18 липня 2019 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Глущенка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
за участю захисників Глущенка В.В.,
Шевченко О.В.
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 02 квітня 2019 року в 21 год. 35 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Чорновола в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області з ознаками алкогольного сп'яніння в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі захисник Глущенко В.В. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
Апелянт звертає увагу на те, що 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 , керував автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Драгер», на що він відмовився, оскільки бачив упереджене ставлення до нього з боку поліцейського. Захисник Глущенко В.В. звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був не проти проїхати до медичного закладу для проходження там огляду, проте працівники поліції не пропонували йому цього зробити. Він зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення інспектор поліції не вказав, від проходження якого саме огляду він відмовився.
Крім того, захисник Глущенко В.В. зазначає, що відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що свідки, які начебто засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду алкогольного сп'яніння були добре знайомі поліцейським, що є порушенням п. 4 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція).
Апелянт вважає, що працівниками поліції порушена вищевказана Інструкція також з тих підстав, що в матеріалах провадження відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу та заслухавши пояснення захисників Глущенка В.В., Шевченко О.В., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Судове рішення є мотивованим. Суд вказав, які докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП він приймає, а тому доводи апелянта про те, що судом не дотримано положень ст. 245 КУпАП є необґрунтованими.
В апеляційній скарзі захисник Глущенко В.В. стверджує, що постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження щодо ОСОБА_1 , оскільки процедура проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції грубо порушена.
Проте з такими доводами апелянта не погоджується апеляційний суд.
Вищевказаною Інструкцією регламентований порядок проведення огляду на стан сп'яніння. Як зазначив сам апелянт, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, тому його доводи про порушення процедури огляду на стан сп'яніння є необґрунтованими, оскільки він фактично не проводився.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 02 квітня 2019 року керував автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та в порушення п. 2.5 ПДР України відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків.
Даний процесуальний документ містить підпис правопорушника про те, що ОСОБА_1 ознайомлений з правами та обов'язками. Будь-яких зауважень стосовно того, що він бажав пройти огляд в медичному закладі в ньому не зазначено.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апелянта про бажання ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі не підтверджуються матеріалами провадження.
В той же час, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних медичних довідок про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у медичному закладі «Соціотерапія», що могли б спростувати обставини викладені у протоколі та підтвердити обставини, викладені у поясненнях ОСОБА_1 суду не надано.
ОСОБА_1 не заперечує факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та пояснює це тим, що бажав проїхати до медичного закладу, де зміг би пройти огляд.
Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 інспектор поліції в присутності двох свідків пропонував пройти медичний, на що він відмовився та водночас не зазначав підстави своєї відмови, про які його захисник зазначає в апеляційній скарзі.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці за допомогою спеціального приладу «Драгер», так і в медичному закладі.
В апеляційній скарзі захисник Глущенко В. В. зазначає, що вищевказані свідки є добре знайомі з поліцейськими, а тому є упередженими та їх пояснення не можуть бути доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, свідки диктували інспектору поліції свої анкетні відомості. Письмові пояснення вказаних свідків містять їх особистий напис про те, що з їх слів пояснення записані вірно, їм прочитано. Поведінка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, не свідчить про їх упередженість, а їх причетність до громадського формування «Департамент охорони» не може бути безумовною підставою визнання їх пояснень як доказу у справі про адміністративне правопорушення недопустимим.
Оскільки письмові пояснення складені уповноваженою службовою особою та своїм підписом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засвідчили достовірність написаного в них, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави вважати вказані докази недопустимим доказом.
Доводи апелянта про відсутність в матеріалах провадження направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я є непереконливими, оскільки він відмовився їхати до медичного закладу.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
Відмова від такої вимоги є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги інспектора патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння. Не виконавши це, він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що судом першої інстанції зроблений правильний висновок.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Глущенка В.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун