16 липня 2019 року справа №360/566/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю представника відповідача Ганзія С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (повний текст складено 04 квітня 2019 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/566/19 (суддя І інстанції - Смішлива Т.В.) за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Колос" до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
11 лютого 2019 року Сільськогосподарський кооператив "Колос" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Луганській області (далі - відповідач) позивача просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 11.01.2019 № 0001305505 з податку на додану вартість у сумі 141917,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0001305505 від 11.01.2019, відповідно до якого загальна сума штрафу з податку на додану вартість становить 141917,27 грн. за встановлене порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 21.11.2016 №9082402378 та від 13.16.2018 №9117577059. Посилався на те, що п.40 підрозділу 2 розділу XX ПК України, штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу. Позивач вважає, що за наявності в кооперативу "Колос" достатніх сум коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення податкових зобов'язань, до кооперативу не повинен застосовуватися штраф за несвоєчасне їх списання ДКСУ, або за несвоєчасне надсилання ДФС реєстрів ДКСУ.
Отже, позивач вважає, дане прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 360/566/19 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 11 січня 2019 року № 0001305505 про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 141917,27 грн.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Крім того, відповідно до режиму «Перегляд реєстру трансакцій» підсистеми «Облік платежів» АІС «Податковий блок» станом на 30.11.2016 року неможливо визначити достатність суми коштів на електронному рахунку позивача для сплати самостійно визначених зобов'язань з ПДВ у сумі 709687,00 грн.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не наданий.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанцій встановлено, що сільськогосподарський кооператив "Колос" (далі - СК "Колос") є юридичною особою та як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Луганській області, Старобільське управління Марківська ДПІ, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.02.2019 за № 1004972665 (арк.спр. 6-8).
СК "Колос" є платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим позивачем 21.11.2016 подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року із задекларованими зобов'язаннями перед бюджетом на суму 709687,00 грн (арк. спр. 17-24).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 812/1210/17, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, зобов'язано Державну фіскальну службу України прийняти та вважати прийнятими протягом операційного дня, коли було надіслано, а саме: 21.11.2016 - податкову декларацію сільськогосподарського кооперативу "Колос" з податку на додану вартість (скорочену) за жовтень 2016 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2016 року; 15.08.2017 - податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року та лютий 2017 року (арк. спр. 25-30).
Крім того, 20.06.2018 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року, у якій самостійно задекларовано зобов'язання з податку на додану вартість на суму 100,00 грн (арк. спр. 31-33).
ГУ ДФС у Луганській області 21.11.2018 проведено камеральну перевірку податкової звітності СК "Колос" з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2016 року, березень 2017 року - лютий 2018 року, травень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки № 000147/12-32-55-05/30796873 від 21.11.2018 (арк. спр. 64-66).
Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених абз.1 п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 ПКУ за жовтень 2016 року, березень 2017 року - лютий 2018 року, травень 2018 року.
На підставі акту перевірки № 000147/12-32-55-05/30796873 від 21.11.2018 Головним управлінням ДФС у Луганській області 11 січня 2019 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0001305505 про нарахування СК "Колос" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 141917,27 грн (арк. спр. 9-10).
У розрахунку штрафної санкції зазначено, що штраф нараховано за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань по податковій декларації № 9082402378 від 21.11.2016 у період з 27.06.2018 по 04.09.2018 та по податковій декларації № 9117577059 від 13.06.2018 у період з 01.07.2018 по 04.09.2018.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з цим, особливість визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Згідно п. 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.
З податкової декларації позивача за жовтень 2016 року вбачається, що в ній зазначено реквізити спеціального рахунку (арк. спр. 18).
Згідно вищезазначених приписів Податкового кодексу України передбачено, що перерахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету здійснюється не безпосередньо платником податку, а податковим органом. Натомість, платник податку повинен забезпечити наявність на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на час настання строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, достатньої кількості коштів для сплати зобов'язань.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням вище зазначених рахунків деталізовано у Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.
Згідно п. 20 Порядку для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.
При цьому, відповідно до п.40 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Для вирішення питання правомірності застосування штрафних санкцій до СК "Колос" за несвоєчасну сплату податку на додану вартість необхідно встановити наявність коштів на його спеціальному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за деклараціями № 9082402378 від 21.11.2016 у сумі 709687,00 грн та № 9117577059 від 13.06.2018 на суму 100,00 грн.
З метою встановлення вказаних обставин судом досліджено виписку зі спеціального електронного рахунку СК "Колос" за період 2016 - 2018 років із зазначенням інформації про вчинені у вказаний період транзакції (арк. спр. 11-16), витяг з АІС "Податковий блок" з інформацією про реєстр транзакцій за період з 01.11.2016 по 07.09.2018 (арк. спр. 58-59, 80-82), а також платіжні доручення СК "Колос" про перерахування коштів на спецрахунок, відкритий в Казначействі та призначений для розрахунків з податку на додану вартість (арк. спр. 118-140).
Дослідженням вказаних доказів встановлено, що СК "Колос" здійснювало поповнення свого спецрахунку виключно у жовтні - листопаді 2016 року.
При цьому СК "Колос" є сільськогосподарським підприємством, що зумовлювало у 2016 році особливий порядок адміністрування ПДВ.
Відповідно до підпункту "в" п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню:
- до державного бюджету - у розмірі 20 відсотків;
- на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 80 відсотків.
Сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування, зазначеного у підпункті "в" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій із продукцією тваринництва (підпункт 209.2.1 п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України).
Згідно пп. 209.2.2 п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах з рахунків, зазначених у підпункті "в" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті:
- 20 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- 80 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
З урахуванням вищевказаних положень ст. 209 Податкового кодексу України у 2016 році відбувався розподіл коштів, сплачених СК "Колос" на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
З наданого представником відповідача витягу з АІС "Податковий блок" щодо транзакцій на спецрахунку ПДВ вбачається, що після надходження перерахування СК "Колос" коштів на вищевказаний рахунок (ознака транзакції 1) відбувається автоматичне розмежування вказаних коштів на 20 та 80 відсотків (ознака транзакції 14) та подальше зарахування 80 відсотків на спеціальний рахунок СК "Колос" для сплати ПДВ (арк. спр. 58).
З аналізу вищевказаних транзакцій вбачається, що станом на 30.11.2016 на спецрахунку СК "Колос" залишок коштів становив 741612,00 грн, що є достатнім для сплати самостійно визначених зобов'язань у декларації з ПДВ за жовтень 2016 року № 9082402378 від 21.11.2016 на суму 709687,00 грн.
За період з 30.11.2016 по 26.04.2016 жодного руху коштів на спецрахунку СК "Колос" не відбулося, а тому станом на час виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі № 812/1210/17 та відображення в обліку податкової декларації СК "Колос" з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у позивача було достатньо коштів для сплати самостійно визначених зобов'язань з ПДВ.
Станом на 01.07.2018 (граничний строк сплати зобов'язань з ПДВ по декларації за травень 2018 року) залишок коштів на рахунку СК "Колос" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість був достатній для сплати зобов'язань з ПДВ на суму 100,00 грн.
Таким чином, несвоєчасне списання коштів з рахунку СК "Колос" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на оплату зобов'язань з ПДВ по декларації за жовтень 2016 року № 9082402378 від 21.11.2016 у сумі 709687,00 грн та по декларації за травень 2018 року № 9117577059 від 13.06.2018 на суму 100,00 грн відбулось не з вини платника податку - СК "Колос".
У даному випадку необхідно керуватись положенням п.40 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, за яким штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету.
З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність податкового повідомлення - рішення від 11 січня 2019 року № 0001305505 про нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 141917,27 грн та про необхідність його скасування.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 360/566/19 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 360/566/19 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 22 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В.Геращенко
І.В. Сіваченко