17 липня 2019 року справа №200/14646/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю представника відповідача Постоловського І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 р. ( повний текст виготовлено 26 квітня 2019 року) у справі № 200/14646/18-а (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними в частині надання та передачі в оренду земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 4,99 га через перевищення та привласнення повноважень,-
20 грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області (далі відповідач) про визнання дій протиправними в частині надання та передачі в оренду земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 4,99 га через перевищення та привласнення повноважень, які виразились у винесенні неправомірного розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 26 квітня 2010 року № 147 "Про надання земельних ділянок у довгострокову оренду СТОВ "Хлібний дар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 17 жовтня 2018 року вона отримала від відповідача розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 квітня 2010 року № 147 "Про надання земельних ділянок у довгострокову оренду СТОВ "Хлібний дар", з якого дізналась, що відповідач безпідставно надав в оренду належно їй нерухоме майно іншій особі. На підставі чого просить визнати дії відповідача щодо прийняття незаконного рішення - розпорядження голови Костянтинівської РДА від 26 квітня 2010 року № 147 "Про надання земельних ділянок у довгострокову оренду СТОВ "Хлібний дар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та укладання його на підставі договору оренди за відсутності відповідних текстових, графічних матеріалів, а також без визначення правового статусу, місця розташування земельних ділянок протиправними в частині надання та передачі в орендну земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 4,99 га, через перевищення та привласнення повноважень відповідачем.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 р. у справі № 200/14646/18-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дії щодо прийняття незаконного рішення - розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області від 26 квітня 2010 року за № 147 "Про надання земельних ділянок у довгострокову оренду СТОВ "Хлібний дар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та укладання його на підставі договору оренди за відсутності відповідних текстових, графічних матеріалів, також без визначення правового статусу, місця розташування земельних ділянок протиправними в частині надання та передачі в оренду земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 4,99 га через перевищення та привласнення повноважень відповідача відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд не розібрався із предметом позову і обставинами, які характеризують спірні правовідносини, що призвело до помилкового рішення. Об'єктом судового захисту є спадкове право позивача на земельну ділянку частку (пай), яке було порушено (шляхом припинення) відповідачем, внаслідок здійснення неправомірних дій, що спричинили видання, правового акта індивідуальної дії.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Також представник відповідача зауважував, що оскаржувані є ненормативними, вичерпали свою дію в зв'язку з їх реалізацією - укладенням з СТОВ "Хлібний дар" відповідних договорів оренди.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18 лютого 2010 року розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації № 49 СТОВ "Хлібний дар" наданий дозвіл на складання проекту землеустрою на відведення ділянок (не витребуваних часток (паї) громадян - колишніх членів КСП "Красний партизан") для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у довгострокову оренду протягом 10 років до моменту витребування загальною площею - 49.93 га, у тому числі: ріллі - 49,93 га, розташованих на території Віролюбівської міської ради Костянтинівського району. Відповідно до пункту 2 цього розпорядження, СТОВ "Хлібний дар" запропоновано подати до райдержадміністрації проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розгляду та твердження в установленому законом порядку (арк. справи 97).
Висновком відділу регуляторної політики державного управління охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області від 21 квітня 2010 року за № 11/79, погоджено проект землеустрію щодо відведення земельних ділянок у довгострокову аренду СТОВ "Хлібний дар", площею 49,9300 га (арк. справи 108).
26 квітня 2010 року за розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації № 146 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які надаються СТОВ "Хлібний дар" у довгострокову оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даним розпорядженням надані СТОВ "Хлібний дар" земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5,НОМЕР_6,НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_9,НОМЕР_10,НОМЕР_12 загальною площею - 49,9300 га, в тому числі: ріллі - 49,9300 га, у довгострокову оренду на 10 років до моменту витребування, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення (запас, не витребувані земельні частки (паї) громадян членів КСП "Красний партизан") Віролюбівської сільської ради за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (арк. справи 22).
26 квітня 2010 року за № 147, розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації, розглянувши проект землеустрію щодо відведення земельних ділянок, які надавались у довгострокову оренду СТОВ "Хлібний дар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розроблений підприємством "Азітмут", затверджений проект землеустрію щодо відведення земельних ділянок та надані СТОВ "Хлібний дар" земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_8,НОМЕР_4,НОМЕР_5,НОМЕР_6,НОМЕР_7,НОМЕР_8,НОМЕР_9,НОМЕР_10,НОМЕР_12 загальною площею - 49,9300 га, в тому числі: ріллі - 49,9300, та надано у довгострокову оренду строком на 10 років до моменту витребування, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення (запас, не витребувані земельні частки, паї) громадян колишніх КСП "Красний партизан" Віролюбівської міської ради за межами населених пунктів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Встановлена величини орендної плати за використання земельних ділянок у розмірі 3% від грошової оцінки цих земель (акр. справи 137).
29 квітня 2010 року директор СТОВ "Хлібний дар" звернувся до голови Костянтинівської районної державної адміністрації з проханням встановити ставку орендної плати на земельну ділянку площею 49,9300 га в розмірі 1/5 % від грошової оцінки на перший рік освоєння у зв'язку з не обробленням виділених земель майже п'яти років(арк. справи 43).
Відповідно до акту обстеження земельних ділянок, які передавались в довгострокову оренду з земель колективної власності (не витребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Віролюбівської сільської ради Костянтинівського від 12 травня 2010 року за результатами обстеження комісія прийшла до висновку, що для оброблення та використання у сільському господарстві земельних ділянок, загальною площею 49,9300 га, з них ріллі: 49,9300 га які передаються в довгострокову оренду з земель колективної власності (не витребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Віролюбівськї сільської ради Костянтинівського району, встановлена величина орендної плати за використання земельних ділянок за перший рік 1,5 % від їх нормативної оцінки, а в подальшому - 3% від їх нормативної грошової оцінки (арк. справи 42).
19 травня 2010 року за розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації № 180, внесені зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 квітня 2010 року № 147, яким пункт 3 викладений в наступній редакції: п. 3. "Встановити величину орендної плати за використання земельних ділянок за перший рік у розмірі 1,5 %, а в подальшому 3 % від грошової оцінки цих земель" (арк. справи 139).
08 серпня 2016 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай) члена КСП "Красний партизан" розміром 6,16 умовних кадастрових гектарів, що належала померлої на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_11 , виданого 20 липня 1996 року Костянтинівською районною державною адміністрацією від 13 травня 1996 року № 275 (арк. справи 11)
Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 03 лютого 2017 року № 18, позивачу наданий дозвіл на складання технічної документації із землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку із земель КСП "Красний партизан" орієнтовною площею 6,4 умовних кадастрових одиниць (арк. справи 10).
Розпорядженням голови Костянтинівської РДА від 24 липня 2017 року за № 215, земельна ділянка, загальною площею 4,9900 га була виділена в натурі позивачу (акр. справи 140-141).
Відповідно до розпорядження Голови Костянтинівської РДА від 03 лютого 2017 року № 18 позивачу надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку із земель КСП "Красний партизан" орієнтовною площею 6,4 умовних кадастрових одиниць для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Віролюбівської сільської ради Костянтинівського району (арк. справи 142-143 ).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 4,99 га, зареєстровано 04 серпня 2017 року на підставі розпорядження голови Костянтинівської РДА від 24 липня 2017 року № 215 за ОСОБА_1 (арк. справи 9).
Листом від 28 липня 2017 року Костянтинівська РДА повідомила позивача про те, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 4,9900 га увійшла до складу земельних ділянок загальною площею 49,9300 га із земель сільськогосподарського призначення (запас, не витребувані земельні частки (паї) колишніх членів КСП "Красний партизан"), переданих в оренду відповідно до укладеного 19 травня 2010 року між Костянтинівською РДА та ТОВ "Хлібний дар" договору оренди, що заходи з повернення земельної ділянки будуть вжиті після оформлення позивачем документів, що посвідчують право власності на зазначену земельну ділянку (арк. справи 16).
Після оформлення позивачем права власності на земельну ділянку, Костянтинівська РДА листом від 15 вересня 2017 року за вихідним № 2180/01-54 повідомила позивача про звернення до ТОВ "Хлібний дар" з приводу укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 19 травня 2010 року та вилучення земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 . В листі зазначено, що у позивача виникло право власності на земельну ділянку з моменту державної реєстрації майна (арк. справи 20 - 21).
Розпорядженням голови Костянтинівської РДА від 22 червня 2018 року за № 321, прийнято рішення про припинення права оренди на земельну ділянку загальною площею 4,99 га, яка раніше була надана ТОВ "Хлібний дар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та про вилучення у ТОВ "Хлібний дар" земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ) загальною площею 4,99 га, раніше наданої в оренду строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (акр. справи 152, зворотній бік).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом 08 серпня 2016 року, а саме на спадщину, яке складалось з права на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП "Красний партизан", розміром 6,16 умовних кадастрових га, місцезнаходження якого: Костянтинівський район, Донецька область , що належала померлої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_11 , виданого 20 липня 1996 року Костянтинівською районною державною адміністрацією від 13 травня 1996 року № 275, зареєстрованого 24 липня 1996 року (арк. справи 11).
19 травня 2010 року з відповідачем був укладений договір оренди землі з ТОВ "Хлібний дар", згідно якого СТОВ "Хлібний дар" передано у строкове платне користування земельні ділянки, розташовані на території Веролюбівської сільської ради, загальною площею 49,9300 га із земель сільськогосподарського призначення (запас, не витребувані земельні частки (паї) громадян - колишніх членів КСП "Красний партизан"). До складу зазначених земельних ділянок увійшла і земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_13 загальною площею 4,99 га.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов таких висновків.
Законодавець надав право володарям сертифікатів на земельну частку (пай) право на виділення земельних ділянок в натурі. На час виникнення спірних взаємовідносин законодавець навіть не обмежував в часі на її оформлення, тобто до відповідного оформлення позивач мала право на земельну частку пай. Як вірно зазначив представник позивача, позивачка могла скористатись цим правом на свій розсуд, в даному випадку позивачка вирішила тривалий час не реалізовувати свій сертифікат. У випадку, якщо власник сертифікату на земельну частку (пай) приймає для себе рішення не оформлювати земельну ділянку він повинен усвідомлювати можливі наслідки щодо такого рішення, особливо якщо вони прямо визначені в законі.
Враховуючі наведені обставини, а також те, що самі по собі дії щодо прийняття розпорядження голови районної державної адміністрації від 26 квітня 2010 року № 147 "Про надання земельних ділянок у довгострокову оренду СТОВ "Хлібний дар" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" не можуть порушувати право позивача, оскільки певні наслідки виникають після прийняття відповідачем певного управлінського рішення, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Разом з тим, місцевий суд, встановивши фактичні справи та надавши правову оцінку спірним правовідносинам, допустив порушення правил юрисдикції адміністративних судів.
Стаття 2 КАС України (далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) визначає, що завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами частини першої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставою виникнення/припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Тобто рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на земельну ділянку), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача щодо передачі земельної ділянки в оренду СТОВ "Хлібний дар" та подальше укладення договору оренди. Отже, у цій справі існує спір про право власності на земельну ділянку, вільно без перешкод користуватись позивачем земельною ділянкою та надавати земельну ділянку в оренду і отримувати за це кошти, що унеможливлює його розгляд за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки цей спір стосується приватноправових відносин, оскільки позивач у позові зазначала, що наслідками незаконних та протиправних дій відповідача було порушено її право власності, вільно без перешкод користуватись нерухомим майном та надавати таке майно в оренду і отримувати за це кошти, за період з квітня 2010 року до 04 липня 2018 року, то вирішення питання правомірності набуття такого права, як і питання щодо порушення прав позивача внаслідок неправомірних дій відповідача щодо надання у оренду земельної ділянки, має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 квітня 2018 у справі № 802/950/17-а та від 22 квітня 2019 року у справі 2а-7853/11/1111.
Отже, предмет спірних правовідносин носить приватно-правовий характер, а тому цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що в повній мірі узгоджуються з діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.
Ураховуючи характер спору, суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавством та наявною судовою практикою розгляд цієї справи віднесено до справ цивільної, а не адміністративної юрисдикції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно із частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки місцевий суд помилково розглянув справу у порядку адміністративного судочинства, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 238, частини першої статті 319 КАС України, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, п. 3 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 319 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 р. у справі № 200/14646/18-а - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 р. у справі № 200/14646/18-а - скасувати.
Провадження у справі № 200/14646/18-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними в частині надання та передачі в оренду земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 4,99 га через перевищення та привласнення повноважень - закрити. Повне судове рішення складено 22 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко