22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 826/1035/17
адміністративне провадження № К/9901/19744/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі № 826/1035/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 14 грудня 2016 року,
15 липня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України.
Зазначена скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною шостою статті 59 КАС України, передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання касаційної скарги має особисто керівник або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, Суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, останню підписано представником за довіреністю ОСОБА_3 та на підтвердження його повноважень надано копію довіреності завірену головним державним інспектором відділу розгляду проектів наказів та супроводження судових спорів апарату Регуляторно-правового департаменту Державної фіскальної служби України ОСОБА_3.
Проте, доказів наявності у головного державного інспектора відділу розгляду проектів наказів та супроводження судових спорів апарату Регуляторно-правового департаменту Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності Суду касаційної інстанції не надано.
Слід відзначити, що право підписати довіреність іншими посадовими особами повинно бути встановлено законом або установчими документами. На законодавчому рівні не закріплено право підписувати довіреність (на представництво в судах у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України) іншими посадовими особами державної служби, окрім керівника, відповідно ніхто крім керівника не має можливості підписати, та відповідно, завірити довіреність.
Таким чином, додана до касаційної скарги скаржником копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_3 на представництво в Державній фіскальній службі України.
За таких обставин, касаційна скарга Державної фіскальної служби України підписана представником відповідача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Згідно приписів пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З таких підстав, касаційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі № 826/1035/17 підлягає поверненню, оскільки подана і підписана особою без надання документів, які надають їй це право.
Керуючись статтями 55, 59, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі № 826/1035/17 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко