КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
17 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
за участю: прокурора захисника - ОСОБА_8 , - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та обрано відносно оголошеного у міжнародний розшук ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ухвали слідчий суддя вказав, що прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та наявність ризиків, а саме, те що підозрюваний має можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та фактично вже переховується від слідства; може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; схильний вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить
ухвалу слідчого судді скасувати через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про обрання до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Захисник, в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що згідно з ч. 3 ст. 187 КПК України у разі неприбуття підозрюваного за судовим викликом і відсутності у слідчого судді на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, якщо він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана. При цьому слідчий суддя не здійснила виклик ОСОБА_7 , не постановила ухвалу про його привід, а також на надала дозволу на затримання ОСОБА_7 з метою приводу.
Апелянт вказує, що прокурором у судовому засіданні не доведено факт перебування ОСОБА_7 , у міжнародному розшуку. Про такий факт не може свідчити наявність постанови прокурора ОСОБА_9 від 11 лютого 2019 року про зупинення досудового розслідування кримінального провадження у зв'язку із переховуванням підозрюваних, у тому числі і ОСОБА_7 , від органів слідства.
Захисник стверджує, що розшуку ОСОБА_7 у чіткій відповідності до ст. 281 КПК України не оголошений.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. При цьому в оскаржуваній ухвалі відсутнє будь-яке посилання на конкретний строк чи конкретну подію, з яким пов'язана втрата чинності такою ухвалою
Як зазначає захисник, прокурором не доведено ані наявність жодного з ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, ані наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, і просив її задовольнити, доводи прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42018000000000675 від 22 березня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
У вказаному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється в участі в організованій ОСОБА_10 злочинній організації, вчиненні у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Враховуючи викладене 29 травня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28. ч. 2 ст. 364 КК України.
06 березня 2018 року йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Дані повідомлення здійснювались у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18 листопада 2016 року.
13 березня 2018 року матеріали досудового розслідування з вказаного кримінального провадження виділено в окреме провадження, якому присвоєно номер 42018000000000563, та з якого 22 березня 2018 року в окреме провадження виділено матеріали у тому числі щодо ОСОБА_7 . Даному провадженню присвоєно номер 42018000000000675.
06 березня 2018 року йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Дані повідомлення здійснювались у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18 листопада 2016 року.
13 березня 2018 року матеріали досудового розслідування з вказаного кримінального провадження виділено в окреме провадження, якому присвоєно номер 42018000000000563, та з якого 22 березня 2018 року в окреме провадження виділено матеріали у тому числі щодо ОСОБА_7 . Даному провадженню присвоєно номер 42018000000000675.
На виклик слідчого ОСОБА_7 до Генеральної прокуратури України не з'явився. У зв'язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 останнього 29 травня 2017 року оголошено у розшук та 11 лютого 2019 року оголошено у міжнародний розшук.
Згідно відомостей Департаменту захисту економіки Національної поліції України на даний час триває розшук в рамках ОРС підозрюваного ОСОБА_7
17 травня 2019 року прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 ,звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року зазначене клопотання задоволено та обрано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 цієї ж статті, слідчий суддя, може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Однак, слідчий суддя в повному обсязі не перевірив доводи, наведені прокурором у клопотанні, у повній відповідності до зазначених вище вимог кримінального процесуального закону.
Так, як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній оголошений у міжнародний розшук.
Слідчий суддя, розглядаючи вищевказане клопотання, відповідно до вимог ч.6 ст. 193 КПК України, мав би ретельно перевірити, чи доведені прокурором підстави, передбачені ст.177 КПК України, а також ту обставину, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
При цьому, прокурор мав би довести визначені ч.2 ст. 177 КПК України підстави застосування запобіжного заходу - наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді , суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.
В матеріалах, доданих до клопотання, відсутній текст повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України від 29 травня 2017 року. Міститься лише копія письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06 березня 2018 року.
Крім цього, як вказано у клопотанні прокурора, 29 травня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а 06 березня 2018 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні №42016000000003536 від 18 листопада 2016 року. В той же час, постановою прокурора ОСОБА_7 11 лютого 2019 року оголошено у міжнародний розшук у кримінальному провадженні №42018000000000675. Як вказує прокурор, 13 березня 2018 року матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_7 були виділені з кримінального провадження № 42016000000003536 в окреме провадження, якому присвоєно номер 42018000000000563, та з 22 березня 2018 року знову виділені в окреме провадження, якому присвоєно № 42018000000000675. При цьому, у долучених до клопотання копіях постанов прокурора відсутні дані про те, які саме матеріали виділялись в окреме провадження, в тому числі нема вказівок про виділення повідомлень ОСОБА_7 про підозру від 29 травня 2017 року та зміненого повідомлення про підозру від 06 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Зі змісту вказаної норми випливає, що письмове повідомлення про підозру слідчий або прокурор повинні вручати безпосередньо тій особі, яка зазначена в повідомленні.
У разі неможливості безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру зазначеній у ньому особі, слідчий або прокурор повинні використовувати інші способи, передбачені КПК для вручення повідомлень.
Вказана норма статті вимагає, щоб письмове повідомлення про підозру було вручене особі в день його складення слідчим або прокурором.
Однак, в матеріалах справи відсутні дані про направлення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України від 29 травня 2017 року. Міститься лише копія письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 06 березня 2018 року, відносно ОСОБА_7 , з квитанцією про сплату поштового відправлення (том.1 а.с. 99-236).
З огляду на те, що органу досудового розслідування було відомо, що ОСОБА_7 покинув межі України до оголошення йому підозри, до матеріалів клопотання не додано ніяких даних про направлення повідомлення про підозру шляхом використання міжнародної правової допомоги.
Таким чином, слідчому судді не було надано достатніх матеріалів на підставі яких він міг би оцінити обгрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри та набуття ним статусу підозрюваного. Не надано таких даних і під час апеляційного розгляду.
Крім цього, прокурор, звертаючись з клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, зазначив, що ОСОБА_7 перебуває у міжнародному розшуку, однак, доданих до клопотання даних недостатньо для підтвердження цього.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 54/1858 від 26.02.1997 року затверджено Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідування злочинів (надалі - Інструкція).
Ця Інструкція, як зазначено в її п. 1.1, визначає порядок використання правоохоронними органами України можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (надалі - НЦБ) для співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов'язаної із попередженням, розкриттям та розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України.
Згідно підпунктів 1.3.1, 1.3.2, 1.3.3 п. 1.3 Інструкції підрозділом, на який безпосередньо покладається організація виконання функцій Міністерства внутрішніх справ України як Національного центрального бюро Інтерполу, є робочий апарат Укрбюро Інтерполу. НЦБ забезпечує співробітництво правоохоронних органів України та зарубіжних країн як у цілому, так і в окремих напрямках боротьби із злочинністю і надає можливості для: підготовки та надсилання ініціативних запитів за кордон; підготовки та надсилання відповідей на запити зарубіжних правоохоронних органів; обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою та криміналістичною інформацією про підготовку і вчинення злочинів та причетних до них осіб, а також архівною та, в окремих випадках, процесуальною інформацією.
Запити до НЦБ надсилаються, як правило, через підрозділи Укрбюро Інтерполу в головних управліннях МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, управліннях МВС України в областях та м. Севастополі (п. 1.8 Інструкції).
За п. 1.13 Інструкції НЦБ відмовляє повністю або частково у виконанні запитів: які не стосуються компетенції Інтерполу; які пов'язані із злочинами політичного, військового, релігійного чи расового характеру; виконання яких призведе до порушення: а) суверенітету та безпеки України; б) законодавства України чи держави, куди надсилається запит; в) прав людини; якщо вони оформлені з порушенням вимог цієї Інструкції; якщо вони надійшли від відомств, установ та організацій, що відповідно до законодавства України не є правоохоронними органами; якщо вони надійшли від фізичних осіб.
Відповідно до підп. 2.1.4 п. 2.1 Інструкції запити з питань розкриття і розслідування злочинів у сфері економіки і фінансів, а також причетних до них осіб, що надсилаються до НЦБ Інтерполу для подальшого скерування правоохоронним органам зарубіжних держав, повинні містити такі відомості: а) конкретні факти, які є підставою для звернення до правоохоронних органів зарубіжних держав: наявність кримінальної справи, її номер, дата і стаття кримінального закону, за якою вона порушена, орган, що провадить розслідування; заведена оперативно-розшукова справа, її номер, перевірка оперативної або іншої інформації, номер оперативного повідомлення або відповідного документа; б) анкетні дані особи, щодо якої робиться запит; за наявності кримінальної справи процесуальний стан цієї особи, якщо обвинувачений - який, ким і коли обраний запобіжний захід; в) обставини злочину або характер наявних відомостей із зазначенням способу вчинення конкретних злочинних діянь обвинуваченими або підозрюваними особами.
Відповідно до підпунктів 4.1.2 та 4.1.1 п. 4.1 Інструкції використовуючи систему міжнародного розшуку в межах Інтерполу, правоохоронні органи України мають можливість: одержати інформацію про місцеперебування за кордоном та рід занять розшукуваних осіб: підозрюваних у вчиненні злочинів, звинувачуваних, засуджених, які ухиляються від кримінальної відповідальності чи відбування покарання з подальшою їх екстрадицією (видачею); встановити контроль за діяльністю та пересуванням осіб, які переховуються від правоохоронних органів за межами України.
Міжнародний розшук з використанням каналів та можливостей Інтерполу ведеться, зокрема, у випадку наявності вірогідних даних про виїзд розшукуваної особи в інші країни, якими можуть бути: наявність у такої особи закордонного паспорта, повідомлення органів Держкомкордону України про реєстрацію перетинання нею кордону, поштове листування, пояснення свідків тощо (підп. 4.2.1 п. 4.2 Інструкції).
Міжнародному розшукові з ініціативи правоохоронних органів України підлягають особи, які виїхали за межі України і ухиляються від кримінальної відповідальності та відбуття покарання за злочини, за які згідно з чинним законодавством або судовим вироком, що набув законної сили, передбачене (призначене) покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше шести місяців (підп. 4.3.1 п. 4.3 Інструкції).
У пункті 4.4 Інструкції зазначено, що підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. У запиті повинна бути викладена повна та об'єктивна інформація про події, факти на розшукуваних осіб, у тому числі (згідно підп. 4.4.18) який запобіжний захід обраний стосовно розшукуваної особи. Якщо є санкція на тримання цієї особи під вартою, ким і коли вона видана.
Згідно підп. "б" підп. 4.5.2 п. 4.5 інструкції у разі розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, у запиті додатково відтворюється позиція заходів, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави. Такими заходами, як правило, можуть бути: затримання та арешт розшукуваної особи з наступною її екстрадицією. У цьому разі ініціатор розшуку в запиті до НЦБ гарантує, що при затриманні та арешті розшукуваної особи на території іншої держави до її компетентних органів буде обов'язково надіслано клопотання про екстрадицію цієї особи. Якщо країна, де вірогідно може перебувати розшукувана особа, невідома, то в запиті гарантується звернення з клопотанням про екстрадицію до будь-якої країни або вказується коло чи конкретний перелік країн, яким обмежується гарантоване звернення з клопотанням про екстрадицію.
НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни (п. 4.6 Інструкції).
Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном (п. 4.7 Інструкції).
За п. 4.9 Інструкції після одержання даних про місцеперебування розшукуваної особи за кордоном НЦБ: доводить одержану інформацію до відома ініціатора розшуку; повідомляє Генеральну прокуратуру України, а також прокуратуру Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя чи відповідної області (якщо кримінальна справа щодо розшукуваної особи знаходиться в провадженні слідчих прокуратури), Головне слідче управління МВС України (якщо розслідування в кримінальній справі провадять слідчі органів внутрішніх справ) або ГУКР МВС України (в разі розшуку засудженої особи) чи інші правоохоронні органи або їх структурні підрозділи за підслідністю.
Разом з тим, дані про надіслання правоохоронними органами будь яких матеріалів ОСОБА_7 до НЦБ Інтерполу в Україні, після оголошення останнього прокурором у міжнародний розшук, відсутні.
Це підтверджується і наданою на адвокатський запит захисника ОСОБА_6 відповіддю начальника Департаменту міжнародного співробітництва Національної поліції України ОСОБА_11 , з якої вбачається, що на адресу Департаменту, запити правоохоронних органів України щодо проведення заходівз координації та забезпечення взаємодії правоохоронних органів державної влади України з компетентними органами іноземних держав стосовно здійснення будь-яких заходів щодо оголошення ОСОБА_7 в міжнародний розшук, не надходили.
Таким чином, слідчому судді не було надано достатніх матеріалів на підставі яких він міг би оцінити обгрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри та набуття ним статусу підозрюваного, а також про оголошення останнього у міжнародний розшук.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає постанову прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 11 лютого 2019 рокупро оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук, формальною.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року, як незаконну, винесену з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки для цього існують всі правові підстави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , та обрано відносно оголошеного у міжнародний розшук ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволені клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про обрання відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3493/2019
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_12
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1