16 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5032/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
представника відповідача Пилип'як Х.І. ,
представників третьої особи Микита Т.В., Посисень І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кабінет Міністрів України, ОСББ "На Війтівській", про визнання протиправною і нечинною ухвали, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Брильовський Р.М.,
час ухвалення рішення: 14:23:33,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення: 29.03.2019 р.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Кабінет Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На Війтівській", в якому просили про визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради №3772 від 13.07.2018 р. «Про затвердження тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що вказані доводи позивачів є необґрунтованими, оскільки вони звернулися до суду як фізичні особи, а, отже, не є суб'єктами правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано це Рішення або його відповідна норма, у зв'язку з чим ухвала Львівської міської ради №3772 від 13.07.2018 "Про затвердження тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування" не порушує їх прав та інтересів.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради не передбачає специфіки ОСББ, створеного із декількох будинків, наслідків при формуванні та передачі ОСББ земельної ділянки одним земельним масивом під усіма будинками ОСББ, відсутності механізму поділу та повернення земельної ділянки від ОСББ при виході одного будинку із ОСББ, порушення прав співвласників одного будинку, які змушені утримувати та обслуговувати земельні ділянки під іншими будинками, до яких не мають правового відношення. Також скаржники вказують, що оскаржений нормативно-правовий акт прийнято відповідачем не в межах повноважень, а також не у спосіб, передбачений законом.
Відповідач подав до суду письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і пояснень щодо неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.05.2018 р. Львівською міською радою на сайті міської ради було оприлюднено проект ухвали «Про затвердження тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування».
На 13-тій сесії 7-го скликання Львівською міською радою прийнято ухвалу № 3772 від 13.07.2018 р. «Про затвердження тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування».
У пункті 1 оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень зазначено, що Тимчасовий порядок надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування розроблений на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до пункту 2 оскаржуваного рішення цей Порядок визначає загальні положення та встановлює особливості і процедуру надання ОСББ земельних ділянок у постійне користування та діє до часу прийняття Кабінетом Міністрів України порядку передачі безоплатно у власність або у постійне користування ОСББ земельних ділянок.
Ухвала Львівської міської ради №3772 від 13.07.2018р. «Про затвердження тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування» оприлюднена на сайті міської ради https://www8.city-adm.lviv.ua.
Не погодившись із вказаним рішенням №3772 від 13.07.2018р. «Про затвердження тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.
Нормою ч.1 ст.124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
У відповідності до положень ст. 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі ст.ст. 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю.
Враховуючи вищенаведені норми, слід зробити висновок, що законом передбачено прийняття рішення на сесії міської ради, як спосіб волевиявлення ради щодо регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 ЗК України у разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно з п. «д» ч. 2 ст. 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на квартиру у багатоквартирному будинку, право користування на земельну ділянку не переходить.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що законодавством не передбачено можливості користування окремими співвласниками багатоквартирних будинків земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок, або її частини. В разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, створеному відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.
Відповідно до частини другої статті 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, Тимчасовий порядок надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок визначає загальні положення та встановлює особливості і процедуру надання ОСББ земельних ділянок у постійне користування та діє до часу прийняття Кабінетом Міністрів України порядку передачі безоплатно у власність або у постійне користування ОСББ земельних ділянок.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що процесуальний закон вимагає, щоб при оскарженні нормативно-правового акта, зокрема, органу місцевого самоврядування, позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Звертаючись до суду з позовом щодо законності нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування позивач також повинен зазначити які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржений нормативно-правовий акт у разі, якщо він є суб'єктом зазначених вище правовідносин.
Рішення Львівської міської ради №3772 від 13.07.2018р. «Про затвердження тимчасового порядку надання об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування» стосується лише об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та суб'єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, є виключно об'єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Право на оскарження нормативно - правового акту мають особи, щодо яких застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. При цьому коло осіб, які вправі звернутися з позовом у розглядуваних справах, є вужчим, ніж коло осіб, що окреслено в частині першій статті 5 КАС України - особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не є учасниками (суб'єктами) правовідносин, то оскаржувана ухвала Львівської міської ради не породжує для позивачів права на звернення з цим адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі №1340/4629/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Л. Я. Гудим
В. В. Святецький
Повне судове рішення складено 22.07.2019 р.