16 липня 2019 р.Справа № 520/65/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Старосєльцева О.В., м. Харків.) від 18.04.2019 року (повний текст рішення складено 18.04.2019 р.) по справі №520/65/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №00002801406 від 03.10.2018р.,-
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить: скасувати податкове повідомлення-рішення №00002801406 від 03.10.2018р.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуване рішення, яким застосовано до позивача пеня за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності є незаконним, оскільки дійсно в перевіряємий період за експортним контрактом валютна виручка не надійшла у встановлені строки. Однак, у неповерненні валютної виручки відсутня протиправна поведінка позивача, оскільки підприємством вжито всі належні від нього заходи для повернення такої виручки. Зазначив, що ПАТ «ХЕЛЗ «Укрелектромаш» вів претензійну роботу, внаслідок якої відбувалось поступове погашення заборгованості. Посилаючись на викладені міркування, вважав, що позов підлягає до задоволенню, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року було залишено без задоволення позов.
Позивач не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Головним управлінням державної фіскальної служби у Харківській області на підставі направлень від 11.09.2018 року №8799, №8800 та наказу № 6544 від 06.09.2018 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш», код ЄДРПОУ 00213799, з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 08.12.2016 року №52 за період з 08.12.2016 року по 31.08.2018 року.
Результати проведеної перевірки викладені в акті від 24.09.2018р. № 3975/20-40-14-06-08/00213799.(а.с.8-15)
В акті від 24.09.2018р. № 3975/20-40-14-06-08/00213799 викладено судження ДФС про вчинення платником, ПАТ «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш» порушення, зокрема в контексті вирішення спору: ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме за зовнішньоекономічним контрактом від 08.12.2016 №52 укладеним з ООО «АЛГОРИТ ПЛЮС», Російська Федерація.
З посиланням на вказаний акт перевірки відповідач 03.10.2018р. прийняв податкове повідомлення - рішення №00002801406, яким у зв'язку з встановленими порушенням ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та на підставі підпункту 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, згідно з ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань, порушення вимог валютного законодавства у сумі 313 627,78 грн.(а.с.21)
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач 12.10.2018 р. направив скаргу до ДФС України за № 1210/01 та копію ГУ ДФС у Харківській області.(а.с.23-27)
Рішення ДФС України за № 40255/6/99-99-11-04-02-25 від 13.12.2018 року скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення №00002801406 від 03.10.2018 року залишено без змін.(а.с.30-32)
В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої виходив з того, що позивач не забезпечив дотримання у своїй діяльності приписів ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка діяла на час здійснення господарських відносин позивача з ООО «АЛГОРИТМ ПЛЮС» по експортному контракту від 08.12.2016 № 52.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «ХЕЛЗ «УКРЕЛЕКТРОМАШ» укладено з ООО «АЛГОРИТ ПЛЮС», Російська Федерація зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.12.2016р. №52.
У період, що перевірявся з 08.12.2016 по 31.08.2018, позивач за зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 08.12.2016р. №52 здійснював експортні операції щодо відвантажування товару на загальну суму 33 887 484,62 руб. Згідно декларацій перелік яких вказано в акті перевірки на аркушах 5-6. (а.с.10)
Валютна виручка (з урахуванням обов'язкового продажу) за відвантажений товар надійшла від ООО «АЛГОРИТМ ПЛЮС», Російська Федерація, на валютний рахунок АТ «ХЕЛЗ «УКРЕЛЕКТРОМАШ» № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023, на загальну суму 28 376 950,62 рос. руб. (еквівалент 12 979 922,82 грн.) згідно платіжних доручень, перелік яких вказано в акті перевірки на аркушах 7-8.
Станом на 31.08.2018 валютна виручка у сумі 3 788 333,00 рос. руб., в тому числі: у сумі 108 821,00 рос. руб. з граничним строком надходження 05.06.2018 та у сумі 3 679 512,00 рос. руб. з граничним строком надходження 10.06.2018, по експортному контракту від 08.12.2016 № 52, укладеному з ООО «АЛГОРИТМ ПЛЮС», Російська Федерація, на адресу ПуАТ «ХЕЛЗ «УКРЕЛЕКТРОМАШ» не надійшла.
Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Національний Банк України Постановою Правління НБУ від 14.09.2016 № 386 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановив п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.
Постанова набирає чинності з 15.09.2016 та діє до 15.12.2016 включно.
Згідно Постанови Національного банку України від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», встановлено: «п.1: Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів».
Постанова набирає чинності з 16.12.2016 та діє до 15.06.2017 включно.
Згідно Постанови Правління НБУ від 25.05.2017 № 41 «Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Національного банку України» внесено зміни до Постанови Правління НБУ від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України»: пункт 1 виключити.
Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Водночас, ч.ч. 3, 5 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" обумовлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що визначальним фактором для нарахування пені є власне порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних операцій. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 27.12.2018 року по справі №821/81/16 та від 11.03.2019 року по справі №826/7409/16.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що у зв'язку з невиконанням ООО «АЛГОРИТМ ПЛЮС» своїх зобов'язань по експортному контракту від 08.12.2016 № 52 ПАТ «ХЕЛЗ «УКРЕЛЕКТРОМАШ» 16.08.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо стягнення заборгованості з нерезидента у сумі 5 510 534,00 рос. руб. та судових витрат по справі, яка прийнята судом до провадження 27.08.2018 (справа №922/2287/18).
Постановою Господарського суду Харківської області від 13.11.2018 року по справі №922/2287/18 провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм Плюс" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" 2400000,00 руб. РФ. - закрито. Позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм Плюс", Російська Федерація, на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" заборгованість у розмірі 3 110 534,00 руб. РФ та 34 001,38 грн. судового збору.
Колегія судів зазначає, що позивач звернувся 16.08.2018 року за захистом своїх прав, а саме вже з порушенням встановлених термінів надходження валютної виручки, а саме валютна виручка у сумі 3 788 333,00 рос. руб., в тому числі: у сумі 108 821,00 рос. руб. з граничним строком надходження 05.06.2018 та у сумі 3 679 512,00 рос. руб. з граничним строком надходження 10.06.2018.
Тобто, кількість днів прострочення по сумі 108821,00 рос. руб. складає 71 день (з 05.06.2018 по 15.08.2018), по сумі 3679512,00 рос. руб. - 66 днів (з 10.06.2018 по 15.08.2018), що узгоджується з висновками акту перевірки контролюючого органу.
На підставі вищевикладеного, колегія судів робить висновок, що позивач не забезпечив дотримання у своїй діяльності приписів ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка діяла на час здійснення господарських відносин позивача з ООО «АЛГОРИТМ ПЛЮС» по експортному контракту від 08.12.2016 № 52.
Підстав, які б звільняли платника у даному конкретному випадку від несення юридичної відповідальності на підставі ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ані судом першої інстанції ані судом апеляційної інстанції не було встановлено.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявні матеріали розгляду скарги позивача від 12.10.2018 року, в яких, крім іншого, наявна копія рішення від 02.11.2018 року №35841/6/99-99-11-01-02-25 про продовження розгляду скарги до 15.12.2019 року разом з доказами направлення його позивачу, а тому доводи апелянта про не надіслання йому повідомлень про продовження розгляду його скарги не знайшли своє підтвердження.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, надав належні і допустимі докази на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 року по справі № 520/65/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 22.07.2019 року