Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11173/2019
19 липня 2019 року місто Київ
справа № 2-2039/11
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року про заміну сторони у виконавчому провадженні, постановлену під головуванням судді Сирбул О.Ф., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про заміну сторони виконавчого провадження,-
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції боржник ОСОБА_1 09 липня 2019 року подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
В обґрунтування вимог посилалася на те, що оскаржувану ухвалу вона отримала лише 26 червня 2019 року.
А тому, просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, оскільки він пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання від 02 квітня 2019 року оскаржувана ухвала постановлена за відсутності учасників справи (а.с.59).
Згідно супровідного листа від 10 квітня 2019 року Дарницьким районним судом міста Києва боржнику ОСОБА_1 було направлено копію ухвали суду від 02 квітня 2019 року, яку остання отримала 26 червня 2019 року, що підтверджується витягом з сайту ПАТ «Укрпошта» (а.с.75).
Апеляційна скарга боржника ОСОБА_1 подана до суду першої інстанції 09 липня 2019 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України прихожу до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, а тому вважаю, що строк підлягає поновленню.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Згідно з п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою повинен бути сплачений у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (384,20 грн.).
Частиною 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути доказом сплати судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що судовий збір сплачено її представником ОСОБА_3 з карткового рахунку (оплата он-лайн), однак квитанція на електронну пошту не направлена.
На підтвердження сплати судового збору апелянт надала виписку з карткового рахунку ОСОБА_3 за 08 липня 2019 року, в якій зазначено, що 08 липня 2019 року була здійснена операція: «оплата судових витрат, аліментів та допомог на дитину COURT.GOV.UA.KYIV» та зазначений загальний розмір сплаченої суми 392,04 грн. (а.с.73).
Разом з тим, з вказаної виписки не можливо зрозуміти у якому розмірі було сплачено саме судовий збір, на які реквізити та за яку саме апеляційну скаргу.
При цьому, в наявних у розпорядженні Київського апеляційного суду електронних виписках щодо зарахування судового збору до Державного бюджету за 08 липня 2019 року дані про сплату судового збору ОСОБА_1 або ОСОБА_3 за подачу апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року відсутні.
Отже, надана апелянтом роздруківка не є належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
А тому, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 384,20 грн. на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: 34311206080024, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору або надати квитанцію, яка підтверджує сплату судового збору за подачу вказаної апеляційної скарги.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.127, 185, 357 ЦПК України, -
Поновити боржнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року.
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» про заміну сторони виконавчого провадження залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.