22 липня 2019 року справа №360/4040/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 360/4040/18 (головуючий суддя І інстанції Петросян К.Є.), складене у повному обсязі 03 травня 2019 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 699 213,78 грн. (а.с. 158 т.2).
Копію ухвали від 19 червня 2019 року апелянтом отримано 27 червня 2019 року, що вбачається з відмітки на повідомленні про поштове відправлення, останній день на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 08 липня 2019 року.
09 липня 2019 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування зазначено, що в межах строків, встановлених судом, апелянт позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Проте, зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Стаття 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
Отже, законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.
Разом з тим, клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.
У підтвердження зазначених обставин апелянтом надано лист щодо запиту на виділення коштів.
Суд зазначає, що вказаний лист не може вважатись належним доказом, що свідче про можливість сплати апелянтом судового збору.
Отже, матеріали справи не містять підтвердження належними доказами щодо можливого фінансування цих витрат найближчим часом, що не може бути підставою для подальшого подовження процесуальних строків.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року та правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21 березня 2018 року (справа №813/2320/13-а), від 03 січня 2018 року (справа №826/18916/16), від 19 березня 2018 року (справа №804/4712/16), постанові від 27 березня 2018 року (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення сплати судового збору, отже, не є підставою для необґрунтованого продовження строку на усунення недоліків.
У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплачено, що підтверджується довідкою про відсутність даних в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства про зарахування судового збору станом на 17 липня 2019 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
У зв'язку із невиконанням ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС, що не позбавляє його права на повторне звернення з апеляційною скаргою в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 360/4040/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з державного бюджету України узгодженої суми бюджетного відшкодування - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 липня 2019 року.
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко
Т.Г. Гаврищук