Ухвала
Іменем України
22 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 153/1118/18
Провадження № 51 - 3607 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Вінницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року щодо нього,
встановив:
Вироком Вінницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Могилів-Подільської місцевої прокуратури та потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково. Вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 18 січня 2019 року щодо ОСОБА_4 скасовано в частині призначення покарання та призначено йому за ст. 125 ч. 2 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 70 ч. 4, ст. 72 ч. 3 КК України вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року щодо ОСОБА_4 вказано виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 зазначено обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. В решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про вироку апеляційного суду в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі засуджений не зазначає в чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість вироку суду відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього.
Відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу,має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того, особа, яка подає скаргу, має зазначити прохання щодо судового рішення з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Залишення касаційної скарги без руху не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3