Справа №752/1756/14-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/8840/2019
18 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Тімуш Д.І.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державна прикордонна служба України про встановлення тимчасового обмеження виїзду за кордон,
В лютому 2014 року позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою про встановлення тимчасового обмеження виїзду за кордон відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року у зв'язку з повторною неявкою до суду належним чином повідомленого позивача позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що суд необґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду, оскільки вона завчасно в день судового розгляду подала клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з її хворобою, а адвокат знаходився в іншому судовому засіданні і також не міг явитися в дане судове засідання.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:
У відповідності до п.3 ч.1ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позову без розгляду стало те, що позивач та її представник повторно не з'явилися в судове засідання, із заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не зверталися. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання за станом здоров'я та зайнятістю її представника в іншому судовому засіданні, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин суду надано не було.При цьому неявки позивача та його представника в судові засідання порушують розумні строки розгляду справи.За таких умов суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду. З наведеною позицією суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
У відповідності до положень цивільно-процесуального закону на суд покладається обов'язок забезпечення усім учасникам процесу рівних можливостей для реалізації наданих їм прав. В той же час суд не може змусити таку сторону використовувати надані їй права та можливості.
В судові засідання, призначені на 20.11.2018 року та на 26.03.2019 року, позивач не з'явився, про час та місце проведення такого засідання був повідомлений рекомендованим листом за значний проміжок часу - 07.08.2018 року (т.1 а.с. 187) та відповідно 31.01.2019 року (т.1 а.с. 208), про що в справі містяться відповідні поштові повідомлення. В день судового розгляду справи від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання за станом здоров'я та зайнятістю її представника в іншому судовому засіданні. При цьому жодного підтвердження неможливості прибуття в судове засідання позивача чи його представника до суду надано не було. За таких умов суд першої інстанції вирішив дане питання у відповідності до наявних у нього на той час матеріалів та вимог закону.
У відповідності до ч.3 ст. 131ЦПК України встановлений обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Апелянт свою позицію ґрунтує на тому, що він не зміг бути присутнім в судовому засіданні 26.03.2019 року, про що подав відповідне клопотання. На підтвердження поважності своєї неявки позивач до апеляційної скарги надав копію довідки стоматологічного медичного центру Національного медичного університету ім. О.О.Богомольца, видану датою 26.03.2019 року. В той же час дана довідка не може бути прийнята судом в якості доказу неможливості явки в судове засідання. По-перше, оригіналу вказаного документу до суду представлено не було, натомість її копія була завірена самим позивачем, що не може вважатися належним посвідченням копії документу та унеможливлює його прийняття в якості доказу. По-друге, така довідка не посвідчує стан непрацездатності позивача, як і не встановлює йому призначення стаціонарного лікування, що вважалося поважною причиною неявки в судове засідання. Таким чином така довідка стоматологічного медичного центру за своєю природою не обґрунтовує неможливість особи явитися в судове засідання. Окрім того, клопотання про відкладення розгляду справи надійшло до суду через загальну канцелярію суду першої інстанції в день судового засідання і не містить доказів уповноваження будь-якої іншої особи на подання такого документу до суду, з чого апеляційний суд робить висновок про особисту явку позивача в приміщення суду в день судового засідання саме для подачі такої заяви. За таких умов її неявка в саме судове засідання не може вважатися поважною. Окремо при цьому, суд звертає увагу і на те, що згідно з матеріалами справи інтереси позивача представляє адвокат, який також не з'явився до суду. В якості поважної причини такої неявки апелянтом надана копія судової повістки на дату судового засідання 26.03.2019 року у Білоцерківському районному суді, яка не була приєднана до клопотання позивача в день судового розгляду. Крім того, вказана повістка не містить даних щодо того, що вона будь-яким чином стосується особи представника позивача в даній справі.
Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, суд першої інстанції при залишенні даного позову без розгляду діяв відповідно до положень закону та обставин справи. При цьому колегія суддів критично відноситься до посилань апелянта на незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв'язку з тим, що вона взагалі не була повідомлена про розгляд справи у зазначені дати, оскільки такі посилання спростовуються матеріалами справи, дослідженими при апеляційному розгляді. А клопотання про відкладення судового засідання не може вважатись поданим завчасно, оскільки воно подано саме в день судового розгляду і не містить доказів його обґрунтувань.
Якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, обов'язок суду залишити поданий позов без розгляду. За змістом даної норми підставою залишення позову без розгляду є неявка двічі поспіль належним чином повідомленого позивача за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутність. Дана позиція була констатована судом першої інстанції, вона в повній мірі відповідає обставинам справи, з нею погоджується й колегія суддів апеляційного суду. За таких умов доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді та не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Д.О. Таргоній
К.П. Приходько