вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" липня 2019 р. Справа№ 910/6209/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Тищенко А.І.
розглянувши у письмовому провадженні
апеляційну скаргу Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Акрополіс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019
у справі №910/6209/19 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Акрополіс"
до Міністерства оборони України,
про зобов'язання виконати умови договору
Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Акрополіс" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Міністерства оборони України (далі за текстом - відповідач) виконати обов'язки в частині прийняття товару за Договором поставки для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/16/181 від 21.11.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/6209/19 позовну заяву Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Акрополіс" повернуто позивачеві на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, які стали підставою для залишення позову без руху, а саме, не надано оригіналу доказів сплати судового збору на суму 3842,00 грн, а надана в якості усунення недоліків позовної заяви копія платіжного доручення №1331 від 03.06.2019 на суму 3842,00 грн не є належним доказом сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Акрополіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/6209/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що вимогами чинного законодавства України не передбачено обов'язку заявника щодо подання суду саме оригіналу доказу сплати судового збору, а суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі має самостійно перевіряти зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Також апелянт наголошував на порушенні судом приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України щодо передчасного постановлення ухвали про повернення позовної заяви, тобто, до закінчення строку встановленого судом для усунення недоліків заяви.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі №910/6209/19 відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, зобов'язано Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Акрополіс" направити на адресу Північного апеляційного господарського суду матеріали позовної заяви.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі №910/6209/19 виправлено описки, допущені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 про відкриття апеляційного провадження щодо дати оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1, 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Як вбачається з матеріалів справи, встановивши, зокрема, відсутність доказів сплати судового збору, Господарським судом міста Києва 20.05.2019 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з наданням десятиденного строку на усунення недоліків допущених при її підготовці.
05.06.2019 до суду першої інстанції надійшла заява Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Акрополіс" про усунення недоліків позовної заяви до якої, зокрема, додано як доказ сплати судового збору роздруківку електронного платіжного доручення № 1331 від 03.06.2019 на суму 3842,00 грн.
Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву вказав, що позивачем не надано оригіналу доказів сплати судового збору на суму 3842,00 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі за тектом - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Як вбачається з наданого позивачем електронного платіжного доручення № 1331 від 03.06.2019, останнім зазначено необхідні реквізити для виконання судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" щодо перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що як в матеріалах справи, так і в оскаржуваній ухвалі відсутні відомості щодо дотримання судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір".
Надання позивачем електронного платіжного доручення № 1331 від 03.06.2019 на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви не може бути підставою для повернення позовної заяви як такої, що не відповідає встановленим вимогам, оскільки обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
За таких обставин, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Акрополіс" з підстав неприйняття судом наданих заявником доказів на підтвердження сплати ним судового збору та постановлення оскаржуваної ухвали без здійснення необхідних дій щодо належної перевірки зарахування судового збору, сплаченого Приватним виробничо-торгівельним підприємством "Акрополіс" за подання позовної заяви, до спеціального фонду Державного бюджету України.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 760/4105/14-ц, від 28.02.2018 у справі № 800/473/17, від 19.03.2019 у справі № 910/3788/18, від 01.04.2019 у справі № 904/4936/14, від 15.05.2019 у справі № 910/11820/18.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо постановлення оскаржуваної ухвали до закінчення строку встановленого судом першої інстанції для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/6209/19 - скасуванню, а матеріали справи - переданню на розгляд до Господарського суду міста Києва.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню скаржнику. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 ГПК України, у даному випадку - повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Акрополіс" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 у справі №910/6209/19 скасувати.
3. Справу №910/6209/19 передати на розгляд Господарському суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у порядку і строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
А.І. Тищенко