19 липня 2019 року
м. Київ
справа №0840/3349/18
адміністративне провадження №К/9901/19173/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України (ДФС) на ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби (ДФС) України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 22.10.2018 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної від 27.11.2017 №79 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1 ); зобов'язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 27.11.2017 №79 (реєстраційний номер документу: НОМЕР_1 ) в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Висновок суду першої інстанції про протиправність відмови ДФС у реєстрації податкової накладної ФОП ОСОБА_1 від 27.11.2017 №79 на постачання ТОВ «АПСП «Ауер-Технолоджі»» лушпиння соняшника пресованого гранульованого вартістю 223294,05 грн (з ПДВ) обґрунтований тим, що, зупиняючи реєстрацію, а потім відмовляючи в реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не вказав ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, необхідних для підтвердження даних податкової накладної, відповідно з наказом Міністрерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.
Повний текст судового рішення першої інстанції складено 22.10.2018.
ДФС України оскаржено зазначене рішення в апеляційному порядку 17.12.2019.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.01.2019 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а підстави, вказані у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою апеляційний суд надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 (оприлюднена 05.04.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з тих підстав, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а відповідач у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин, з яких строк був пропущений.
ДФС України подано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019, у якій відповідач просить скасувати зазначене судове рішення.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.03.2019 безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга була подана з дати отримання повного тексту судового рішення першої інстанції і судовий збір за подання апеляційної скарги був фактично сплачений 15.02.2019.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу встановлені вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідач у межах встановленого судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги, не надав заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав для його поновлення, про що було вказано в ухвалі суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху. Доводи, наведені в касаційній скарзі, не містять посилання на докази щодо фактичної дати отримання рішення суду першої інстанції та щодо відхилення таких доказів судом апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо повернення апеляційної скарги.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
О.В. Білоус
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду