17 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/3943/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,
з участю секретаря судового засідання Герман О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 807/190/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Микуляк П.П. в м. Ужгород Закарпатської області 06.08.2019 року), -
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач, КДКА) про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати КДКА від 02.02.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи та зобов'язання дисциплінарної палати відповідача розглянути повторно питання порушення дисциплінарного провадження щодо адвоката ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі №807/190/18 та прийнято постанову про задоволення позовних вимог.
Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА від 02.02.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку.
Зобов'язано дисциплінарну палату КДКА розглянути повторно скаргу ОСОБА_2 з питань правомірності дій адвоката ОСОБА_1
Не погодившись із рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року його оскаржила ОСОБА_1 , яка покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов'язки, не злучивши її до участі у справі, що унеможливлює оскарження рішень судів без їх перегляду апеляційною інстанцією. Також посилається на відсутність підстав для відкриття щодо неї дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 .
Сторони та апелянт були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, що відповідно до положень частини другої статті 313 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Апелянт подав письмове клопотання про розгляд справи без її участі.
Згідно частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 06 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулась із скаргою до КДКА, в якій просила притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1, оскільки остання у адвокатських запитах від 05 квітня 2017 року та 19 квітня 2017 року на ім'я голови Ужгородської РДА повідомила неправдиві відомості щодо позивача, а саме про заяву позивачем у судовому засіданні по справі № 308/7722/16ц про фальсифікацію відомостей на сайті Ужгородської РДА.
Рішенням від 02 лютого 2018 року дисциплінарна палата КДКА за результатами розгляду матеріалів перевірки відомостей щодо вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_1 відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення відповідача прийняте з дотриманням відповідних стадій дисциплінарного провадження, а задоволення позову фактично буде втручанням у дискреційні повноваження КДКА.
В постанові від 28.01.2019 року Восьмий апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції зазначивши, що відповідач на стадії вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дійшов передчасних висновків, не притаманних цій стадії. Висновки про відсутність або про наявність дисциплінарного проступку можуть бути сформульовані тільки на стадії розгляду та вирішення дисциплінарної справи, після її порушення. Формування таких висновків на стадії до відкриття провадження є порушенням процедури їх прийняття.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного.
Щодо покликань апелянта на те, що судом першої інстанції вирішено питання про її права та обов'язки, без залучення її до участі у справі, що унеможливлює оскарження рішень судів без їх перегляду апеляційною інстанцією, апеляційний суд зазначає наступне.
Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, врегульований статтею 323 КАС України.
Відповідно до частин 1-3 зазначеної процесуальної норми якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 315 КАС України За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити
удове рішення;
3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Статтею 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Так, згідно абзацу другого частини другої статті 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Суд першої інстанції дійсно вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_1 , не залучивши її до участі у справі.
Апеляційний перегляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 також здійснювався без залучення до участі у справі ОСОБА_1 і незалучення останньої не було підставою для скасування рішення суду першої інстанції, що відповідно до вищенаведених положень пункту 4 частини 3 статті 317 та частини третьої статті 323 КАС України тягне наслідки у вигляді обов'язкового скасування рішення суду першої інстанції від 06.08.2018 року, а також постанови апеляційного суду від 28.01.2019 року.
Інші доводи апелянта ОСОБА_1 зводяться до того, що по суті суд першої інстанції вирішив справу правильно, а тому за наслідками апеляційного перегляду справи слід ухвалити таке ж судове рішення, тобто відмовити в задоволенні позову.
Частина четверта статті 323 КАС України передбачає апеляційний перегляд в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги мають бути враховані загальні положення апеляційного провадження, зокрема вимоги частини другої статті 308 КАС України про те, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, слід врахувати, що в постанові апеляційного суду від 28.01.2019 року, яка підлягає скасуванню з формальних підстав (незалучення до участі у справі ОСОБА_1 ), фактично була надана повна належна оцінка всім доводам, які наводить в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 . Зазначені висновки апеляційного суду не знайшли свого спростування в ході розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 і у колегії суддів відсутні підстави для інших висновків.
Так, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначено Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Питання щодо дисциплінарного провадження визначено Розділом VІ Закону № 5076-VI.
Положеннями стаття 33 Закону № 5076-VI встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
В статті 34 Закону № 5076-VI наведений перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку, якими, зокрема, є порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Абзацом 2 ч. 2 наведеної правової норми встановлено, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Положеннями статті 37 цього Закону визначені стадії дисциплінарного провадження, якими є:
1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи;
4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Виходячи з правового аналізу положень ч. 2 ст. 33, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження має відповідні стадії, на кожному з етапів яких вирішується те чи інше питання в залежності від такої стадії.
Питанню щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката або відмови у цьому, передує стадія проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови в порушенні дисциплінарної справи стало відсутність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку адвоката (абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону № 5076-VI). Зазначені обставини прямо визначені Рішенням КДКА від 02.02.2018 р.
Відповідно до ст. 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Тобто, ст. 39 Закону № 5076-VI регулює питання щодо розгляду заяви та вирішення питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарного провадження. В той же час положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону № 5076-VI наведено обставини, за яких таке провадження не може бути порушено, а саме тоді, коли заява (скарга) не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Відтак, апеляційний суд зазначає, що відповідач на стадії вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження дійшов передчасних висновків, не притаманних цій стадії. Такі висновки про відсутність або про наявність дисциплінарного проступку, підстав для відмови у притягненні чи притягнення до дисциплінарної відповідальності та його накладення можуть бути надані на стадії розгляду та вирішення дисциплінарної справи, після її порушення (ст.ст. 40, 41 Закону № 5076-VI). Надання таких висновків на стадії до відкриття провадження, є безпідставними та такими, що прийняті з порушенням процедури їх прийняття.
Відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено апеляційним судом, оскаржуване позивачем рішення відповідача зазначеним вимогам не відповідає.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що рішення дисциплінарної палати КДКА від 02.02.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним та підлягає скасуванню, а КДКА повинна повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 .
Пунктом 1 частини 3 ст. 2 КАС України визначено, що верховенство права є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У п. 58 Рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної4 відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до пункту 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно частини першої статті 317 КАС України Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідками апеляційного перегляду справи слід дійти висновку, що рішення суду першої інстанції через допущені порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
З врахуванням особливостей апеляційного перегляду судового рішення у даній справі за правилами статті 323 КАС України та з врахуванням положень статті 315 КАС України, апеляційний суд вважає, що резолютивна частина постанови у справі, що розглядається, також має містити рішення про скасування постанови апеляційного суду від 28.01.2019 року.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 323, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2019 року у справі № 1340/5853/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 02.02.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку.
Зобов'язати дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області розглянути повторно скаргу ОСОБА_2 з питань правомірності дій адвоката ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 22.07.2019