КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
17 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилась в с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України.
за участю
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_9 ,
підозрюваної - ОСОБА_7 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 серпня 2019 включно, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 921 000гривень у національній грошовій одиниці України.
Як вбачається з ухвали, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину та суворість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, що оцінені у сукупності із наявними даними про особу підозрюваної. Також з урахуванням того, що учасниками злочинної організації, у участі в якій обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , продовжують вчинятись злочинні дії, а також тиск, залякування свідків в провадженні, що доведено прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя вважає також об'єктивно наявними ризики, передбачені пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, потерпілих в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. З урахуванням інкримінування вчинення злочину у складі злочинної організації, слідчий суддя вважає наявним ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань та версій, з метою уникнення кримінальної відповідальності, із співучасниками злочину.
З урахуванням викладеного, та обґрунтованості підозри та існування в провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків, прийшов до висновку, що більш м'який запобіжний захід не зможе ефективно запобігти наявним в провадженні ризикам, у зв'язку із чим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник ОСОБА_5 , та захисник ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_5 , в своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї, просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
В мотивування поданої апеляційної скарги вказує, що відсутня обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України, та стверджує, що все про що зазначено слідчим суддею в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обгрунтованості підозри є його суб'єктивним припущенням, яке не грунтується на матеріалах кримінального провадження, що взагалі вказує на відсутність мотивувальної частини судового рішення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , що повинно тягнути за собою скасування ухвали слідчого судді Печерського райсуду м. Києва, як незаконної.
Вважає, що наведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не підтверджуються матеріалами кримінального провадження та у даному кримінальному провадженні відсутні жодні об'єктивні дані, що підтверджували б наявність вказаного будь яких ризиків, відносно ОСОБА_7 .
Посилається на те, що ОСОБА_7 жодного разу не вчиняла дій, які б свідчили про її намір переховуватися від органів слідства чи суду, інші дані, які б свідчили про наявність цього ризику переховування, в матеріалах доданих до клопотання прокурора відсутні. Більш того, матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, роботи, має міцні соціальні зв'язки, а саме сім'ю, до складу якої входять батьки, раніше не судима, має позитивні характеристики за місцем проживання. До неї раніше у даному кримінальному провадженні застосовувався запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який вона жодним чином не порушувала.
Підозрювана ОСОБА_7 раніше перебувала під домашнім арештом, на певний період доби, нічого не знищувала та жодним чином не перешкоджала здійсненню досудового розслідування, що вказує на її належну процесуальну поведінку.
Крім того, як зазначає сторона захисту, в матеріалах справи не міститься достовірних та перевірених фактів, що підозрювана ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, на думку апелянта, в даному кримінальному провадженні слідчим суддею не враховано платоспроможність підозрюваної ОСОБА_7 , не обгрунтовано в чому саме полягає виключний випадок на підставі якого слідчий суддя зробив висновок про необхідність визначення такого надмірного розміру застави - 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 921 000, що перевищує розмір застави , передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 ( 80 - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що є істотним порушенням вимог КПК України та практики ЄСПЛ.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року та ухвалити нову, за якою обрати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням волі.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що слідчий суддя належним чином не оцінив надані до суду докази в розумінні їх допустимості та достовірності.
Зазначає, що відсутні ризики неправомірної поведінки ОСОБА_7 , з урахуванням чого до останньої цілком можливим було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України.
Посилається на те, що слідчим суддею визначено ОСОБА_7 розмір застави, який є завідомо непомірним для неї.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваної, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000123 від 22 січня 2018 року за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (створення злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також керівництво такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією), ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України (організація незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів вчинені організованою групою), ч. 3 ст. 209 КК України (вчинення правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою).
19 квітня 2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України, а 22 квітня 2019 року обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією(ч.1 ст.255 КК України); в організації незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307 КК України); в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 209 КК України).
18 червня 2019 року прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 червня 2019 року, задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 серпня 2019 включно, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 921 000гривень у національній грошовій одиниці України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.
Більш того, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігач, що особа про яку йдеться могла вчинити правопорушення. Фактів та інформації, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 209 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Таким чином, доводи захисників про те, що в матеріалах справи відсутня обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КК України, є безпідставними.
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду, в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та ту обставину, що остання, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за вчинене, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосувавши до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив їй заставу в розмірі 1 921 000гривень у національній грошовій одиниці України.
Сума, що встановлюється для звільнення під заставу повинна бути належним чином обґрунтована і зафіксована в рішенні про заставу (Георгієв проти Болгарії п. п. 30, 31). А також повинні враховуватися кошти обвинуваченого (Хрістова проти Болгарії).
Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваної, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких ОСОБА_7 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Доводи захисників, за змістом апеляційних скарг, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційних скаргах про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Посилання захисників на те, що до підозрюваної ОСОБА_7 можливо застосувати інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваної, в тому числі майновий стан підозрюваної, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваної.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в обранні підозрюваній особі ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 серпня 2019 включно, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 921 000 гривень у національній грошовій одиниці України, а також з покладенням відповідних процесуальних обов'язків, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3918/2019
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_11
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1