22 липня 2019 року
м. Київ
справа №540/2417/18
адміністративне провадження №К/9901/19805/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 540/2417/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України стосовно затвердження 30 липня 2018 року Переліку змін № 1 до Організаційної структури Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на 2018 рік в частині виключення (скорочення) посади першого заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 30 жовтня 2018 року №2078-О «Про звільнення ОСОБА_1 ».
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30 жовтня 2018 року № 580-о «Про оголошення наказу ДФС України від 30.10.2018р. №2078-О «Про звільнення ОСОБА_1 » та проведення розрахунку».
- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 31 жовтня 2018 року.
- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 30 жовтня 2018 року № 2078-О «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30 жовтня 2018 року № 580-о «Про оголошення наказу ДФС України від 30.10.2018р. № 2078-О «Про звільнення ОСОБА_1 » та проведення розрахунку»
Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 31 жовтня 2018 року.
Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 жовтня 2018 р. по 11 квітня 2019 року включно в сумі 128 346,53 грн, яка визначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року змінено рішення суду першої інстанції шляхом виключення з його мотивувальної частини висновку щодо наявності у начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повноважень повідомляти ОСОБА_1 про зміну істотних умов державної служби на підставі наказів ДФС України від 18 січня 2016 року № 57-о «Про надання повноважень» та від 06 лютого 2017 року № 183-о «Про уповноваження керівників територіальних органів ДФС», замінивши висновком наступного змісту «у начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відсутні повноваження повідомляти ОСОБА_1 про зміну істотних умов державної служби».
В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна фіскальна служба України звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року й постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України з огляду на таке.
За приписами частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Однак, відповідачем під час звернення з цією касаційною скаргою зазначену вимогу виконано не було, а тому наявність таких недоліків перешкоджає суду прийняти скаргу до провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), (частина друга статті 169 КАС України).
Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви до суду першої інстанції (2018 рік) ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачка звернулася до суду у 2018 році та заявила п'ять вимог немайнового характеру, одна з них є похідною позовною вимогою.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 5 638,40 грн (200% від 2 819,20 грн (1 762,00*0,4*4).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - 31219207026007; код банку отримувача (МФО) - 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207; призначення платежу: «*;101; _____ (код за ЄДРПОУ/РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Враховуючи вищезазначене касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням строку для виправлення вказаних недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 540/2417/18 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду