18 липня 2019 року м. Київ
Єдиний унікальний номер справи 761/17815/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/11119/2019
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Іванченка М.М., перевіривши виконання вимог ст. ст. 354, 356, 357 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи - Первинна профспілкова організація працівників державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської державної адміністрації в місті Києві, Державна служба з питань праці, Головне управління Держпраці у Київській області про визнання недійсним та незаконним пункт Положення про порядок винагороди та виплати працівника апарату управління ДП «АМПУ», визнання дій незаконними та зобов'язання сплатити кошти
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухваленого 22 травня 2019 року в приміщенні суду в складі судді Піхур О.В., дата складання повного тексту судового рішення 6 червня 2019 року,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Адміністрація морських портів України», треті особи - Первинна профспілкова організація працівників державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської державної адміністрації в місті Києві, Державна служба з питань праці, ГУ Держпраці у Київській області про визнання недійсним та незаконним пункт Положення про порядок винагороди та виплати працівника апарату управління ДП «АМПУ», визнання дій незаконними та зобов'язання сплатити кошти - відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням 2 липня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд вважає, що, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Водночас ст. 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно п.1 ч.1 якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці"середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Така правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 №910/4518/16.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного, року в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Відповідно до підпункт 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди), яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року (на час подання позову до суду першої інстанції) становить 1762 грн.
Відповідно до підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
А тому, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 1057 грн 20 к (1762 * 0,4=704,8 * 150%) + 1057 грн 20 к (704,8 * 150%) = 2114 грн 40 к на реквізити: (Отримувач коштів - УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38050812; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - 34311206080024.) та надати до суду оригінали квитанції про оплату судового збору на суму 2114 грн 40 коп.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.185, 354, 356, 357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи - Первинна профспілкова організація працівників державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської державної адміністрації в місті Києві, Державна служба з питань праці, Головне управління Держпраці у Київській області про визнання недійсним та незаконним пункт Положення про порядок винагороди та виплати працівника апарату управління ДП «АМПУ», визнання дій незаконними та зобов'язання сплатити кошти - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали щодо сплати судового збору апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя М.М. Іванченко