Ухвала
22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 344/16758/18
провадження № 61-13242ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів та відновлення послуг водопостачання,
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до фізичної особи -
підприємця ОСОБА_1 з позовом про захист прав споживачів та відновлення послуг водопостачання. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що з 20 липня 2018 року до домоволодіння на АДРЕСА_1 без офіційного попередження було припинено водопостачання. З інформації, наданої головою Маріямпільської сільської ради, їй стало відомо, що причиною припинення водопостачання є заміна металевої зношеної труби на пластикову мешканкою сусіднього будинку ОСОБА_4 . Однак, зазначала позивач, така інформація є недостовірною, оскільки відповідачем ОСОБА_1 , з яким вона уклала договір про надання послуг з водопостачання холодною водою від 01 червня 2012 року, за погодженням з Маріямпільською сільською радою було проведено нове приєднання помешкання ОСОБА_4 з порушенням вимог Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. А тому, на думку позивача, таке приєднання є самовільним та незаконним. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний був забезпечити безперебійне надання послуг існуючим споживачам, ОСОБА_2 вважала, що її права, як споживача, порушені та просила зобов'язати ОСОБА_1 відновити водопостачання до житлового будинку на АДРЕСА_1 , стягнути з ОСОБА_1 на її користь 88,50 грн пені та судові витрати по справі.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2019 року в даній справі скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 відновити водопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 . Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 88 (вісімдесят вісім) грн 50 коп. пені. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн витрат за надання правової допомоги. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід держави 704,80 грн судового збору.
03 липня 2019 року ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року в указаній вище справі.
В касаційній скарзі заявник просить постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року скасувати та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справинезначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року
(на час подання касаційної скарги) - 1 921, 00 грн.
Предметом позову у справі є вимога про захист прав споживачів та відновлення послуг водопостачання. Ціна позову у справі станом на 01 січня 2019 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921, 00 грн х 500 = 960 500, 00 грн) та становить 88,50 грн.
Справа є незначної складності, ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов'язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувана ФОП ОСОБА_1 постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року ухвалена у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів та відновлення послуг водопостачання.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький