17 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12018100020009315 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року, яким
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Київської області, громадянин України, який зареєстрований, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє 27 жовтня 2016 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 359, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 27 січня 2017 року по відбуттю строку покарання,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_6
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що 24 жовтня 2018 року приблизно о 18.15 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144-г, підійшов до автомобіля «Mitsubishi Lancer», за допомогою заздалегідь підготовленого обладнання відкрив замок, звідки, діючи повторно, таємно викрав, належне ОСОБА_9 майно, а саме: холдер на 56 дисків, вартістю 58.50 грн., в якому знаходилися диски у кількості 71 одиниці вартістю 05.50 грн. на загальну суму 390.50 грн., батарейки ААА «Ватра» у кількості 2 одиниці загальною вартістю 30 грн., рулетку «EXPERT» вартістю 50 грн., автомобільний зарядний пристрій «Griffin» вартістю 166.67 грн., автомобільний зарядний пристрій USB вартістю 50 грн., кабель Micro USB вартістю 60 грн., пензлик вартістю 03.31 грн., маркер вартістю 20 грн., носові хустки у кількості 2 одиниць, які матеріальної цінності не мають, а всього на загальну суму 828.98 грн. та з місця вчинення злочину зник.
Цим же вироком вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок, ухвалити новий вирок, та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнити його від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки.
Обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що оскаржуваний вирок є занадто суворим та підлягає скасуванню, оскільки є обставини, які пом'якшують покарання: він визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв слідству, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, а за місцем проживання характеризується позитивно. Також апелянт зазначає про те, що на його утриманні знаходиться пристаріла мати, яка потребує постійного догляду, він не веде аморальний спосіб життя, працює у ТОВ «Лекс» на посаді охоронця.
Апелянт наголошує на тому, що злочин не був тяжким і не був направлений проти життя та здоров'я потерпілого, а матеріальна шкода у кримінальному провадженні відшкодована в повному обсязі, потерпілий до нього претензій не має.
Крім того, обвинувачений зазначає про те, що має проблеми із зором, що підтверджується медичною документацією.
Обвинувачений просить прийняти до уваги його доводи та з розумінням і гуманізмом поставитись до нього під час апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали провадження та додатково надані дані, які характеризуються особу обвинуваченого, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, колегією суддів не перевіряються, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками процесу не оспорювалися, відносно них відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались, як і не оспорюються вони в апеляційній скарзі обвинуваченого.
За встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_10 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого про суворість призначеного покарання, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі , яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_6 виду покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний аналогічний злочин, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, 2013 року народження, має постійне місце проживання, стан здоров'я, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, тобто, судом враховані й ті обставини, на неврахування яких посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, а, відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Врахувавши обставини справи, тяжкість злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд призначив обвинуваченому за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, і з таким висновком суду погоджується й колегія суддів.
Разом з тим, колегія суддів також враховує вартість викраденого майна, дані про особу обвинуваченого, які були надані стороною захисту під час апеляційного розгляду, а саме те, що ОСОБА_6 працює охоронцем на ТОВ «Пергам», по місту роботи характеризується позитивно, те, що ОСОБА_6 є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю (ас. 32), та вважає можливим зменшити розмір покарання, призначеного за ч. 2 ст. 185 КК України, пом'якшивши його до 2 років позбавлення волі.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, оскільки ОСОБА_6 раніше неодноразово звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак належних висновків для себе не зробив, повторно вчиняв злочини, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та перевиховання.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що вирок суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 407, п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України підлягає зміні, а апеляційна скарга обвинуваченого - до задоволення частково.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України в частині призначеного покарання змінити, пом'якшити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її оголошення.
Судді:
_____________________________ _______________________ _________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3