22 липня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 367/3459/16-ц
Головуючий у першій інстанції - Пархоменко О.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6961/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2017 року вказаний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за розпискою із урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 13 172,40 грн., а також 3% річних з простроченої суми за період прострочення в розмірі 662,00 грн., а всього 13 834,40 грн. (а.с. 52-54).
Не погодившись з рішенням районного суду, 20 червня 2017 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу (а.с. 57-61).
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2017 року залишено без руху та встановлено строк п'ять днів з моменту отримання копії ухвали для сплати судового збору та тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для подачі апелянтом клопотання про поновлення строку та зазначення підстав для його поновлення (а.с. 75-76).
28 серпня 2017 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження та зазначила, що до заяви додано оригінал квитанції про сплату судового збору (а.с. 79-80).
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2017 року. Повернуто ОСОБА_1 згідно з квитанцією №18 від 23 серпня 2017 року судовий збір в розмірі 606,32 грн. Повернуто ОСОБА_1 оригінал квитанції №18 від 23 серпня 2017 року (а.с. 82-83).
Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2017 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для продовження розгляду (а.с. 133-137).
02 квітня 2019 року матеріали справи отримано Київським апеляційним судом та 03 квітня 2019 року передано судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали, а саме подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору (а.с. 141-143).
Згідно з супровідними листами Київського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року та 06 травня 2019 року на вказану в апеляційній скарзі адресу ОСОБА_1 направлялися копії вказаної ухвали для виконання (а.с. 144-145).
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Київського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 отримала особисто 09 липня 2019 року засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тому останнім днем усунення недоліків є 15 липня 2019 року, оскільки 14 липня 2019 року є вихідним днем (а.с. 147).
Проте станом на 22 липня 2019 року апелянт вимог ухвали Київського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року не виконала, до апеляційного суду не подала оригінал квитанції про сплату судового збору.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, застосування положень ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги не є порушенням права особи на доступ до правосуддя.
З урахуванням наведених обставин, апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2017 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець