22 липня 2019 року
м. Київ
справа №826/17875/15
адміністративне провадження №К/9901/19719/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Дашутін І.В., Мельник-Томенко Ж.М.
перевіривши касаційну Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м.Києві
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року
у справі №826/17875/15
за позовом Підприємства "Благодар" Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м.Києві
визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
12 липня 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС в м. Києві) направлені до суду поштою 11 липня 2019 року.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до части першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду прийнята 03 червня 2019 року, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення було 03 липня 2019 року, а касаційну скаргу подано 11 липня 2019 року.
Зазначене дає підстави вважати, що скаржником подано касаційну скаргу з порушенням встановленого для цього строку.
Відповідно до частини другої статті 329 КАС України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС в м. Києві порушує питання поновлення порушеного строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду ним отримане поштою лише 18 червня 2019 року не надаючи при цьому належного доказу про це, зокрема, конверту у якому надійшло оскаржуване рішення.
Оскільки за поданими матеріалами скарги не можливо встановити дату отримання позивачем копії оскаржуваного судового рішення, Суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження з наведених ним підстав поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою надання скаржнику часу для надання суду доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань на цілі сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривні, тому, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в розмірі 1921 гривні.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207, призначення платежу: « 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд».
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Відмовити у задоволенні клопотання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС в м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
2. Відмовити у задоволенні клопотання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС в м. Києві про визнання причин пропуску строку звернення на касаційне оскарження поважними.
2. Касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі №826/17875/15 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги зазначених в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. В. Жук
Судді І. В. Дашутін
Ж.М. Мельник-Томенко