Ухвала від 22.07.2019 по справі 2а-580/12/0970

УХВАЛА

22 липня 2019 року

Київ

справа №2а-580/12/0970

адміністративне провадження №К/9901/2554/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., в порядку підготовки справи до касаційного розгляду розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 у справі №2а-580/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби № 95 від 10.01.2012 на суму 24139,74 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 позов задоволено частково. Зменшено суму грошового зобов'язання, визначену Товариству з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» у податковій вимозі за № 95 від 10.01.2012, на 21927,08 грн. та податкову вимогу за № 95 від 10.01.2012 в цій частині скасовано.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 у справі № 2а-580/12/0970 змінено, викладено абзаци перший та другий резолютивної частини цієї постанови у наступній редакції: «Позов задовольнити. Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 10.04.2012 № 95 на суму 24139,74 грн.». В решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 залишено без змін.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній позивач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.04.2014 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 у справі №2а-580/12/0970.

На виконання вимог закону особам, які беруть участь у справі, надіслані копії ухвали про відкриття касаційного провадження та інформація про їхні права та обов'язки, надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи № 2а-580/12/0970 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В. й ухвалою від 12.01.2018 прийнято до провадження.

Відповідно до підпункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

При вирішенні питання про призначення справи до розгляду у судовому засіданні суд касаційної інстанції враховує, що відповідно до частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи повідомляються про дату, час та місце судового засідання, якщо вони подали відповідне клопотання про участь у судовому засіданні або суд визнав необхідним їх виклик для надання пояснень у справі.

Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є нескладними, виходячи з положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення справ незначної складності, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання з його повідомленням слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За встановлених обставин, справу слід призначити до розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін.

Керуючись статтями 262, 340, пунктом 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Закінчити проведення підготовчих дій та призначити справу № 2а-580/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія» до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги в судовому засіданні без повідомлення сторін на 23.07.2019 в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп.5.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду

Попередній документ
83175378
Наступний документ
83175380
Інформація про рішення:
№ рішення: 83175379
№ справи: 2а-580/12/0970
Дата рішення: 22.07.2019
Дата публікації: 23.07.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю