першої інстанції не розглядалась, відповідно судове рішення про визнання чи відхилення його вимог не приймалось, а отже апелянт не набув у встановленому законодавством порядку статусу учасника провадження у справі про банкрутство та не має права на звернення з відповідною апеляційною скаргою.
Окрім того, ліквідатор звертає увагу суду на те, що оскаржуваною постановою господарського суду Луганської області від 01.07.2019р. у справі №913/283/19 не вирішувались питання про права та обов'язки апелянта.
За наведених обставин, ліквідатор боржника просить суд відмовити ГУ ДФС у м.Києві у відкритті провадження у справі №913/238/19 за апеляційною скаргою на постанову господарського суду Луганської області від 01.07.2019р. у справі №913/283/19.
Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Щодо заперечень ліквідатора боржника проти відкриття апеляційного провадження, судова колегія зазначає наступне.
Так, статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.
Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Порядком обліку платників податків і зборів (затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р.) встановлено, що взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.
Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
У відповідності до пункту 1.4. вказаного Порядку, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (пункт 7.1. Порядку).
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3. Порядку).
Згідно з пунктами 11.1, 11.5. та 11.9 Порядку, платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
У зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):
заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу;
відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
У разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
З вищенаведених приписів вбачається обов'язок платника податків стати на облік у відповідних контролюючих органах як за основним так і за неосновним місцями обліку, а також, в разі припинення юридичної особи та порушення провадження у справі про банкрутство, повідомити контролюючий орган з метою прийняття ним рішення про проведення (не проведення) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Так, з 01.01.2017р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів.
Вказані повноваження з 01.01.2017р. належать виключно обласним та центральним органам Державної фіскальної служби України.
Нові засади розподілу повноважень також відображені у листі ДФС України від 17.01.2017року за №1005/7/99-99-14-03-03-17 "Про організацію перевірок у 2017 році", що розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України.
Таким чином, з 01.01.2017р. податкові інспекції місцевого рівня, втратили усі контролюючі функції, крім сервісних, визначених у статті 193 Податкового кодексу України, та всі функції передбачені Податковим законодавством покладено на орган фіскальної служби обласного та центрального рівня.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла до висновку, що зважаючи на особливості процедури банкрутства в даному випадку (в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус Державної податкової інспекції, як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві, як особа, яка має правовий статус контролюючого органу хоча і не набуло статусу кредитора у справі про банкрутство, але оскаржувана постанова стосується його прав та обов'язків.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 31.01.2018р. у справі №911/2510/17, від 14.03.2018р. №927/557/17.
Розглянувши матеріали справи, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, та здійснивши підготовчі дії, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі, та з метою завчасного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, вважає можливим відповідно до статей 267, 268 Господарського процесуального кодексу України, призначити справу до розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 258, 262, 267, 268, 273, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
1.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві на постанову господарського суду Луганської області від 01.07.2019р. у справі №913/283/19 .
2.Встановити учасникам провадження у справі про банкрутство строк до 07.08.2019р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання.
3.Призначити справу до розгляду на "12" серпня 2019 р. о 10:00год.; засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. №105.
Інформацію по справі що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Н.О. Мартюхіна