Справа № 357/819/19 Головуючий у суді І інстанції Ярмола О.Я.
Провадження № 22-ц/824/8429/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
17 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів : Олійника В.І., Журби С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Черниш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про захист прав споживача,
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», в якому просив: зобов'язати відповідача надати квитанції для оплати послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_1 , помісячно, починаючи з 1 липня 2017 року, без заборгованості, яку він не має сплачувати; зобов'язати відповідача надати квитанції для оплати послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_2 , помісячно, починаючи з 1 липня 2017 року, без заборгованості, яку він не має сплачувати; зобов'язати відповідача заключити договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 ; зобов'язати відповідача надати квитанції для оплати послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_3 , помісячно, починаючи з 1 жовтня 2018 року, без заборгованості, яку він не має сплачувати; покласти судові витрати на відповідача.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що йому на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів належить на праві власності три квартири в м . Біла Церква Київської області . Працівники абонентського відділу КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» запропонували позивачу переоформити на себе старі особові рахунки та взяти зобов'язання по погашенню заборгованостей, які утворилися на особових рахунках в результаті несплати за послуги з теплопостачання попередніми власниками цих квартир. Позивач неодноразово звертався із заявами до відповідача з пропозицією укласти договори про надання послуг з централізованого опалення та відкрити нові особові рахунки, що не заборонено Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відкриття нових особових рахунків виключає оплату по квитанціям з боргами, тим самим не надає підстав для вчинення дій по визнанню боргу. Вказав, що між ним та відповідачем було укладено договори про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 28 серпня 2018 року за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 . Щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 , то відповідний договір відповідач не підписав. На даний час комунальним підприємством не надано йому жодної квитанції на оплату послуг з теплопостачання, воно не виконує свої обов'язки за укладеними договорами та ігнорує письмові звернення про надання рахунків, чим порушує права позивача як споживача житлово-комунальних послуг.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року позов задоволено частково.
Зобов'язано КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надати ОСОБА_1 квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих КП БМР «Білоцерківтепломережа» за адресою: квартира АДРЕСА_1 , з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 1 червня 2017 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.
Зобов'язано КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надати ОСОБА_1 квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих КП БМР «Білоцерківтепломережа» за адресою: квартира АДРЕСА_2 , з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 1 липня 2018 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.
Зобов'язано КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року та надати відповідь щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води за адресою: квартира АДРЕСА_3 .
Зобов'язано КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» надати ОСОБА_1 квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих КП БМР «Білоцерківтепломережа» за адресою: квартира АДРЕСА_3 , з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 1 жовтня 2018 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.
Стягнуто з КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на незгоді з позицією відповідача про те, що в платіжному документі не можливо обнулити борг по особовому рахунку, оскільки у відкритому чи переоформленому на особу рахунку мають бути відображені дані, що стосуються споживача та ціни наданої йому послуги, а не боргів попередніх споживачів - власників майна.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та зобов'язати позивача сплатити судові витрати, пов'язані з поданням скарги.
Як на підставу своїх вимог відповідач посилається на те, що надання квитанції без суми заборгованості житлового-комунальних послуг є неможливим, так як КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у квитанціях висвітлює стан особового рахунку по кожній квартирі з усіма проплатами чи заборгованостями, тому обнулення боргу по особовим рахункам не відбувається. Щомісячно працівники комунального підприємства розносять квитанції на оплату за спожиті послуги усім споживачам без виключення, у тому числі і позивачу, на якого переоформлено особові рахунки по двом квартирам. Для переоформлення та укладення договору про надання послуг до квартири АДРЕСА_3 позивач має можливість повторно з'явитися до абонентського відділу з оригіналами правовстановлюючих документів. При цьому особовий рахунок в квартирі відкривається один, як правило, та за адресою, а не за особою, і є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства. Новий рахунок може бути відкрито після закриття існуючого, але це можливо лише за умови погашення заборгованості. При зміні права власності на житлове приміщення, КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» пропонує переоформлення особового рахунку за заявою споживача при наявності у нього певного переліку документів, визначеного законодавством. Відкриття особового рахунку відбувається лише в разі новозбудованого житлового приміщення. Відповідач зазначає, що особовий рахунок абонента - це не лише дані про нарахування за послуги, оплату споживача та кінцева сума (сальдо) до оплати, а до нього також занесені основні дані щодо даного житлового приміщення, такі як інформація про власників даної квартири, кількість зареєстрованих осіб, опалювальну площу, субсидії, тарифи на послуги та інше, що у першу чергу є підставою для проведення підприємством нарахування за надані послуги. Відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже існуючого особового рахунку, який відкритий на попереднього власника.
Відзиви позивача на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 травня 2017 року, від 3 липня 2018 року, від 2 жовтня 2018 року, виданих державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В.,належить на праві власності три квартири в м. Біла Церква Київської області , а саме: АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 відповідно (а.с. 8-13).
У серпні 2017 року, липні 2018 року та жовтні 2018 року позивач звертався з письмовими заявами до КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» з приводу укладення договорів про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до вказаних квартир відповідно до хронології набуття їх у власність. Також у заявах позивач, для оплати послуг, одержаних відповідно договору, якщо наявна заборгованість попередніх власників, просив відкрити йому новий особовий рахунок (а.с. 15-17).
28 серпня 2018 року між сторонами було укладено два договори про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до квартир за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 (а.с. 18-25).
Встановлено, що відповідач відмовив позивачу у відкритті нових рахунків за указаними адресами квартир у зв'язку з тим, що у даному випадку можливо лише переоформити на нього, як нового власника, старі особові рахунки, в яких буде зазначено заборгованість попередніх власників майна (а.с. 41).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 4, 5, 19 ЦПК України і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору або чинного законодавства.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов'язки.
За змістом зазначених норм закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
У частинах першій, третій, четвертій статті 334 ЦК Українипередбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Таким чином, новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати.
Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна, суд може захистити права нового власника, оскільки належним боржником перед виконавцем відповідних послуг є попередній власник.
ОСОБА_1 споживачем послуг КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а також стороною у цих правовідносинах до часу набуття у власність трьох квартир не був, оскільки не користувався такими послугами за місцем знаходження придбаного майна.
З матеріалів справи вбачається, що будь-яких правочинів між позивачем та відповідачем, в тому числі договору про реструктуризацію заборгованості, не укладалося. Жодних дій, які б свідчили про взяття на себе обов'язків попередніх власників квартир, зокрема обов'язку зі сплати боргу за надані житлово-комунальні послуги, позивач не вчиняв.
Відповідно до підпункту 2 пункту 16 типових договорів про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживач має право на отримання в установленому законодавством порядку інформації про перелік послуг, вартість, загальну суму місячного платежу, структуру тарифів, нормативів (норм) споживання, режиму надання послуг, їх споживчі властивості. Аналогічні обов'язки виконавця визначенні в підпункті 3 пункту 19 зазначених договорів.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 1 лютого 2019 року особові рахунки за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 , переоформлені на позивача, а квитанції приходять на його ім'я із зазначенням усієї суми боргу за цими житловими приміщеннями.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, правильно застосувавши норми права, дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача надати позивачу квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих до належних йому квартир з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з часу набуття їх у власність, оскільки на позивача не може бути покладено обов'язок по сплаті заборгованості за надані послуги теплопостачання в період часу до придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 ЦК України.
Закріпивши принцип свободи договору, статті 3, 6, 203, 626, 627, 628 ЦК України разом з тим визначають, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.
У відповідності до пункту 2 частини другої статі 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором
З аналізу змісту частини третьої статті 6, частини першої статті 630 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (зі змінами), убачається, що умови типового договору про теплопостачання, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої водиє обов'язком виконавця і запропонований договір повинен відповідати типовому договору (додаток 1 до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення). Відмова чи зволікання теплопостачальника від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та зазначених Правил.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (статті 3, 6, 12-15, 20 ЦК України, статті 4, 5, 11 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що в разі невиконання виконавцем комунальних послуг зобов'язання з укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом зобов'язання.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що зволікання КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у здійсненні дій щодо укладення договору з теплопостачання до квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , не ґрунтується на вимогах закону та порушує права позивача щодо реалізації права власності на належне йому нерухоме майно, а тому доречно зобов'язав відповідача розглянути заяву позивача від 12 грудня 2018 року та надати відповідь щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води до цього житлового приміщення.
Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують та є власними тлумаченнями відповідачем спірних правовідносин. Ним так і наведено норм законодавства, якими передбачено обов'язок покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги.
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, а докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статтей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до пункту 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, крім випадків, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: В.І. Олійник
С.О. Журба