Справа № 761/18432/18 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1962/2019 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія ч. 1 ст. 366 КК України
іменем України
17 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
обвинуваченої: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12017100100014602 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2019 року, якою
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Івано-Франківськ Івано- Франківської області, громадянку України, з вищою освітою, не одружену, працюючу в ТОВ «ТММ Експрес» заступником голови ревізійної комісії, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , не судиму,
на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12017100100014602 від 07.12.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, закрито.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2019 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12017100100014602 від 07.12.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, закрито.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що згідно обвинувального акту ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 366 КК України, вчиненого у 2011 році. За класифікацією злочинів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч.1 ст.366 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відносяться до злочину невеликої тяжкості. Перебіг давності у кримінальному провадженні не зупинявся та не переривався. Суд вказав, що, враховуючи наведене, існують законні підстави для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення злочину, у якому вона обвинувачується, минуло більше ніж три роки.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2019 року щодо ОСОБА_7 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а обвинувальний акт повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги обґрунтовує тим, що виходячи з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали та фактичні обставини кримінального провадження, та, враховуючи, що внаслідок дій обвинуваченої АКБ «Золоті ворота» було завдано матеріальні збитки в розмірі, який більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковувані мінімуми доходів громадян, то строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, не закінчився. Окрім того, прокурор наголошує, що матеріальні збитки фінансово-кредитній установі в сумі 6 200 401 грн. 14 коп. не відшкодовано. Прокурор вважає, що, враховуючи викладене, клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, не ґрунтується на вимогах закону та суперечить матеріалам кримінального провадження. Однак, місцевий суд, ігноруючи вимоги ст. 49 КК України, всупереч положенням ст. ст. 284-288 КПК України, незаконно закрив кримінальне провадження. Прокурор зазначає, що потерпілий звернувся до слідчого з клопотанням про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 , що дає підстави для обґрунтованого висновку про незгоду потерпілого з кваліфікацією дій підозрюваного та відсутність згоди банку на звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності. Також прокурор звертає увагу на те, що Шевченківський районний суд ухвалою від 02.10.2018 року вже відмовляв у задоволенні аналогічного клопотання із зазначених вище підстав, рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисник просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що при ухваленні обґрунтованого та законного судового рішення суд першої інстанції не допустив будь-яких порушень матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції було враховано всі необхідні для звільнення обвинуваченої вимоги, зокрема, те, що перебіг давності у кримінальному провадженні не зупинявся, а також те, що в судовому засіданні прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. На переконання захисника, судом першої інстанції було в повному обсязі дотримано вимог КПК України, тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачену та її захисника, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи ухвалу суду законною і обґрунтовано; вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає до задоволення,виходячи із наступного.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї закрив.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Перевіряючи правильність судового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно частини 1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися, що діяння, яке постановлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа є винною в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачено КПК.
За змістом ч.8 ст.284, ст.285 КПК ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття кримінального провадження з відповідної підстави.
Як зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, під час підготовчого судового засідання встановлено, що на час надходження клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, закінчився строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України.
Згідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, злочин вчинено у 2011 році. Матеріали кримінального провадження не містять у собі відомостей, що строк давності, встановлений ст.49 КК України будь - яким чином зупинявся чи переривався.
Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд, встановивши наявність усіх підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність та отримавши згоду обвинуваченої на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, обґрунтовано звільнив останню від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закрив кримінальне провадження щодо неї, при цьому роз'яснив ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.
Доводи апеляційної скарги прокурора про неможливість звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності в зв'язку з тим, що потерпілий АКБ «Золоті ворота» не давав згоду на таке звільнення та на невідшкодування шкоди є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки потерпілі в даному провадженні взагалі відсутні.
Отже, всупереч тверджень апелянта, суд дотримався вимог ст.49 КК України та розглянув клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності коли воно надійшло та невідкладно прийняв рішення, що виключало будь - яке провадження по справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2019 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито - залишити без змін.
___________________ ___________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4