Головуючий у І інстанції Петренко Н.О.
Провадження № 22-ц/824/9271/2019 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
Іменем України
22 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Іванової І.В., Мельника Я.С., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з даним позовом, мотивуючи його тим, що 02 вересня 2017 року в м. Києві на перехресті вул. Здолбунівська та пр. П.Григоренка водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Хюндай Соната, д.р.н. НОМЕР_1 , не надав дорогу автомобілю «КІА Піканто», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача Подшив ОСОБА_3 , внаслідок чого здійснив зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Хюндай Соната, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на час скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС», яка визнала дану подію страховим випадком та виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 50 666,62 грн.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту позивач у квітні 2018 року звернулася до оцінювача, який визначив обсяг ремонту на суму 79 044,23 грн.
Враховуючи викладене, позивач просила стягнути з відповідача залишкову суму страхового відшкодування в розмірі 28 377,61 грн., що є різницею між визначеним розміром відновлювального ремонту та сплаченим їй страховим відшкодуванням. Оскільки відповідач не відшкодував у повному обсязі страхове відшкодування, позивач просила також стягнути з нього пеню в розмірі 6 849,36 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 597,00 грн., інфляційні втрати в сумі 1 148,19 грн., всього на суму 36 972,16 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «Страхова група «ТАС» проти задоволення скарги позивача заперечив та просив рішення суду залишити без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки ціна позову у справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (36 972 грн. 16 коп.), апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 02 вересня 2017 року в м. Києві на перехресті вул. Здолбунівська - пр. П.Григоренка сталася ДТП за участю автомобіля Хюндай Соната, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «КІА Піканто», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.17).
Згідно звіту від 07.11.2017 року вартість відновлювального ремонту КТЗ «КІА Піканто», д.р.н. НОМЕР_2 , складає 114 200,92 грн., ринкова вартість - 157 538,55 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 60 799,94 грн., вартість матеріального збитку - 60 799,94 грн. (а.с.52-69).
Згідно звіту 63/56.04.18 від 23.04.2018 року ринкова вартість КТЗ «КІА Піканто», д.р.н. НОМЕР_2 , до пошкодження складає 118 259,14 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ - 192 934,15 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 79 044,23 грн., в т.ч. ПДВ 10 416,04 грн. (а.с.18-33).
Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Хюндай Соната, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на час скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС», яка визнала дану подію страховим випадком та виплатила позивачу страхове відшкодування на загальну суму 50 666,62 грн. згідно звіту від 07.11.2017 року, виконавши таким чином свої обов'язки перед страхувальником.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту порушення прав позивача відповідачем, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 до ПрАТ "Страхова група «ТАС» з вимогою про виплату залишкової суми страхового відшкодування в розмірі 28 377,61 грн. на підставі звіту 63/56.04.18 від 23.04.2018 року не зверталася і страхова компанія не приймала рішення про відмову у виплаті даної страхової суми, в зв'язку із чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту порушення її прав відповідачем на час звернення до суду з даним позовом, та, відповідно, необґрунтованість її вимог про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування та штрафних санкцій за порушення строків його виплати.
Доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги позивача зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач:
Судді: