22 липня 2019 року
м. Київ
справа № 2340/4711/18
адміністративне провадження № К/9901/19663/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 2340/4711/18 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та Смілянського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношені до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, звернувся до суду в 2018 році позов утримує в собі одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.).
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1409,60 грн. (200% від 704,80), як за однією вимогою немайнового характеру.
З урахуванням викладеного, скаржнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1409,60 грн.
Скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить Суд звільнити її від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати. Зокрема, посилається на те, що вона не працевлаштована, утримує трьох дітей та перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради як багатодітна сім'я.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження заявленого клопотання скаржником додано до касаційної скарги копію посвідчення багатодітної сім'ї, копію довідки з Укрсиббанку про відсутність відкритих депозитних рахунків, копію довідки Міністерства праці та соціальної політики Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про отримання щомісячної одноразової допомоги при народжені однієї дитини за період з лютого 2019 року по липень 2019 року, копію довідки Пенсійного фонду України форма ОК-5 та копію довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 23 жовтня 2018 року та 07 травня 2019 року.
Слід відзначити, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Втім, на підставі наявних та доданих документів Суд не має можливості достовірно пересвідчитись у розмірі отриманого доходу позивачем за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, оскільки, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності скрутного майнового стану скаржника, які б дали змогу суду враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення скаржника від сплати судового збору, слід надати до суду довідку з податкової інспекції, та інші документи на розсуд скаржника, що дасть змогу суду повно та об'єктивно розглянути клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Отже, за наведених обставин, у задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору належить відмовити.
Відповідно до правил ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу позивача за попередній рік або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)»; символ звітності банку: 207.
Керуючись статтями 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 2340/4711/18 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.М. Яковенко