Ухвала
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 757/58977/18-к
провадження № 51-3609ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника 209-ти потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України про відмову у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні № 12017110150001095 та зобов'язано слідчого виконати вимоги ч. 2 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року задоволено клопотання Генеральної прокуратури України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва та скасовано зазначену ухвалу від 21 грудня 2018 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника потерпілих та цивільних позивачів на ухвалу слідчого судді від 05 березня 2019 року.
Представник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року. У своїй касаційній скарзі представник просить скасувати ухвалу слідчого судді та закрити провадження про перегляд за нововиявленими обставинами.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 424, 427, 436 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Також, згідно зі ст. 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, мають бути зазначені вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначені ст. 436 КПК.
Суд касаційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги та перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК визначені підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Касаційна скарга містить недоліки, які не дають змоги колегії суддів вирішити питання щодо можливості відкриття касаційного провадження чи відмови у такому відкритті з огляду на наступне.
Представник у касаційній скарзі ставить питання про перегляд в касаційному порядку судового рішення, що не є предметом розгляду в суді касаційної інстанції, так як ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року не є судовим рішенням, яке відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК може бути оскаржене в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК оскарженню в касаційному порядку підлягають ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження та ухвали про повернення апеляційної скарги.
Касаційна скарга не містить вимог щодо ухвали апеляційного суду від 28 березня 2019 року, хоча за текстом скарги представник вважає її незаконною.
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність ухвали апеляційного суду, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені апеляційним судом при винесенні оскаржуваного рішення, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу
про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - десять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Судді: